ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2022 р. Справа№ 911/1991/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Іоннікової І.А.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 05.07.2022,
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2021 (повний текст складено 21.10.2021)
у справі №911/1991/21 (суддя Лилак Т.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації»
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна академія аграрних наук України
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» (далі, позивач або Товариство) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі, відповідач або РВ ФДМУ) про визнання протиправним та скасування рішення РВ ФДМУ щодо відмови у включенні ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» Інституту землеробства НААН» до переліку об`єктів малої приватизації, яка викладена у формі листа №50-03.01-2710 від 23.06.2021, та зобов`язання РВ ФДМУ повторно розглянути заяву ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» від 01.06.2021 про включення вказаного об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, а також стягнути судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїми діями допустив порушення прав позивача на належний розгляд заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та протиправно прийняв рішення про відмову при відсутності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном у погодженні включення до переліку об`єкту приватизації.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2021 залучено до участі у справі №911/1991/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національну академію аграрних наук України (далі, третя особа або НААНУ).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/1991/21 позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях щодо відмови у включенні до переліку об`єктів малої приватизації, яке викладене у формі листа №50-03.01-2710 від 23.06.2021.
Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» від 01.06.2021 про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації.
Присуджено до стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп. судового збору.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відмова відповідача у включенні об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, яка викладена у формі листа №50-03.01-2710 від 23.06.2021, є невмотивованою, оскільки не містить підстав, визначених чинним законодавством для такої відмови, у зв`язку з чим відмова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню із зобов`язанням останнього повторно розглянути заяву позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 26.10.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/1991/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги РВ ФДМУ зводяться до того, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсним обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме частина 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», яка є спеціальною нормою у сфері спірних правовідносин, та частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України і частина 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач стверджує, що діяв у межах наданих йому повноважень та, враховуючи непогодження органу, уповноваженого управляти державним майном щодо включення ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» Інституту землеробства НААН» до переліку об`єктів малої приватизації, відмова відповідача є правомірною.
Посилання позивача та суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/6319/19, є безпідставними, оскільки правовідносини у справі №910/6319/19 не є тотожними правовідносинам у справі №911/1991/21.
Позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки питання вмотивованої чи невмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, є поза межами позовних вимог у даній справі та має бути окремою позовною вимогою, відповідачем за якою може бути орган, який відмовив у такому погодженні.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
07.12.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
Узагальнені заперечення позивача зводяться до того, що оскаржувана позивачем відмова відповідача у включенні ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» до переліку об`єктів малої приватизації, яка викладена у формі листа №50-03.01-2710 від 23.06.2021, не є вмотивованою, оскільки не містить підстав, визначених чинним законодавством для такої відмови, в той час як матеріали справи не містять доказів протилежного.
У відзиві позивач наголошує, що стосовно приватизації ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» відсутні випадки прямої заборони приватизації, які зазначені у частині 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Заперечення відповідача щодо застосування висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/6319/19, є безпідставними, оскільки предмет спору в цих справах стосується включення об`єкту малої приватизації до відповідного переліку, в обох справах були відмови органів управління, Законом встановлений єдиний порядок ініціювання приватизації для всіх об`єктів малої приватизації, єдиний порядок розгляду цих заяв та єдиний порядок і однакові підстави для прийняття рішень по результату розгляду таких заяв.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у справі №911/1991/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
Апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1991/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/1991/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.
04.11.2021 матеріали справи №911/1991/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
У зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 01.11.2021 на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/5736/21 від 09.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 справу №911/1991/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/1991/21 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А., розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2021.
14.12.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю направити представника у судове засідання.
14.12.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав заяву про долучення документів до матеріалів справи копії рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі №911/1642/21, копії вступної та резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №911/1642/21, копії листа НААНУ щодо непогодження приватизації (у справі №911/1642/21) від 22.04.2021 №10.2-03/119, копії листа РВ ФДМУ щодо рішення про відмову (у справі №911/1642/21) від 29.04.2021 №50-03.01-1948.
У судове засідання, призначене на 14.12.2021, з`явився представник позивача, який вважав за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях задоволено, розгляд справи №911/1991/21 відкласти на 01.02.2022.
28.01.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях подав пояснення у справі, у яких зазначив, що відповідач вважає за доцільне зробити перерву у справі №910/1991/21 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у справі №911/1642/21, оскільки правовідносини у справах №910/1991/21 та №911/1642/21 є подібними.
У судове засідання, призначене на 01.02.2022, з`явилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 01.02.2022 представник відповідача підтримав подані ним 28.01.2022 пояснення, просив зробити перерву у справі №911/1991/21 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у справі №911/1642/21.
Представник позивача не заперечував проти оголошення перерви у судовому засіданні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/1991/21 відкладено на 24.02.2022.
23.02.2022 РВ ФДМУ подало через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду для долучення до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №911/1642/21, прийняту за результатами розгляду спору в подібних правовідносинах.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
У зв`язку з зазначеним судове засідання 24.02.2022 у справі №911/1991/21 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 розгляд справи призначено на 24.05.2022.
У судове засідання, призначене на 24.05.2022, з`явився представник позивача. Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи зазначене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 розгляд справи відкладено на 05.07.2022.
У судовому засіданні 05.07.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 05.07.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання 05.07.2022 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через його електронний кабінет у системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Отже, за вказаних обставин, неявка у судове засідання третьої особи у відповідності до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.
Представник відповідача підтримував доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
01.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із заявою про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства «Дослідне господарство «Панфильської ДСС національного наукового центру» Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» (07750, Київська обл., Яготинський р-н, с. Панфили, вул. Центральна, 2, код 32393458) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
03.06.2021 вказана заява була отримана та зареєстрована РВ ФДМУ, про що свідчить відмітка на зазначеній заяві (вх. №05-50-3384 від 03.06.2021).
04.06.2021 РВ ФДМУ на адресу Національної академії аграрних наук України було спрямовано запит №50-03.01-2478 щодо розгляду питання приватизації об`єкта державної власності, згідно з яким відділення зазначало, що згідно з Порядком подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України №675 від 22.05.2018 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.06.2018 за №730/32182 (далі - Порядок), до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшла заява ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» від 01.06.2021 про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - Державного підприємства «Дослідне господарство «Панфильської ДСС національного наукового центру» Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» (07750, Київська обл., Яготинський р-н, с. Панфили, вул. Центральна, 2, код 32393458), яке перебуває у сфері управління Національної академії аграрних наук України. Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно із пунктом 2 розділу IV Порядку, для прийняття рішення щодо включення вищевказаного об`єкта державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, Регіональне відділення просить, у встановлений зазначеною статтею Закону строк, розглянути питання щодо можливості його приватизації, та у разі прийняття позитивного рішення, надати до Регіонального відділення перелік документів, визначений пунктом 2 додатку 2 до доручення голови Фонду № К/13 від 26.02.2020, необхідний для продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства.
Аналогічний за змістом запит РВ ФДМУ було направлено на адресу Фонду державного майна України №46-03.01-2479 від 04.06.2021.
09.06.2021 НААНУ листом №10.3-3/235 повідомила РВ ФДМУ про непогодження приватизації ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» з мотивів необхідності забезпечення продовольчої безпеки України, що, на думку НААН України, є складовою національної безпеки, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України.
У листі із посиланням на статтю 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» НААН стверджувало, що національні галузеві академії наук, отже і НААН, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
НААНУ зазначало, що у відповідності до чинного Статуту НААНУ, державні підприємства, дослідні господарства створені з метою організаційно-господарського забезпечення умов для своєчасного проведення наукових досліджень та їх апробації, не відносяться до сільськогосподарських підприємств, а мають інший статус - проведення досліджень і пропаганди передового досвіду у сільському господарстві згідно частини 3 статті 22 Земельного кодексу України.
У листі НААНУ також вказувало, що частиною 4 статті 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть бути передані у приватну власність, належать землі, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, державних галузевих академій наук. ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» відповідно до Статуту є державним сільськогосподарським підприємством, що здійснює дослідну господарську комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку. Господарство забезпечує науково-дослідним установам Академії умови для проведення наукових досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур. НААНУ зазначало, що земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні господарства, у повному обсязі використовуються у сільськогосподарському виробництві та науковій діяльності для виконання статутних завдань.
11.06.2021 Фонд державного майна України направив до РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях лист №10-47-13204, яким повідомив останнє про неможливість включення, зокрема, ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, з мотивів відсутності у ФДМУ компетенції органу управління цього підприємства.
23.06.2021 РВ ФДМУ було направлено на адресу ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» лист №50-03.01-2710 щодо розгляду заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, за змістом якого, відповідно до частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», враховуючи лист Фонду державного майна України №10-47-13204 та відмову Національної академії аграрних наук України, як уповноваженого органу управління вказаним вище державним майном, надану листом №10.3-3/235, Регіональне відділення відмовляє у включенні до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації об`єкта права державної власності - Державного підприємства «Дослідне господарство «Панфильської ДСС національного наукового центру» Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України».
Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначав, що вищевказаними діями відповідачем було допущено порушення права позивача на належний розгляд його заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та вказував на невмотивованість, і, відповідно, протиправність такої відмови у включенні ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Відповідач, у свою чергу, проти позову заперечив, зазначаючи, що відмова, оформлена листом №50-03.01-2710 від 23.06.2021, є правомірною та відповідає положенням частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Національна академія аграрних наук України також заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що листом №10.3-3/235 від 09.06.2021 не надала своєї згоди на приватизацію ДП «ДГ «Панфильської ДСС національного наукового центру» (далі, Державне підприємство).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено державне і комунальне майно, що не підлягає приватизації.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.
Згідно із частинами 7 та 8 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється ФДМУ. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» звернулася до РВ ФДМУ із заявою про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Отримавши відмову у задоволенні цієї заяви, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі про визнання рішення про відмову протиправним, його скасування та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву.
При цьому, оскаржуване рішення РВ ФДМУ ухвалене з посиланням на лист НААНУ №10.3-3/235 від 09.06.2021, в якому було вказано про непогодження щодо приватизації Державного підприємства.
Відповідно до абзаців 3, 4 частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд зазначив, що вказані НААНУ у листі №10.3-3/235 від 09.06.2021 підстави для відмови у погодженні щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації за зверненням ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» не відповідають вимогам статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що такі підстави непогодження приватизації Державного підприємства, як необхідність забезпечення вказаним підприємством продовольчої безпеки України та необхідність сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України, не підтверджене належними та допустимими доказами.
Крім того, суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що майно Державного підприємства належить до майнового комплексу НААНУ в розумінні Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу». Також, як зазначив суд першої інстанції, посилаючись на неможливість передачі у приватну власність земельних ділянок Державного підприємства з огляду на приписи частини 4 статті 84 Земельного кодексу України, НААН України не надала жодних доказів щодо належності земель вказаного державного підприємства до земель, які використовуються для забезпечення діяльності НААН України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із наведеними висновками місцевого господарського суду та вважає, що внаслідок неправильного застосування частини 3 статті 4 та частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що РВ ФДМУ вчинило протиправні дії, відмовивши ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» у включенні Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Так, листом №10.3-3/235 від 09.06.2021 НААНУ повідомила РФ ФДМУ про непогодження щодо приватизації Державного підприємства у зв`язку з необхідністю забезпечення продовольчої безпеки України, що є складовою національної безпеки, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України. НААНУ також послалося на неможливість передачі у приватну власність земельних ділянок Державного підприємства відповідно до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України та на Закон України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих наук України та статусу їх майнового комплексу».
Відповідно до частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації (абзац 4); невключення Кабінетом Міністрів України за поданням ФДМУ до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
Саме приписи частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» наводять підстави, з яких орган приватизації, у даній справі РВ ФДМУ, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
До правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення абзаців 1, 4 частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме, відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у разі вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 16.02.2022 у справі №911/1642/21 (подібні правовідносини) Верховний Суд зазначив: «...щодо застосування положень частини 9 статті 11 Закону про приватизацію колегія суддів суду касаційної інстанцій зазначає, що державний орган приватизації, в даному випадку РВ ФДМУ, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмовляє у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. При цьому вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити посилання на норми законодавства України.».
Задовольняючи позовні вимоги в даній справі, суд першої інстанції належним чином не дослідив та не оцінив оскаржуване рішення РВ ФДМУ та відмову НААНУ у погодженні щодо включення Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на якій таке рішення ґрунтується, і дійшов неправильного висновку про протиправність оскаржуваного рішення РВ ФДМУ.
Суд першої інстанції також помилково зазначив, що НААНУ не надала доказів на підтвердження причин відмови у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, при цьому не встановивши, чи вимагають положення абзацу 4 частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» надання документального підтвердження причин відмови уповноваженого органу управління державним майном.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, натомість, встановила наступне.
Як уже наголошувалось вище, приписи частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» наводять підстави, з яких орган приватизації, у даній справі РВ ФДМУ, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації - за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
При цьому мотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити посилання на норми законодавства України.
У свою чергу, положення абзацу 4 частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не вимагають надання документального підтвердження причин відмови уповноваженого органу управління державним майном.
Дослідивши відмову (оформлену листом №10.3-3/235 від 09.06.2021) НААНУ (орган, уповноважений управляти державним майном) у погодженні щодо включення Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, колегія суддів дійшла висновку про її вмотивованість із посиланням на норми законодавства України.
Так, відмовляючи у включенні Державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, НААНУ здійснено посилання на норми законодавства України, а саме на Закон України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих наук України та статусу їх майнового комплексу», статут НААН України, Земельний кодекс України, статут Державного підприємства.
Відповідь РВ ФДМУ від 23.06.2021 за №50-03.01-2710, яку позивач вважає необґрунтованою, також містить посилання на норми законодавства України, зокрема, Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої та малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом ФДМ України від 22.05.2018 №675, а також на лист органу управління державним майном, який є цілком обґрунтованим чинними нормами законодавства, що підтверджується наступним.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих наук України та статусу їх майнового комплексу» Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України.
У віданні Національної академії наук України та національних галузевих академій наук перебувають установи, організації, підприємства (згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України та національних галузевих академій наук (частина 7 статті 1 названого Закону).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії аграрних наук» від 28.04.2021 №421, Державне підприємство «Дослідне господарство Панфильської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» перебувають у віданні НААНУ (є частиною її майнового комплексу).
Відповідно до пункту 1 Статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого Загальними зборами НААНУ 15-23 квітня 2021 року, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 20.08.2021 №2947/5 (розміщений за посиланням http://naas.gov.ua/content/statut-naan/), НААНУ - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.
Основним завданням НААНУ є наукове забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу (пункту 6 Статуту НААНУ).
У віданні НААНУ, серед іншого, перебувають інститути, дослідні господарства та експериментальні і дослідні виробництва у вигляді підприємств та організацій (пункт 74 Статуту).
Відповідно до пункту 78 Статуту НААНУ дослідні господарства, інші підприємства та організації НААН України є експериментально-виробничою базою для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок. Крім того, зазначені підприємства та організації забезпечують сільськогосподарське виробництво елітним та репродуктивним насінням, садивним матеріалом, племінною продукцією, тощо.
Підпунктом 3 пункту 59 Статуту НААНУ визначено, що Президія НААНУ в установленому порядку готує та подає на розгляд загальних зборів НААН програми, прогнози і звіти про діяльність НААН, а також наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні.
У свою чергу, як зазначає третя особа, Державне підприємство «Дослідне господарство Панфильської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі та Станції умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків нової техніки тощо (пункт 2.1. Статуту ДП «Дослідне господарство Панфильської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», затвердженого наказом НААНУ від 15.02.2018 №74). Підприємство звітує про свою фінансово-господарську та іншу діяльність перед Академією та Науковою установою, яким воно безпосередньо підпорядковане, в установленому порядку (пункт 3.11. Статуту Державного підприємства).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих наук У країни та статусу їх майнового комплексу» Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
Пунктом «е» частини 4 статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Підпунктом «а» пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (набрали чинності 27.05.2021) передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
Так, відмовляючи у погодженні, НААНУ вказав, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Панфільської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут землеробства» забезпечує науково-дослідним установам Академії умови для проведення наукових досліджень , випробувань і допрацювання наукових розробок, їх апробації, виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні господарства, у повному обсязі використовуються у сільськогосподарському виробництві та науковій діяльності для виконання статутних завдань.
Враховуючи зазначене у сукупності, непогодження органом, уповноваженим управляти державним майном на приватизацію з мотивів необхідності забезпечення продовольчої безпеки України, що є складовою національної безпеки, сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства, здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України, колегія суддів визнає обґрунтованим. Зміст листа НААНУ відповідає категорії вмотивованості, про яку йдеться у абз. 4 частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Таким чином, враховуючи вмотивовану відмову органу, уповноваженого управляти майном - НААНУ у погодженні щодо включення Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмова РВ ФДМУ у включенні Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, не може вважатися протиправною.
Посилання позивача на те, що вмотивована відмова органу управління у розумінні частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», у даному випадку НААН України, має бути обґрунтована лише тими обставинами, які визначені у статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», є помилковими, оскільки положення абзаців 1 та 4 частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», які регулюють спірні правовідносини, не передбачають, що орган приватизації має вмотивувати свою відмову або що лист органу приватизації має містити вмотивовану відмову органу управління лише в розумінні приписів статті 4 цього Закону.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» у разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктами, що підлягають приватизації. Майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації.
Як встановлено судом, Державне підприємство, про включення якого до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, просив позивач, перебуває в управлінні НААНУ.
Відповідно до преамбули Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих наук У країни та статусу їх майнового комплексу» НААН України - це національна галузева академія наук, яка відповідно до частини другої статті 1 цього Закону є державною науковою організацією України, що здійснює фундаментальні дослідження, організовує, проводить та координує прикладні дослідження у відповідній галузі науки.
Таким чином, до правовідносин, що виникли у даній справі, не підлягають застосуванню положення частини 3 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» про приватизацію, НААН України не належить до підприємств, установ та організацій, наведених у частини 3 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №911/1642/21 (пункти 64-68 мотивувальної частини).
Окрім наведеного, колегія суддів також звертає увагу на те, що орган приватизації не наділений повноваженнями оцінки достатності мотивування відповідей органів управління, оскільки акцент у вищенаведених нормах робиться на тому, що відповідь органу управління має бути не лише погодженням або відмовою, а містити відповідне мотивування цього. Проте, орган приватизації не наділений правом оцінки достатності, законності мотивування рішення органу управління та прийняття замість нього іншого рішення, яке орган приватизації особисто чи з урахуванням думки потенційного покупця, вважає правильним.
Враховуючи вищевикладене, висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у даній справі є помилковими, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» задоволенню не підлягають.
Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/6319/19, є безпідставними, оскільки правовідносини у справі №910/6319/19 не є тотожними правовідносинам у справі №911/1991/21.
Так, у справі №910/6319/19 фізична особа-підприємець звернулася до суду з позовом до ФДМУ про зобов`язання включити орендовану ним нежитлову будівлю до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, шляхом викупу, та затвердити цей перелік. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, оскільки органом, уповноваженим управляти державним майном, відмовлено у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Така відмова була обумовлена тим, що в договорі оренди спірного майна була встановлена заборона на його приватизацію. Верховний Суд скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд, оскільки судами не встановлено, чи порушено права позивача та чи саме діями/бездіяльністю ФДМУ допущено таке порушення.
Натомість у справі №911/1642/21 правовідносини виникли щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, майна, яке не перебувало в оренді позивача та не може бути приватизоване шляхом його викупу.
Тобто правовідносини у справах №910/6319/19 та №911/1642/21 не є подібними за підставами позову, встановленими фактичними обставинами, а також за матеріально-правовим регулюванням.
Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2021 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/1991/21 задовольнити.
Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/1991/21 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 19, офіс. 604, код ЄДРПОУ: 37267221) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 50, код 43173325) 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №911/1991/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.07.2022.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
І.А. Іоннікова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2022 |
Оприлюднено | 21.07.2022 |
Номер документу | 105323629 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Михальська Ю.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні