Рішення

від 14.07.2022 по справі 396/1362/20

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1362/20

Провадження № 2/396/8/22

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.,

представника позивача адвоката Грейніс В.О.,

представника відповідача - адвоката Єльнікової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, цивільну справу №396/1362/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розділити майно, яке належить їм з відповідачем ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя, яке придбано за час шлюбу та в порядку поділу виділити їй у власність: 1/2 частину земельноїділянки кадастровийномер 3524080600:02:001:1083площею 1,94га,адреса:Кіровоградська область,Новоукраїнський район,с/радаГлодоська,цільове призначення-для веденняособистого селянськогогосподарства,номер записупро правовласності:23293292;1/2частину земельноїділянки кадастровийномер 3524080600:02:001:1079площею 1,9488га,адреса:Кіровоградська область,Новоукраїнський район,с/радаГлодоська,цільове призначення-для веденняособистого селянськогогосподарства,номер записупро правовласності:23292467;1/2частину земельноїділянки кадастровийномер 3524080600:02:001:1078площею 1.9483га,адреса:Кіровоградська область,Новоукраїнський район,с/радаГлодоська,цільове призначення-для веденняособистого селянськогогосподарства,номер записупро правовласності:23680400; Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 3524080600:02:001:1086 площею 1,9497 га, адреса: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 22752432; 1/2 частину земельноїділянки кадастровий номер 3524080600:02:001:1064 площею 1,9482 га. адреса: Кіровоградська область. Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 22872530; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3524080600:02:001:1011 площею 2 га, адреса: Кіровоградська область Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 20668060, посилаючись на те, що добровільно розділити спільне майно вони не можуть.

Зазначена справа перебувала в провадженні судді Гарбуз О.А. відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 18.09.2020 року.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.01.2021 року у зв`язку з тривалим перебуванням на лікарняному судді Гарбуз О.А. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу передано судді Русіній А.А.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.01.2021 року прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року визнано явку відповідача ОСОБА_2 в підготовче судове засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 01.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду, витребовано докази.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

В судовому засідання представник позивача адвокат Грейніс В.О. підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Єльнікова Н.О. заперечувала щодо задоволення позову, вказавши, що земельні ділянки, які просить розподілити позивач не є спільним нажитим майном подружжя, оскільки придбані за особисті кошти відповідача, які останній отримав в борг, що підтверджується рішенням суду. Відсутні докази, що саме за ці кошти купувалась земля, купюри не переписувалися. Відповідач діяв у власних інтересах коли позичав кошти. Нотаріусу відповідач не повідомив, що земельні ділянки купуються за особисті кошти відповідача, оскільки не знав, що потрібно повідомити.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що з 29 грудня 2015 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2020 року по справі №396/137/20 розірвано. Рішення набрало законної сили 27 березня 2020 року (а.с.7-8).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 (а.с.6).

Під час перебування у шлюбі, в 2017 році відповідач ОСОБА_2 придбав земельні ділянки, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3524080600:02:001:1083 площею 1,94 га, адреса: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 10.11.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Поляковою Н.В. (а.с.172-174) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності: 23293292 (а.с. 96).

- земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:001:1079 площею 1,9488 га, адреса: Кіровоградська область. Новоукраїнський район, с/рада Глодоська. цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 10.11.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Поляковою Н.В. (а.с.191-193) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності: 23292467 (а.с.105).

- земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:001:1078 площею 1.9483 га, адреса: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 01.12.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Поляковою Н.В. (а.с.206-208) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності: 23680400 (а.с.91).

- земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:001:1064 площею 1,9482 га. адреса: Кіровоградська область. Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 18.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Поляковою Н.В. (а.с.219-221) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності: 22872530 (а.с.101).

- земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:001:1086 площею 1,9497 га, адреса: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 10.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Лебедєвої Н.Л. (а.с.142-143) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності: 22752432 (а.с.114).

- земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:001:1011 площею 2 га, адреса: Кіровоградська область Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 13.05.2017 року, посвідченого державним нотаріусом Новоукраїнської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. (а.с.147-148) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності: 20668060 (а.с.113 зворотня сторона).

05.10.2017 року відповідачем ОСОБА_2 написано боргову розписку в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 взяв у позику в ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 200000,00 (двісті тисяч) грн для придбання у громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 земельних ділянок, про що власноручно написав розписку, зазначивши про строк повернення цих коштів 31.07.2019 року (а.с.11).

20.08.2019 року відповідачем написано розписку в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 отримані кошти в борг від ОСОБА_6 в розмірі 243000,00 (двісті сорок три тисячі) грн повернути не може, зобов`язується повернути до 31.07.2020 року (а.с.115).

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.10.2020 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнутозаборгованість за договором позики в розмірі 243000 (двісті сорок три тисячі) грн (а.с.67-69). Рішення набрало законної сили 21.11.2020 року.

Відповідно до ст.57СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов`язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Згідно зі ст.60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тлумачення норм сімейного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

З урахуванням ч.ч. 1, 3 ст.65СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Статтями 68, 69СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. А отже, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.70СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст.71СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

У пунктах 23, 24 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від21.12.2007№ 11«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя» судам роз`яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. 2, 3 ст.325ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

З огляду на правовий висновок ВП ВС, викладений у постанові від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, підтверджено абсолютну презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі № 361/7130/15-ц зазначив, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди з`ясовують справжню правову природу вкладеного договору, незалежно від найменування документа. Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, отримані за спірним договором позики кошти було використано в інтересах сім`ї, а саме на будівництво житлового будинку. За таких обставин суди повинні досліджувати, чи отримані грошові кошти були витрачені в інтересах сім`ї, чи підтверджено це відповідними доказами, а також з`ясовувати, чи надавав інший із подружжя в письмовій формі згоду на укладення договору позики.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі № 372/1558/16-ц вказав на правильність висновків суду апеляційної інстанції про те, що наявна в матеріалах справи розписка не дає підстав для висновку, що договір позики укладено в інтересах сім`ї, а одержані в борг грошові кошти витрачені в інтересах сім`ї, оскільки доказів про надання дружиною згоди на укладення договору позики, як і доказів про те, що вона знала про існування такого договору та про придбання спірних будинку й земельної ділянки за одержані в борг за розпискою грошові кошти, не надано.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», судам роз`яснено, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Згідно зі ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 77ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та наданих суду доказів, суд вважає, що спірні земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя, які придбанні за час перебування сторонами в шлюбі.

Матеріали справи містять належні докази придбання земельних ділянок в інтересах сім`ї, подані суду нотаріусами, а саме: копії нотаріально завірених заяв позивачки ОСОБА_1 надані при оформленні договорів купівлі-продажу земельних ділянок, в яких міститься згода на укладення договорів придбання земельних ділянок її чоловіком ОСОБА_2 , та що кошти є спільною сумісною власністю подружжя, а набуті земельні ділянки є об`єктами права спільної сумісної власності, як така, що набувається чоловіком та дружиною в шлюбі (а.с.144, 149, 180, 201, 213, 225).

Зазначене також узгоджується з ч.ч. 1, 3 ст.65СК України та висновками Верховного Суду, які викладені у постанові суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17. А саме у вказаній постанові суду підтверджено абсолютну презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Надані суду стороною відповідача копії розписок про отриманняним в борг коштівна придбання земельних ділянок не доводить, щоці кошти були дійсно витрачені на придбання майнових прав на земельні ділянки, та що дані зобов`язання були взяті сторонами зі згоди іншого з подружжя, що б могло свідчити про те, що ці зобов`язання були взяти в інтересах сім`ї та входять до спільної маси спільних прав та обов`язків подружжя.

У рішенні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.10.2020 року, яке набрало законної сили 21.11.2020 року, у цивільній справі №396/1313/20за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 простягнення боргувстановлено, що зазначення у розписках цільового призначення грошових коштів, а саме: на придбання земельних ділянок, не дає підстави для висновку на взяття боргу ОСОБА_2 в інтересах сім`ї, а також, що саме ці грошові кошти витрачені на придбання земельних ділянок.

Частиною четвертою статті 82ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сторона позивача в судовому засіданні заперечувала факт отримання відповідачем ОСОБА_2 в борг грошових коштів на придбання земельних ділянок, крім того сторона відповідача не надала належних доказів, а саме згоду позивачки в письмовій формі на укладення договору позики, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №372/1558/16-ц.

Судом було встановлено через Автоматизовану систему документообігу Новоукраїнського районного суду, що майже в один період у вересні 2020 року до суду одночасно надійшли дві позовні заяви: за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проподіл спільногомайна подружжята справа №396/1313/20за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, яка була розглянута в підготовчому судовому засіданні 22.10.2020 року у зв`язку з визнанням позову відповідачем. У зв`язку з чим закрадується сумнів у добросовісності позову по справі №396/1313/20.

Сторона відповідача на підтвердження своїх доводів, отримання в борг коштів відповідачем за які відповідач придбав земельні ділянки надала суду розписки про отримання боргу, рішення суду по справі №396/1313/20 про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики в розмірі 243000,00 грн, яке вступило в законну силу та копію виконавчого листа. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження суду не подавалася. Судом здійснено огляд через Автоматизовану систему виконавчих проваджень, яка є доступною для всіх, з інформації якої вбачається, що відсутні виконавчі провадження, стягувачем по якому є ОСОБА_6 , а боржником ОСОБА_2 ..

Тому суд вважає, що надане рішення та копія виконавчого листа не є доказом придбання саме за особисті кошти земельних ділянок відповідачем, про що зазначала сторона відповідача в судовому засіданні, тому дані доводи судом не приймаються. Крім того, вказаний позов про стягнення боргу був пред`явлений вже після розірвання шлюбу в період поділу майна подружжя. Тобто до розірвання шлюбу і пред`явлення позивачем позову про поділ спільного майна подружжя, питання щодо отримання відповідачем грошових коштів в борг для придбання земельних ділянок взагалі не виникало.

Суд вважає, в судовому засіданні було встановлено, що майнові права на земельні ділянки були придбані сторонами саме за час їх шлюбу, належних доказів того, що це майно є особистим майном одного із подружжя, суду надано не було, а на припущеннях суд не має права будувати свою позицію.

З урахуванням презумпції набуття майна за час шлюбу у спільну сумісну власність та того, що ця презумпція не була спростована належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, суд дійшов до висновку, що спірне майно є спільною сумісною власністю сторін і визнає за сторонамирівні ідеальні часткиу праві власності на це майно у зв`язку з чим позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 65, 69-71 СК України, ст.ст. 77, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Здійснити поділ спільного майна подружжя, що є об`єктом права спільної сумісної власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши у власність, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 :

- 1/2 частину земельноїділянки кадастровийномер 3524080600:02:001:1083площею 1,94га,адреса:Кіровоградська область,Новоукраїнський район,с/радаГлодоська,цільове призначення-для веденняособистого селянськогогосподарства,номер записупро правовласності:23293292;

-1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3524080600:02:001:1079 площею 1,9488га, адреса: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 23292467;

- 1/2 частину земельноїділянки кадастровийномер 3524080600:02:001:1078площею 1,9483га,адреса:Кіровоградська область,Новоукраїнський район,с/радаГлодоська,цільове призначення-для веденняособистого селянськогогосподарства,номер записупро правовласності:23680400;

- 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3524080600:02:001:1086 площею 1,9497га, адреса: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 22752432;

- 1/2 частину земельноїділянки кадастровий номер 3524080600:02:001:1064 площею 1,9482 га. адреса: Кіровоградська область. Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 22872530;

- 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3524080600:02:001:1011 площею 2 га, адреса: Кіровоградська область Новоукраїнський район, с/рада Глодоська, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 20668060.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3236 (три тисячі двісті тридцять шість) грн. 02 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення буде складено не пізніше 24.07.2022 року.

Суддя: А. А. Русіна