Рішення

від 15.07.2022 по справі 559/1257/22

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/1257/22

Провадження № 2/559/567/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.,

за участю представника відповідача Кулик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залісуду вмісті Дубносправу запозовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління водного господарства про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання роботодавцем рішення суду про поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що 29 травня 2020 року його було звільнено з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу 29.05.2020 року за № 42-к. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року у справі № 559/2760/20, яке залишено без змін Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2022 року, його позовну заяву до Дубенського міжрайонного управління водного господарства, Південного міжрайонного управління водного господарства про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Зобов`язано поновити його на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Південного міжрайонного управління водного господарства (далі - Південне МУВГ) з дати незаконного звільнення - 29 травня 2020 року, а також стягнути з Південного МУВГ середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 82 346 грн. 55 коп. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Разом з тим, Рішення суду фактично було виконано лише 02 травня 2022 року. Так, згідно наказу Південного МУВГ від 02 травня 2022 року № 70-к "Про поновлення на роботі" було скасовано наказ Дубенського міжрайонного управління водного господарства від 29 травня 2020 року № 42-к в частині звільнення його з роботи. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Південного МУВГ з 29 травня. Зі вказаним наказом він був ознайомлений 02 травня 2022 року.

За умови належного та вчасного виконання Рішення суду він міг би працювати та отримувати заробітну плату, мав би гідні умови до існування. Однак, у зв`язку з грубим порушенням трудових прав він змушений звертатися до суду за їх захистом. Затримка виконання Рішення суду була зумовлена саме активною позицією (діями та/або бездіяльністю) відповідача.

23 грудня 2021 року він надіслав на адресу Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заяву про примусове виконання Рішення суду в частині поновлення на посаді інженера використання водних ресурсів І категорії Південного МУВГ. Постановою старшого державного виконавця Ониськевич Н.В. від 21.01.2021було відкрите виконавче провадження № 68251523. 31.01.2022 року старший державний виконавець Ониськевич Н.В. винесла постанову про відкладення виконавчих дій до 15.02.2022 року. Підставою даної постанови зазначена заява відповідача ("у зв`язку зі зверненням до суду"). 15.02.2022 року старший державний виконавець Ониськевич Н.В. знову винесла аналогічну постанову про відкладення виконавчих дій вже до 01.03.2022 року. Підставою постанови вказана також заява відповідача ("у зв`язку зі зверненням до суду"). Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11 квітня 2022 року, яка набрала законної сили 27.04.2022 року, постанову про відкладення виконавчих дій від 15.02.2022 року, винесену старшим виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ониськевич Н.В. в рамках ВП № 68251523 визнано неправомірною. Зобов`язано старшого виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ониськевич Н.В. скасувати постанову про відкладення проведення виконавчих дій від 15.02.2022 року, ВП № 68251523.Рішення суду в частині поновлення його на роботі було виконано лише 02 травня 2022 року.

Загальний розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області про поновлення на роботі становить 31617, 30 грн. 16 травня 2022 року він звернувся до Південного МУВГ листом з проханням виплати йому у добровільному порядку вказаних вище коштів. Звернення залишилося без задоволення. Тому, змушений звернутись до суду. Крім того, неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача йому завдано моральної шкоди, розмір якої оцінюює в 30000 грн. Зокрема, наведені у позові обставини погіршили його умови життя, спричинили фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання. У зв`язку з цим порушився попередній уклад його сімейного життя. Неодноразово він був змушений звертатися до медичного закладу за допомогою. Також, з моменту незаконного звільнення (з 29.05.2020 року по 02.05.2022 року), він вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 22.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають, що у задоволенні позову має бути відмовлено в повному обсязі через його безпідставність, необґрунтованість, а також через те, що позов не підкріплений належними доказами, без належного урахування всіх суттєвих обставин справи, що мають значення для вирішення спору, виходячи з наступного.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.10.2021 року по цивільній справі №559/2760/20 за позовом ОСОБА_1 до Дубенського міжрайонного управління водного господарства, Південного міжрайонного управління водного господарства про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано в повному обсязі:

- ОСОБА_1 було поновлено на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Південного МУВГ.

- ОСОБА_1 виплачено усі коштів вказані у рішенні суду, а саме виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 82 346 грн. 55 коп.

Вважають, що у Південного МУВГ відсутні законні підстави здійснювати, будь-які додаткові виплати, які Позивач вимагаєте провести, оскільки це є нецільовим використанням бюджетних коштів. Окрім того такі витрати не передбачені кошторисом Південного МУВГ на 2022 рік, згідно якого працює державна неприбуткова організація.

Зазначають, що Південне МУВГ не ухилялося виконувати вищевказане рішення, а намагалося захистити своє право та зберегти кошти державного бюджету, тобто затримка виконання рішення відбулася з поважних причин.

Окрім того, з метою уникнення неправильного виконання рішення суду, керуючись статтею 271 ЦПК України, Південне МУВГ зверталося до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області із заявою про роз`яснення вищевказаного рішення суду.

Зауважують, що справа тривалий період розглядалася судом апеляційної інстанції. Постанова апеляційної інстанції проголошено 22.03.2022. При вирішенні спору, що у Південного МУВГ були законні підстави відкласти виконання рішення суду, оскільки згідно постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Ониськевич Н.В. від 31.01.2022 та постанови від 15.02.2022 було відкладено виконавчі дії до 01.03.2022 по виконавчому листу №559/2760/20 від 30.11.2021 року (ВП №6825152з).

Визнано неправомірною постанову про відкладення виконавчих дій від 15.02.2022 року, винесену старшим виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ониськевич Наталією Володимирівною в рамках ВП №68251523 - 11.04.2022. На момент винесення вищевказаних постанов державним виконавцем, в тому числі до 01.03.2022, Південне МУВГ діяло в межах своєї компетенції та рамках діючого законодавства. А тому, просять врахувати та вважати, що затримка виконання рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.10.2021 по цивільній справі №559/2760/20 у період з 22.10.2021 по 01.03.2022 відбулась з поважних причин.

Окрім того, Позивач у поданому розрахунку не вірно зазначив кількість робочих днів у квітні місяці 2022 року «22 дні» замість правильного «21 день».

Вимогу позивача щодо стягнення моральної шкоди вважають не обґрунтованою та не підтвердженою належними доказами. Позивач не подав до суду належних та допустимих доказів заподіяння йому моральної шкоди, не довів обставин порушення його нормальних життєвих зв`язків та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, не підтвердив причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та негативними змінами, що відбулися у його житті чи здоров`ї.

Зауважують, що після поновлення ОСОБА_1 02 травня 2022 року на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Південного МУВГ, йому в той же день було повідомлено про необхідність проходження повторного медичного огляду, як працівнику державної установи, який тривалий період часу не працював, що відповідало вимогам трудового законодавства та умовам колективного договору укладеного між адміністрацією Південного МУВГ та ППО Південного МУВГ, з яким Позивач також був ознайомлений. Проте, ОСОБА_1 дану вимогу проігнорував, проходити такий огляд відмовився, документів про його проходження не надав. З 02 травня 2022 року до моменту свого звільнення - 16.06.2022, позивач постійно порушував трудову дисципліну, був відсутній на роботі без поважних причин з 02.06.2022 до 13.06.2022, пояснення надати відмовився, підтверджуючих документів про причини відсутності також не надав. Взагалі, поводив себе нахабно, без дотримання етики спілкування, відмовлявся виконувати доручення керівника за що до нього були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган. В останній робочий день (16.06.2022) взагалі не з`явився на роботі, трудову книжку забрав лише 12.07.2022. Просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, з підстав, зазначених у позові, який просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Південного міжрайонного управління водного господарства Кулик Н.В. у судовому засіданні позов не визнала з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29 травня 2020 року було звільнено з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу 29.05.2020 року за № 42-к. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року у справі № 559/2760/20, яке залишено без змін Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2022 року, визнано незаконним і скасовано наказ Дубенського міжрайонного управління водного господарства від 29 травня 2020 року № 42-к в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Південного міжрайонного управління водного господарства з дати звільнення - 29 травня 2020 року. Стягнуто з Південного міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 травня 2020 року до 21 жовтня 2021 року у розмірі 82346 грн. 55 коп., за вирахуванням податків та обов`язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання (а.с. 9-23).

23 грудня 2021 року позивачем було надіслано на адресу Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заяву про примусове виконання рішення суду в частині поновлення на посаді інженера використання водних ресурсів І категорії Південного МУВГ (а.с. 24).

Постановою старшого державного виконавця Ониськевич Н.В. від 21.01.2021 відкрито виконавче провадження № 68251523 (а.с. 26).

31.01.2022 року старшим державним виконавцем Ониськевич Н.В. винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 15.02.2022 року. 15.02.2022 року винесено аналогічну постанову про відкладення виконавчих дій до 01.03.2022 року. Підставою вказано заяву відповідача "у зв`язку зі зверненням до суду" (а.с. 28, 29).

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11 квітня 2022 року, яка набрала законної сили 27.04.2022 року, постанову про відкладення виконавчих дій від 15.02.2022 року, винесену старшим виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ониськевич Н.В. в рамках ВП № 68251523 визнано неправомірною. Зобов`язано старшого виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ониськевич Н.В. скасувати постанову про відкладення проведення виконавчих дій від 15.02.2022 року, ВП № 68251523 (а.с. 29, 30).

Наказом Південного міжрайонного управління водного господарства №70-К від 02.05.2022, на виконання рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року у справі № 559/2760/20, скасовано наказ Дубенського міжрайонного управління водного господарства від 29 травня 2020 року № 42-к в частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з використання водних ресурсів І категорії Південного міжрайонного управління водного господарства з дати звільнення - 29 травня 2020 року (а.с. 31).

16 травня 2022 року представник позивача адвокат Пащук Т.С. звернувся до Південного МУВГ листом з проханням виплати ОСОБА_1 у добровільному порядку 31617, 30 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі (а.с. 32-33).

Норми права, які застосував суд.

Вимогист.264 ЦПК Українизобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судових рішень закріплений також вст. 18 ЦПК України, де зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Відповідно дост. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 7ст. 235 КЗпП Українипередбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Статтею 236 КЗпП Українивстановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Отже, за змістом нормист. 236 КЗпП Українизатримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, з наступного дня після проголошення судового рішення.

Суд зазначає, що вказані норми права передбачають право особи, яку було незаконно звільнено та в подальшому у відношенні до якої роботодавцем було здійснено затримання виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі на отримання саме середнього заробітку за час такої затримки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 25.07.2018 у справі №552/3404/17, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положеннястатті 236 КЗпП Українивстановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, хоча й подібні, але не тотожні за своєю правовою природою поняття. Крім того, згідно із до ч.3 п.32 роз`яснення Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року у справі № 6-435цс15 та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц, за змістом норм статті 236 КЗпП України, затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу єПостанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року "Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати"(далі - Порядок № 100 від 08.02.1995).

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку № 100 від 08.02.1995, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

У пунктах 48-50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (за змінами та доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Отже, з аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що з наступного дня після ухвалення рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року у справі № 559/2760/20 про поновлення позивача на роботі, у відповідача виник обов`язок щодо його виконання, який має бути реалізований шляхом видання відповідно до законодавства про працю наказу про поновлення на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки.

Як встановлено в ході розгляду даної справи та підтверджено сторонами, відповідно до приєднаних документів до матеріалів справи, Південне міжрайонне управління водного господарства рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року у справі № 559/2760/20 виконало лише 02.05.2022 року, шляхом прийняття наказу №70-К від 02.05.2022 про поновлення на роботі за рішенням суду, а тому суд дійшов висновку про наявність факту затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_1 з 22.10.2021 року по 01.05.2022 року.

Відтак, у даному випадку підставою для стягнення коштів є невчасне виконання відповідачем рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 жовтня 2021 року у справі № 559/2760/20, що зумовлює стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, згідно з положеннямист. 236 КЗпП України.

Згідно розрахунку позивача, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду складає 31617, 30 грн., враховуючи розмір середньоденного заробітку 235, 95 грн. та кількість робочих днів за період з 22.10.2021 по 01.05.2022 134 дні. Проте, враховуючи, що кількість робочих днів у квітні 2022 року становила 21, а не 22 як вказує позивач, отже розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду складає 31381, 35 грн. (235,95 грн.*133 дні).

Водночас, суд звертає увагу на те, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення, не відображають суми відрахувань згідно вимог чинного законодавства. Вказані положення відповідають п. 6постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", відповідно до якого, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Подібні приписи зазначені в п.3 Порядку № 100 від 08.02.1995 року, а саме усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Таким чином, суду необхідно наголосити, що роботодавець зобов`язаний при виконанні судового рішення утримати податки та інші обов`язкові платежі з нарахованих фізичній особі сум. Натомість, суд у випадку задоволення позовних вимог, у резолютивній частині рішення зазначає суми до стягнення без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Тому відповідач, як податковий агент згідно нормПодаткового Кодексу Українита як страхувальник згідноЗакону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зобов`язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення, утримавши із нього при виплаті податки та інші обов`язкові платежі.

Отже, вимоги позивача про стягнення з Південного міжрегіонального управління водного господарства середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у вказаній сумі є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом у розмірі 31381, 35 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 30000 грн.

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що зазначений позивачем розмір моральної шкоди є завищеним.

Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

На підставі вище наведеного, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та вважає, що грошова сума у розмірі 10 000 грн. є відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану позивачу моральну шкоду.

Окрім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3473, 40 грн., відповідно до вимогст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4,5,12,13,141,259,263-265,273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління водного господарства про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання роботодавцем рішення суду про поновлення на роботі задовольнити частково.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління водного господарства (ЄДРПОУ 13985575, місцезнаходження: вул. Князя Романа, 9, м. Рівне) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 31381 (тридцять одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 35 коп., за вирахуванням податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління водного господарства на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління водного господарства на користь ОСОБА_1 3473 (три тисячі чотириста сімдесят три) грн. 40 коп. на повернення сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.07.2022.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Південне міжрайонне управління водного господарства (ЄДРПОУ 13985575, місцезнаходження: вул. Князя Романа, 9, м. Рівне, 33022).

Суддя: Р.В. Ралець