Справа № 524/698/22
Провадження № 2/524/1940/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом КП «Міськсвітло» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 12406,80 грн, ухвалив таке рішення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Свої вимогипозивач мотивувавтим,що 23.03.2021 о 13-30 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Yaris» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул. Б. Хмельницького, буд. 172/1 не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки допустила наїзд на перешкоду у вигляді електроопори. В результаті зіткнення транспортний засіб та електроопора зазнали механічних пошкоджень, чим порушила п. 12.1, 2.3 (В) Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбаченест. 124 КУпАП.
В результаті виконання робіт з відновлення залізобетонної опори зовнішнього освітлення, яка знаходилась на балансі КП «Міськсвітло», підприємство понесло збитки в сумі 12406,80 грн.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА
В судове засідання відповідач не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 14.04.2021 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 14.04.2021 по справі 524/3216/21, 23.03.2021 о 13-30 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Yaris» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул. Б. Хмельницького, буд. 172/1 не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки, допустила наїзд на перешкоду у вигляді електроопори. В результаті зіткнення транспортний засіб та електроопора зазнали механічних пошкоджень, чим порушила п. 12.1, 2.3 (В) Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно із виписки з регістру бухгалтерського обліку№01-05/24 від 30.04.2021, опора №77 по вул. Богдана Хмельницького в м. Кременчуці(між будинками № 168 та 172/1) належить КП «Міськсвітло» та обліковується на балансі.
Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року №3-07-7-1, Акт №3-07-7-1 приймання виконання підрядних робіт за березень 2021 року підтверджують факт понесення КП «Міськсвітло» витрат з відновлення електроопори на суму 12406,80 грн.
НОРМИ ПРАВА
Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.
В ч.1,2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі(ст. 1192 ЦК України)
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода,завдана джереломпідвищеної небезпеки,відшкодовується особою,яка навідповідній правовійпідставі (правовласності,інше речовеправо,договір підряду,оренди тощо)володіє транспортнимзасобом,механізмом,іншим об`єктом,використання,зберігання абоутримання якогостворює підвищенунебезпеку. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа,яка неправомірнозаволоділа транспортнимзасобом,механізмом,іншим об`єктом,завдала шкодидіяльністю щодойого використання,зберігання абоутримання,зобов`язанавідшкодувати їїна загальнихпідставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.81, ч.6 ст.82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
ОЦІНКА СУДУ
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає: 1) факт спричинення шкоди; 2) протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, 3) причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Суд враховує те, що подані позивачем докази, зокрема копія постанови Автозаводського районного суду м.Кременчук, виписки з регістру бухгалтерського обліку№01-05/24 від 30.04.2021, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року №3-07-7-1, Акт №3-07-7-1 приймання виконання підрядних робіт за березень 2021 року, в своїй сукупності підтверджують факт пошкодження майна, що належить КП «Міськсвітло» та протиправність дій відповідача.
Також, на думку суду, позивачем було доведено розмір завданої шкоди.
В свою чергу, відповідачем не було спростовано наявність вини у спричиненні шкоди позивачу.
За наведених обставин, суд вважає за можливе задовольнити позов.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2481 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов КП «Міськсвітло» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства "Міськсвітло" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Код ЄДРПОУ 03338136, 39623, Полтавська обл., м.Кременчук, проспект Свободи, буд.150 шкоду завдану в результаті ДТП в сумі 12406,80 грн та судові витрати в сумі 2481 грн.
Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ
Дата ухвалення рішення | 06.07.2022 |
Оприлюднено | 22.07.2022 |
Цивільне
Автозаводський районний суд м.Кременчука
Андрієць Д. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні