Рішення

від 12.07.2022 по справі 173/2619/21

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2619/21

Провадження №2/173/224/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження в місті Верхньодніпровську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2021 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності до відповідача ОСОБА_2

05.01.2022 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача фізичної особи.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2022 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 03.03.2022 року.

03.03.2022 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 31.05.2022 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

31.05.2022 року в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 12.07.2022 року.

28.06.2022 року від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

12.07.2022 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 12.07.2022 року.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно уточненої позовної заяви позивач просить припинити право спільної часткової власності між ним та відповідачем на земельну ділянку загальною площею 21.730 га., кадастровий номер 1221055400:01:019:0020.

Визнати за ним право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 9.9958 га, кадастровий номер 1221055400:01:019:0002.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 року у справі № 173/1185/19 визнано за:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 46/100 частину земельної ділянки (паю № НОМЕР_2 ) площею 21, 730 га, розташованої на території Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 54/100 частину земельної ділянки (паю № НОМЕР_2 ) площею 21, 730 га, розташованої на території Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

29.10.2019 року за ним зареєстровано право власності на 46/100 частини вказаної земельної ділянки, а за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності на 54/100 частини вказаної земельної ділянки., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.11.2021 року.

На даний час він має намір виділити належну йому земельну ділянку в окремий об`єкт нерухомості. З цією метою ним виготовлено технічну документацію із землеустрою. За результатами якої земельна ділянка з кадастровим номером 1221055400:01:019:0020 була поділена на дві окремих земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 1221055400:01:019:0002 площею 9.9958 га., ОСОБА_1

-1221055400:01:019:0001 площею 11.7342 ОСОБА_2 .

Зазначені обставини і стали підставою звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. В підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. В підготовчому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував .

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 року у справі № 173/1185/19 визнано за:

- позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 46/100 частину земельної ділянки (паю № НОМЕР_2 ) площею 21, 730 га, розташованої на території Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області;

- відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 54/100 частину земельної ділянки (паю № НОМЕР_2 ) площею 21, 730 га, розташованої на території Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією рішення суду.

29.10.2019 року за позивачем зареєстровано право власності на 46/100 частини вказаної земельної ділянки, а за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності на 54/100 частини вказаної земельної ділянки, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.11.2021 року.

На даний час позивач н має намір виділити належну йому земельну ділянку в окремий об`єкт нерухомості. З цією метою позивачем виготовлено технічну документацію із землеустрою. За результатами якої земельна ділянка з кадастровим номером 1221055400:01:019:0020 була поділена на дві окремих земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 1221055400:01:019:0002 площею 9.9958 га., ОСОБА_1

- 1221055400:01:019:0001 площею 11.7342 ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України - Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України - Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 355 ЦК України - Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 346 ЦК України - Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

З наданих суду доказів встановлено, що позивач та відповідач успадкували земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3 , в зазначених вище частинах. Таким чином у позивача та відповідача виникла спільна часткова власність на зазначену вище земельну ділянку правомірно в результаті спадкування.

На даний час позивач бажає виділити належну йому частину земельної ділянки в самостійний об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України - Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 346 ЦК України - Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч . 1 ст. 378 ЗК України - Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Так як згідно наданої суду копії технічної документації належна позивачеві земельна ділянка може бути виділена в окремий об`єкт нерухомості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині припинення права спільної часткової власності на успадковані позивачем та відповідачем частини земельної ділянки. Та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку як окремий об`єкт нерухомості.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3076.09 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 на земельну ділянку загальною площею 21.730 га., кадастровий номер 1221055400:01:019:0020.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 9.9958 га, кадастровий номер 1221055400:01:019:0002.

Понесені судові витрати в сумі 3 076.09 грн. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасники справи, яким копія рішення не була вручена у день його проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм відповідної копії рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 12.07.2022 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 20.07.2022 року

Дата набрання законної сили: 12.08.2022 року