Рішення

від 18.07.2022 по справі 120/1368/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 липня 2022 р. Справа № 120/1368/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

секретаря судового засідання: Ходи Д.О.,

прокурора:Ярмощука В.П.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи:не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління розвитку території та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації до Агрономічної сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся виконувач обов`язків керівника Вінницької окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління розвитку території та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (далі - третя особа) до Агрономічної сільської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час проведення вивчення дотримання вимог чинного законодавства щодо охорони об`єктів та територій природно-заповідного фонду на території Вінницького району Вінницької області, Вінницькою окружною прокуратурою встановлено порушення інтересів держави на території Агрономічної сільської ради, а саме не вжиття заходів щодо винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", площею 20,9 га та встановлення їх в натурі (на місцевості).

Прокурор зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства вказані дії є обов`язковими та повинні вчинятися за ініціативою користувача заказника, яким є відповідач у справі. Разом з тим, з отриманої від відповідача інформації встановлено, що проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", який знаходиться на території Агрономічної сільської ради, не проводилися.

Відтак прокурор вказує на те, що проект землеустрою щодо визначення меж заказника відповідаче не розроблявся, а заходи щодо розроблення такого проекту не вживались.

Прокурор наголошує, що закон передбачає обов`язкове встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі. Натомість відповідач тривалий час допускає бездіяльність та не вчиняє необхідних дій з організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", розташованого на території Агрономічної сільської ради, та закріплення цих меж на місцевості.

Водночас вказана бездіяльність відповідача, на думку прокурора, унеможливлює належне використання та зберігання заказника, створює ймовірність використання його території не за цільовим призначенням. Тому інтерес держави у цьому випадку полягає в захисті об`єктів та територій природно-заповідного фонду.

Прокурор зазначає, що державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства щодо гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" здійснює Державна екологічна інспекція у Вінницькій області.

Листом від 17.12.2021 Вінницькою обласною прокуратурою повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про виявлені порушення законодавства в частині не встановлення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" в натурі (на місцевості).

Листом від 24.01.2022 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила, що у 2020 році інспекцією здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Ільківською сільською радою (Агрономічною сільською радою), зокрема про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Встановлено, що технічна документація про внесення меж в натурі відсутня. Інформаційні знаки наявні, охоронні знаки встановленого зразка відсутні, що є порушенням розділу 2, розділу 3 Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду України.

На усунення виявлених порушень позивачем видано припис не допускати порушень щодо використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Однак вимоги зобов`язання винести межі гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" Ільківській сільській раді не ставилось.

Також в листі повідомлено, що упродовж Інспекція не зверталась із позовом до суду із позовною заявою про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії Іллінецької та/або Агрономічної сільських рад. Більш того, Інспекція повідомила, що не заперечує щодо здійснення Вінницькою окружною прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Таким чином, прокурор зазначає, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, як уповноважений орган, не вчиняє дій, спрямованих на визнання протиправною бездіяльність Агрономічної сільської ради щодо вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" та закріплення їх в натурі (на місцевості), чим проявляє бездіяльність щодо захисту інтересів держави. Водночас інтерес держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області проявляється у збереженні гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" та недопущенні використання його території не за цільовим призначенням.

Відтак на підставі положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 КАС України прокурор звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави, захист яких не здійснює уповноважений орган державної влади Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, незважаючи на існування реальної загрози їх порушення.

Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 10.03.2022.

01.03.2022 від представника Агрономічної сільської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив закрити провадження у справі, оскільки Агрономічна сільська рада вживає заходи, щодо яких виник спір. Зокрема, представник відповідача повідомив, що сільською радою 25.01.2022 прийнято рішення №1713 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) природно-заповітного фонду місцевого значення - гідрологічного заказника "Ільківський став" на території Агрономічної сільської ради".

Разом з тим, суд надаючи оцінку наведеним у відзиві на позовну заяву підставам для закриття провадження у справі зазначає, що Зміст заявлених позовних вимог є ширшим, аніж прийняття відповідачем вказаного рішення №1713. Крім того, письмові пояснення учасників підтверджують наявність спору між сторонами та небажання примиритися в позасудовий спосіб.

Оскільки наявності передбачених ч.1 ст.238 КАС України правових і фактичних підстав не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження.

Ухвалою від 10.03.2022 відкладено судовий розгляд справи на іншу дату. Зазначено, що про дату, час та місце наступного судового засідання сторонам, які беруть участь у справі, буде повідомлено додатково.

14.03.2022 прокурором подано відповідь на відзив, в якому останній заперечив щодо наведених у відзиві на позовну заяву мотивів представника відповідача. Зокрема, наголосив, що прийняття сільською радою рішення №1713 про надання дозволу на виготовлення технічної документації не свідчить про виконання останньою свого обов`язку щодо забезпечення організації проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", площею 20,9 га, який знаходиться на території Агрономічної сільської ради та встановлення їх в натурі (на місцевості).

В подальшому, з метою повідомлення сторін про дату, час та місце наступного судового засідання, суд 01.06.2022 сформував та надіслав за адресами місця реєстрації сторін справи судові повістки, в яких датою наступного судового засідання визначив 23.06.2022.

Ухвалою від 23.06.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.07.2022.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та усних пояснень наданих під час розгляду справи.

Представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, натомість подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи представників сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.

Встановлено, що рішенням Вінницької обласної ради 7 скликання від 11.02.2016 №69 «Про оголошення об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення - гідрологічного заказника «Ільківський став»» на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, в адміністративних межах Ільківської (пізніше Агрономічної) сільської ради оголошено об`єкт природно-заповідного фонду - гідрологічний заказник місцевого значення «Ільківський став» площею 20,9 га.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації від 11.05.2016 № 34 «ОД» затверджено Положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Ільківський став". Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Згідно із п. 2 Охоронного зобов`язання Ільківській сільській раді передана під охорону та дотримання режиму територія гідрологічного заказника місцевого значення «Ільківський став» площею 20,9 га, розташованого на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Пунктом 3 Охоронного зобов`язання серед іншого визначено, що охорона та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду заказника покладається на землекористувача в особі Ільківської сільської ради.

Згідно із п. 1. 7 Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Ільківський став», межі заказника встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали територіальних органів Держземагентства та Землекористувача, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель та землевпорядній документації, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Також судом встановлено, що рішенням 3 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради № 16 від 10.12.2020 розпочато процедуру реорганізації Ільківської сільської ради шляхом приєднання до Агрономічної сільської ради (далі - Рішення). Агрономічна сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Ільківської сільської ради (пункт 6 Рішення).

01.01.2021 складено та підписано передавальний акт, яким зазначено, що Агрономічна сільська рада внаслідок реорганізації Ільківської сільської ради шляхом приєднання до Агрономічної сільської ради є правонаступником майна, активів та зобов`язань Ільківської сільської ради.

Згідно інформації із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Ільківська сільська рада (ЄДРПОУ 04329820) перебуває в стані припинення, про що внесено відповідний запис.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Відтак, судом встановлено, що Агрономічна сільська рада є правонаступником Ільківської сільської ради.

Таким чином, гідрологічний заказник місцевого значення "Ільківський став" розташований на землях комунальної власності Агрономічної сільської ради та перебуває у її віданні, а відтак, саме вона має здійснювати охоронні заходи щодо вказаного об`єкту природно-заповідного фонду з метою його збереження.

Згідно листа Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20.01.2022 проект землеустрою щодо визначення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" не розроблявся, заходи щодо розроблення вказаного проекту не вживались.

Таким чином, прокурор зазначає, що під час проведення вивчення дотримання вимог чинного законодавства щодо охорони об`єктів та територій природно-заповідного фонду на території Вінницького району Вінницької області, виявлено не вжиття відповідачем заходів щодо винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" та не закріплення його меж в натурі (на місцевості). Адже, як встановлено прокурором, проект землеустрою щодо визначення меж заказника не розроблявся, а заходи щодо його виготовлення не вживались. Водночас бездіяльність відповідача, який є користувачем заказника та зобов`язаний вжити заходів щодо винесення меж заказника та їх закріплення в натурі (на місцевості), свідчить про наявність неправомірної бездіяльності суб`єкта владних повноважень та, як наслідок, унеможливлює належне використання та зберігання заказника, створює ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням.

Відтак з метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 3 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-XII "Про природно-заповідний фонд" визначено, що до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Частиною першою статті 4 Закону № 2456-XII передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зі ст. 5 цього ж Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Цей фонд є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебуваються під особливою охороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону № 2456-XII межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі, їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно- заповідного фонду.

У частині третій статті 26 Закону № 2456-XII вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

А в силу приписів ст. 60 Закону № 2456-XII охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно із ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності до норм ст. 43 ЗК України та ч. 1 ст. 7 Закону № 2456-XII, землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 ЗК України).

Водночас статтею 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (далі Закон № 858-IV) проект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За змістом ст. 2 Закону № 858-IV, землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

У статті 20 Закону № 858-IV вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону № 858-IV, є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно із ст. 25 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст. 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи місцевого самоврядування.

Статтею 47 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686 (далі Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Згідно з п. 2.1. Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Підпунктом 2.3. розділу II Інструкції визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Таким чином, вимогами чинного законодавства передбачено обов`язковість організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також проведення робіт із винесення меж об`єктів природно-заповідного фонду та їх закріплення в натурі (на місцевості).

У даному випадку обов`язок із вжиття відповідних заходів щодо гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став" покладається на відповідача.

При цьому суд погоджується з доводами прокурора, що невиконання вимог закону щодо винесення меж заказника в натурі (на місцевості) унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження, оскільки земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена та межі заповідника чітко не визначені.

Надаючи оцінку доводам представника Агрономічної сільської ради, що наведені у відзиві на позовну заяву, суд враховує, що розпорядником земель, що входить до складу гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", сільська рада стала 27.05.2021. Разом з тим, як самостійно повідомив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території гідрологічного заказника Агрономічною сільською радою було прийнято лише 25.01.2022, тобто більш ніж через півроку після набуття повноважень розпорядника даних земель.

В контексті відповідної тривалої бездіяльності відповідача суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є лише одним з етапів винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", загальною площею 20,9 га, Таким чином, з урахуванням того, що тривалий час відповідач ухилявся від виконання взятих на себе зобов`язань з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", площею 20,9 га, який знаходиться на території Агрономічної сільської ради та встановлення їх в натурі (на місцевості), прийняття вищезазначеного рішення на сесії не свідчить те, що таке рішення буде реалізовано та, як наслідок, затверджено проект землеустрою та встановлення меж заказника в натурі (на місцевості).

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, враховуючи з`ясовані обставини справи, суд вважає доведеним, що на дату прийняття рішення у цій справі відповідач не усунув тих порушень вимог чинного законодавства, які зумовили необхідність звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави.

Тому заявлений адміністративний позов суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений прокуратурою судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Агрономічної сільської ради щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківськй став", площею 20,9 га, який знаходиться на території Агрономічної сільської ради та встановлення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Агрономічну сільську раду відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Ільківський став", площею 20,9 га, який знаходиться на території Агрономічної сільської ради та встановлення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вінницька окружна прокуратура (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, код ЄДРПОУ 02909909)

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 37979894)

Управління розвитку території та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 43217456)

Агрономічна сільська рада (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код ЄДРПОУ 04525998)

Повний текст рішення суду складено 20.07.2022

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна