Постанова

від 03.03.2010 по справі 2-а-817/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

4

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 року справа № 2-а- 817 /10 /1070

(№ 2-а-7258 /09/1070) Київський окружний адміністратив ний суд у складі головуючо го - судді Панчен ко Н. Д. , при секретар і судового засідання Філімонові К.О. ,

за учас тю представників сторін :

від позивача : Кириченко С.О. (довіреність № 03-27 від 28.01.2010 р.) ,

від відповідача : не з' явився ,

розглянувши у відкр итому судовому засіданні адміністративну справу

за по зовом Київського обласного відділення Фонду соціал ьного захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасне буд івництво» про стягненн я адміністративно-господарських санкцій та пені , - ВСТАНОВИВ:

Київське обласне відділення Фонду соціального за хисту інвалідів (надалі - позивач) звернулось до Ки ївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відпо відальністю «Сучасне будівництво» (надалі - в ідповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4922, 73 грн. та пені у розмірі 41, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунт овані тим, що відповідачем, в порушення положень статті 19 З акону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не викон ано нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлашту вання інвалідів, що підтверджується звітом про зайнятість та працевлаш тування інвалідів за 2008 рік за формою № 10 - ПІ, який поданий відповідачем до Київського обласного відділення Фонд у соціально го захисту інвалідів. За невиконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів до відповідача були застосовані штр афні санкції та нарахована пен я за порушення термінів сплати адміні стративно-гос подарських санкцій. Оскільки, відповідачем в самостійному порядку грош ові кошти в розмірі 4964, 10 грн. не сплачені, позивач прос ив суд стягнути вказану суму у судовому порядку.

У судовому засіданні 03.03.2010 п редставник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задов ольнити.

Відп овідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань п ро розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з' являвся.

Врахо вуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомле ний своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим припис ами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скориста вся, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності предс тавника відповідача та на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані до кументи і матеріали, всебічно і повно з' ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об' єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав .

Сп ірні правовідносини регулюються З аконом України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (надалі - Закон України № 875-XII) .

Відповідно до приписів с татт і 17 Закон у України № 875-XII , з метою реалізації творчих і ви робничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в уст ановах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудов ою діяльністю, яка не заборонена законом. Право інваліді в на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціальн их р обоч их місц ь для працевлаштування інвалідів .

З абе зпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в том у числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безп осереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (стаття 18 Закону України № 875-XII ). При цьому, працевлаштування інвалі дів , з гідно з вимогами частини 3 стат ті 19 Закону України № 875-XII здійснюється підприємства ми , установ ами , організаці ями , у тому числі підприємства ми , організаці ями громадськи х організацій інваліді в, фізичними особ ами , які використовують найману працю, самостійно у рахунок нормативів робочих м ісць виходячи з вимог статті 18 цього Закону .

Таким чином, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів , відповідно до встановленого Закон ом Укра їни № 875-XII нормативу робочих місць покладається як на роботодавців , так і на д ержавну службу зайнятості.

Крім цього, відповідно до положень статті 18 Закону У країни № 875-XII підприємства, установи, організації та фізичні особи, які вик ористовують найману працю, зобов' язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлашт ування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;

- створювати для них умови праці з урах уванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соці ально-економічні гарантії, які передбачені чинним законодавством;

- надавати державній службі зайнятост і інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів

у порядку, встановлено му Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним зак онодавством щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок щодо створення певної кількості робочих місць для працевлаштування інваліді в та інформування про наявність таких вільних робочи х місць відповідн і орган и вл ади.

Ві дповідно до частини першої статті 19 Закону України № 875-XII, для підприємств, у станов, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських о рганізацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у становлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних пра цівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількост і одного робочого місця.

При цьому, згідно з приписами статті 20 Закону Україн и № 875-XII , п ідприємства, установи, орган ізації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньоо блікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормат ивом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-госп одарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, устан ові, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських орг анізацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за к ожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайнят е ним. Для підприємств, установ, ор ганізацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організац ій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністр ативно-господарських санкцій визначається в розмірі половини середньо ї річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, орга нізації, у тому числі підприємстві, організації громадських організаці й інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону № 875-XII, ви конанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприє мством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організаціє ю громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Як вбачається з наявно го в матеріалах справи Звіту про зайнятість і пр ацевлаш тування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ), середньооблі кова кількість штатних працівників облікового складу у відповідача ск ладає 11 осіб. У зв' язку з цим, відпові дно до частини першої статті 19 Закону України № 875-XII, для відповідача нормат ив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить одне місце .

Таким ч ином, відповідач повинен б ув працевлаштувати протягом 2008 р оку 1 інваліда , в той ч ас як фактично у від повідача не працювало жодної особи, якій ві дповідно до чинного законодавства встано влена інвалідність.

Від повідно до пояснень представника позивача та л иста Славутицького міського центру зайнятості від 11.08.2009 р. № 1162/03 (а.с.22) , інф ормацію про наявність вільних робочих місць (вакантни х посад) (форма № 3-ПН) даному центру зайнятості населення відп овідач не подавав, що є порушенням норм Порядку пода ння підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштуванн я інвалідів та інформації, необхідної для організації ї х працевлаштування, затвердженого постановою Кабі нету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону Укра їни «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Крім того, суд звертає увагу н а те, що відповідно до Інструкції щодо заповнення форм звітності № 3-ПН, за твердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 N 420, який зареєстрований в Міністе рстві юстиції України від 21 грудня 2005 р. за N 1534/11814, ця форма використовується для інформування населення пр о наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрова них у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персонал у на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та ор ганізації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Таким чином, з а своїм змістом звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевла штування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштуван ня інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалі дів для працевлаштування.

Однак, доказів щодо подання від повідачем звітів про наявність вакансій форми 3-ПН до Славутицького міського центру зайнятості суду не надано. Відтак, відповідачем не виконано ви моги законодавства щодо інформування відповідних органів влади про на явність ві льних робочих місць, які створені для інвалідів.

Згідно з приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обстави ни, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановл ених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце р озгляду справи, у судові засідання не з' являвся. Жодних доказів, які б сп ростовували твердже ння позивача суду не надав .

З огляду н а зазначене та беручи до уваги матеріали справи, суд д і йшов висновку про наявність вини відповідача у невиконанні ви мог чинного законодавства щодо додержання встановленого нормативу та створення робочого місця для інваліда, та, відповідно, обґрунтованих під став для нарахування за вказане порушення адміністративно-г осподарських санкцій.

А дміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються пі дприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, ор ганізаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, заз наченими в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року , наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановлен ого частиною першою статті 19 цього Закону Порушення термінів сплати адм іністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пе ня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Націона льного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну сум у недоїмки за весь її строк (стаття 20 Закону України № 875-XII ).

Ві дповідно до пояснень представника позивача, у зв' язку з несплатою відповідачем у визначений з аконодавством строк адміністративно-господарських санкцій йому була н арахована пеня в розмірі 41, 37 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, щ о вимоги позивача про стягнення адміністративно-г осподарських санкцій у розмірі 4922, 73 грн. та пені за несвоєчасну сплату адм іністративно-господарських санкцій у розмірі 41, 37 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволе нню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб' єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов' язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові в итрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задово льнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідаль ністю «Сучасне будівництво» (ідентифікаційн ий код 30239230, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, оф іс 215 ) на користь Київського обласного відділення Фонду соці ального захисту інвалідів (рахунок 31216230700014 в ГУДК у Київській області, МФО 821018) адміністративно-господарські санкції у розм ірі 4922 (чотири тисячі дев' ятсот двадцять дві) грн. 73 коп. та пеню у розмірі 41 (сорок одна) грн. 37 коп.

Постанова відп овідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апе ляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає з аконної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної с карги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили післ я закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, вс тановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства Україн и, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарж ення з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Ап еляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апе ляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для пода ння заяви про апеляційне оскарження

Суддя Н. Д. Панченко

постанова виготовлен а в повному обсязі та підписана 05 .03 . 2010 р.