Рішення

від 19.07.2022 по справі 916/539/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/539/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

від третьої особи не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі до Приватного підприємства Велс Агро, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Давос-Агро, про стягнення заборгованості в загальній сумі 344000,00 грн. та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Велс Агро про:

- стягнення з Приватного підприємства Велс Агро коштів в сумі 344000,00 грн., отриманих на виконання умов договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р.;

- розірвання договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі та Приватним підприємством Велс Агро.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

Так, позивач зазначає, що відповідно до п. 1.1 договору постачальник ПП Велс Агро передає, а покупець ТОВ Юніком Агрі приймає й оплачує ячмінь, надалі товар у кількості 300 тон +/- 5% у заліковій вазі за ціною 4300 грн. 00 коп. з ПДВ за одну тонну товару на загальну суму 1290000 грн. з ПДВ.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору товар за даним договором поставляється покупцю на умовах ОАТ (поставка на терміналі) ТОВ Давос-Агро, поштова адреса Україна, Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4. Поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін з 12.03.2020 р. по 20.03.2020 р. включно.

Відповідно до п. 2.3 договору датою поставки вважається дата прийняття товару на ТОВ Давос-Агро та отримання реєстру вивантаження.

При цьому позивач вказує, що згідно п. 3.1 договору покупець здійснює 80% передоплату вартості товару на поточний рахунок продавця після отримання документів вказаних в п. 2.3 договору.

Наразі позивач зауважує, що на виконання своїх договірних зобов`язань ТОВ Юніком Агрі 13.03.2020 р. перерахував 80% вартості товару на поточний рахунок ПП Велс Агро грошові кошти у розмірі 1032000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2108 від 13.03.2020 р., при цьому позивач зауважує, що у зв`язку з довірливими відносинами без отримання документів, передбачених п. 3.1. договору (копія платіжного доручення додається до позовної заяви, оригінал знаходиться у позивача).

Далі, як вказує позивач, 13.03.2020 р. ТОВ Юніком Агрі отримано видаткову накладну № 20 від 13.03.2020 р., згідно якої постачальником ПП Велс Агро поставлено ячмінь у кількості 160 тон на загальну суму з ПДВ 688000 грн. (копія видаткової накладної додається до позовної заяви, оригінал знаходиться у позивача).

За ствердженнями позивача, в зазначений у договорі строк, а саме до 20.03.2020 р. іншу частину товару поставлено не було, у зв`язку з чим у ПП Велс Агро виникла заборгованість перед ТОВ Юніком Агрі у розмірі 344000,00 грн. (1032000,00 688000,00 = 344000,00).

Також позивач додає, що 13.05.2020 р. директором ПП Велс Агро надіслано лист до ТОВ Юніком Агрі, згідно якого ПП Велс Агро визнано заборгованість перед ТОВ Юніком Агрі у сумі 344000,00 грн. за непоставлений товар, а саме зерно ячменя, у кількості 80 метричних тон по договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2021 р. та гарантовано повернення коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Юніком Агрі до 01 липня 2020 року (копія листа надається до позовної заяви оригінал знаходиться у позивача).

Крім цього, як вказує позивач, відповідно до змісту довідки № 1 від 07.03.2022 р., виданої ТОВ Давос-Агро, 13.03.2020 р. Приватним підприємством Велс Агро поставлено 160 тон ячменю на загальну суму 688000,00 грн. на термінал ТОВ Давос-Агро для ТОВ Юніком Агрі за договором купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р., іншого товару за вищевказаним договором у період з 14.03.2020 р. по 07.03.2022 р. на ТОВ Давос-Агро від ПП Велс Агро для подальшої передачі TOB Юніком Агрі не надходило (копія довідки додається до позовної заяви, оригінал знаходиться у позивача).

За ствердженнями позивача, до теперішнього часу зобов`язання за договором ПП Велс Агро не виконані та кошти на розрахунковий рахунок ТОВ Юніком Агрі не повернуті.

Таким чином, як вказує позивач, ПП Велс Агро за договором купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. за непоставлений товар станом на 07.03.2022 р. необґрунтовано утримано 344000,00 грн., які належать позивачу.

Відтак позивач вказує про істотне порушення відповідачем зобов`язань за договором, з огляду на що позивач не отримав товар, зазначений в договорі, на отримання якого розраховував під час укладання спірного договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р., який потрібен був йому для використання у своїй господарській діяльності. Зазаначене, за ствердженнями позивача, є підставою відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України для розірвання договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/539/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 16 травня 2022 р. о 10 год. 30 хв. Крім того, вказаною ухвалою суду від 25.03.2022 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Давос-Агро до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2022 р. підготовче засідання відкладено на 14 червня 2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2022 р. підготовче засідання відкладено на 01 липня 2022 р.

01.07.2022 р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд провести підготовче засідання та слухання справи по суті без його участі. При цьому відповідач вказав, що позовну заяву підтримує у повному обсязі, відводів складу суду немає, до позову надано всі докази.

Також 01.07.2022 р. від третьої особи до господарського суду надійшло клопотання, в якому третя особа просить суд провести підготовче засідання та слухання справи по суті без її участі. При цьому третя особа вказала, що позовну заяву підтримує у повному обсязі, відводів складу суду немає, до позову надано всі докази.

Так, у підготовчому засіданні господарського суду 01 липня 2022 року по справі № 916/539/22 було протокольно оголошено перерву до 19 липня 2022 року о 10 год. 30 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

05.07.2022 р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд провести розгляд справи без участі позивача та його представника.

Згідно ч. 3, 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

12 березня 2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі (покупець) та Приватним підприємством Велс Агро (постачальник) укладено договір про купівлі-продажу № 12.03.20-1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає, а покупець приймає й оплачує ячмінь, українського походження, здорового товарного вигляду, без живого довгоносика та інших комах зернових шкідників, без іншої прихованої зараженості і не радіоактивного, що відповідає по якості ДСТУ 3769:98 та з урахуванням пункту 2.6 даного договору, надалі товар, у кількості 300 тон (триста тон) +/- 5% у заліковій вазі за ціною 4300 грн. 00 коп. з ПДВ за одну тонну товару на загальну суму 1290000 грн. з ПДВ.

Згідно п. 1.2 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. постачальник є товаровиробником відповідно до статті 209 пункту 209.6 Податкового кодексу України, а товар, який поставляється, є власного виробництва.

Пунктом 2.1 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. встановлено, що товар за даним договором поставляється покупцю на умовах DAT (поставка на ТОВ Давос Агро, поштова адреса: Україна,Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4.

Згідно п. 2.2 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін з 12.03 2020 р. по 20.03.2020 р. включно.

За умовами п. 2.3 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. датою поставки вважається дата прийняття товару на ТОВ Давос-Агро та отримання реєстру вивантаження.

В п. 2.4 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. сторони домовились, що поставка товару підтверджується наступними документами: реєстром із зазначенням ваги брутто та нетто; видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 2.5 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту передання покупцю на умовах п. 2.1 даного договору.

За положеннями п. 3.1 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. покупець здійснює 80% передоплату вартості товару на поточний рахунок продавця після отримання документів, вказаних в п. 2.3 договору.

Покупець здійснює доплату 20% від вартості товару на поточний рахунок продавця після реєстрації податкової накладної у ЄДРПН (п. 3.2 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р.).

Згідно п. 3.3 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. всі розрахунки за даним договором здійснюються в безготівковій формі.

В п. 5.1 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. вказано, що сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених даним договором відповідно до чинного законодавства України.

За умовами п. 5.2 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення термінів поставки товару несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п. 6.1 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. усі спори і розбіжності, що можуть виникнути при виконанні даного договору чи в зв`язку з ним, повинні бути вирішені в господарському суді відповідно до законодавства в Україні.

Пунктом 7.2 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 8.4 договору № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. будь-які зміни і/чи доповнення до даного договору вважаються дійсними лише за умови, якщо зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір купівлі-продажу, який за своєю правовою природою є договором поставки, є підставою для виникнення у сторін за цим контрактом господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Наразі відповідно до умов п. 3.1 спірного договору покупець здійснює 80% передоплату вартості товару на поточний рахунок продавця після отримання документів, вказаних в п. 2.3 договору.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивачем в якості оплати за ячмінь були перераховані (сплачені) на банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1032000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 2108 від 13.03.2020 р.

Так, за статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Натомість згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Так, за умовами п. 2.2 договору відповідач як постачальник мав поставити позивачу всю партію товару в термін з 12.03.2020 р. по 20.03.2020 р.

Проте, як з`ясовано судом, після виконання позивачем зобов`язання з проведення передоплати за товар у розмірі 80% відповідач не здійснив поставку обумовленого товару у повному обсязі у встановлений договором строк до 20.03.2020 р. З наявних в матеріалах справи копії доказів вбачається, що відповідачем було поставлено 13.03.2020 р. товар на суму 688000,00 грн. згідно видаткової накладної № 20 від 13.03.2020 р. Вказані обставини відповідач не оспорював, при цьому в клопотанні від 01.07.2022 р. вказав, що позовну заяву підтримує у повному обсязі, відводів складу суду немає, до позову надано всі докази.

Так, судом встановлено, та підтверджується відповідачем, останній не виконав прийняті на себе зобов`язання по поставці позивачу обумовленого договором товару на загальну суму 344000,00 грн. (1032000,00 грн. - 688000,00 грн.), про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних доказів на поставку насіння позивачу як покупцю. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів поставки товару за договором купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. на спірну суму коштів в розмірі 344000,00 грн., суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов`язання з поставки вказаного товару.

В свою чергу з огляду на встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. щодо поставки обумовленого товару, суд доходить до висновку про порушення відповідачем умов вказаного договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати товар, на який він розраховував при укладенні контракту.

Так, невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За положеннями п. 5.1 договору сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених даним договором відповідно до чинного законодавства України.

В п. 5.2 договору сторони визначили, що постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення термінів поставки товару несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Правова природа перерахованої суми як попередньої оплати визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов`язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Так, реалізація покупцем права на вимогу про повернення суми попередньої оплати означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання. Отже, після пред`явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати зобов`язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов`язання з повернення коштів.

Наведене дає підстави стверджувати, що внаслідок відмови позивача від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання з поставки товару, вказане зобов`язання припинилось, але у відповідача виникло зобов`язання з повернення сплачених позивачем коштів за вказаний товар.

Так, листом від 13.05.2020 р. вих. № 1, адресованого ТОВ Юніком Агрі, відповідач ПП Велс Агро визнав заборгованість перед позивачем ТОВ Юніком Агрі у сумі 344000,00 грн. за непоставлений товар, а саме зерно ячменю у кількості 80 метричних тон по ціні 4300,00 грн./тонна, в т.ч. ПДВ, по договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. При цьому у вказаному листі ПП Велс Агро гарантував повернення коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Юніком Агрі до 01 липня 2020 року. Водночас, як встановлено судом та підтверджується сторонами, повернення вказаних коштів у розмірі 344000,00 грн. відповідачем здійснено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає цілком правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача перерахованої позивачем суми оплати за товар в розмірі 344000,00 грн., яку відповідач визнав під час підготовчого провадження.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. у зв`язку із допущенням відповідачем істотного порушення умов даного договору, господарський суд зазначає наступне.

В силу положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як зазначено у постанові судової палати у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Господарський суд зауважує, що у спірних правовідносинах відповідач належним чином не виконав прийняті на себе за договором купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. зобов`язання щодо забезпечення позивачу можливості фактично отримати ячмінь. За переконанням суду, така протиправна поведінка відповідача значною мірою позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі того, на що позивач розраховував при укладенні договору, у зв`язку з чим, суд визнає допущене відповідачем порушення власних зобов`язань у спірних правовідносинах істотним та таким, що дозволяє суду зробити висновок про правомірність розірвання договору купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р. з передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінюючи наявні докази в сукупності та враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі до Приватного підприємства Велс Агро про стягнення заборгованості в загальній сумі 344000,00 грн. та розірвання договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7641,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ч. 3 ст. 185, ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі до Приватного підприємства Велс Агро, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Давос-Агро, про стягнення заборгованості в загальній сумі 344000,00 грн. та розірвання договору задовольнити.

2.Розірвати договір купівлі-продажу № 12.03.20-1 від 12.03.2020 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, кімната 136; код ЄДРПОУ 36148342) та Приватним підприємством Велс Агро (68750, Одеська область, Болградський район, с. Баннівка, вул. Центральна, буд. 96; код ЄДРПОУ 40787839).

3.СТЯГНУТИ з Приватного підприємства Велс Агро (68750, Одеська область, Болградський район, с. Баннівка, вул. Центральна, буд. 96; код ЄДРПОУ 40787839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком Агрі (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, кімната 136; код ЄДРПОУ 36148342) заборгованість в сумі 344000/триста сорок чотири тисячі/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 7641/сім тисяч шістсот сорок одна/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20 липня 2022 р.

Суддя В.С. Петров