Рішення

від 19.07.2022 по справі 918/392/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/392/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Домінант"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т"

про: стягнення в сумі 46 394,24 грн.

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: С.Серветник;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Домінант" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т" про стягнення в сумі 46 394,24 грн., з яких: 35 925,00 грн. основний борг, 1 021,65 грн. 3% річних, 1 719,46 грн. інфляційних втрат та 3 032,46 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання послуг №0806-ПОС від 08 червня 2021 року в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих послуг.

Зокрема позивач вказує, що на виконання умов укладеного договору надав відповідачу послуги на суму 35 925,00 грн., а відповідач у свою чергу не оплатив їх вартість, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню в розмірі 3 032,46 грн. пені, 1 021,65 грн. 3% річних та 1 719,46 грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19 липня 2022 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, сторони повідомлені про місце дату та час розгляду справи.

Суд зауважує, що подаючи позовну заяву до Господарського суду Рівненської області позивач посилався на положення частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Щодо територіальної підсудності даного спору Господарському суду Рівненської області суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з правилами частин 1, 5 статті 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Згідно з умовами пункту 2.1.2. договору, виконавець зобов`язаний за дорученням замовника надавати послуги технікою на умовах і на об`єктах, погоджених сторонами в заявках.

Документацією до договору (рапорт - наряд про роботу будівельної техніки/ товарно - транспортна накладна тощо) передбачено, що місцем виконання робіт є: с.Городок, Рівненська область. А тому, суд робить висновок, що в даному випадку є можливим застосування положень частини 5 статті 29 ГПК України, а цей спір підсудний Господарському суду Рівненської області.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Домінант" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т" (замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг №0806-ПОС (далі "договір"), за умовами предмету якого в порядку та на умовах, визначних цим договором. виконавець зобов`язується відповідно до заявок замовника, які погоджуються сторонами, протягом визначеного в договорі строку, надавати транспортні послуги вантажним автотранспортом та спецтехнікою (далі - техніка), за плату (надалі іменуються "послуги").

Згідно з умовами пункту 1.3. договору, за надання передбачених договором послуг замовник сплачує виконавцю плату і розмірі зазначеному у акті прийому передачі наданих послуг, який є невід`ємною частинок даного договору, шляхом безготівкового перерахування коштів розрахунковий рахунок виконавця. Вартість послуг визначається в додатку №1 до договору. Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні.

Згідно з умовами пункту 3.3.-3.6. договору, сплата коштів за надані послуги здійснюється замовником протягом 3 банківських днів з дати надання виконавцем актів виконаних робіт без зауважень.

Разом з актом виконаних робіт виконавець надає замовнику шляхові листи транспорту та реєстр подорожніх листів.

У випадку наявності у замовника зауважень до наданих послуг виконавця замовник надає їх у письмовому вигляді виконавцю протягом 3 календарних днів з моменту надання акту виконаних робіт.

Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Додатком №1 до договору сторони погодили вартість послуг.

Згідно акту №20 приймання - передачі робіт від 06 липня 2021 року сторони погодили вартість наданих послуг, загальна сума яких становить 35 925,00 грн.

У зв`язку з несплатою наданих послуг позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату наявності заборгованості. Докази виконання вказаної вимоги в матеріалах справи відсутні.

Згідно з умовами пункту 4.3. договору, у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, замовник сплачує пеню розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, за кожний день прострочення.

У зв`язку з прострочення оплати наданих послуг позивач за період з 10 липня 2021 року по 10 січня 2022 року нарахував відповідачу 3 053,13 грн. пені.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач за період з 10 липня 2021 року по 20 червня 2022 року нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 6 394,46 грн. та 1 021,65 грн. 3% річних.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг.

Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з визначеннями статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з нормами статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не оплачено надані згідно із актом виконаних робіт №20 від 06 липня 2021 року на суму 35 925,00 грн. Матеріли справи не містять доказів такої оплати, а тому суд робить висновок, що позов в частині вимог про стягнення основної заборгованості має бути задоволено.

Згідно з умовами пункту 4.3. договору, у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, замовник сплачує пеню розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, за кожний день прострочення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 1 статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173, 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) є різновидами господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, здійснивши перерахунок пені, робить висновок, що такий розрахунок є законним та обґрунтованим, а вимоги про стягнення 3 032,46 грн. пені за період з 10 липня 2021 року по 10 січня 2022 року мають бути задоволені.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати наданих послуг позивач керуючись положеннями статті 625 ЦК України за період з 10 липня 2021 року по 20 червня 2022 року нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1 719,46 грн. та 1 021,65 грн. проценти річних.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та процентів річних, суд робить висновок, що наведений позивачем розрахунок є арифметично правильним, відповідає умовам договору та вимогам статті 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 46 394,24 грн., з яких: 35 925,00 грн. основний борг, 1 021,65 грн. 3% річних, 1 719,46 грн. інфляційних втрат та 3 032,46 грн. пені є законними та обґрунтованими.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За висновком суду були встановлені обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 35 925,00 грн. основного боргу, 1 021,65 грн. 3% річних, 1 719,46 грн. інфляційних втрат та 3 032,46 грн. пені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України, судові витрати у вигляді 2 481 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до правил частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розрахунок позовних вимог (а.с.8) містить попередній розрахунок судових витрат (в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.).

18 липня 2022 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат, та доказів направлення вказаного клопотання відповідачу.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У своєму позові позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подану заяву про розподіл судових витрат суд зауважує таке.

Приписами статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правової допомоги №3/22 від 01 лютого 2022 року, акт здачі - прийняття наданих послуг від 15 липня 2022 року, рахунок №1 від 15 липня 2022 року, платіжне доручення про сплату 3 000,00 грн. за рахунком №1 від 15 липня 2022 року.

Згідно із предметом договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2022 року позивач у справі доручив адвокатському бюро, а адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надавати правничу допомогу.

За актом здачі - прийняття наданих послуг від 15 липня 2022 року, згідно рахунку №1 від 15 липня 2022 року, загальна вартість наданих послуг складає 3 000,00 грн.

З огляду на вище встановлені обставини, суд вважає обґрунтованою заяву позивача про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу. За таких обставин судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим на відповідача покладаються витрати в розмірі 3 000,00 грн..

При цьому суд відзначає, що позивач завчасно направив відповідачу клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, а відтак відповідач мав можливість подати до суду заперечення щодо стягнення таких витрат, та їх розміру.

Відповідач не висловлював заперечень стосовно надмірності розміру витрат на правову допомогу. Вартість наданих адвокатом послуг зазначену у акті суд вважає співмірною з предметом цього спору.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т" (04107, м. Київ, вул. Татарська 32, код ЄДРПОУ 43590788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Домінант" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників 7, код ЄДРПОУ 40442698) 35 925 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 021 (одна тисяча двадцять один) грн. 65 коп. 3% річних, 1 719 (одна тисяча сімсот дев`ятнадцять) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 3 032 (три тисячі тридцять два) грн. 46 коп. пені, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Домінант" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників 7, код ЄДРПОУ 40442698).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т" (04107, м. Київ, вул. Татарська 32, код ЄДРПОУ 43590788).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 20 липня 2022 року.

Суддя А.Качур