Ухвала

від 20.07.2022 по справі 609/547/22

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 609/547/22

2/609/338/2022

20 липня 2022 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

15 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійістатус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Пунктами 4 та 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити :

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем ОСОБА_1 в порушення вищевказаних норм закону не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме: не зазначено, які саме його права,свободи чизаконні інтереси порушені, невизнані або оспорюються відповідачем ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так,в порушеннявимог п.2ч.3ст.175ЦПК Українив позовнійзаяві незазначена повнаадреса фактичногомісця проживаннявідповідача ОСОБА_2 та/абозареєстрованого місцяпроживання відповідача. Тобто, позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій необхідно вказати повну адресу місця проживання відповідача.

Також з позовної заяви вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті свого брата ОСОБА_3 . При цьому з долучених документів, а саме із постанови приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Зелінського П.І. вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки ним не підтверджено факту родинних відносин із померлим. На підтвердження даного факту позивачем до позовної заяви не надано правовстановлюючих документів, які би підтвердили його родинні відносини із померлим, оскільки згідно із довідкою № 51 від 09.08.2005р., виданою відділом РАЦС Шумського РУЮ, в правовстановлюючих документах про народження спадкодавця ОСОБА_3 його матір вказано « ОСОБА_4 », а матір`ю позивача ОСОБА_1 в свідоцтві про народження вказано « ОСОБА_4 », що унеможливлює довести факт родинних відносин спадкоємця та померлого.

Крім того, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати суду оригінал постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним додано ксерокопію такої постанови, яка не містить відтиску гербової печатки нотаріуса.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до норм Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності наспадкове майнов порядкуспадкування зазаконом - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О. М. Катерняк