Постанова

від 14.12.2009 по справі 2-а-7237/09/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

4

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 року справа № 2-а-7237/09/1070

Київський окружний адміністратив ний суд у складі головуючо го - судді Панчен ко Н. Д. , при секретарі судового засідання Горбач А.М.,

за учас тю представників сторін

від позивача : Суворова І.О. (довіреність № 03-1127 від 17.11.2009 р.)

від відповідача : не з' явився

розглянувши у відкр итому судовому засіданні адміністративну справу

за поз овом Київського обласного відділення Фонду соц іального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіалбуд» про стяг нення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

ВСТАНОВИВ:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (н адалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного с уду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальн істю «Імперіалбуд» (надалі - відповідач) про стягнення адміністративно-г осподарських санкцій у розмірі 3880, 77 грн. та пені у розмірі 34,10 грн.

Позовні вимоги обґрунт овані тим, що відповідачем, в порушення положень статті 19 З акону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не викон ано нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлашту вання інвалідів, що підтверджується звітом про зайнятість та працевлаш тування інвалідів за 2008 рік за формою № 10 - ПІ, який поданий відповідачем д о Київського обласного відділення Фонд у соціального захисту інва лідів. За невиконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів до відпові дача були застосовані штр афні санкції та нарахована пеня за порушення термінів сплати адміні стративно-господарсь ких санкцій. Оскільки, відповідачем в самостійному порядку грошові кошт и в розмірі 3914, 87 грн. не сплачені, позивач просив суд стягнути вка зану суму у судовому порядку.

У судовому засіданні представник п озивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відп овідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань п ро розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з' являвся.

Врахо вуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомле ний своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим припис ами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скориста вся, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності предс тавника відповідача та на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані до кументи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з' ясувавши фактичні обставини на яких ґрунту ється позов, об' єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійш ов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав .

Сп ірні правовідносини регулюються З аконом України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (надалі - Закон України № 875-XII) .

Відповідно до приписів с татт і 17 Закон у України № 875-XII , з метою реалізації творчих і ви робничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в уст ановах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудов ою діяльністю, яка не заборонена законом. Право інваліді в на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціальн их р обоч их місц ь для працевлаштування інвалідів .

З абезпечення прав інвалідів на працевлаштування т а оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, зді йснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (стаття 18 Закону України № 875-XII ).

При цьому, працевлаштування інвалідів , з гідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону України № 875-XII здійснюється підприємства ми , установ ами , ор ганізаці ями , у тому числі підприєм ства ми , організаці ями громадськи х організацій інвал ідів, фізичними особ ами , які використовують найману працю, самостійно у рахунок нормативів робочих м ісць виходячи з вимог статті 18 цього Закону .

Таким чином, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів , відповідно до встановленого Законом Укра їни № 875-XII нормативу р обочих місць покладається як на роботодавців , так і на д ержав ну службу зайнятості.

Крім цього, відповідно до положень статті 18 Закону У країни № 875-XII підприємства, установи, організації та фізичні особи, які вик ористовують найману працю, зобов' язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлашт ування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;

- створювати для них умови праці з урах уванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соці ально-економічні гарантії, які передбачені чинним законодавством;

- надавати державній службі зайнятост і інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів

у порядку, встановлено му Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним зак онодавством щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок щодо створення певної кількості робочих місць для працевлаштування інваліді в та інформування про наявність таких вільних робочи х місць відповідн і орган и вл ади.

Ві дповідно до частини першої статті 19 Закону України № 875-XII, для підприємств, у станов, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських о рганізацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у становлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних пра цівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількост і одного робочого місця.

При цьому, згідно з приписами статті 20 Закону Україн и № 875-XII , п ідприємства, установи, орган ізації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньоо блікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормат ивом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-госп одарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної зар обітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у том у числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, ф ізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, при значене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним. Для підприємств, установ, орган ізацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій і нвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністрати вно-господарських санкцій визначається в розмірі половини середньої р ічної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, органі зації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій і нвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

В ідповідно до змісту частини 5 стат ті 19 Закону № 875-XII , в иконанням нормативу робочих місць вважається пра цевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підп риємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною о собою, яка використовує найману працю, інвалідів, для я ки х це місце роботи є основним.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Звіту про зайнятість і пр ацевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ) , середньо облікова кількість штатних працівників облікового складу у відповідача складає 13 осіб . У зв' язку з ц им, від повідно до частини першої статт і 19 Закону України № 875-XII, для відповіда ча н орматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить одне місце .

Таким чино м, відповідач повинен був працевлаштувати протягом 2008 року 1 інваліда, в то й час як факт ично у відповідача не прац ювало жодної ос оби, у якої відповідно до чинного законодавства встановлена інв алідність.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи ли ста Обухівського районного центру зайнятості від 0 7.07.2009 р. № 04-285 , інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних по сад) відповідним центрам зайнятості населення (форма № 3-ПН) відповідач не подавав, що є порушенням норм Порядку подан ня підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, щ о використовують найману працю, зві тів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхід ної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабі нету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону Укра їни «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відтак, в ідповідачем не виконано вимоги законодавства щодо інформування відповідних органів влади про наявність вільних робочих місць створених для інвалідів .

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявн ість вини відповідача у невиконанні вимог чинного законодавства щодо д одержання встановленого нормативу та створення робочого місця для інв аліда , та, відповідно, обґрунтовани х підстав для нарахування за вказан е порушення адмініс тративно-гос подарських санкцій .

Адміністративно-г осподарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, уст ановами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями гром адських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частин і першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за ро ком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 в ідсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (стаття 20 Закону України № 875-XII ).

Відповідно до пояснень представника позивача у зв' язку з несплатою відповідачем у визначений законодавством строк адміністративно-господарськ их са нкцій йому була нарахована пеня в розмірі 34,10 грн.

Зг ідно з приписами частини першої статті 71 Кодексу адм іністративного судочинства України кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім в ипадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

Враховуючи викладе не , суд вва жає, що вимоги позивача про стягнення адміністрат ивно-господарських санкцій у розмірі 3880, 77 грн. та пені за несвоєчасну сплату адміністративно- гос п о дарських санкцій у розмірі 34,10 грн. є обґрунтова ними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір в ирішено на користь суб' єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позива ча - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та про веденням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з ві дповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного с удочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задово льнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імп еріалбуд» (ідентифікаційний код 35471638) на користь Київськ ого обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (рахунок 312 12230700449 в ГУДК у Київській області, МФО 821018) адмін іс тративно-господарські санкції у розмірі 3880 (три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 77 коп. та пеню у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 10 коп .

П останова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного суд очинства України набирає законної сили після закінчення строку поданн я заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, а ле апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інста нції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає зако нної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, вс тановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства Україн и, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарж ення з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Ап еляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апе ляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для пода ння заяви про апеляційне оскарження

Суддя Н. Д. Панченко

постанова виготовлена в повному обсязі та підписа на 15.12. 2009 р.