Рішення

від 07.07.2022 по справі 910/503/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2022Справа № 910/503/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Єрменок О.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА"

2) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача Крутенко Д.М.

від відповідача-1 не з`явились

від відповідача-2 не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА" (далі - відповідач-1, ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА") та Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2, Печерська РДА) про:

- визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 припиненими з 21.12.2021 у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА" за власним бажанням, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язання відповідача-2 внести зміни до відомостей про ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про те, що позивач є керівником та особою, яка може вчиняти дії від імені ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА".

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю вищого органу управління відповідача-1 щодо вирішення питання про звільнення позивача, що порушує право позивача на звільнення із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи для реалізації конституційного права на працю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження; відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.03.2022; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-Урал" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1; зобов`язано позивача в строк до 26.01.2022 надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 про відкриття провадження у справі № 910/503/22 у трьох примірниках, направити копію ухвали Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 про відкриття провадження у справі № 910/503/22 та позовну заяву з додатками в порядку, передбаченому Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності; зупинено провадження у справі до надходження відповіді про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.

26.01.2022 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, відповідно до якого останній повідомляє та надає докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-Урал" (третя особа) ліквідовано відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб держави-агресора, а отже, відпали підстави, що зумовили зупинення провадження у справі.

Оскільки юридичну особу припинено (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-Урал"), відсутні підстави вважати її учасником господарського процесу в розумінні ст.ст. 41 - 44 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 було поновлено провадження у справі № 910/503/22, виключено зі складу третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-Урал" у зв`язку припиненням юридичної особи та призначено підготовче засідання на 03.03.2022.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Підготовче засідання, призначене на 03.03.2022, не відбулось, у зв`язку з введенням на території України режиму воєнного стану, а також перебуванням судді Удалової О.Г. у відпустці.

08.02.2022 від відповідача-2 надійшли пояснення, в яких останній вважає пред`явлення позовних вимог передчасними, необґрунтованими та неправомірними. Також у вказаних поясненнях міститься клопотання відповідача-2 про розгляд даної справи за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 11.05.2022 призначено проведення підготовчого засідання на 02.06.2022, а також викликано представників сторін у судове засідання.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України № 2263-IX від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, вказала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Ухвалою суду від 02.06.2022 було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.06.2022 та викликано представників сторін в судове засідання.

14.06.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 16.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.06.2022.

21.06.2022 представники відповідачів не з`явились. Жодних заяв та клопотань від сторін не надійшло.

Ухвалою суду від 21.06.2022 було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2022, викликано представників учасників справи в судове засідання.

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позов у визначений строк не скористався, згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474790122 ухвала суду про відкриття провадження від 19.01.2022 була надіслана відповідачу-1 на адресу згідно з відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернена до суду 31.01.2022 з зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», жодних клопотань про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Відповідно до п. 5 ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 05.07.2022 суд заслухав вступне слово представника позивача, з`ясував обставини справи, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі та після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.07.2022.

Представник відповідача-1 у судове засідання 07.07.2022 не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, про причини неявки суд не повідомив, відповідач-2 також не прибув в судове засідання, повідомлявся належним чином, однак просив розглядати справи без участі його представника.

У судовому засіданні 07.07.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» (надалі - відповідач-1), яке оформлено протоколом № 3 від 29.01.2014, було вирішено призначити ОСОБА_1 (надалі - позивач) директором ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 34730271).

На підставі зазначеного протоколу Загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» з 30.01.2014, про що було видано наказ № 73 кп від 30.01.2014.

14 лютого 2014 року, на виконання рішення Загальних зборів учасників Товариства від 29.01.2014, державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрації Іванишиною Л.І. була проведена державна реєстрація Статуту Товариства в новій редакції та змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, в частині відомостей про керівника Товариства.

Згідно з п. 1.2. та п. 5.1. Статуту ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасником товариства відповідача-1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-Урал".

Керівником (директором) ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» станом на момент розгляду господарської справи згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 , тобто позивач.

У позовній заяві позивачем зазначено, що починаючи з 2019 року учасник Товариства повністю припинив опікуватися ним, на зв`язок з Позивачем не виходив, участі у загальних зборах учасників не брав (наслідком чого є, зокрема, досі не приведена у відповідність до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» редакція статуту Товариства). Внаслідок зазначених дій учасника Товариства Відповідач-1 доходів від господарської діяльності не отримує, будь-яких інших найманих працівників, окрім Позивача, не має та господарську діяльність фактично не здійснює (копії фінансового звіту, балансу та податкового розрахунку сум доходу на користь платників податків фізичних осіб містяться в матеріалах справи).

Зазначена бездіяльність учасника Товариства негативно впливає на фінансові показники його господарської діяльності та несе ризики того, що з часом Відповідач-1 буде неспроможним виконувати й інші свої зобов`язання, зокрема, зі сплати загальнообов`язкових податків та зборів до бюджету, що, в свою чергу, згідно з положеннями чинного законодавства та п. 9.3.14 Статуту, матиме наслідком покладення відповідальності саме на Позивача.

Враховуючи викладені вище обставини, позивач втратив зацікавленість у перебуванні на посаді директора Відповідача-1. З метою уникнення необґрунтованого покладення на себе відповідальності контролюючими органами за можливі негативні наслідки господарської діяльності Товариства, зумовлені бездіяльністю його учасника, позивач вирішила звільнитися з займаної посади директора.

02.11.2021 ОСОБА_1 була складена та направлена засобами поштового зв`язку (через ПАТ «Укрпошта») на адресу ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» заява про звільнення її з 21 грудня 2021 року з посади Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичної фірми «ЮСТ УКРАЇНА» за власним бажанням згідно з положеннями статті 38 Кодексу законів про працю України. Одночасно копія заяви про звільнення була надіслана й єдиному учаснику Товариства - резиденту російської федерації Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-УРАЛ». Зазначена заява була складена українською та російською мовами.

Окрім того, 05.11.2021 позивачем було направлено на адресу учасника товариства повідомлення від 04.11.2021 про проведення Загальних зборів учасників ТОВ «Юридичної фірми «ЮСТ УКРАЇНА» на 21.12.2021 о 11 год. 00 хв. (за київським часом) за адресою: Україна, 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 9/2, оф.7. Зазначені документи були складені українською та російською мовами.

Відповідач-1 отримав заяву про звільнення позивача з посади директора - 04.11.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0814000796260 (у матеріалах справи міститься опис вкладення та розрахунковий чек (фіскальний чек) відділення поштового зв`язку та роздруківка з сайту «Укрпошта» на підтвердження отримання відправлень).

Учасник товариства отримав заяву про звільнення позивача з посади директора - 24.11.2021, а повідомлення про проведення Загальних зборів учасників Товариства -19.11.2021, що підтверджується повідомленням про вручення міжнародних відправлень RB081111684UA та RB081111738UA (в тому числі, в матеріалах справи містяться розрахункові чеки (фіскальні чеки) відділення поштового зв`язку, міжнародні відправлення згідно п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку приймаються для пересилання лише з простим повідомленням про їх вручення, а отже, опис вкладення відсутній та роздруківка з сайту «Укрпошта» та Пошти росії на підтвердження отримання відправлень).

Згідно з повідомленням про проведення Загальних зборів учасників Товариства на порядок денний загальних зборів ставилося, зокрема, питання про звільнення з посади директора товариства - ОСОБА_1 та призначення на посаду нового директора або тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства та питання про здійснення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства. Учасників товариства також повідомлено про можливість ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного Загальних зборів учасників у робочий час за наступною адресою: Україна, 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 9/2, оф. 7.

Однак, 21.12.2021 Загальні збори учасників Товариства не відбулись у зв`язку з відсутністю кворуму Загальних зборів учасників через неявку єдиного учасника товариства.

На підтвердження зазначеного складено акт від 21.12.2021 «Про те, що Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичної фірми «ЮСТ УКРАЇНА», призначені на 21 грудня 2021 р., не відбулись», підписаний директором ОСОБА_1 та адвокатом Крутенком Д.М.

21.12.2021 ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви було видано наказ № 23-к про звільнення на підставі положень ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Водночас, сам по собі наказ про звільнення з посади директора (без прийняття вищим органом управління Товариства рішення про припинення повноважень посадової особи) не є достатнім засобом для захисту порушених прав Позивача, оскільки стосується виключно трудових відносин між сторонами, однак жодним чином не вирішує корпоративну складову таких відносин, яка в даному випадку є визначальною.

Таким чином, уповноважений на звільнення директора орган Товариства не виконав покладених на нього Статутом та чинним законодавством обов`язків, проігнорував заяву Позивача про звільнення і не розглянув її по суті у передбачені законодавством та статутними документами порядку та строки.

У свою чергу, зазначена бездіяльність Відповідача-1 порушує права Позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи для реалізації його конституційного права на працю.

Оскільки Загальні збори учасників ТОВ «Юридичної фірми «ЮСТ УКРАЇНА» не відбулися, відсутня можливість проведення та вирішення питання щодо припинення трудових відносин між ТОВ «Юридичної фірми «ЮСТ УКРАЇНА» (відповідач-1) та директором Товариства ОСОБА_1 (позивачем).

Отже, позивач звертається до суду та просить суд:

- визнати трудові відносин між позивачем та відповідачем-1 припиненими з 21.12.2021 у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА" за власним бажанням, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язати відповідача-2 внести зміни до відомостей про ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про те, що позивач є керівником та особою, яка може вчиняти дії від імені ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА".

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідачів про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії з внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника товариства.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч.ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА», яке оформлено протоколом № 3 від 29.01.2014, було вирішено призначити ОСОБА_1 директором ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34730271).

На підставі зазначеного протоколу Загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» з 30.01.2014, про що було видано наказ № 73 кп від 30.01.2014.

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у п. 9.2.1 Статуту ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА" (далі - Статут).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Питання про обрання директора Товариства належить до компетенції Загальних зборів Учасників. Директор обирається та відкликається (у тому числі достроково) Зборами (пп. 9.3 п. 9.3.2 Статуту Товариства).

Відповідно до п. 9.2.9 Статуту, позачергові збори можуть скликатися, у разі необхідності, на вимогу Директора або будь-яких учасників (чи їх представників), які володіють у сукупності не менше, як 10% голосів.

Пунктом 9.2.4. Статуту Товариства визначено, що про скликання зборів учасники Товариства повідомляються особисто у термін не менш, ніж за 30 (тридцять) днів до дати проведення Зборів.

Повноваження директора припиняються достроково, в тому числі у випадку якщо він подав заяву про дострокове припинення повноважень та у випадках передбачених законодавством про працю (п. 9.3.8 Статуту Товариства)

Таким чином, суд зазначає, що питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому Позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

З метою дотримання визначеної законодавством процедури звільнення за ініціативою працівника, які визначені ст. 38 КЗпП, ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення. Позивачем 05.11.2021 було ініційовано скликання загальних зборів учасників товариства.

05.11.2021 ОСОБА_1 , як директором товариства, було скликано Загальні збори учасників товариства, шляхом направлення повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА» на 21.12.2021 з порядком денним зборів, зокрема, про звільнення директора товариства, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами відправлення та роздруківками із сайтів «Укрпошта» та Пошти росії на підтвердження отримання відправлень).

На підставі викладеного, суд встановив, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

21.12.2021 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА» не відбулися, у зв`язку з неявкою єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА», що підтверджується актом від 21.12.2021 «Про те, що Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичної фірми «ЮСТ УКРАЇНА», призначені на 21 грудня 2021 року, не відбулись», підписаним директором ОСОБА_1 та адвокатом Крутенком Д.М.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин. У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає, хоча ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Уповноважений на звільнення директора орган Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА" проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка полягає в нерозгляді та невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем-1, були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Докази звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» та, відповідно, прийняття рішення Загальними зборами учасників товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті Господарським судом міста Києва, у матеріалах справи відсутні.

ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося та не надало суду будь-яких документів, що свідчать про необґрунтованість позовних вимог. Твердження позивача вказаним відповідачем належними доказами не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - визнання трудових відносин з відповідачем-1 припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з товариством. Проте, суд не погоджується з вимогою позивача щодо припинення трудових відносин з дати призначення загальних зборів учасників товариства (21.12.2021), оскільки рішення за результатами розгляду заяви про звільнення позивача з посади директора прийнято не було. За таких обставин, трудові відносини позивача з відповідачем-1 слід вважати припиненими з дня прийняття відповідного судового рішення.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (відповідач-2) внести зміни до відомостей про ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про те, що позивач є керівником та особою, яка може вчиняти дії від імені ТОВ "Юридична фірма "ЮСТ УКРАЇНА", суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону Ураїни "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону № 755-IV суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що внесення Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА», є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення її порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (стаття 13 ГПК України).

З огляду на викладене вище, беручи до уваги встановлені судом обставини, не спростовані відповідачами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача-1, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 01.03.2012 Шевченківським РВ ГУ МВС України в м. Києві) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 7, ідентифікаційний код 34730271) припиненими у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

3. Зобов`язати Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 15, ідентифікаційний код 26077508) внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 34730271), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про те, що ОСОБА_1 є керівником та особою, яка може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЮСТ УКРАЇНА» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 7, ідентифікаційний код 34730271) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 01.03.2012 Шевченківським РВ ГУ МВС України в м. Києві) 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп судового збору.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.07.2022.

Суддя О.Г. Удалова