Постанова

від 25.09.2007 по справі 8/490ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/490ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.09.07                                                                                 Справа № 8/490ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції  у Лутугинському районі, місто Лутугине  Луганської області,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благодатна Нива», село Біле Лутугинського району Луганської області,

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Головного управління Державного казначейства у Луганській області,  місто Луганськ,  -

про стягнення  18690 грн. 01 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Литвин Л.В. –завідувач юридичним сектором, - довіреність №2281-10 від 27.03.07 року;

від відповідача –не прибув;

від третьої особи –Мінаєва І.І –провідний спеціаліст-юрисконсульт,  - довіреність №09-22/1-65Р від  16.03.07 року, -  

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача  заборгованості за бюджетними позичками  у  сумі  18690 грн. 01 коп., а також витрат по сплаті державного мита.  

Відповідно до статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 04.09.07 року, відповідач до цього засідання не прибув.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.09.07 року, представниками позивача та третьої особи подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що ним на адресу відповідача (село Біле, вул. Леніна, 1 Лутугинського району Луганської області) 15.08.07 року за вих. №1249 та  10.09.07 року за вих. №1505 спрямовано ухвали суду про призначення справи до розгляду у судовому засіданні та повістки.

Оператором поштового зв'язку повернуто до суду письмове повідомлення про вручення 17.08.07 року першого з вищеназваних поштових відправлень уповноваженій особі відповідача; друге поштове відправлення до суду не повернуто, письмове повідомлення про його вручення до суду не надійшло.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

У зв'язку з цим суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, - в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника, письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

          Оскільки жодна з вищенаведених підстав по справі не доведена, у суду є підстави дійти висновку про отримання поштових відправлень відповідачем.

За таких обставин у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, а тому, з урахуванням вимог ст.ст. 40, 49, 51, частини 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ справу розглянуто по суті за відсутності відповідача, - на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи позов підтримав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №11-07/3114 від 30.08.07 року).

          І.Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          1. 01.10.1997 року між Відділенням Державного казначейства  у Лутугинському  районі, - з одного боку, та Колективним сільськогосподарським підприємством «Червоний Жовтень»(правонаступником  якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Благодатна Нива») (далі –СТОВ «Благодатна Нива»- відповідач (п. 2 Статуту)), - відповідно до постанови КМ України  від 11.09.1997 року №1003 „Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 років”, - укладено договір №б/н про надання  фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року, згідно якому КСП «Червоний Жовтень»отримало для вказаної мети державну фінансову допомогу (позичку) у сумі 4500,00 грн. на умовах повернення  її  до 01.10.1998 року (пункт 1.1).

           У разі відсутності у нього грошових коштів, КСП повертає фінансову допомогу продовольчим зерном до 1 вересня 1998 року у кількості, що відповідає сумі отриманої фінансової допомоги, за цінами, що складуться на біржових торгах України за оптовими контрактами шляхом закладення його на підприємствах ДАК «Хліб України»для державних потреб (п. 3.2).

          Договір набирає чинності з моменту перерахування коштів  на користь КСП «Червоний Жовтень»і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п.4.1).

          Позивач стверджує, що за цим договором відповідач за станом на 01.08.07 року має борг у сумі 9533,01 грн., у тому числі: основний платіж –4478,00 грн., пеня –5055,76 грн.

          1.1. 16.11.1998 року між тими ж сторонами, а також  за участю Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, - відповідно до постанови КМ України від 26.02.98 року №220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 році»,  укладено договір №б/н - про надання  фінансової допомоги на проведення весняно-польових робіт у 1998 році, згідно якому КСП «Червоний Жовтень»отримало для вказаної мети державну фінансову допомогу (позичку) у сумі 1500,00 грн. (пункт 1 договору).

          КСП «Червоний Жовтень»зобов'язалося повернути фінансову допомогу не пізніше 01.10.1998 року (пункт 4.1).

          Договір набирає чинності з моменту перерахування коштів на користь КСП «Червоний Жовтень»і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п.5.1).

          У разі невиконання умов договору, викладених у п. 4.1 договору, з боку КСП «Червоний Жовтень», - відділення Держказначейства має право безспірного стягнення заборгованості по виданій позичці (п.6.1).

          Несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове  її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством (п.6.2).

          Позивач стверджує, що за цим договором відповідач за станом на 01.08.07 року має борг у сумі 3196,39 грн., у тому числі: основний платіж –1500,00 грн., пеня –1696,39 грн.

          1.2. 21.02.99 року  між тими ж сторонами, на підставі постанови КМ України від 10.12.98 року №1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році», укладено договір №б/н -  про надання  фінансової допомоги  КСП «Червоний Жовтень»у сумі 2800 грн. –для забезпечення підготовки  техніки до проведення весняно-польових робіт 1999 року (пункт 1 договору).

          СТОВ «Челюскінець»зобов'язалося повернути фінансову допомогу не пізніше 01.10.1998 року (пункт 4.1).

          Договір набирає чинності з моменту перерахування коштів на користь КСП «Червоний Жовтень»і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п.5.1).

          У разі невиконання умов договору, викладених у п. 4.1 договору, з боку СТОВ «Челюскінець», - відділення Держказначейства має право безспірного стягнення заборгованості по виданій позичці (п.6.1).

          Несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове  її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством (п.6.2).

          Позивач стверджує, що за цим договором відповідач за станом на 01.08.07 року має борг у сумі 5959,86 грн., у тому числі: основний платіж –2799,20 грн., пеня –3160,66 грн.

          2.Факт наявності боргу підтверджується:

           платіжними дорученнями, доданими позивачем до справи (№ 1239 від 29.10.97 року на суму 400,00 грн.; №1257 від 31.10.97 року на суму 400,00 грн.; №1281 від 13.11.97 року на суму 300,00 грн.; №1190 від 09.10.97 року на суму 500,00 грн. та ін.) –як доказами отримання відповідачем фінансової допомоги (позички);

          розрахунками сум боргу та пені за кожним договором;

          іншими матеріалами справи.

          ІІ.Заслухавши представників позивача та третьої особи,  дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному  обсязі з наступних підстав.

          1. Згідно п.11 статті 10 Закону України від 04.12.1999 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” (далі –ЗУ №509-ХІІ) на органи державної податкової служби покладено обов'язок  по зверненню до суду з позовами про стягнення з підприємств, установ, організацій та громадян в доход держави  заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами.

          Матеріалами справи доведено, що спірні суми грошових коштів отримані відповідачем саме з  державного бюджету, а тому суд вважає, що є всі законні підстави визнати, що правовідносини по отриманню вищезгаданих позичок та їх погашенню  відповідно до п. 21 ст.2 та ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України є бюджетними правовідносинами, щодо погашення боргу за якими застосовуються правила погашення та стягнення не внесених у строк податкових платежів.

          2.Відповідно до Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  (далі –ЗУ №2181-ІІІ) стягнення у судовому порядку податків, зборів (обов'язкових платежів) можливе лише шляхом звернення стягнення на активи платника податків, зборів (обов'язкових платежів).

Як сказано у підпункті 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ, активи платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

          3. З матеріалів справи вбачається, що строк позовної давності по кожному з договорів на отримання фінансової допомоги не закінчився, оскільки в  умовах кожного з них вказано, що він є чинним до повного погашення сторонами своїх зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача боргу, який виник у зв'язку з неповерненням ним до державного бюджету бюджетних позичок, а також факт його ухилення від його сплати, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.     

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного,  ч.4 ст.17 Бюджетного кодексу України; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 44, 47-1,49,75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благодатна Нива», ідентифікаційний код 30791346, яке знаходиться за адресою: село Біле, вул. Леніна, 1 Лутугинського району Луганської області, -  на користь Державного бюджету України заборгованість:

              - за бюджетною позичкою, отриманою на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року №1003 (договір №б/н від  01.10.97 року), –борг у сумі  9533 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 76 коп., - у тому числі: основний платіж у сумі 4478 грн. 00 коп. та пеня –5055 грн. 76 коп., -  на рахунок 31133404600170 ГУ Державного казначейства України у Луганській області, МФО 804013, ід. код 23487074, код бюджетної класифікації - 002631000;  

          - за бюджетною позичкою, отриманою на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 року №220 (договір №б/н від 16.11.98 року), –борг у сумі 3196 (три тисячі сто дев'яносто шість) грн. 39 коп., у тому числі: основний платіж –1500 грн. 00 коп. та пеня –1696 грн. 30 коп., - на рахунок 31132405600170  Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, МФО 804013, ід. код 23487074;

          - за бюджетною позичкою, отриманою на підставі  постанови Кабінету Міністрів України  від 10.12.1998 року №1953 (договір №б/н від 21.02.99 року), – борг у сумі 5959 (п»ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 86 коп., у тому числі: основний платіж –2799 грн. 20 коп. та пеня –3160 грн. 66 коп., - на рахунок 311314066001 в ГУ Державного казначейства України у Луганській області, МФО 804-13, ід. код 23487074, код бюджетної класифікації –00263300.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представників позивача та третьої особи у судовому засіданні 25.09.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 28.09.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П. Середа