Рішення

від 20.07.2022 по справі 280/8406/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року Справа № 280/8406/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Національного заповідника ХОРТИЦЯ (69017, м. Запоріжжя, вул. Старого Редуту, буд. 9, код ЄДРПОУ 02223572)

до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, код згідно з ЄДРПОУ 4387738)

про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Національний заповідник ХОРТИЦЯ (далі позивач) звернувся із позовною заявою до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021, складений Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська область).

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідно до п. 1 припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 визначено обов`язок розробити проект організації та розвитку лісового господарства відповідно до частини другої статті 48 Лісового Кодексу України. Однак, строк дії та періодичність оновлення матеріалів лісовпорядкування не встановлено жодним нормативно-правовим актом. За таких обставин, вважає, що виконання даного пункту припису не можливе. Відповідно до п. 2. припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 визначено обов`язок затвердити матеріали лісовпорядкування відповідно до частини другої статті 48 Лісового Кодексу України. Вказує, що на час розробки матеріалів лісовпорядкування (2010 рік) їх затвердження не передбачалось. Необхідність затвердження таких матеріалів на законодавчому рівні набрало чинності лише два роки потому. Відповідно до п. 3. припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 визначено обов`язок для заповідника забезпечити проведення інструментально-лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин пересувних джерел підприємства. На думку позивача, діяльність Заповідника жодним чином не пов`язана із негативним впливом на атмосферне повітря. За таких обставин виконання даного пункту припису не можливе. Відповідно до п. 4. припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 визначено обов`язок додержуватись режиму території та об`єкта природно-заповідного фонду з урахуванням їх класифікації та цільового призначення; вживати заходи щодо запобігання негативному і екологічно небезпечному впливу на земельні ділянки, а саме забезпечувати від засмічення; ліквідувати складування відходів на ділянці поблизу гребної бази ДСС, неподалік від будівництва мостів через р. Дніпро. Під час проведення планового заходу було здійснено виїзд на місце виявленого складування відходів різного морфологічного складу на ділянці поблизу гребної бази ДСС, неподалік від будівництва мостів через р. Дніпро сумісно з представниками Національного заповідника «Хортиця» та спеціалістами Державної екологічної інспекції та встановлено порушення на території земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:05:019:0083;Тнп власності: Державна власність; Цільове призначення: 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства для будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя; Площа: 22.2688 га; Відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку: Служба автомобільних доріг у Запорізькій області код за ЄДРПОУ 25891336, яка у державному акті визначена як сторонній землекористувач під номером 02 та граничить із земельною ділянкою без визначення кадастрового номеру, тип власності: комунальна; Відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку: Запорізька міська рада, код за ЄДРПОУ 02140892, яка у державному акті визначена як сторонній землекористувач під номером 40, окремо необхідно визначити, що між земельними ділянками які визначені, як «неподалік від будівництва мостів через р. Дніпро» та «гребної бази ДСС» відсутні земельні ділянки які знаходяться у користуванні Національного заповідника «Хортиця». Щодо п. 5, п. 7 та п. 8 припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 вказує, що відповідальність покладається на юридичних осіб, з якими укладено договір на виконання послуг щодо збирання та перевезення твердих побутових відходів. Договір з TOB «ВЕЛЬТУМ - Запоріжжя», щодо закупівлі Замовником послуг з поводження з твердими побутовими відходами (вивезення та захоронения), код за ДК 021:2015 - 90510000-5 «Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям» було укладено та надано для ознайомлення перевіряючим. Також позивач вважає неможливим виконання вимог п. 6 припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021, оскільки видами діяльності заповідника є: функціювання музеїв (основний); діяльність із охорони та використання пам`яток історії, будівель та інших пам`яток культури. Тому, ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів та пакувальних матеріалів і тари, що утворюються, збираються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за встановленою формою 1 -ВТ не може бути виконано. Щодо виконання п. 9 та п.10 припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 зазначає, що згідно з Положенням «Про Національний заповідник «Хортиця» при здійсненні його діяльності утворюються лише побутові відходи, поводження з якими не потребує наявності у штаті заповідника фахівців у сфері поводження з відходами. Щодо п. 11 та 12 припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 вважає, що оскільки Національний заповідник «Хортиця» є бюджетною, неприбутковою організацією, що діє у сфері культури, охорони культурної спадщини і туризму, веде оперативний і бухгалтерський облік, статистичну звітність та подає фінансову звітність у встановлені строки відповідним державним органам згідно із законодавством, то подання статистичного звіту за формою № 1-відходи (річна) та розробка реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення і утилізації відходів, що утворюються при здійсненні діяльності Національного заповідника «Хортиця» не входить до його обов`язків.Стверджує, що оскаржуваний припис № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021 згідно якого виявлені порушення в ході перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи є необгрунтованими та такими, що порушують права та інтереси позивача. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 08.11.2021 вх. № 64684 посилається на те, що оскарження позивачем п.1-2 припису, якими вимагалось розробити проект організації та розвитку лісового господарства і затвердити матеріали лісовпорядкування є безпідставним, оскільки позивач вже фактично їх виконав. Відносно пункту третього припису щодо обов`язку забезпечення проведення інструментально - лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин пересувних джерел підприємства, зазначає, що під час здійснення державного контролю з боку позивача не були надані державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Південного округу, документів які підтверджують проведення інструментально - лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин пересувних джерел підприємства. Щодо скасування пунктів 5-12 припису № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021, які стосуються поводження з відходами, вважає твердження позивача про не розповсюдження на нього приписів Закону України «Про відходи» безпідставними. Зазначає, що Національний заповідник Хортиця" зареєстрований як юридична особа - з організаційно - правовою формою власності державна організація (установа, заклад). Ураховуючи вище зазначене Національний заповідник "Хортиця" є суб`єктом господарювання та відноситься до господарських організацій і має дотримуватись виконання вимог Закону України «Про відходи». На підставі викладеного, вважає, що оскаржуваний припис прийнятий у межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 15.09.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 06.10.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/8406/21, призначено підготовче судове засідання на 08.11.2021.

Ухвалою суду від 18.10.2021 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 280/8406/21 відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 08.11.2021 відкладено підготовче засідання на 25.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2021 відкладено підготовче засідання на 20.12.2021.

Протокольною ухвалою суду від 20.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.01.2022.

Протокольною ухвалою суду від 19.01.2022 відкладено судове засідання на 02.02.2022.

Протокольною ухвалою суду від 02.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні на 07.02.2022.

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні на 10.02.2022.

Заявами від 10.02.2022 представники сторін звернулись до суду із клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.02.2021 Державною екологічною інспекцією Південного округу на підставі статті 20- 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області). затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 61, на виконання Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 23.12.2020 № 506, прийнято повідомлення N 33-06/2-25 від 21.01.2021 про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Національного заповідника «Хортиця»

19.02.2021 відповідач прийняв наказ №178-06/2-22 "Про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю)", згідно якого направлено для проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства Національним заповідником «Хортиця» з 22 лютого по 05 березня 2021 року:

1.старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу - Гончарова Ігоря Миколайовича;

2.старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу - Касілова Павла Вікторовича;

3.державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу - Арабаджи Михайла Костянтиновича;

4.державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу Лугвіщик Ігоря Петровича;

5.державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу Сарана Юрія Олександровича.

6.державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу Шипотько Олександра Вікторовича

На підставі вищевказаних наказу № 178-06/2-22 від 19.02.2021 та направлення №106- 06/1-15 від 22.02.2021, Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південного округу в період з 22.02.2021 по 05.03.2021 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Національним заповідником «Хортиця».

За результатом планового заходу державного нагляду (контролю) складено акт №06/1- 14/106/21 від 05.03.2021, за результатами якого прийнято припис № 06/1- 14/106/21 від 15.03.2021.

Не погоджуючись із приписом № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

За змістом статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно із Положенням про Державнуекологічну інспекціюУкраїни, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державнаекологічна інспекціяУкраїни є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633, Інспекція є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно із частинами сім-дев`ять статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складаєприпис,розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис- обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.Приписне передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.Приписвидається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Так, предметом оскарження у справі є припис № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021, складений Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська область).

Пунктом 1 оскаржуваного припису позивача зобов`язано розробити проект організації та розвитку лісового господарства.

Відповідно до ст. 45 Лісового кодексу України (далі ЛК України) лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Частиною 1 ст. 47 ЛК України визначено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Згідно із ч.1-3 ст. 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Постановою Кабінету Міністрів України №254 від 06.04.1993 Заповіднику на о. Хортиця присвоєно статус - Національного, там же зазначалось про необхідність проведення інвентаризації об`єктів, комплексів і господарств, що знаходяться на території заповідника, і разом з відповідними міністерствами, відомствами, організаціями і Запорізькою обласною державною адміністрацією вирішити в установленому порядку питання про передачу їх заповіднику та відселення з його території сторонніх організацій.

Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 09.11.2005 року Національному заповіднику "Хортиця" в постійне користування було передано земельну ділянку площею 2359,34 га.

Згідно Рішення Запорізької міської ради від 23.02.2012 за №137/117 враховуючі добровільну відмову державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» від користування земельними ділянками на території Національного заповідника «Хортиця» землі державного лісового фонду загальною площею 745,9 га були передані у користування заповіднику.

27.03.2013 між заповідником та ДП «ЗЛМГ» укладено договір зберігання із правом користування, відповідно до якого, матеріали лісовпорядкування розроблені останнім були передані на відповідальне зберігання Національному заповіднику «Хортиця».

Зокрема, у позивача наявний проект організації та розвитку лісового господарства Національного заповідника «Хортиця» Запорізької області, розроблений 2010 року (оригінал оглянутий у судовому засіданні, ксерокопії перших сторінок долучені до справи).

Відтак, суд вважає безпідставним вимогу відповідача щодо розроблення проекту організації та розвитку лісового господарства, оскільки останній наявний у позивача.

Тому, п.1 оскаржуваного припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 оскаржуваного припису, позивача зобов`язано затвердити матеріали лісовпорядкування.

Вказана вимога грунтується на положеннях ч. 4 ст. 48 ЛК України, відповідно до якої матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Доказів затвердження матеріалів лісовпорядкування позивачем суду не надано.

Посилання заповідника на те, що на момент передачі проекту організації та розвитку лісового господарства Національного заповідника «Хортиця» Запорізької області, розробленого у 2010 році чинне законодавство не передбачало такої вимоги щодо реєстрації, суд дослідивши відхиляє, оскільки розвиток законодавства спонукає суб`єктів відносин приводити у відповідність до поточних змін наявну документацію. Так, у 2010 році такої вимоги не існувало, але у 2012 році обов`язок затвердження матеріалів лісовпорядкування законодавцем було запроваджено та він існує і наразі.

Відтак, позивач має виконати вказані вимоги, затвердивши матеріали лісовпорядкування в установленому законом порядку.

Застосування позивачем положень статті 58 Конституції України в даному випадку є недоречним, оскільки введені зміни у 2012 році і наразі продовжують існувати. Питання про відсутність реєстрації у 2010 році не оспорюється.

Щодо обов`язку забезпечення проведення інструментально-лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин пересувних джерел підприємства (п.3 припису).

Статею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р. № 2707-ХІІ на підприємства, установи, організації та громадян суб`єктів підприємницької діяльності покладено обов`язок забезпечувати здійснення інструментально- лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин, в т. ч. і з пересувних джерел.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №1655 від 13.12.2001 року затверджено Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря (далі Порядок), абзацом 4 п.2 якого визначено, що Державний облік ведеться з метою регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, із стаціонарних та пересувних джерел, ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Судом встановлено, що станом на дату проведення перевірки у заповіднику в користуванні перебуває 2 легкових автомобілі, які проходять технічне обслуговування на станціях технічного обслуговування. Так, Заповідником в 2020 році проведено спрощену процедуру закупівлі Послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобілів автомобілів заповідника, код за ДК 021:2015 50110000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» иА-2020-11-19-009982-с Закупівля на prozorro.gov.ua. За підсумками проведеної процедури укладено договір з ТОВ «ГРАД - АВТО», яке має необхідні дозволи та ліцензію для здійснення технічного обслуговування автомобілів .

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що «законодавчо встановлено мінімальний термін періодичності здійснення контролю транспортних засобів на вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (CO, СН, димність) при проведенні ТО», однак зазначені послуги з боку TOB "Град - АВТО" не надавалися позивачу, про, що свідчить додатки які були додані до відповіді на відзив позивачем, а саме у актах виконаних робіт з боку TOB "Град - АВТО" та специфікацій серед назв операцій відсутні послуги з проведення інструментально - лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин.

Під час здійснення державного контролю з боку позивача не були надані державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Південного округу, документів які підтверджують проведення інструментально - лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин пересувних джерел підприємства.

За таких обставин, суд вважає законними вимоги інспекції, а п. 3 припису таким, що не підлягає скасуванню.

Пунктом 4 оскаржуваного припису передбачено додержуватись режиму території та об`єкта природно-заповідного фонду з урахуванням їх класифікації та цільового призначення; вживати заходи щодо запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки, а саме забезпечувати захист земель від засмічення; ліквідувати складування відходів на ділянці поблизу гребної бази ДСС, неподалік від будівництва мостів через р.Дніпро.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать: а) здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині: додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.

Судом встановлено, що під час проведення планового заходу було здійснено виїзд на місце виявленого складування відходів різного морфологічного складу на ділянці поблизу гребної бази ДСС, неподалік від будівництва мостів через р. Дніпро сумісно з представниками Національного заповідника «Хортиця» та спеціалістами Державної екологічної інспекції та встановлено порушення на території земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:05:019:0083;Тнп власності: Державна власність; Цільове призначення: 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства для будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя; Площа: 22.2688 га; Відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку: Служба автомобільних доріг у Запорізькій області код за ЄДРПОУ 25891336, яка у державному акті визначена як сторонній землекористувач під номером 02 та граничить із земельною ділянкою без визначення кадастрового номеру, тип власності: комунальна; Відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку: Запорізька міська рада, код за ЄДРПОУ 02140892, яка у державному акті визначена як сторонній землекористувач під номером 40, окремо необхідно визначити, що між земельними ділянками які визначені, як «неподалік від будівництва мостів через р. Дніпро» та «гребної бази ДСС» відсутні земельні ділянки які знаходяться у користуванні Національного заповідника «Хортиця».

Відтак, вимоги інспекції в даному випадку є безпідставними, а тому п.4 оскаржуваного припису слід скасувати.

Щодо п. 5 припису № 06/1- 14/106/21 від 15.03.2021 яким визначено обов`язок здійснити заходи з виявлення джерел утворення відходів, визначення обсягу їх утворення, складу і властив зстіей, відходів, що утворюються при здійсненні діяльності Національного заповідника «Хортиця» та ступінь їх небезпечності для навколишнього середовища (відпрацьовані люмінесцентні лампи; відходи від обслуговування транспортних засобів (відпрацьовані масла; відпрацьовані масляні та паливні фільтри; відпрацьовані повітряні фільтри; відпрацьовані шини тощо); комунальні (побутові) відходи тощо), слід зазначити наступне.

Статтею 13 Закону України «Про відходи» зазначене поняття суб`єкта у сфері поводження з відходами, а саме суб`єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов`язана із поводженням з відходами.

У відповідності до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Національний заповідник Хортиця" зареєстрована як юридична особа - з організаційно - правовою формою власності державна організація (установа, заклад).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення . псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; брати участь у будівництві об`єктів поводження з відходами;здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об`єкта доводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування.

Суб`єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання.

У результаті проведення планової перевірки Національного заповідника "Хортиця" державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища державної екологічною інспекцією Південного округу (Запорізької та Херсонської областей) виявлені ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме не виявлено джерело утворення відходів, їх обсяг, склад та властивості та ступень їх небезпечності для навколишнього природного середовища, що відноситься до обов`язків суб`єктів господарської діяльності у сфері проводження згідно з ст. 17 Закону України «Про відходи».

Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, що за результатами діяльності НЗ «Хортиця» утворюються не тільки побутові відходи, а і відпрацьовані люмінесцентні лампи; відходи від обслуговування транспортних засобів (відпрацьовані масла; відпрацьовані масляні та паливні фільтри; відпрацьовані повітряні фільтри; відпрацьовані шини, акумулятори тощо.

Відтак, твердження позивача, що на нього не можуть розповсюджувати дію положення ЗУ «Про відходи» суд відхиляє.

В той же час, у п. 5 припису питання стосувалось саме побутових відходів, які були виявлені інспекторами державної екологічної інспекції Південного округу Запорізька та Херсонська області) під час здійснення державного контролю на території Національного заповідника "Хортиця".

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про відходи» з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини ведеться реєстр місць видалення відходів.

Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.

За умовами укладених договорів між Національним заповідником "Хортиця" та ТОВ "Вельтум-Запоріжжя", передбачалось сортування та доставлення відходів до місця зібрання саме Національним заповідником "Хортиця", що зроблено не було.

Таким чином, з боку Національного заповідника "Хортиця" не забезпечено зібрання відходів у зазначеному у договорі місці, що у свою чергу призвело до не виявлення джерел утворення відходів, їх обсяг, склад та властивості та ступень їх небезпечності для навколишнього природного середовища, що відноситься до обов`язків суб`єктів господарської діяльності у сфері проводження згідно з ст. 17 Закону України «Про відходи» про, що зазначено у приписі.

Щодо п. 6 припису яким передбачено «організувати у заповіднику ведення первинного поточного обліку, кількості, типу і складу відходів та пакувальних матеріалів, тари, що утворюються, збираються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за встановленою формою 1-ВТ.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Пунктами "в", "г" та "д" частини першої статті 17 зазначеного Закону встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

Згідно з частинами першою та другою статті 26 Закону України "Про відходи" державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2034 від 01.11.99, цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов`язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).

Пунктом г) частини 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» від 01 листопада 1999 року № 2034 (в редакції, яка діяла на час, надалі в тексті Рішення Постанова № 2034 ) передбачено, що цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов`язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).

Державний облік відходів ґрунтується на даних спостережень за утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними і включає ведення первинного обліку відходів та державної статистичної звітності про них (п.3 Постанови № 2034).

Первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Типові форми первинної облікової документації про відходи згідно з державним класифікатором ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації" та інструкції щодо їх заповнення розробляються Мінприроди за участю Держпідприємництва інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, погоджуються з МОЗ і затверджуються спільним наказом Держстату та Мінприроди (абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 р. №748).

Державна статистична звітність про відходи ведеться за встановленими уніфікованими формами відповідно до державного класифікатора ДК 010-98 Класифікатор управлінської документації", ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатурою відходів.

Форми державної статистичної звітності про відходи та інструкції щодо порядку складання цих форм розробляються та затверджуються Держстатом за погодженням з Мінприроди.

Підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики (п. 5 Постанови № 2034).

Номенклатура відходів, за якою ведеться державний статистичний облік відходів, розроблюється Мінприроди відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" і затверджується Держстатом (п. 6 Постанови № 2034).

Органи державної статистики в установленому порядку проводять статистичні спостереження за утворенням відходів і здійсненням операцій поводження з ними, а також забезпечують контроль за достовірністю ведення державної статистичної звітності та інформаційно-довідкового обслуговування користувачів (п. 7 Постанови №2034).

Контроль за веденням підприємствами первинного обліку відходів та за їх паспортизацією здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами відповідно до їх компетенції (п. 10 Постановою № 2034).

Відповідно до статей 5, 17, 26 Закону України "Про відходи", статті 14 Закону України "Про державну статистику", пункту 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.99 N 2034, та з метою створення єдиної інформаційної основи для обліку у сфері поводження з відходами, раціонального використання ресурсів та запобігання негативному впливу відходів на довкілля і здоров`я населення Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 7 липня 2008 року № 342 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2008 р. за №824/15515) « Про затвердження типової форми первинної облікової документації №1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення» була затверджена типова форму первинної облікової документації №1 - ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - типова форма №1-ВТ) та Інструкцію щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - Інструкція).

Зазначений наказ набрав чинності з 1 січня 2009 року.

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за типовою формою № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - типова форма № 1-ВТ), яку заповнюють підприємства, установи, організації усіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання і фізичні особи - підприємці (далі - підприємства), у процесі діяльності яких утворюються відходи, у тому числі відходи пакувальних матеріалів і тари (далі - упаковка).

1.4. Запровадження типової форми № 1-ВТ на підприємстві може здійснюватися за наказом керівника чи технічного директора або за письмовим розпорядженням начальника цеху (відділення, дільниці, іншого підрозділу) чи керівника відповідної служби підприємства, зразок якого наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

Облік відходів і упаковки за типовою формою № 1-ВТ рекомендується проводити на паперових або електронних носіях за кожним технологічним процесом, окремою операцією, одиницею устаткування, де утворюються відходи і використовується упаковка.

Інформація, наведена в типовій формі № 1-ВТ, може використовуватися для ведення державного обліку і паспортизації відходів, складання адміністративних даних, проведення контролю, експертизи проектів та об`єктів, підготовки технічної документації, реєстраційних карток для реєстрів місць утворення, перероблення та видалення відходів, проведення інвентаризації, затвердження лімітів і отримання дозволів на утворення і розміщення відходів, отримання ліцензій та дозволів на поводження з відходами і упаковкою, оперативного вирішення питань поводження з неякісною та небезпечною продукцією, ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечних об`єктів і укладання декларацій безпеки, заповнення документів для транскордонних перевезень відходів тощо.

Форма № 1-ВТ не є статистичною звітністю. Це внутрішній документ підприємства, призначений суто для ведення первинного обліку відходів.

Тому до статистичних органів форма № 1-ВТ як обов`язкова не повинна подаватись, оскільки вона не входить до переліку обов`язкової звітності, яку треба надавати. Проте за її неведення до посадових осіб може застосовуватись адміністративна відповідальність, передбачена ст. 82-1 КпАП України, якою передбачено, що порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою формою звітності, яка подається є форма 1 - відходи, яка в свою чергу формується із показників відображених у типова форма первинної облікової документації № 1 -ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", затверджена наказом Мінприроди від 07.07.2008 р. N 342, зареєстрованим у Мін`юсті 09.09.2008 р. за № 824/15515 та надання якої передбачено п.5 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» № 2034.

Відтак, твердження позивача про протиправність п. 6 оскаржуваного припису не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо п. 7 припису яким зобов`язано організувати спеціально відведені та відповідно обладнанні місця для збирання та зберігання відходів, а також вжити заходи для максимальної утилізації всіх видів відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів (укласти відповідні договори, забезпечити збирання, зберігання та передачі відходів, згідно вимог екологічної безпеки) та п. 8 припису яким визначено обов`язок ліквідувати змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, зафіксованого у місці тимчасового зберігання побутових (комунальних) відходів біля адміністративної будівлі Національного заповідника «Хортиця» за адресою: 69017, м. Запоріжжя, вул. Старого редуту, Здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" визначені наступні терміни:

небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

збирання відходів - діяльність, пов`язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах (до їх утилізації чи видалення);

об`єкти поводження з відходами - місця чи об`єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

відведені місця чи об`єкти - місця чи об`єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про відходи" встановлено, що суб`єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Частиною ч.4 ст. 33 Закону України "Про відходи" передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюється в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Відповідно до ч.5,6 ст. 33 Закону України "Про відходи" визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Як встановлено посадовими особами відповідача в акті «заходи для максимального збирання, зберігання, видалення та утилізації відходів відповідно до вимог екологічної безпеки, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, не здійснюється: відсутні укладені договори, акти приймання-передачі, не надано інші документи, що свідчили б про передачу або реалізацію відходів (за винятком комунальних (міських) змішаних) підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, що утворюються при здійсненні діяльності заповідника…».

В п.7 розділу акту «опис виявлених порушень» зазначено, що «біля адміністративної будівлі заповідника за адресою: 69017, м. Запоріжжя, вул. Старого редуту, 9 ,у місці тимчасового збирання побутових (комунальних) відходів , зафіксовано змішування відходів (відходи пластику; папір забруднений; ганчір`я; ПЕТ-пляшки тощо), для яких в Україні існує відповідна технологія утилізації. Не здійснюється контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів».

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам суд зауважує, що НЗ «Хортиця» 26.02.2021 дійсно було укладено договір № 26/01 з ТОВ «Науково-дослідний інститут «Укрекопроект» відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов`язання надавати послуги замовнику із збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації та знешкодження відходів, згідно Ліцензії № АЕ460710, що утворилися в результаті діяльності установи замовника. У специфікації № 1 до договору найменування виду відходів «Одяг захисний зіпсований відпрацьований чи забрудений (одноразові захисні халати, одяг, маски,, медичні рукавички), які використовуються при лікуванні пацієнтів з діагнозом COVID-19».

Додаткова угода № 1 до договору була укладена лише 19.07.2021 тобто після винесення оскаржуваного припису.

Будь-яких доказів виконання вказаного договору станом на час розгляду справи суду не надано.

Відтак, вимоги відповідача, викладені у п. 7, 8 оскаржуваного припису є законними та обгрунтованими.

Пунктом 9 припису визначено обов`язок забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами. Організувати у Заповіднику контроль за поводженням з відходами, відповідно до вимог чинного законодавства та екологічної безпеки (розробити заходи, провести інструктаж, тощо).

Відповідно до п.п. м ч.1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Як встановлено посадовими особами відповідача, станом на час здійснення заходу заповідником не забезпечено професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Посилання позивача на не розповсюдження на нього положень Закону України "Про відходи" суд відхилив вже з підстав, викладених вище.

Щодо п. 10 оскаржуваного припису, яким позивача зобов`язано розробити спеціальні паспорти на відходи, які утворюються при здійсненні діяльності заповідника із зазначенням характеристики, найменування та коду відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також відомості про методи контролю та безпечного поводженя з ними.

Частиною 2 та ч. ст. 33 Закону України "Про відходи" встановлено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів. Видалення відходів здійснюється до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 26 закону України "Про відходи" в державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до п. 9 "Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року №2034 передбачено, що паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрованих карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатури відходів. Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінекоенерго за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відходи" на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Однак, в порушення вищевказаних норм у Національного заповідника <Хортиця» відсутній паспорт місця виділення ТПВ не розроблено.

Пунктом 11 оскаржуваного припису визначено обов`язок забезпечити подання статистичного звіту за формою № 1-відходи (річна) до органу державної статистики, з відомостями про поводження з відходами, які утворюються при здійсненні діяльності Національного заповідника «Хортиця» .

Відповідно до п.п.ї ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

Суб`єкти господарювання щороку до 28 лютого наступного за звітним роком подають до територіального органу Держстату звіт за формою №1-відходи (річна).

Форма звітузатверджена наказом Держстату від 19.06.2020 №190 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами»

Як встановлено судом та не заперечувалось представником позивача, Заповідником не подавалась така форма звітності як № 1-відходи (річна).

Відтак, пісдтави для скасування п. 11 припису відсутні.

Щодо п. 12 припису, яким визначено обов`язок розробити реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення і утилізації відходів, що утворюються при здійсненні діяльності Національного заповідника «Хортиця».

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про відходи" з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об`єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр, в якому визначаються номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.

Реєстр об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться на підставі звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Реєстр об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно ізЗаконом України"Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

Порядок ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходіввизначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (далі - Мінекобезпеки) відповідно допункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.98 № 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів" (далі - Порядок) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я, Міністерством промислової політики, Міністерством праці та соціальної політики, Державним комітетом у справах будівництва, архітектури та житлової політики розроблено та затверджено Інструкцію щодо складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Наказ від 17.02.1999 №41).

Відповідно до п.1.2 Інструкції Реєстрова карта об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів складається з двох форм: форма 1 - реєстрова карта об`єкта утворення відходів (далі - ОУВ); форма 2 - реєстрова карта об`єкта оброблення та утилізації відходів (далі - ООУВ).

Пунктами 1.3 та 1.4 Інструкції передбачено, що реєстрові карти складають власники ОУВ та ООУВ відповідно до цієї Інструкції. Дані реєстрових карт, після затвердження їх і присвоєння реєстраційного номера, вносяться до реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.

Реєстрова карта складається за матеріалами інвентаризації ОУВ чи ООУВ на підставі всього комплексу наявної інформації, включаючи матеріали виробничої паспортизації відходів, дані прибутково-видаткових документів, дані спеціальних робіт, відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Вказані реєстрові карти позивачем не розроблені та не ведуться, відтак вимоги Інспекції, викладені в п. 12 оскаржуваного припису є обгрунтованими.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.3ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Національного заповідника ХОРТИЦЯ (69017, м. Запоріжжя, вул. Старого Редуту, буд. 9, код ЄДРПОУ 02223572) до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, код згідно з ЄДРПОУ 4387738) про визнання протиправним та скасування припису, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 4 припису Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) № 06/1-14/106/21 від 15.03.2021.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути на користь Національного заповідника ХОРТИЦЯ 363,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в поному обсязі складено та підписано 20.07.2022.

Суддя Л.Я.Максименко