Рішення

від 20.07.2022 по справі 178/2174/21

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/2174/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2022 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до Маломихайлівського ліцею Криничанської селищної ради, третя особа ОТГ Криничанська селищна рада, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з цим позовом і вказала, що відповідно до наказу № 43 кд/с від 06 листопада 2017 року вона працювала на посаді вчителя початкових класів у КЗ «Маломихайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Криничанської селищної ради Дніпропетровської області. 01 грудня 2021 року Комунальний Заклад «Маломихайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Криничанської селищної ради Дніпропетровської області було перейменовано в Маломихайлівський ліцей Криничанської селищної ради.

05 листопада 2021 року позивачці було вручено повідомлення Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. Відповідно до Наказу № 28-К від 08 листопада 2021 року позивачку було відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року, підставою якого було повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 05 листопада 2021 року.

Позивачка вважає вищезазначений Наказ незаконним та таким, що порушує її права. Додатково зазначає, що ні в груповому договорі/контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між нею та відповідачем, такого зобов`язання з її боку немає, так само і не передбачено повноважень відповідача на відсторонення її з роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення. Тому позивачка звернулась до суду з цим позовом і просить визнати незаконним та скасувати Наказ від 08 листопада 2021 року № 28-К про відсторонення її від роботи, поновити її на роботі в КЗ «Маломихайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Криничанської селищної ради Дніпропетровської області, правонаступником якого є Маломихайлівський ліцей Криничанської селищної ради Дніпропетровської області. А також позивачка просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток в сумі 25424,03 грн.; Внести період вимушеного відстрочення від роботи до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності та стажу, що дає право на щорічну відпустку в повному обсязі; Стягнути з відповідача 908 гривень судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання сповіщений, причини своєї неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши наявні докази у справі суд вважає, що позовні вимоги позивачки мають бути задоволеними.

Відповідно дост.6 Європейської конвенції з прав людиникожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Конституція Україниє законом найвищої юридичної сили. Закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідатиКонституції.

Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Згідно зістаттею 43 Конституції Україниправо на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.

Відповідно достатті 2 КЗпП Українидержавою забезпечується право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно дост.5-1 КЗпП Українидержава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Стаття 21 КЗпП Українизакріплює рівність трудових прав громадян України.

За приписамистатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до наказу № 43 кд/с від 06 листопада 2017 року ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя початкових класів у КЗ «Маломихайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Криничанської селищної ради Дніпропетровської області.

01 грудня 2021 року Комунальний Заклад «Маломихайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Криничанської селищної ради Дніпропетровської області було перейменовано в Маломихайлівський ліцей Криничанської селищної ради.

05 листопада 2021 року позивачці було вручено повідомлення Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. Відповідно до Наказу № 28-К від 08 листопада 2021 року позивачку було відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року, підставою якого було повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 05 листопада 2021 року.

Згідност. 46 КЗпП України(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» держава забезпечує планомірне науково обґрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань.

Згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я України N 133 від 19.07.95 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» особливо небезпечною інфекційною хворобою є «COVID-19».

Серед основних принципів профілактики інфекційних хворобст. 10 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»виділяє дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.

Постановою Кабінету міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції станом на 06.12.2021 був встановлений карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Пунктом 41-6 цієїПостановивизначено, що керівникам державних органів забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 Кодексу законів про працю України, частини другоїстатті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"та частини третьоїстатті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, частини першоїстатті 1 Закону України "Про оплату праці"та частини третьоїстатті 5 Закону України "Про державну службу";

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

У відповідності правової позиції Конституційного Суду України, яка викладена у рішенні великої палати КС України від 28.08.2020р. по справі за № 1-14/2020(230/20), за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положень постанови КМ України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID 19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», положень частини першої, третьоїст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев`ятого п. 2 розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зазначається, що згідно зі ст. 64Конституції України, права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені24,25,27, 28,29, 40,47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієїКонституції.

Конституційний Суд України наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначенихКонституцією України.

Таке обмеження може встановлюватися виключно законом актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить ст.ст.1,3,6,8,19,64 Конституції України.

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 2361 (2021) від 27.01.2021 «Вакцини проти COVID-19: ПАСЕ своєю Резолюцією № 2361 вказала на необхідність забезпечення інформованість громадян про те, що вакцинація НЕ являється обов`язковою, що ніхто не може піддаватись політичному, соціальному або іншому тиску для проходження вакцинації, якщо вони самі цього не бажають. Крім того, акцентує необхідність забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію з-за чого можливого ризику для здоров`я або небажання пройти вакцинацію.

Відповідно дост. 28 Конституції Україникожна людина має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Згідно зст.46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Застосування медичних препаратів від коронавірусної хвороби, з урахуванням положеньст. 28 Конституції України, може бути виключно добровільним та будь-які примусові заходи незаконні, на законодавчому рівні ( КЗот України ) не встановлено порядок усунення працівників від роботи у разі відсутності обов`язкової вакцинації від COVID-19 і будь-яку підставу, зазначену працівником причиною відмови від вакцинації, можливо вважати обґрунтованою.

Відтак, наказом відповідача про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19, визначення місця його перебування на час відсторонення на дому, не збереження заробітної плати, не зарахування до стажу часу відсторонення, не здійснення сплати страхового внеску на соціальне страхування є порушенням конституційного права на працю ОСОБА_1 та трудового законодавства, а саме ст.5-1,46 КЗпП України.

Суд з розумінням ставиться до того, що вакцинація проти COVID-19 направлена на запобігання зараженню вірусом всіх працівників закладу, у тому числі й самої позивачки. Суд погоджується з тим, що запобігання зараженню вірусом, може розглядатись як легітимна мета за обставинами цієї справи. Тоді як повернення до нормальних умов праці, які існували до цього, не може розглядатись як легітимна мета для обмеження позивачки в праві на працю та на повагу до її приватного життя, яке полягає у праві вибору не робити те, що не є обов`язковим для неї.

Таке обмеження права позивачки не було пропорційним поставленій легітимній меті. Відповідач не зміг переконливо довести, що обмежувальний захід, у виді відсторонення ОСОБА_1 від роботи, який мав для останньої негативні наслідки, сприяв запобіганню зараженню вірусом інших працівників. Доказів, що відповідачем застосовувалися інші альтернативні заходи обмеження контакту з працівниками, які б враховували, що позивачка не була хворою, її посаду вчителя та характер роботи, а також щодо неефективності інших протиепідемічних заходів, зокрема дотримання правил респіраторної гігієни, дотримання соціальної дистанції, дезінфекція тощо, до суду не надавалось. Таким чином, в даному випадку не дотримано справедливого балансу між суспільними інтересами та повагою до прав позивачки, гарантованихКонституцією України.

Оскільки суд визнав незаконним вимогу відповідача надати для допуску до роботи документ, який підтверджує профілактичне щеплення проти COVID-19, або довідки про тимчасові або постійні протипоказання до вакцинації проти COVID-19, яка за своєю суттю є первісною, інші пункти наказу є похідними, а отже, також незаконними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Наказ № 28-К від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Відповідно дост. 235 КЗпП України, в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При цьому середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен визначатись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100(п. 21 Постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

З матеріалів справи вбачається, що на день подання позовної заяви до суду, середньоденна плата позивачки дорівнює 620,83 грн, а середньомісячна плата складає 13037,43 грн. Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по 22 грудня 2021 року (дата подачі позовної заяви до суду) складає 25424,02 грн.

Наведені обставини обумовлюють висновок суду про задоволення позовних вимог, що у відповідності ізст.141ЦПК України покладає на відповідача обов`язок по сплаті на користь держави судового збору у розмірі 908 гривень.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 268, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати незаконним та скасувати Наказ від 08 листопада 2021 року № 28-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в КЗ «Маломихайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Криничанської селищної ради Дніпропетровської області, правонаступником якого є Маломихайлівський ліцей Криничанської селищної ради Дніпропетровської області.

Стягнути з Маломихайлівського ліцею Криничанської селищної ради Дніпропетровської області / ЄДРПОУ 25537571 / на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року по 22 грудня 2021 року в сумі 25424,03 грн.

Внести ОСОБА_1 період вимушеного відстрочення від роботи ( з 08 листопада 2021 року по 22 грудня 2021 року) до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності та стажу, що дає право на щорічну відпустку в повному обсязі.

Стягнути з Маломихайлівського ліцею Криничанської селищної ради Дніпропетровської області / ЄДРПОУ 25537571 / на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 908 гривень судового збору.

Відповідно дост.430 ЦПК Українидопустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Б. М. Цаберябий

р