Ухвала

від 21.07.2022 по справі 2-190/11

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-190/11

провадження №6/562/22/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"21" липня 2022 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.ЗдолбунівРівненської областіцивільну справуза заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У поданій заяві представник заявника-адвокат Ярмольчук В.С. просить визнати виконавчий лист в цивільній справі №2-190/11-ц, виданий Здолбунівським районним судом Рівненської області 05 серпня 2016 року на виконання рішення Апеляційного суду Рівненської області про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 і є предметом іпотечного договору №012/89-07/130/1 від 27.04.2007 року, а саме: на садибу (житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1496га), що знаходиться по АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи відсутністю обов`язку боржника з його виконання внаслідок укладення з банком договору про розірвання вищевказаного Договору іпотеки, за яким було сплачено стягувачу борг в сумі 9 350 доларів США.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, їх неявка згідно ч.3 ст.432 ЦПК не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно поданого представником заявника клопотання заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчоголиста таким,що непідлягає виконанню, підтримав повністю та просить розглянути без їх участі.

Представник Здолбунівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) державний виконавець Струк Р.М. просить у задоволені заяви відмовити, мотивуючи тим, що будь-яких належних доказів виконання рішення Апеляційного суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу стягувачем АТ «Кристалбанк» чи боржником не надано, що унеможливлює у разі підтвердження таких обставин закриття виконавчого провадження і виділення в окреме провадження стягнення з боржника виконавчого збору. Також, у такий спосіб боржник фактично намагається уникнути обов`язку зі сплати цього збору у разі задоволення його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що рішенням Апеляційного судуРівненської областіпозовні вимогиПАТ «Райффайзенбанк Аваль»задоволено тав рахунокпогашення 547091грн.60коп.заборгованості за кредитним договором №012/89-07/130 від 27 квітня 2007 року звернено стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 і є предметом іпотечного договору №012/89-07/130/1 від 27.04.2007 року, а саме: на садибу (житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1496га), що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Після набрання указаним рішенням законної сили, 05 серпня 2016 року Здолбунівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист №2-190/11, які були пред`явлені до примусового виконання та постановою державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Західного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів) від28серпня 2019року відкритовиконавче провадження№59872560 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 і є предметом іпотечного договору №012/89-07/130/1 від 27.04.2007 року, а саме: на садибу (житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1496га), що знаходиться по АДРЕСА_1 , в рахунокпогашення 547091грн.60коп.заборгованості закредитним договором№012/89-07/130від 27квітня 2007року , яке на даний час не закінчене.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2017 року замінено у даному виконавчому провадженні стягувача ПАТ " Райффайзен банк Аваль" на ПАТ"Кристалбанк" ( код ЄДРПОУ 39544699, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз,2).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Згідно положень ч.1 та ч.2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

01листопада 2021року міжАТ "Кристалбанк"та ОСОБА_1 було укладенодоговір пророзірвання Договоруіпотеки №012/89-07/130/1від 27квітня 2007року,в зв"язкуз чим обтяження предмету іпотеки припинено (пункт 2 договору).

Водночас, докази фактичного виконанняв повномуобсязі рішеннязгідно звиконавчим документом стягувачем чи боржником державному виконавцю не надаються, що унеможливлює закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» чи з інших підстав, та згідно ст.40 указаного Закону винесення державним виконавцем постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, виокремивши його в окреме провадження.

Наявність обов`язку зі сплати виконавчого боргу, який державним виконавцем в окреме провадження не виведено і ОСОБА_1 не сплачений, представник боржника не спростував, та виконавче провадження за виданим судом виконавчим документом внаслідок відсутності підтверджень стягувача про фактичне виконання рішення вповному обсязі не закінчене.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №480/1558/19 та від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведені, а тому в задоволені заяви слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-260, 268, 432 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, про звернення стягнення на майно та за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Райффайзен Банк Аваль, ОСОБА_2 і за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ Райффайзен Банк Аваль, приватного нотаріуса Банацької Людмили Іванівни про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним і зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: