Рішення

від 04.10.2007 по справі 27/298-07 (н.р. 47/61-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/298-07 (н.р. 47/61-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2007 р.                                                            Справа № 27/298-07 (н.р. 47/61-07)

вх. № 9293/1-27 (н.р. 1637/5-47)

Суддя господарського суду Мамалуй О.О. 

при секретарі судового засідання Макаровських А.С.

за участю представників сторін:

позивача - Мажара С.В. - представник (за дорученням)

відповідача - Зучек Є.М. -представник (за дорученням)   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Віксен", м. Харків  

до  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області м. Харків  

про тлумачення умов договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Віксен", м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківський області про тлумачення змісту пункту 5.16. договору купівлі-продажу № 1176 від 04.07.2006 р., укладеного між ТОВ "Віксен" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області.

Позивач в судове засідання з"явився, підтримує свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання з"явився, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  господарський суд встановив, що 04.07.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №1176. Відповідно до умов договору, відповідач продав, а позивач придбав (приватизував) цілісний майновий комплекс Державного комерційно-виробничого підприємства побутового обслуговування „Дорпобут” Південної залізниці, за адресою: вул. Вокзальна, 4, м. Харків.

Цілісний майновий комплекс включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з матеріалами інвентаризації станом на 31 липня 2005 року, в тому числі нерухоме майно, яке належить Державі Україна, та складається з окремих нежитлових будівель та приміщень.

Так, право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації за договором переходить до позивача з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації, що складає 970 601,64 грн. в тому числі ПДВ – 161 766,99 грн.

Позивачем надано суду докази сплати за договором повної суми вартості придбаного майна, а саме, копії платіжних доручень №2 від 17.04.2006р. на суму 88236,54грн., №51/1 від 06.07.2006р. на суму 17647,31грн., №60/2 від 02.08.2006р. на суму 485300,97грн, та №59/3 від 08.08.2006р. на суму 379417,12грн., що разом складає 970 601,94 грн.

Відповідно до пункту 5.16. договору в обов'язки позивача входить погодження з відповідачем відчуження або передачу в заставу об'єкту приватизації в період дії умов Договору. При цьому, максимальний період дії умов Договору визначений його пунктами 5.5. та 6.2. і становить 5 років з моменту нотаріального його посвідчення.

04.07.2006 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жамойдою Г. М.був посвідчений даний договір купівлі-продажу, та зареєстрований в реєстрі за №994.

10.01.2007 р. позивач направив на адресу відповідачау лист № 10/01, в якому висловлюється думка про відсутність необхідності погодження з відповідачем відчуження або передачу в заставу окремих об'єктів нерухомості, придбаних за договором, та прохання роз'яснити порядок відчуження окремих об'єктів нерухомості.

В своїй відповіді №03-379 від 22.01.2007р. на лист позивача, відповідач вказує на необхідність погодження з ним відчуження окремих підрозділів цілісного майнового комплексу. В той же час, Відповідач в своїй відповіді вказує на відсутність обмежень визначених законодавством України відносно порядку відчуження нерухомого майна для суб'єктів недержавної форми власності з посиланням на главу 54 Цивільного кодексу України та глава 20 Господарського кодексу України.

Отже, між позивачем та відповідачем наявна суперечка щодо виконання умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув право власності як на цілісний майновий комплекс так і на кожну його окрему частину.

Аналіз умов договору дає суду підстави визначити термін, що сторони обрали щодо цілісного майнового комплексу, як „об'єкт приватизації” чи „об'єкт”.

Згідно пункту 5.16. договору в обов'язок позивача входить погодження з відповідачем відчуження або передачу в заставу в період дії умов договору саме „об'єкту приватизації”, тобто тільки придбаного майна цілком.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідно до договору між позивачем та відповідачем відбулась приватизація, то таким актом законодавства, на який міститься посилання в ст. 526 Цивільного кодексу України, є Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Відповідно до норм вказаного Закону від позивача не вимагається погодження з відповідачем відчуження або передачу в заставу окремих об'єктів нерухомості що входять до складу придбаного ним цілісного майнового комплексу (об'єкту нерухомості), а лише вказується на перехід зобов'язань позивача, передбачених договором, до осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань (частина 2 пункту 3 статті 23).

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, згідно ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України „Про власність”, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 213, 316, 526 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Дати тлумачення змісту пункту 5.16. договору купівлі-продажу №1176 від 04 липня 2006 року укладеного між ТОВ „ВІКСЕН” (код 33120256) та Регіональнім відділенням Фонду державного майна України по Харківський області, посвідченого 04 липня 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жамойдою Г. М., та зареєстровано в реєстрі за №994, наступного змісту: „відчуження або передача в заставу окремого об'єкта нерухомості (нежитлової будівлі), що входить до складу придбаного ТОВ „ВІКСЕН” у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківський області цілісного майнового комплексу, не потребує погодження з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківський області”.

Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.