Рішення

від 20.07.2022 по справі 910/15010/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.07.2022Справа № 910/15010/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3

про переведення прав покупця

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" про переведення на позивача прав та обов`язків за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23.07.2019 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23.07.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуна А.І. та зроблено відповідний запис в реєстрі за №3289,3290, відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а ТОВ "НЕКРОС" прийняло частку в статутному капіталі ТОВ"САЙФЕР ЛТД".

30.11.2021 позивач звернувся до суду із заявою про усунення недоліків, до якої позивачем надано нову редакцію позову, згідно із якої позивачем заявлено позов до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС". У позові позивачем заявлено вимогу:

перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року та Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуна А.І. та зроблено відповідний запис в реєстрі за №3289,3290, відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" прийняло частку в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД", розмір частки, що відчужується: 34% статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки Продавця: 3485,00 (три тисячі чотириста вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), та виплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" з депозитного рахунку суду вартість вказаної частки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні між ОСОБА_3 з ОСОБА_2 договору від 18.07.2019 та у подальшому, між ОСОБА_2 та ТОВ "НЕКРОС" договору від 23.07.2019 було порушено передбачене положеннями статуту ТОВ "САЙФЕР ЛТД" та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" переважне право позивача як учасника ТОВ "САЙФЕР ЛТД" на придбання частки в Товаристві.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 суд звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 та до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_3

27.10.2021 та 02.11.2021 від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли відповіді на запити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 дану позовну заяву залишено без руху.

30.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 прийняти нову редакцію позовної заяви до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12.01.2022, залучено до участі у справі третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД" та ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 910/15010/21 на 03.02.2022 та витребувано у Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД".

Протокольною ухвалою від 03.02.2022 відкладено підготовче судове засідання на 17.02.2022.

07.02.2022 до суду від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД".

Протокольною ухвалою від 17.02.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 17.03.2022, не відбулось.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 № 133/2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15 березня 2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обумовлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З огляду на викладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022, з урахуванням ухвали від 18.05.2022 про виправлення описки щодо дати судового засідання, судове засідання по суті призначено по справі № 910/15010/21 на 08.06.2022.

13.05.2022 та 07.06.2022 на електронну пошту суду від третьої особи-1 надійшли заяви про розгляд справи без участі третьої особи-1.

26.05.2022 до суду від позивача надійшла заява про обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 08.06.2022 з`явився представник позивача. Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання 08.06.2022 не прибули.

08.06.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів щодо понесених витрат на правову допомогу.

Протокольною ухвалою від 08.06.2022 відкладено розгляд справи по суті на 23.06.2022.

15.06.2022 на електронну пошту суду від третьої особи-1 надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи-1.

У судове засідання 23.06.2022 з`явився представник позивача. Представники відповідачів у судове засідання 23.06.2022 не прибули.

У судовому засіданні 23.06.2022 представник позивача надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів щодо понесених витрат на правову допомогу.

Протокольною ухвалою від 23.06.2022 відкладено розгляд справи по суті на 06.07.2022.

29.06.2022 на електронну пошту суду від третьої особи-1 надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи-1.

04.07.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли заяви про розгляд справи у судовому засіданні 06.07.2022 без участі представника позивача.

Представники позивача, відповідачів та третіх осіб у судове засідання 06.07.2022 не прибули.

Позивач та третя особа-1 подали до суду заяви про розгляд справи у судовому засіданні 06.07.2022 без участі їх представників.

Відповідачі та третя особа-2 у судове засідання з розгляду справи по суті втретє не з`явилися.

З метою повідомлення відповідачів та третьої особи-2 про розгляд справи по суті, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, повідомлення про судове засідання було направлено судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами місцезнаходження відповідача-2 та за адресами місця проживання відповідача-1 та третьої особи-2.

Ухвали суду про розгляд справи по суті 08.06.2022 відповідачами не отримані та повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв`язку. Третя особа-2 ухвалу суду про судове засідання 08.06.2022 отримала.

Ухвали суду від 08.06.2022, від 23.06.2022 відповідачі та третя особа-2 не отримали.

Водночас, суд зазначає, що неотримання відповідачами та третьою особою-2 листів з ухвалами суду є наслідком відсутності волевиявлення останніх щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачі відзиву на позов не подали.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач зазначає, що 18.01.2011 в результаті реорганізації шляхом перетворення з Закритого акціонерного товариства "САЙФЕР ЛТД" було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД" (державна реєстрація створення юридичної особи в результаті перетворення 19.01.2011, 10691450000027046).

Засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД" були: ОСОБА_1 , з часткою в статутному капіталі 33%, вартістю 3382,50 грн, ОСОБА_4 , з часткою в статутному капіталі 33%, вартістю 3382,50 грн, та ОСОБА_3 , з часткою в статутному капіталі 34%, вартістю 3485,00 грн.

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД" (протокол №1 від 18.01.2011) ОСОБА_1 обрано директором ТОВ "САЙФЕР ЛТД".

Також рішенням загальних зборів учасників від 18.01.2011 було затверджено останню редакцію Статуту ТОВ "САЙФЕР ЛТД".

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер один із засновників (учасників) ТОВ "САЙФЕР ЛТД" - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 28.03.2012, однак спадкоємці померлого засновника (учасника) ТОВ "САЙФЕР ЛТД"- ОСОБА_4 по сьогоднішній день для набуття права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" не звертались.

28.09.2020 ОСОБА_1 як директор ТОВ "САЙФЕР ЛТД" звернувся до державного реєстратора з пакетом документів для розкриття відомостей про кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "САЙФЕР ЛТД", що підтверджується заявою від 28.09.2020 та описом поданих документів від 28.09.2020.

29.09.2020 державним реєстратором було відмовлено в проведенні державної реєстрації відповідної дії у зв`язку із наданням неповного комплекту документів.

Так, позивач вказує, що йому стало відомо про продаж учасником - ОСОБА_3 належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" на користь третіх осіб.

13.10.2020 та 21.10.2020 ОСОБА_1 були направлені на відому йому адресу ОСОБА_3 листи про надання інформації щодо вчинення ним дій, направлених на відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД". Проте, відповіді на направлені запити позивач не отримав.

У подальшому на запит позивача від Центру надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації позивачем отримано копії Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18 липня 2019 року та Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року.

Згідно із Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18 липня 2019 року ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку у розмірі 34% у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД", розмір частки, номінальна вартість частки Продавця - 3485,00 грн.

Згідно із Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року ОСОБА_2 передав, а ТОВ "НЕКРОС" прийняло частку в розмірі 34% в статутному капіталі ТОВ "НЕКРОС", номінальна вартість частки Продавця - 3485,00 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що ОСОБА_1 , як один із Учасників ТОВ "САЙФЕР ЛТД" не отримував жодних повідомлень (пропозицій) щодо продажу частки в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" в розмірі 34%, що в грошовому виразі становить 3485,00 грн з боку попереднього учасника ТОВ "САЙФЕР ЛТД" - ОСОБА_3 та наступних учасників - ОСОБА_2 , які після нього набули права власності на згадану частку і згодом відчужили її, та не був обізнаний про вчинення таких дій.

Посилаючись на вище наведене, оскільки порушене переважне право ОСОБА_1 як учасника ТОВ "САЙФЕР ЛТД" на придбання частки в статутному капіталі Товариства, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" про переведення на ОСОБА_1 права та обов`язків покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" частки в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" у розмірі 34%, номінальна вартість частки 3485,00 грн.

Позиція відповідачів

Відповідачі-1, 2 відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подали.

Позиція третьої особи-1

У заявах про розгляд справи без участі третьої особи-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД" зазначило, що не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Позиція третьої особи-2

Третя особа-2 пояснень у порядку ст.168 ГПК України щодо позову або відзиву не надала.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Згідно із наявними у матеріалах справи протоколом №1 зборах зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД", Статутом ТОВ "САЙФЕР ЛТД", затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18.01.2011, засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД" були: ОСОБА_1 , з часткою в статутному капіталі 33%, вартістю 3382,50 грн, ОСОБА_4 , з часткою в статутному капіталі 33%, вартістю 3382,50 грн, та ОСОБА_3 , з часткою в статутному капіталі 34%, вартістю 3485,00 грн.

Як підтверджено матеріалами реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД", наданих на вимогу суду Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, згідно із актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18 липня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №1953,1954, вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18 липня 2019 року ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД", розмір частки, що відчужується Продавцем - 34% статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки продавця - 3485,00 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №3289,3290, відповідно до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року ОСОБА_2 передав, а ТОВ "НЕКРОС" прийняло частку в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД", розмір частки, що відчужується Продавцем - 34% статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки Продавця - 3485,00 грн.

Предметом спору за позовними вимогами є переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" за укладеними договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18.07.2021 та від 23.07.2021.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", надалі Закону України № 2275-VIII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства (ч.2 ст.20 Закону України № 2275-VIII).

Частиною 3 статті 20 Закону України № 2275-VIII встановлено, що учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Частина 4 статті 20 Закону України №2275-VIII передбачає, що якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).

У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.

У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.

Станом на липень 2019 року діяла редакція Статуту ТОВ "САЙФЕР ЛТД", затверджена протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18.01.2011.

Відповідно до п. 8.1 Статуту "САЙФЕР ЛТД" учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному чи кільком Учасникам цього Товариства або третім особам.

Пунктами 8.2. та 8.3. Статуту ТОВ "САЙФЕР ЛТД" передбачено, що учасники Товариства користуються переважним правом придбанням частки (її частини) Учасника, який її уступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі або в іншому, погодженому між ними, розмірі. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам.

Якщо учасники не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника відчужити частку (її частину), або протягом іншого строку, встановленого домовленістю між учасниками, частка (її частина) може бути відчужена іншій особі.

Отже, у відповідності до статті 20 Закону № 2275-VIII та положень Статуту ТОВ "САЙФЕР ЛТД", відчуження частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" учасником товариства допускається лише за згодою іншого учасника.

Як підтверджено матеріалами реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД", згідно із актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18 липня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №1953,1954, відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18 липня 2019 року ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" у розмірі 34%, номінальна вартість частки - 3485,00 грн.

Також згідно із Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №3289,3290, відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року ОСОБА_2 передав, а ТОВ "НЕКРОС" прийняло частку в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" у розмірі 34% статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки - 3485,00 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів дотримання ОСОБА_3 визначеної Законом № 2275-VIII процедури повідомлення позивача про намір продати свою частку в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" та, відповідно, доказів надання йому згоди на відчуження такої частки.

Недотримання учасником Товариства процедури повідомлення позивача про намір продати що є порушенням положень як Закону № 2275-VIII, так і статуту ТОВ "САЙФЕР ЛТД". Обставини недотримання такої процедури учасниками справи не спростовані.

Доказів у спростовування обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, іншими учасниками справи не надано.

Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи, яка вважає своє право порушеним, звернутися до суду за його захистом у спосіб, який передбачений цією ж статтею Кодексу, або іншими статтями Кодексу, або іншим законом , або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, є зміна правовідношення (п.6 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 20 Закону № 2275-VIII учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним.

Також згідно з частиною четвертою статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Наведена норма застосовується за аналогією до випадків порушення переважного права учасника ТОВ (ТДВ) на купівлю частки у статутному капіталі.

Зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця.

Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Положення про способи захисту порушеного переважного права особи викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, від 01.06.2021 у справі №910/2388/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/2388/20 зазначено, що продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки.

Отже, позивач правильно обрав спосіб захисту свого порушеного переважного права на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД".

За наведених обставин суд дійшов висновку, що в даному випадку в порушення положень чинного законодавства України та положень Статуту Товариства третьою особою-2 та у подальшому відповідачем-1 не було належним чином повідомлено позивача про намір продажу та про продаж своєї частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" іншій особі (відповідачу-1 та згодом відповідачу-2).

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, оцінивши надані у матеріали справи докази, в порушення положень цивільного законодавства, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень Статуту ТОВ "САЙФЕР ЛТД", учасником Товариства (третя особа-2) не було належним чином повідомлено позивача про намір продажу та про продаж частки у статутному капіталі Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", іншій особі - відповідачу-1 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 18 липня 2019 року, та у подальшому, неповідомлення позивача про продаж на підставі договору про продаж відповідау-2, чим порушено переважне право позивача на купівлю частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства, а тому за відсутності намірів іншого учасника товариства на реалізацію переважного права на купівлю частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства позовна вимога позивача до відповідачів про переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки, є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про переведення на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року та Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуна А.І. та зроблено відповідний запис в реєстрі за №3289,3290, відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" прийняло частку в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД", розмір частки, що відчужується: 34% статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки Продавця: 3485,00 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: договір про надання правової допомоги № 02/10-20 від 02.10.2020, додаток №1 від 02.10.2020 до договору, копії рахунків-фактури: №0001 від 02.10.2020, №0002 від 23.11.2021, №0003 від 10.01.2022, №0004 від 02.02.2022, №0005 від 15.02.2022; копії квитанцій на оплату послуг з надання правової допомоги: №000-01/21 від 11,09.2021, № 000-02/21 від 24.11.2021, №000-03/22 від 12.01.2022; №000-04/22 від 03.02.2022; №000-05/22 від 17.02.2022; №000-06/22 від 24.05.2022, №000-07/22 від 08.02.2022, №000-08/22 від 23.06.2022; актів приймання-передачі наданої правової допомоги від 12.01.2022, від 03.02.2022, від 17.02.2022, від 08.06.2022, від 23.06.2022.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем - ОСОБА_1 та адвокатом Микитишин Оксаною Миколаївною (яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.04.2013р., виданого на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва №5) було укладено договір про надання правової допомоги № 02/10-20 від 02.10.2020 (надалі - договір) та додаток №1 від 02.10.2020 до нього, згідно умов якого, адвокат зобов`язався надати позивачу за плату правову допомогу, а саме: здійснення представництва його інтересів та захист і забезпечення його прав зі спірного питання, що виникло у ОСОБА_1 та пов`язане з порушенням належного йому переважного права як діючого учасника ТОВ "САЙФЕР ЛТД" на придбання частки у розмірі 3485,00 грн., то становить 34% статутного капіталу цього Товариства, що була відчужена з боку гр. ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь третіх осіб та пов`язане з вимогою позивача в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки у розмірі 3485,00 грн., що становить 34% статутного капіталу цього Товариства, що була відчужена з боку гр. ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь третіх осіб та з інших питань, які виникають із суті та в процесі вирішення спірного питання в судових органах всіх інстанцій (в тому числі в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, ВГС України тощо), в уповноважених органах ЦНАП в м. Києві, в уповноважених органах ГУ ДПС у м. Києві, органах прокуратури, поліції, органах державної виконавчої служби та в інших органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях, що випливають із суті правової допомоги, яка надається позивачу згідно з положеннями даного договору.

Відповідно до п.4.1. статті 4 договору, розмір винагороди адвоката встановлюється виходячи із обсягу фактично наданих послуг.

Згідно із п.4.2. статті 4 договору, вартість послуг за даним договором визначається згідно з розцінками на послуги, вказані у додатку, що є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком № 1 від 02.10.2020 до договору визначено перелік та вартість послуг, що надаватимуться/можуть бути надані за необхідності в межах розгляду справи в суді.

Згідно п.2.3 додатку №1 від 02.10.2020 до договору, адвокат надає позивачу акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

За домовленістю між сторонами договору, акт приймання-передачі наданої правової допомоги підписується сторонами на загальну кількість послуг, що були надані в межах розгляду справи про спірне питання, визначеного п.п.1.1. п.1 договору протягом дії договору.

Згідно із наданих представником позивача у матеріали справи документів, загальна вартість остаточна вартість понесених позивачем витрат професійну правничу допомогу в межах розгляду справи №910/15010/21 становить 18130,00 грн.

Оплата позивачем наданих адвокатом послуг з правової допомоги підтверджується квитанціями на оплату послуг з надання правової допомоги: №000-01/21 від 11,09.2021, № 000-02/21 від 24.11.2021, №000-03/22 від 12.01.2022; №000-04/22 від 03.02.2022; №000-05/22 від 17.02.2022; №000-06/22 від 24.05.2022, №000-07/22 від 08.02.2022, №000-08/22 від 23.06.2022.

Повноваження адвоката Микитишин О.М. підтвердженні ордером серії АА №0013458 від 02.10.2020.

Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 18130,00 грн.

Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачами, у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, заяви про зменшення суми судових витрат не подано, заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не наведено.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, враховуючи приписи ч.4 ст.129 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що з відповідачів підлягають стягненню порівну витрати позивача на оплату правничої допомоги.

Також за наслідками вирішення спору про переведення прав покупця суд у своєму рішенні має вирішити питання про перерахування покупцю або повернення грошових коштів, які за договором повинен сплатити покупець, внесених позивачем на депозитний рахунок суду з метою забезпечення виконання можливого рішення суду та відплатність відчуження часток у товаристві (пп.3 п.4 Глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Позивач сплатила на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва кошти в загальній сумі 3485,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2251001205.1 від 01.09.2021.

За таких обставин, Товариству з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" підлягають перерахуванню з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва кошти у сумі 3485,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Перевести на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) права та обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-Б, ідентифікаційний код 39592611) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" (04212, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА ТИМОШЕНКА, будинок 9, ідентифікаційний код 23154898) від 23 липня 2019 року та Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД" від 23 липня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуна А.І. та зроблено відповідний запис в реєстрі за №3289,3290, відповідно до якого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" прийняло частку в статутному капіталі ТОВ "САЙФЕР ЛТД", розмір частки, що відчужується: 34% статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки Продавця: 3485,00 грн.

Перерахувати з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва (код ЄДРПОУ - 05379487; Депозитний рахунок: UA418201720355289002000015332; Банк - Держказначейська служба України, м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-Б, ідентифікаційний код 39592611) 3485,00 грн відшкодування за частку ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙФЕР ЛТД".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКРОС" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-Б, ідентифікаційний код 39592611) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у сумі 9065,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1135,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у сумі 9065,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1135,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.07.2022.

Суддя С. О. Турчин