Постанова

від 18.07.2022 по справі 380/24243/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/24243/21 пров. № А/857/3237/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів:Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року про повернення позовної заяви (суддя Гулик А.Г., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не зазначена),

в адміністративній справі №380/24243/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Малого підприємства "Успіх" із статусом Товариства з обмеженою відповідальністю,

про стягнення податкового боргу,

встановив:

У грудні 2021 року позивач Головне управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача МП "Успіх" із статусом Товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просив стягнути з МП "Успіх" із статусом ТОВ до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 47921,69 грн..

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року позовну заяву ГУ ДПС у Львівській області до Малого підприємства "Успіх" із статусом Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу - повернуто позивачу, на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки позовна заява не підписана у спосіб визначений чинним законодавством.

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач ГУ ДПС у Львівській області та оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому вважає судове рішення незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє учасників справи на подання документів до суду в паперовій формі та є альтернативою подання процесуальних документів в електронній формі. Позивач покликається на те, що представником ГУ ДПС у Львівській області Антонюком П.Б. було дотримано вимоги КАС України оскільки, позовну заяву подано в паперовій формі та підписано власноруч.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу суду від 20.12.2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з урахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.12.2021 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до МП "Успіх" із статусом Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з МП "Успіх" із статусом ТОВ до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 47921,69 грн. (а.с. 1-2).

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява не є підписана у спосіб визначений чинним законодавством України, оскільки Головне управління ДПС у Львівській області повинно подати її через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено п.16 розділу III Положення від 17.08.2021 року №1845/0/15-21.

Суд апеляційної інстанції не погоджується висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з врахуванням наступного.

Стаття 5 КАС Українипроголошує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ч.1 ст.18 КАС України).

Згідно з ч.7 ст.44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі ЄСІТС) відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.4 ст.18 КАС України).

Частина 6 статті 18 КАС України зазначає, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Водночас, відповідно до ч.8 ст.18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України«Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 Положення).

Відповідно до пункту 16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Це Положення набирає чинності із дня його затвердження, крім: підрозділу 1 розділу III, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми «Електронний кабінет»; підрозділу 2 розділу III, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми «Електронний суд»; підрозділу 3 розділу III, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми відеоконференцзв`язку (пункт 57 Положення).

Згідно пункту 58 Положення підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

Оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) надруковане у газеті «Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року на 15 сторінці та на сайті Судова влада України, отже наведені підсистеми (модулі) починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Зазначені вище норми чинного законодавства та обставини справи свідчать про те, що з 05 жовтня 2021 року адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки повинні мати зареєстровані офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідно подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Така позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №540/461/21.

Однак зазначена позиція не є релевантна та не підлягає до застосування до спірних правовідносин у цій справі №380/25945/21, оскільки у справі №540/461/21 касаційна скарга була надіслана в електронній формі на електронну поштову адресу Верховного Суду.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області у справі №380/24243/21 подана до суду першої інстанції представником позивача у паперовій формі та підписана його власноручним підписом (а.с. 2).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правило визначене абзацом 2 ч.8ст.18 КАС України щодо подання процесуальних та інші документів виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особами, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, застосовується лише при поданні до суду таких документів в електронній формі та не поширюється на випадки подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному КАС України. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 07.12.2021 у справі №675/1035/19, від 07.12.2021 у справі №280/5043/19.

Відповідно до ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд» є лише альтернативою, яка не виключає можливості (не позбавляє права) звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником.

Отже, висновок окружного суду в оскарженій ухвалі від 20.12.2021 року про те, що позовна заява підписана та подана не у спосіб визначений чинним законодавством України, є помилковим.

Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до правосуддя, який відповідно до ст. 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи неповно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду від 20.12.2021 року про повернення позовної заяви винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вказану ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зі стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.243,308,311,315,320, 321,322,325,328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволити.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №380/24243/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Малого підприємства "Успіх" із статусом Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль