Рішення

від 07.07.2022 по справі 906/1262/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1262/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Циганенко А.Ю. - юрисконсульт, довіреність від 04.01.2022;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих

до Фізичної особи - підприємця Приліпко Алли Іванівни

про стягнення 70 862,06 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 59634,12 грн. основного боргу, 6231,34 грн. пені, 1269,47 грн. 3% річних, 3727,13 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав умови договору №305/219-01 оренди нерухомого майна від 25.01.2021 в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В подальшому ухвалою суду від 15.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/1262/21 до розгляду по суті.

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, промила задовольнити.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 129.112021, 13.01.2022, 15.02.2022, 19.05.2022, які належним чином направлялися на адресу ФОП Приліпко А.І.; АДРЕСА_1 ,з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/1262/21 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З поштових повідомлень, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, судом вбачається, що останні було повернуто поштою суду у зв`язку з закінченням терміну його зберігання на відділенні.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Згідно з ч. 7 ст.120, п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ФОП Приліпко А.І. про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числіГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданоюстаттею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1ст. 202 Господарського процесуального кодексу Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/1262/21 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановленіГПК України.

На підставі п. 9ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2021 між Житомирським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих (Орендодавець/позивач) та Фізичної особи-підприємця Приліпко Алли Іванівни (Орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (а.с. 10-11), відповідно до якого орендодавець за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих (Власник) передає, а орендар приймає у строкове платне користування під діяльність, зазначену у п.п. .1. договору, приміщення площею 128,10 кв. м, яке в подальшому іменується Приміщення і розташоване в будівлі літ. А1, яке знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Київська, 1, позначене на схемі (Дод. №1), яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.п. 2.1 Договору суму орендної плати за всю площу оренди становить 20 240,31 грн. з ПДВ і земельним податком.

Пунктом 2.4 Договору було визначено, що перший платіж за оренду Приміщення у розрахованому до кінця місяця розмірі (п.4 табл.2.1) Орендар сплачує Орендодавцю в день підписання акту про приймання-передачу Приміщення. Одночасно в цей же термін Орендар сплачує Орендодавцю в розмірі місячної орендної плати (п.4 табл.2.1) аванс за останній місяць оренди як гарантію в кінці терміну оренди. В подальшому щомісячні платежі Орендар здійснює не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.2.5 договору до обов`язків Орендаря входить своєчасно проводити розрахунки з Орендодавцем по орендній платі та компенсації витрат на сплату земельного податку та комунальних витратах на утримання приміщення, в т. ч. за користування електроенергією, опаленням, гарячою і холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої території, в т.ч. по прибиранню, збору сміття, охороні Приміщення.

Орендоване Приміщення передається Орендарю відповідно до акту його приймання-передачі, який складається сторонами після узгодження Договору оренди з Власником і є невід`ємною частиною даного Договору (п.п. 5.1. Договору).

Також сторонами погоджено, що орендоване Приміщення вважається фактично прийнятим в користування Орендарем з дня підписання сторонами акту приймання-передачі Приміщення (п.п. 5.3. Договору).

Згідно п.п. 5.4. Договору при припиненні дії Договору орендоване Приміщення повертається Орендарем Орендодавцю також по акту приймання-передачі, який складається за тією ж формою, що і акт приймання-передачі Приміщення Орендарю. При цьому орендоване Приміщення вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Орендодавцю орендованого Приміщення Орендарем.

Відповідно до п.п. 8.2. Договору при несвоєчасному надходженні плати за оренду в установлений цим договором термін з Орендаря стягується, крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Цей Договір діє з 25.01.2021 по 25.12.2021 (п.п. 10.1. Договору).

02.08.2021 між сторонами у справі підписано акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого Орендар повернув Орендодавцю приміщення (а.с. 25).

29.07.2021 позивач направив відповідачу претензію з проханням сплатити заборгованість по договору №305/219-01 від 25.01.2021.

Проте, відповідач залишив дану претензію без належного реагування.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань та не провів розрахунки з позивачем в установлені договором терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 59634,12 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних послуг обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 6231,34 грн. пені, 1269,47 грн. 3% річних, 37,13 грн. інфляційних.

Як зазначено раніше, п.п. 8.2. Договору передбачено, що при несвоєчасному надходженні п л а т и з а о р е н д у в установлений цим договором термін з Орендаря стягується, крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, суд не погоджується з наведеними нарахуваннями.

Так, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні на суму 59634,00 грн. за період 3 05.01.2021 до 27.09.2021, тоді як заборгованість в наведеній сумі існувала лише станом на 01.07.2021.

Нарахування пені, 3% річних та інфляційних позивачем мало бути проведене з окремим підрахунком по кожній з прострочених орендних плат за окремі місяці, починаючи з моменту прострочення кожного з платежів (з 5 числа кожного місяця) по визначену дату нарахування.

Також, суд відзначає, що з розрахунку суми заборгованості та наявних у суду матеріалів справи не є можливим обрахувати чітку суму заборгованості з орендної плати, в розрахунку заборгованості в графі "сума боргу" та в акті зведення взаєморозрахунків наведена загальна сума заборгованості по орендній платі та комунальним послугам.

З огляду на вищенаведене суд відзначає наступне.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

В даному випадку, позивач не подав суду вихідні дані для вірного обрахування пені, 3% річних та інфляційних, а саме: не наведені суми заборгованості по о р е н д н и м п л а т е ж а м без урахування заборгованості за спожиті комунальні послуги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 59634,12 грн. - основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Приліпко Алли Іванівни ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )

- на користь Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (10014, м. Житомир, вул. Київська, 1, ід. код 03972577) 59634,12 грн. основного боргу, а також 1910,32 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.07.22

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)