Рішення

від 21.07.2022 по справі 591/1775/22

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/1775/22

Провадження № 2/591/1591/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2022 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Антонова В.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/1775/22 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Інфосервіс» Сумської міської ради про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у травні 2022 року звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що перебував у трудових відносинах з відповідачем, які були припинені 27.01.2022. Позивач був звільнений за ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв?язку з порушенням відповідачем законодавства про працю та умов колективного договору в частині несвоєчасної виплати заробітної плати. Ні в день звільнення, ні станом на дату подання позовної заяви позивачу не була виплачена вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, яка передбачена ст. 44 КЗпП України. На підставі ст. 117 КЗпП України у зв?язку з невиплатою усіх належних звільненому працівникові сум у строки, визначені у статті 116 цього кодексу, наявні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Просить стягнути з Комунального підприємства «Інфосервіс» Сумської міської ради на його користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 27.01.2022 по день винесення рішення у справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала із зазначених у позові підстав.

У судове засідання представник відповідача повторно не з?явився. Про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

На підставіст. 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріалисправи,суд вважає,що позовпідлягає частковомузадоволенню.Судом встановлено, що наказом №02-ОС від 26.01.2022 Комунального підприємства «Інфосервіс» Сумської міської ради ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням з займаної посади заступника директора з технічних і стратегічних питань 27.01.2022 відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Доручено головному бухгалтеру провести розрахунок та виплатити компенсацію за 3 дні невикористаної щорічної основної відпустки (а.с. 8-10).

15.02.2022 позивач звертався до відповідача із заявою, а його представник із адвокатським запитом щодо виплати ОСОБА_2 вихідної допомоги при звільненні (а.с. 33,34). Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на заяву та адвокатський запит.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених упункті 6 статті 36тапунктах 1,2і6 статті 40цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38і39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених упункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Судом встановлено, що позивача було звільнено із займаної посади у зв?язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, що передбачає виплату звільненому працівникові вихідної допомоги у розмірі не меншому, ніж тримісячний середній заробіток. З копії наказу про звільнення а також розрахункового листка за січень 2022 року вбачається, що така допомога позивачу не була виплачена у день звільнення. Будь-яких пояснень або заперечень з цього приводу відповідачем не надано. Доказів виплати вихідної допомоги позивачеві у період з дати звільнення по день розгляду справи також не надано. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.

При розрахунку розміру вихідної допомоги суд виходить з того, що за клопотанням позивача судом було витребувано у відповідача довідку про середньомісячний та середньоденний заробіток. Однак такі докази відповідачем надані не були. У зв?язку з ненаданням посадовими особами відповідача вказаної довідки, при розрахунку середнього заробітку суд вважає необхідним керуватись відомостями, які зазначені у наданих позивачем розрахункових листах (а.с. 28,29), оскільки інша інформація щодо розміру виплат позивачеві у матеріалах справи відсутня.

Відповідно до п. 1 «з», п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду. Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 4 Постанови № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи наведені норми, середньоденна заробітна плата позивача за період листопад-грудень 2021 року, з урахуванням 23 фактично відпрацьованих днів (22 у листопаді та 1 у грудні), становить 554,90 грн. ((11990,14 грн.+772,56 грн./23 дні). Середньомісячна заробітна плата за вказаний період з урахуванням 22 робочих днів у листопаді та 23 робочих днів у грудні 2021 року, про що зазначено у розрахункових листах підприємства, становить 12485,25 грн. (554,90 грн.*45 робочих днів/2).

Таким чином, сума тримісячного середнього заробітку позивача, яка підлягає йому до виплати на підставі ст. 44 КЗпП України, становитиме 37455,75 грн. (12485,25 грн. *3 міс.).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України у редакції, чинній на час звільнення позивача, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 ЦПК України у редакції, яка була чинна на час звільнення позивача, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України, яка є чинною на час розгляду справи, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч вимог ст. 116 КЗпП України позивачеві не було виплачено у день звільнення усі належні йому суми, оскільки не здійснено виплати тримісячного середнього заробітку, передбаченого ст. 44 КЗпП. Докази проведення цих виплат у період з 28.01.2022 по дату розгляду справи також відсутні. За таких обставин, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Початок перебігу строку, з якого обчислюється середній заробіток за час вимушеного прогулу розпочинається з 28.01.2022, тобто з дня, наступного за днем, у якому відповідач не виконав свій обов?язок з виплати належних при звільненні сум, а не з 27.01.2022, як зазначає позивач.

Середній заробіток підлягає стягненню за 124 робочі дні, тобто за період з 28.01.2022 (наступний після звільнення з займаної посади день) по дату розгляду справи судом. Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню, складає 68807,60 грн.(554,90 грн. *124 роб. днів) з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українинеобхідно стягнути з відповідача на користь держави 992,40 грн. судового збору, від сплати якого при подачі позову до суду позивач був звільнений за законом за вимогою про стягнення вихідної допомоги, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 992,40 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку в порядку ст. 117 КЗпП.

Позивачем також заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., понесення яких підтверджується договором про надання правової допомоги, описом виконаних робіт та квитанцією про сплату коштів (а.с. 46-48). Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлено. На переконання суду заявлені витрати підтверджені відповідними належними доказами, а тому також підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Інфосервіс» Сумської міської ради про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Інфосервіс» Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 37455,75 грн. вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, 68807,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 січня 2022 року по 21 липня 2022 року, 3992,40 грн. судових витрат.

Стягнути з Комунального підприємства «Інфосервіс» Сумської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Інфосервіс» Сумської міської ради, місцезнаходження: вул. Нижньохолодногірська, буд. 8, м. Суми, код ЄДРПОУ 30698617.

Повний текст рішення виготовлено 21.07.2022.

Суддя О.О.Ніколаєнко