Рішення

від 19.07.2022 по справі 904/36/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2022м. ДніпроСправа № 904/36/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Ємельянов В.А.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра (м.Дніпро) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" (м. Дніпро)

про повернення земельної ділянки

Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконувач обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач) із позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" (далі - відповідач) повернути земельну ділянку площею 1,2598 га (кадастровий номер 1210100000:03:011:0028), по вулиці Трудових резервів в районі будівлі № 5 на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 185/64 від 03.06.2015 між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Універсал-груп" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 02.09.2015 (далі - договір), відомості про що 02.09.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Невід`ємною частиною договору є підписаний сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки та розрахунок орендної плати.

- у подальшому 19.03.2019 сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою поновлено договір оренди землі від 02.09.2015, укладений між Дніпровською міською радою та ТОВ "Універсал-груп", на три роки, починаючи з 03.09.2018;

- відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.12.2021 за параметрами пошуку об`єкта нерухомого майна за кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:03:011:0028, та за параметрами пошуку за суб`єктом: ТОВ "Універсал-груп" встановлено, що нерухоме майно на вказаній земельній ділянці за ТОВ "Універсал-груп" не зареєстровано, та не реєструвалось;

- відповідно до інформації Дніпровської міської ради від 30.09.2021 №7/11-1602, від 04.11.2021 № 7/11-2831, від 14.12.2021 № 7/11-3233 земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:011:0028, Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі не поверталась;

- згідно з інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2021 № 21307/5/04-36-04-04-17, від 02.12.2021 №40351/5/04-36-04-04-17 остання звітність з орендної плати за землю подана за 2019 рік, податкові декларації по орендній платі за землю за 2020-2021 роки не подано. Сплата орендної плати за землю ТОВ "Універсал-груп" за 2020-2021 роки на користь територіальної громади міста Дніпра не здійснювалась, за товариством обліковується податковий борг по орендній платі за землю;

- відповідно до пунктів 8., 8.1. договору, договір укладено на три роки, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- відповідно до інформації Дніпровської міської ради № 7/11-2493 від 30.09.2021 до міської ради 21.07.2021 надійшло клопотання ТОВ "Універсал-груп" щодо поновлення вищевказаного договору оренди землі. У зв`язку з відсутністю повного пакета документів, у тому числі документа про підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за землю, підготовка відповідного рішення є неможливою;

- відповідно до Інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області ТОВ "Універсал-груп" сплата орендної плати за 2020-2021 роки на користь територіальної громади міста Дніпра не здійснювалась;

- за викладеного, відповідач умов, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", в частині поновлення договору оренди землі, не дотримався, а саме: не забезпечив належного виконання умов договору в частині своєчасного нарахування та сплати орендної плати за землю. З вказаної норми закону випливає, що договір оренди землі не поновлюється в автоматичному режимі без укладення додаткової угоди до договору оренди землі та її державної реєстрації згідно з вимогами чинного законодавства;

- відповідно до інформації Дніпровської міської ради, після закінчення строку дії договору оренди землі, орендар спірну земельну ділянку власнику не повернув, Акт приймання - передачі не підписав;

- отже, прокурор зазначає, що земельна ділянка площею 1,2598 га у місті Дніпрі по вулиці Трудових резервів, у районі будинку № 5, кадастровий номер 1210100000:03:011:0028, підлягає поверненню Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" на користь власника - територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Також, в обґрунтування представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, останній вказує на те, підставою для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку є порушення майнових інтересів держави, що полягає у неналежному виконанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" зобов`язань перед Дніпровською міською радою за договором оренди земельної ділянки комунальної власності щодо повернення земельної ділянки, своєчасної сплати орендної плати за землю, що в свою чергу призводить до недоотримання бюджетом міста орендної плати за землю, а також неможливості вільно розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності для задоволення суспільних потреб. Дніпровська міська рада є власником земельної ділянки та орендодавцем за договором, уповноважена на здійснення контролю щодо належного використання земельної ділянки та дотримання умов договору оренди землі. Факт неналежного здійснення уповноваженим органом наданих повноважень щодо вжиття відповідних заходів підтверджується листуванням прокурора із зазначеним органом. Вказані обставини свідчать про нездійснення Дніпровською міською радою захисту порушених інтересів держави, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2022.

Підготовче засідання, призначене на 03.02.2022, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 01.02.2022 по 07.02.2022 включно.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали проведенню підготовчого засідання, ухвалою суду від 08.02.2022 підготовче засідання було призначено на 01.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

За вказаних обставин рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 було рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Так, відповідно до рішення зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області № 2 від 24.02.2022 та розпорядження голови суду № 30 від 24.02.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Господарським судом Дніпропетровської області з 24.02.2022 не відбувався до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

Щодо вказаних обставин на сайті Господарського суду Дніпропетровської області 24.02.2022, 28.02.2022, 04.03.2022, 10.03.2022 та 15.03.2022 були розміщені відповідні оголошення.

Враховуючи вказане, а також те, що станом на 24.02.2022, як і протягом певного подальшого періоду, передбачити обсяг військової агресії, спосіб ведення воєнних дій, їх інтенсивність та територіальність було неможливим, судові засідання, призначені в період з 24.02.2022 до 25.03.2022, не відбулися.

Воєнний стан неодноразово було продовжено, шляхом затвердження Верховною Радою України відповідних Указів Президента України про продовження строку дії воєнного стану.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Так, розпорядженням голови суду № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розпорядження № 30 від 24.02.2022 визнано таким, що втратило чинність з 28.03.2022 та в цей же день на сайті суду було розміщено відповідне оголошення.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Судом відзначено, що згідно з оперативною інформацією Голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації станом на 04.05.2022 ситуація в області є контрольованою Збройними Силами України, крім того, Господарським судом Дніпропетровської області не приймалось рішення щодо тимчасового зупинення здійснення правосуддя при загрозі життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.

Враховуючи вказане, а також проаналізувавши воєнну ситуацію та стан безпеки у Дніпропетровській області в період з 24.02.2022 до 04.05.2022, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України "Про правовий режим воєнного стану", приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по даній справі, суд вважав за доцільне продовжити розгляд даної справи та призначити наступне підготовче засідання, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав, шляхом визнання явки у вказане засідання необов`язковою та роз`яснення можливості подання заяв по суті справи, додаткових пояснень, заяв чи клопотань будь-якими засобами зв`язку, зокрема, електронними.

Так, ухвалою суду від 04.05.2022 судове засідання було призначено в межах розумного строку на 02.06.2022; явку у судове засідання представників сторін було визнано необов`язковою.

Від позивача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 16304/22 від 02.06.2022), в якому він просить суд поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на таке:

- рішенням Дніпропетровської міської ради від 03.06.2015 № 185/64 поновлено право користування земельною ділянкою площею 1,2598 га (кадастровий номер 1210100000:03:011:0028) по вулиці Трудових резервів в районі будівлі № 5 для проектування та будівництва багатофункціонального комплексу ТОВ "Універсал-груп", шляхом укладення договору оренди земельної ділянки строком на три роки;

- на підставі рішення, 02.09.2015 між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Універсал-груп" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, відомості про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- 19.03.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою поновлено договір оренди землі від 02.09.2015 на три роки, починаючи з 03.09.2018 до 03.09.2021;

- відповідно до пунктів 8-8.1 договору, договір укладено на три роки, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- 21.07.2021 до Дніпровської міської ради надійшло клопотання ТОВ "Універсал-груп" щодо поновлення вищевказаного договору оренди землі. Проте, листом 04.10.2021 № 7/9-1355 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради надано відповідь, що поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі рішення міської ради, та що для поновлення договору оренди необхідно надати завірені належним чином документи згідно з переліком (в тому числі документ про підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати на земельну ділянку). Відсутність повного пакету документів унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради;

- згідно з інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2021 № 21307/5/04-36-04-04-17, від 02.12.2021 "40351/5/04-36-04-04-17 остання звітність з орендної плати за землю подана за 2019 рік, податкові декларації по орендній платі за землю за 2020-2021 роки на користь територіальної громади міста Дніпра не здійснювалась, за товариством обліковується податковий борг по орендній платі за землю;

- статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк. Проте, оскільки орендна плата за 2020-2021 роки не сплачувалась, це вказує на неналежне виконання з боку орендаря обов`язків за умовами договору;

- договір оренди землі за адресою: вулиці Трудових резервів в районі будівлі № 5 з ТОВ "Універсал-груп" не був поновлений, та відповідно до пункту 35 договору дія договору припиняється, у разі закінчення строку, на який його укладено;

- відповідно до пункту 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, проте, ТОВ "Універсал-груп" не повернуто земельну ділянку Дніпровській міській раді, та не підписаний відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки;

- згідно зі статтею 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця, тому земельна ділянка площею 1,2598 га (кадастровий номер 1210100000:03:011:0028), у місті Дніпрі по вулиці Трудових резервів в районі будівлі № 5 підлягає поверненню власнику - територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

У підготовче засідання 02.06.2022 з`явився прокурор та представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

Судом відзначено, що відповідач завчасно був повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання, оскільки ухвалу суду від 04.05.2022 отримав 17.05.2022, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4930020159652 (а.с. 157).

Судом також відзначено, що позивачем лише 02.06.2022 подано відзив на позовну заяву, тому строк для надання відповідей на відзив на позовну заяву не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.06.2022 підготовче засідання було відкладено до 30.06.2022.

У підготовче засідання 30.06.2022 з`явився прокурор та представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

Судом відзначено, що відповідач завчасно був повідомлений про день, час та місце вказаного підготовчого засідання, оскільки ухвалу суду від 02.06.2022 отримав 14.06.2022, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4906403304640 (а.с. 174).

Судом відзначено, що ухвалою суду від 10.01.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 30.06.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд прийшов до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважав можливим провести підготовче засідання без участі його представника.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

У підготовчому засіданні 30.06.2022 прокурором та представником позивача було повідомлено про те, що останніми подані всі заяви про суті справи, тому вони просили суд закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Враховуючи, що провадження у даній справі відкрито 10.01.2022, суд прийшов до висновку, що за існуючих обставин судом було надано достатньо часу у підготовчому провадженні для підготовки до судового засідання та подання заяв по суті справи, а також доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи вказане, а також усні клопотання прокурора та позивача про закриття підготовчого провадження, ухвалою суду від 30.06.2022 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.07.2022.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 22790/22 від 18.07.2022), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на неможливість явки у судове засідання через зайнятість його представника в іншому судовому процесі

У судове засідання 19.07.2022 з`явився прокурор; представник позивача та відповідача у вказане судове засідання не з`явилися, причин нез`явлення відповідач суду не повідомив.

При цьому, про день, час та місце судового засідання 19.07.2022 відповідач був повідомлений належним чином, що вбачається з наступного.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.01.2022, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49064, м. Дніпро, вулиця Качалова, будинок 1, кімната 4, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 143).

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 30.06.2022 завчасно було направлено відповідачу на його юридичну адресу.

У зв`язку з неповерненням до суду рекомендованого повідомлення про отримання відповідачем ухвали суду від 30.06.2022, судом здійснено відстеження вказаного відправлення за допомогою офіційного сайту АТ "Укрпошта", згідно з відомостями якого поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 30.06.2022, не було вручено відповідачу та з 06.07.2022 (два тижні) знаходить у точці видачі/доставки (а.с.186-188), що є порушенням пунктів 991, 992 Правил надання послуг поштового зв`язку, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.

Судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду від 22.06.2022 відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, а також на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

При цьому, суд звертає увагу, що явка у судове засідання 19.07.2022 обов`язковою судом не визнавалась.

Більше того, всі попередні ухвали суду відповідачем були отримані, отже відповідач обізнаний про наявність даного судового провадження та мав можливість самостійно відслідковувати рух справ за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка станом на 30.06.2022 (дати винесення ухвали суду) та протягом всього часу є відкритою для перегляду.

Слід також звернути увагу на те, що будучи обізнаним з 18.01.2022 (а.с.147) про розгляд судом даної справи, відповідач протягом шести місяців розгляду справи не проявляв зацікавленості у даній справі, відповідачем не подано відзив на позовну заяву, а також не забезпечено явку у жодне судове засідання.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 30.06.2022 явка у судове засідання 19.07.2022 була визнана необов`язковою та роз`яснено учасникам справи можливість подання, зокрема, пояснень будь-яким засобом зв`язку із судом, однак жодних додаткових пояснень від відповідача не надходило.

Більше того, про день, час та місце судового засідання 19.07.2022 позивач був повідомлений 30.06.2022 у судовому засіданні, в якому приймав участь його представник.

Отже, за майже три тижні у позивача була можливість надати повноваження іншому представнику, навіть, якщо представник, що приймав участь під час підготовчому провадження, на даний час не має можливості забезпечити явку у судове засідання.

Суд не вбачав підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи з огляду також на таке:

- як було вказано вище позивач з 30.06.2022 обізнаний про день, час та місце даного судового засідання - 19.07.2022, отже є належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- в даному випадку суд вважає причину неявки позивача у судове засідання не поважною, оскільки, як було вказано вище, позивачем не доведено неможливість заміни представника позивача на іншого.

Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд справи у даному судовому засіданні, оскільки підготовче провадження у даній справи було закрито ще 30.06.2022 та з цього часу жодних додаткових заяв по суті справи чи пояснень ні від позивача ні від відповідача до суду не надходило, що свідчить про те, що сторони у повному обсязі виклали свої правові позиції по даній справі у вже наявних у матеріалах справи документах.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 19.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для повернення спірної земельної ділянки власнику.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;

2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;

3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів ( далі у тексті Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

У пункті 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (статті 3, 8).

Крім того, з урахуванням статей1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (статті 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі статтями 12, 83, 122 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Дніпровська міська рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Дніпро, суб`єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпро, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 6,10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Підставою для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку є порушення майнових інтересів держави, що полягає у неналежному виконанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" зобов`язань перед Дніпровською міською радою за договором оренди земельної ділянки комунальної власності щодо повернення земельної ділянки, своєчасної сплати орендної плати за землю, що в свою чергу призводить до недоотримання бюджетом міста орендної плати за землю, а також неможливості вільно розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності для задоволення суспільних потреб.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, забезпечення раціонального використання земельних ресурсів.

Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави у судовому порядку щодо повернення земельної ділянки, яку не повернуто після закінчення строку дії договору оренди землі недобросовісним орендарем, яким порушуються умови договору оренди.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Щодо бездіяльності Дніпровської міської ради суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Крім цього, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання в користування земельних ділянок комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, у зв`язку з чим прокурор звертається до суду з позовом щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Варто зазначити, що у постанові від 22.08.2018 у справі № 807/62/16 Верховний Суд, посилаючись на частину 2 статті 19 Конституції України, констатував, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, уповноважений орган фактично має обов`язок, а не право захищати інтереси держави. Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Дніпровська міська рада є власником земельної ділянки та орендодавцем за договором, уповноважена на здійснення контролю щодо належного використання земельної ділянки та дотримання умов договору оренди землі.

Факт неналежного здійснення уповноваженим органом наданих повноважень щодо вжиття відповідних заходів, також, підтверджується листуванням прокурора із зазначеним органом.

Так, Західною окружною прокуратурою міста Дніпра направлено лист від 08.09.2021 №04/51-2476вих-21, в якому повідомлено Дніпровську міську раду про виявлені порушення у сфері земельних відносин щодо повернення земельної ділянки після закінчення договору оренди землі. Повторно про факти порушення законодавства щодо повернення земельної ділянки після закінчення договору оренди землі Дніпровську міську раду повідомлено листами №04/51-2996вих-21 від 13.10.2021, №04/51-3692вих-21 від 24.11.2021,

Зі змісту відповідей Дніпровської міської ради №7/11-2493 від 30.09.2021, №7/11-2831 від 04.11.2021, 7/11-3233 від 14.12.2021 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:011:0028 за актом приймання-передачі від орендаря ТОВ "Універсал-груп" не поверталась. Заходи позовного характеру щодо зобов`язання ТОВ "Універсал-груп" повернути земельну ділянку Дніпровською міською радою не вживались.

Крім того, про наявність порушень умов договору ТОВ "Універсал-груп" зверталась увага в листах Західної окружної прокуратури міста Дніпра № 04/51-1274вих 21 від 16.06.2021, №04/51-1823вих-21 від 21.07.2021.

Однак, уповноваженим органом - Дніпровською міською радою не вжито заходи претензійно-позовного характеру щодо зобов`язання ТОВ "Універсал-груп" повернути земельну ділянку.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Дніпровською міською радою захисту порушених інтересів держави, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.

Дніпровська міська рада, як власник орендованої земельної ділянки та сторона за договором, обізнана про факт порушення відповідачем вимог договору оренди щодо повернення земельної ділянки після закінчення договору, що, у свою чергу, порушує її право на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів, внаслідок чого завдаються економічні збитки державі, проте, до теперішнього часу міською радою не вжито жодних заходів, направлених на припинення вказаних порушень та повернення такої земельної ділянки після закінчення договору оренди.

У постанові від 10.08.2021 у справі № 923/833/20 Верховним Судом наголошено, що суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Таким чином, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.

Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпровської міської ради.

При цьому, Дніпровська міська рада є органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та про свій намір звернутися з даним позовом прокурор повідомив позивача в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом направлення листа-повідомлення.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Західною окружною прокуратурою міста Дніпра відповідно до інформації Дніпровської міської ради, встановлено що рішенням Дніпропетровської міської ради від 03.06.2015 №185/64 поновлено право користування земельною ділянкою площею 1,2598 га (кадастровий номер 1210100000:03:011:0028), по вулиці Трудових резервів в районі будівлі №5 для проектування та будівництва багатофункціонального комплексу ТОВ "Універсал-груп", шляхом укладення договору оренди земельної ділянки строком на три роки.

На підставі вищезазначеного рішення 02.09.2015 між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Універсал-груп" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (далі Договір), відомості про що 02.09.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Невід`ємною частиною договору є підписаний сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки та розрахунок орендної плати.

У подальшому 19.03.2019 сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою поновлено договір оренди землі від 02.09.2015 укладений між Дніпровською міською радою та ТОВ "Універсал-груп" на три роки, починаючи з 03.09.2018.

Відповідно до пункту 3 договору земельна ділянка вільна від забудови.

Відповідно до пункту 5 договору з урахуванням змін нормативна грошова оцінка земельної зазначена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що додається до договору. Цей витяг є невід`ємною частиною договору та є підставою для розрахунку розміру орендної плати. Відповідно до витягу від 05.02.2019 нормативна грошова оцінка становить 35 512 048 грн. 19 коп.

Відповідно до пункту 8-8.1 договору, договір укладено на три роки, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Договором визначено умови, розмір орендної плати.

Відповідно до пункту 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з пунктом 35 Договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.10.2021 за параметрами пошуку об`єкта нерухомого майна за кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:03:011:0028, та за параметрами пошуку за суб`єктом: ТОВ "Універсал-груп", встановлено, що нерухоме майно на вказаній земельній ділянці за ТОВ "Універсал-груп" не зареєстровано, та не реєструвалось.

Відповідно до інформації Дніпровської міської ради від 30.09.2021 № 7/11-1602, від 04.11.2021 № 7/11-2831, від 14.12.2021 № 7/11-3233 земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:011:0028, Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі не поверталась.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2021 № 21307/5/04-36-04-04-17, від 02.12.2021 №40351/5/04-36-04-04-17 остання звітність з орендної плати за землю подана за 2019 рік, податкові декларації по орендній платі за землю за 2020-2021 роки не подано. Сплата орендної плати за землю ТОВ "Універсал-груп" за 2020-2021 роки на користь територіальної громади міста Дніпра не здійснювалась, за товариством обліковується податковий борг по орендній платі за землю.

Як було вказано вище, відповідно до пункту 8-8.1 договору, договір укладено на три роки, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до інформації Дніпровської міської ради №7/11-2493 від 30.09.2021 до міської ради 21.07.2021 надійшло клопотання ТОВ "Універсал-груп" щодо поновлення вищевказаного договору оренди землі. У зв`язку з відсутністю повного пакета документів, у тому числі документа про підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за землю, підготовка відповідного рішення є неможливою.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області ТОВ "Універсал-груп" сплата орендної плати за 2020-2021 роки на користь територіальної громади міста Дніпра не здійснювалась.

Таким чином, відповідач, умов, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в частині поновлення договору оренди землі не дотримався, а саме не забезпечив належне виконання умов договору в частині своєчасного нарахування та сплати орендної плати за землю.

З вищезазначеної норми Закону випливає, що договір оренди землі не поновлюється в автоматичному режимі без укладення Додаткової угоди до договору оренди землі та її державної реєстрації згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Разом з цим, відповідно до інформації Дніпровської міської ради, після закінчення строку дії договору оренди землі, орендар спірну земельну ділянку власнику не повернув, Акт приймання - передачі не підписав.

Виходячи з системного тлумачення норм закону, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 594/376/17-ц від 10.04.2018, аналогічний висновок зроблено і у справі № 594/347/17 від 19.11.2018.

Як установлено, відповідач, будучи обізнаним як з умовами договору оренди не забезпечив належне виконання умов договору щодо своєчасної сплати у повному обсязі орендної плати за землю.

Неналежне виконання умов договору відповідачем унеможливлює поновлення договору оренди у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

З огляду на викладене, земельна ділянка площею 1,2598 га у місті Дніпрі по вулиці Трудових резервів, у районі будинку № 5, кадастровий номер 1210100000:03:011:0028, підлягає поверненню Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" на користь власника територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із наступного.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом статті 93 Земельного кодексу України, статей 762, 792 Цивільного кодексу України, статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень статей 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Згідно з приписами статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на 03.09.2021) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

Так, відповідно до пункту 8-8.1 договору, договір укладено на три роки, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач, умов, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в частині поновлення договору оренди землі не дотримався, а саме: не забезпечив належне виконання умов договору в частині своєчасного нарахування та сплати орендної плати за землю.

З вищезазначеної норми Закону випливає, що договір оренди землі не поновлюється в автоматичному режимі без укладення Додаткової угоди до договору оренди землі та її державної реєстрації згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Разом з цим, відповідно до інформації Дніпровської міської ради, після закінчення строку дії договору оренди землі, орендар спірну земельну ділянку власнику не повернув, Акт приймання - передачі не підписав.

Виходячи з системного тлумачення норм закону, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду у справі № 594/376/17-ц від 10.04.2018, аналогічний висновок зроблено і у справі № 594/347/17 від 19.11.2018.

Як установлено, відповідач, будучи обізнаним як з умовами договору оренди не забезпечив належне виконання умов договору щодо своєчасної сплати у повному обсязі орендної плати за землю.

Неналежне виконання умов договору відповідачем унеможливлює поновлення договору оренди у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

З огляду на викладене, земельна ділянка площею 1,2598 га у місті Дніпрі по вулиці Трудових резервів, у районі будинку № 5, кадастровий номер 1210100000:03:011:0028, підлягає поверненню Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" на користь власника територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягають 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконувача обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" про повернення земельної ділянки - задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" (49064, м.Дніпро, вулиця Качалова, будинок 1, кімната 4; ідентифікаційний код 33109227) повернути на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) земельну ділянку площею 1,2598 га (кадастровий номер 1210100000:03:011:0028) по вулиці Трудових резервів в районі будівлі № 5.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-груп" (49064, м.Дніпро, вулиця Качалова, будинок 1, кімната 4; ідентифікаційний код 33109227) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, ідентифікаційний код 02909938) - 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.07.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко