Рішення

від 06.07.2022 по справі 910/17090/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2022Справа № 910/17090/21

За позовомАнтимонопольного комітету УкраїнидоБлагодійної організації «Фонд «Міжнародні антикорупційні суди»простягнення 68 000,00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Прохоров Є.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/17090/21 за позовом Антимонопольного комітету України до Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про стягнення пені в розмірі 34 000, 00 грн та штрафу в розмірі 34 000, 00 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/17090/21, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.11.2021 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подано заяву як відзив, відповідно до якої відповідач просив суд, зокрема:

- зобов`язати Комітет вручити йому позовну заяву для вивчення справи і формування заяв до правоохоронних органів;

- перенести судове засідання на 2 декаду січня 2022;

- направити окрему ухвалу до Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України та залучити Службу безпеки України третьою особою до справи;

- залучити до судового процесу третьою особою Державне бюро розслідувань.

Безпосередньо в підготовчому засіданні 26.11.2021 представник позивача надав усні пояснення по справі.

Відповідач явку уповноваженого представника в підготовче засідання 26.11.2021 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи викладені відповідачем у відзиві доводи суд вважає за необхідне наголосити, що під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі було перевірено наявність доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача.

Так, до позову Комітетом додано опис вкладення у цінний лист та накладну відділення зв`язку № 0303514641725. Підстав вважати, що позивач не направив відповідачу позов у суду немає.

Суд вирішив відкласти підготовче засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 26.01.2022.

14.12.2021 до суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, у якій, зокрема, містилися заперечення проти залучення до участі в справі третіми особами Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань.

04, 10, 14 та 25 січня 2022 відповідачем надані письмові повідомлення по справі, а також наголошено на неможливості приймати участь у підготовчому засіданні 26.01.2022.

Безпосередньо в підготовчому засіданні 26.01.2022 представник позивача надав усні пояснення та не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Судом було надано оцінку доводам та доказам сторін, розглянуте питання про залучення до участі в справі третіми особами Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань і вирішено відмовити в їх залученні.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Крім того, суд наголошував, що в разі виявлення при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, суд може постановити окрему ухвалу керуючись положеннями ст. 246 Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання призначене на 17.03.2022 не відбулося у зв`язку із веденням воєнного стану на території України з 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та продовження строку дії воєнного стану в Україні згідно указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Відповідно до ухвали суду від 31.05.2022 розгляд справи призначено на 07.07.2022.

Безпосередньо в судовому засіданні 07.07.2022 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 07.07.2022 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, враховуючи письмові пояснення позивача та відповідача, суд вважає за можливе вирішити спір по суті за відсутності уповноваженого представника відповідача. В ухвалі від 31.05.2022 явка сторін у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

У судовому засіданні 07.07.2022 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі також - Комітет) розглянувши матеріали справи № 128-26.13/40-20 про порушення Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (далі також - Фонд) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 14.05.2021 № 46-р/тк (далі також - Рішення № 46-р/тк), яким визнано, що Фондом вчинено порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу Голови Комітету від 13.03.2020 № 128-25/01-3651 у встановлений ним строк.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилається, зокрема, на таке:

- Фонд неодноразово заявляв Комітету про відсутність фінансування, але з невідомих причин, АМК України визначив відповідача платоспроможним та призначив до стягнення штраф;

- Комітет змушував Фонд надавати йому відповіді про те, до чого в нього не було ні доступу, ні повноважень і будь-яка відповідь на такі запити як від громадської організації, могли бути розцінені як вчинення злочину (розголошення інсайдерської інформації);

- Фонд хотів надати допомогу Комітету, однак посадові особи АМК України, щоб приховати дії, що мають ознаки вчинення Комітетом злочинів переховуються від очних заходів з Фондом;

- уповноважені особи Комітету для переслідування та оштрафування Фонду використали повноваження для фальсифікації службових документів та організації крадіжок антикорупційних документів;

- під час розгляду справи суду необхідно врахувати докази та наведені відповідачем факти в заяві про нові тяжкі злочини та встановлення фактів причетності Комітету вказаних Фондом злочинів;

- необхідно направити окрему ухвалу до правоохоронних органів, Аудиторської служби України та Кабінету Міністрів України щодо стягнення з посадових осіб АМК України збитків, завданих державі, а саме витрачених коштів та робочого часу, державного ресурсу суду для завідомо нікчемного судового процесу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України).

У ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Згідно зі змістом п. 12 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За приписами ст. 56 вказаного нормативно-правового акту рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається із доводів позивача, копію Рішення № 46-р/тк було надіслано разом із супровідним листом від 24.05.2021 № 128-25/07-7765 та отримано відповідачем 04.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303505613131.

Матеріали справи не містять відомостей, які б підтвердили, що відповідач в передбаченому законодавством порядку оскаржував Рішення Комітету № 46-р/тк.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням № 46-р/тк закінчився 04.08.2021.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

При цьому, відповідно до положень абз. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Судом встановлено, що строк давності притягнення відповідача до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розумінні ст. 42 зазначеного Закону не сплинув, оскільки прийняття рішення відбулось в межах п`ятирічного строку з моменту вчинення товариством порушення конкурентного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Суд вважає за необхідне наголосити, що предметом розгляду у справі є стягнення штрафу, накладеного Рішенням № 46-р/тк від 14.05.2021 у справі про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, а також стягнення пені за прострочення сплати штрафу.

Положеннями п. 21 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.11.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" встановлено, що вирішуючи спори, пов`язані із зобов`язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення,господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Вказану правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2018 у справі № 910/14222/17.

З огляду на наведене вище, а також те, що відповідач не оскаржив Рішення № 46-р/тк в межах встановленого строку відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Рішення № 46-р/тк є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Приписи статті 246 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Однак, під час розгляду справи № 910/17090/21 не виявлено підстав для постановлення окремої ухвали відносно позивача у даній справі.

Доказів оплати штрафу на суму 34 000,00 грн відповідачем суду не надано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення антимонопольного комітету про накладення штрафу є чинним, доказів його виконання (сплати штрафу) відповідачем в добровільному порядку матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 34 000,00 грн штрафу.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 34 000,00 грн пені за несплату штрафу у строки, передбачені Рішенням № 46-р/тк, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача 34 000,00 грн пені, позивач визначив період її нарахування з 05.08.2021 по 11.10.2021 включно.

За 68 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить 34 680,00 грн.

За приписами ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (34 000,00 грн), накладеного на відповідача Рішенням № 46-р/тк, у зв`язку з чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 34 000,00 грн пені.

Частиною 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача про стягнення пені в розмірі 34 000,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації «Фонд «Міжнародні антикорупційні суди» (03087, м. Київ, вул. Уманська, 31, корп. 2; код ЄДРПОУ 40019132) пеню в розмірі 34 000 грн та штраф в розмірі 34 000 грн зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві /Солом`ян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA2789999803130901060000026010, код класифікації доходів: 21081100.

3. Стягнути з Благодійної організації «Фонд «Міжнародні антикорупційні суди» (03087, м. Київ, вул. Уманська, 31, корп 2; код ЄДРПОУ 40019132) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270, 00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2022 року.

Суддя Ю.О.Підченко