Рішення

від 18.07.2022 по справі 914/213/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022 Справа № 914/213/22

м.Львів

за позовом: Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Позивача-1: Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Дежаудитслужби в Кіровоградській області

Позивача-2: Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум", м. Львів

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 11725,22 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від прокуратури: Панькевич Р.В. прокурор;

від позивачів-1,2: не з`явилися

від відповідача: не з`явився

Встановив:

Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі позивача-1, Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Дежаудитслужби в Кіровоградській області, Позивача-2: Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум", про визнання недійсними додаткових угод №1 від 03.03.2021, №2 від 11.02.2021, №3 від 20.04.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 та стягнення 11725,22 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.03.2022.

Ухвалою суду від 02.03.2022 підготовче засідання відкладено на 30.03.2022.

Ухвалою суду від 30.03.2022 підготовче засідання відкладено на 27.04.2022.

31.03.2022, за вх.№7025/22 та за вх.№7026/22, від позивача-1 поступили клопотання, у яких позивач-1 позовні вимоги підтримав та просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 27.04.2022 підготовче засідання відкладено на 25.05.2022.

28.04.2022, за вх.№8685/22, від прокуратури поступили пояснення.

17.05.2022, за вх.№10336/22, від прокуратури поступило клопотання про поновлення строку та клопотання в порядку ст.46 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.05.2022 відкладено підготовче засідання на 15.06.2022.

06.06.2022, за вх.№11871/22, в системі документообігу суду зареєстровано подану Новоукраїнською окружною прокуратурою Кіровоградської області заяву в порядку ст.46 ГПК України про зміну предмета позову.

06.06.2022, за вх.№11874/22, в системі документообігу суду зареєстровано подане Новоукраїнською окружною прокуратурою Кіровоградської області клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів, поданих в додаток до клопотання, а саме листів в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» про повідомлення позивачів у справі про те, що прокуратурою готується позовна заява для звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.06.2022 суд постановив: прийняти до розгляду заяву позивача від 31.05.2022 вих.№12.53-63-1866вих-22 (вх.№11871/22 від 06.06.2022) про уточнення позовних вимог і у подальшому розгляд справи здійснювати із врахуванням цієї заяви; клопотання Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури від 17.05.2022 №12.53-63-1574вих-22 (вх.№10336/22 від 17.05.2022) і від 31.05.2022 №12.53-63-1865вих-22 (вх.№11874/22 від 06.06.2022) задоволити, поновити строк на подання доказів та долучити подані докази до матеріалів прави; закрити підготовче провадження у справі №914/213/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.07.2022.

Ухвалою суду від 06.07.2022 відкладено розгляд справи на 18.07.2022.

В судове засідання 18.07.2022 з`явився прокурор, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивачі-1,-2 та відповідач явки повноважних представників судове засідання не забезпечили, поважності причин неявки суду не повідомили хоча належними чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Так, згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копії ухвали суду від 31.03.2022 про відкриття провадження у справі, надіслані на вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреси місцезнаходження позивача-1 Східного офісу Державної аудиторської служби України (49600, м.Дніпро, вул.В.Антоновича, 22 корп.2), вручено: за довіреністю 07.02.2022, а також Управління Східного офісу Дежаудитслужби в Кіровоградській області 25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Архітектора Паученка, 64/53, вручено за довіреністю 07.02.2022.

Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копію ухвали суду від 31.01.2022 про відкриття провадження у справі, надіслану на адресу місцезнаходження позивача - 2 Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 26000, Кіровоградська область, м.Новомиргород, вул.Соборності, 92, вручено особисто-08.02.2022.

Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копію ухвали суду від 31.01.2022 про відкриття провадження у справі надіслану на адресу місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63, вручено особисто 16.02.2022. Аналогічно копію ухвали від 31.03.2022 отримано ТзОВ «Кастум» 04.02.2022 і за фактичною адресою, зазначеною у позовній заяві: 79005, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8, 5 поверх.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подав.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позиція прокурора

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами проведення процедури закупівлі 02.03.2021 року між КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та ТОВ «Кастум» укладено Договір №42. Станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за даним договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГК України та ЗУ «Про публічні закупівлі». Водночас, у березні-квітні 2021 року між сторонами укладено 3 додаткових угоди. В результаті укладення зазначених угод загалом збільшилась ціна постачання газу на 43,4 %.

Укладання додаткових угод між ТОВ «Кастум» та КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради №1 від 03.03.2021, №2 від 11.02.2021, №3 від 20.04.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», призвело до збільшення ціни за спожитий природний газ у наступних періодах: за березень-квітень 2021 року, як наслідок, до зайвої оплати за нього в сумі 11725,22 грн.

Враховуючи вищенаведене, реалізація природного газу у березні-квітні 2021 року згідно з договором постачання природного газу за № 42, укладеними між ТОВ «Кастум» та КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради здійснювалася за цінами, що не відповідають умовам зазначеного вище договору та ЗУ «Про публічні закупівлі».

Прокурор стверджує, що при укладенні КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та ТОВ «Кастум» спірних додаткових угод №№ 1-3 не дотримано вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу на ринку після укладення Договору та попередньої угоди.

Враховуючи наведене Новоукраїнська окружна прокуратура просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 03.03.2021, №2 від 11.02.2021, №3 від 20.04.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 та стягнення 11725,22 грн.

Позиція позивача-1

У своїх клопотаннях позовні вимоги прокурора позивач-1 підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, розгляд справи проводити без участі представника.

Позиція позивача-2

Позивач - 2 письмової позиції стосовно заявлених позовних вимог не надав.

Позиція відповідача

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства "Укрпошта", копію ухвали суду від 31.01.2022 про відкриття провадження у справі відповідач отримав за зареєстрованою адресою 16.02.2022. Строк на подання відзиву на позовну заяву 03.03.2022 включно. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.

Обставини справи.

Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико- санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради (далі за текстом - КНП «ЦПМСД») проведено відкриті торги щодо закупівлі «природний газ» - 60000 метрів кубічних з очікуваною вартістю 550 000 грн, що становить 9,17 грн за 1 метр кубічний.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Ргогогго» за UA-2021 -02-02-017144-а. Основним критерієм вибору переможця була ціна.

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастум» (далі за текстом ТОВ «Кастум») з остаточною пропозицією 390 000 грн., тобто з ціною за природний газ по 6,50 грн. за 1 куб.м.

За результатами проведених торгів між КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та ТОВ «Кастум» укладено договір № 42 постачання природного газу від 02.03.2021 (далі - Договір).

Планові обсяги постачання газу на період дії Договору по місяцях складає: , березень 6150 м. куб, квітень 4130 м. куб, жовтень 8190 м. куб, листопад 19180 м. куб, грудень 22350 м. куб (п.1.3.).

Предметом договору є газове паливо з річним обсягом постачання 60 тис. куб. м.

Відповідно до п. 7.1 розділу 7 «Ціна газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності» Договору ціна за 1000 куб. м природного газу на момент укладання Договору становить 6500 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 14.3 розділу 14 «Інші умови договору» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі».

У подальшому між замовником та постачальником укладено ряд додаткових угод, у яких збільшено ціну за одиницю товару, без зміни суми договору (із одночасним зменшенням кількості одиниць товару).

Згідно з Додатковою угодою від 03.03.2021 № 1, сторонами внесено зміни до істотних умов Договору та підвищено ціну за 1000 куб. м природного газу з 6500 грн. до 7139,35 грн. з урахуванням ПДВ без збільшення суми Договору.

Згідно з п. 4 додаткової угоди від 03.03.2021, дана додаткова угода поширює свою дію на період з 01.03.2021.

Підставами для підвищення ціни природного газу стали лист ТОВ «Кастум» від 03.03.2021 № 03/03/01 та цінова довідка Харківської торгово- промислової палати від 01.02.2021 № 223/21, видана на замовлення заяви замовника - ТОВ «Кастум» від 29.01.2021 № 29/01/65, в п. 7 якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 27.01.2021 (10030,17 грн. за 1000 куб. м) та станом на 29.01.2021 (10575,09 грн. за 1000 куб. м) за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТР між вказаними датами 27.01.2021 та 29.01.2021 склав + 5,43%.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 11.03.2021 сторонами внесено зміни до істотних умов Договору та підвищено ціну за 1000 куб. м природного газу з 7139,35 грн. до 7863,57 грн. за 1000 куб. м газу з урахуванням ПДВ без збільшення суми Договору.

Згідно з п. 4 додаткової угоди від 11.03.2021 № 2, дана додаткова угода, поширює свою дію на період з 01.03.2021.

Підставами для внесення змін до істотних умов Договору додатковою угодою від 11.03.2021 № 2 стали лист ТОВ «Кастум» від 08.03.2021 № 08/03/02 та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 16.02.2021 № 380/21 та № 381/21, видані на замовлення заяв замовника - ТОВ «Кастум» від 15.02.2021 № 15/02/1 та № 15/02/2 в п. 7 яких зафіксовано ціни на природний газ за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі GASPOOL, зокрема:

-довідка № 380/21, в якій зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі GASPOOL між датами 04.02.2021 та 08.02.2021 склав + 2,77% (станом на 04.02.2021 - 9098,83 грн. з ПДВ, станом на 08.02.2021 - 9351,13 грн. з ПДВ за 1000 куб м);

-довідка № 381/21, в якій зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі GASPOOL між датами 08.02.2021 та 09.02.2021 склав + 11,71 % (станом на 08.02.2021 - 9351,13 грн. з ПДВ, станом на 09.02.2021 - 10446,36 грн. з ПДВ за 1000 куб. м).

Цінові довідки № № 223/21, 380/21, 381/21 підтверджують ціни на природний газ на дати, які передують даті укладення Договору, та не підтверджують коливання цін на природний газ в бік збільшення в період між укладанням самого Договору (02.03.2021) та додатковими угодами від 03.03.2021 № 1 та від 11.03.2021 №2.

Довідка № 223/21 була складена 01.01.2021 що передує даті оприлюднення оголошення про проведення даної процедури закупівлі (02.02.2021).

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 20.04.2021 сторонами внесено зміни до істотних умов Договору та підвищено ціну за 1000 куб. м природного газу з 7863,57 грн. до 8476,92 грн. за 1000 куб. м газу з урахуванням ПДВ без збільшення суми Договору.

Згідно з п. 4 додаткової угоди від 20.04.2021 № 3, дана додаткова угода, поширює свою дію на період з 01.04.2021.

Підставами для внесення змін до істотних умов Договору додатковою угодою від 20.04.2021 № 3 стали лист ТОВ «Кастум» від 02.04.2021 № 02/04/02 та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 08.04.2021 № 861/21, видана на замовлення заяв замовника - ТОВ «Кастум» від 08.04.2021 № 08/04/2. В п. 7 якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 01.04.2021 (9467,43 грн. за 1000 куб. м) та станом на 07.04.2021 (10206,25 грн. за 1000 куб. м) за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТР між вказаними датами 01.04.2021 та 07.04.2021 склав + 7,80%.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 19.05.2021 сторонами внесено зміни до істотних умов Договору та підвищено ціну за 1000 куб. м природного газу з 8476,92 грн. до 9323,76 грн. за 1000 куб. м газу з урахуванням ПДВ без збільшення суми Договору.

Згідно з п. 4 додаткової угоди від 19.05.2021 № 4, дана додаткова угода, поширює свою дію на період з 01.05.2021.

Підставами для внесення змін до істотних умов Договору додатковою угодою від 19.05.2021 № 4 стали лист ТОВ «Кастум» від 13.05.2021 № 13/05/06 та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 19.05.2021 № 1169/21, видана на замовлення заяви замовника - ТОВ «Кастум» від 18.05.2021 № 18/05/01. В п. 7 якої зафіксовано ціни на природний газ станом на квітень 2021 (8098,53 грн. за 1000 куб. м) та станом на 17.05.2021 (9296,81 грн. за 1000 куб. м) за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТР між вказаними датами квітня 2021 та 17.05.2021 склав + 14,80%.

Відповідно до додаткової угоди № 5 від 26.07.2021 сторони домовились зменшити обсяг закупівлі на 35085,93 м.куб. та відповідно зменшили суму договору на 327132,78 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 26.07.2021 сторони домовились розірвати договір №42 від 02.03.2021.

Прокурор вказує, що укладення додаткових угод призвело до зайвої сплати коштів у сумі 11725,22 грн:

Матеріали справи містять копії:

Акту №РН-000549 від 13.04.2021, згідно якого виконавцем було передано по договору №42 від 02.03.21 природний газ за березень 2021, загальна вартість природного газу з ПДВ 40910,19 грн.; Рахунок-фактуру №СФ-0002073; платіжне доручення №307 від 19.04.2021 на суму 13104,78 грн. та платіжне доручення №308 від 20.04.2021 на суму 35987,45 грн.

Акту №РН-000608 від 11.05.2021, згідно якого виконавцем було передано по договору №42 від 02.03.21 природний газ за квітні 2021, загальна вартість природного газу з ПДВ 11479,16 грн.; Рахунок-фактуру №СФ-0002122; платіжне доручення №381 від 13.05.2021 на суму 3605,73 грн. та платіжне доручення №382 від 13.05.2021 на суму 10169,26 грн.

Прокурор вважає, що додаткові угоди №1-3 слід визнати недійсними, оскільки вони суперечать вимогам частині 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі. Враховуючи недійсність зазначених додаткових угод, прокурор також просить стягнути з відповідача 11725,22 грн. безпідставно сплачених коштів.

Оцінка суду.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачами дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначає, що закупівля товарів за державні кошти здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Одними з принципів закупівлі за державні кошти є максимальна економія та ефективність, добросовісна конкуренція учасників.

Відповідно до Статуту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради метою діяльності підприємства є надання первинної медичної допомоги та здійснення управління медичним обслуговуванням населення, що постійно проживає (перебуває) на території Новомиргородської об`єднаної територіальної громади, але не обмежуючись вказаними населеними пунктами, а також вжиття заходів з профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров`я, яким мають забезпечуватися в обов`язковому порядку належним комунально- побутовим обслуговуванням; опаленням, освітленням, радіофікацією, тепло-, водопостачанням тощо.

Укладенням додаткових угод до договору поставки природного газу порушено матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням цих угод заклад фактично отримав менше газу у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

При укладенні договору № 42 від 02.03.2021 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради передбачило та мало намір і можливість закупити достатню для забезпечення комфортного температурного режиму 60000 куб.м природнього газу, а в подальшому, укладеними додатковими угодами зменшило цей обсяг до 41832 тис.куб.м. Таким чином, гарантоване законодавчими актами право на забезпечення належних умов для хворих лікарні порушено.

За приписами п. 1.1 Статуту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради, затвердженого рішенням Новомиргородської міської ради від 25.06.2021 №283, Комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров`я, що надає первинну медичну допомогу будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Лікарняний заклад належить до об`єктів комунальної власності, користується майном, що належить територіальній громадян міста Новомиргорода (п. 1.2 Статуту).

Засновником є територіальна громада міста в особі Новомиргородської міської ради, органом управління - відділ охорони здоров`я Новомиргородської міської ради. Лікарняний заклад здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (пункти 1.3, 1.4 Статуту).

Основною метою його створення є надання первинної медичної допомоги та здійснення управління медичним обслуговуванням населення, що постійно проживає (перебуває) на території Новомиргородської об`єднаної територіальної громади, але не обмежуючись вказаними населеними пунктами, а також вжиття заходів з профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров`я.

Джерелами формування майна та коштів є комунальне майно, передане закладу відповідно до рішення про його створення, кошти місцевого бюджету, кошти, отриманні за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення тощо.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради здійснюють відповідні державні органи в межах їх повноважень та встановленого чинним законодавством порядку (розділ 7 Статуту).

Позивач-2 є стороною нікчемних правочинів, та особою, за рахунок якої Відповідачем безпідставно набуто стягувані грошові кошти (кошти за непоставлений товар - природний газ).

Позивач-2, як сторона договору, мав право вимагати повернення грошової суми, сплаченої за природний газ, який не був поставлений Відповідачем, чим завдано шкоди інтересам держави, проте жодних заходів до їх відновлення не вжив, а також знехтував, закріпленим у ст. 22 Бюджетного кодексу України обов`язку ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.

Зі змісту відповіді КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомиргородської міської ради за № 994-11 від 25.08.2021, наданої на запит окружної прокуратури, вказаним підприємством заходи щодо стягнення грошових коштів за непоставлений товар не вжито, з відповідним позовом до суду не зверталось, хоча мало таку можливість, оскільки про виявлені порушення йому було достеменно відомо ще у липні 2021 року.

Приймаючи до уваги те, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а нікчемність додаткових угод до Договору № 42 від 02.03.2021, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідають, Позивач 2 знав про виявлені в ході перевірки Держаудитслужбою порушення, мав можливість та достатньо часу на них відреагувати, проте жодних заходів до відновлення інтересів держави не вжив, а тому підстави для звернення прокурора до суду з відповідним позовом є правомірними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.4, 9 п.4 Положення).

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністравтино-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, органом уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Східний офіс Держаудитслужби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відобразивши його у постанові від 09.09.2021 у справі №925/1276/19.

Згідно з листом Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №041131-17/2864-2021 від 27.07.2021, вищевказаним органом проведено моніторинг закупівлі та зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення істотних умов Договору до вимог законодавства у сфері закупівель.

За результатами проведеного моніторингу Замовник усунув порушення шляхом розірвання Договору від 02.03.2021 № 42 на підставі додаткової угоди від 26.07.2021 №6.

Відповідно до п. 7 ч. 4 Положення про Східний офісу Держаудитслужби Офіс відповідно до покладених на нього завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, в тому числі звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, повноважень щодо звернення до суду з позовом про повернення сплачених коштів Східний офісу Держаудитслужби не має.

Таким чином, Східним офісом Державної аудиторської служби України не буде вжито належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в т.ч. шляхом звернення до суду, а тому звернення до суду в інтересах цих органів прокурора є обґрунтованим.

У спорах, які пов`язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, які здійснюють контроль і моніторинг у сфері публічних закупівель, в залежності від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин (предмета та підстав позову).

Оскільки позивачами не вжито заходів щодо оскарження вищезгаданих додаткових угоди та стягнення коштів за товар, який не був отриманий, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, прокурор зазначає, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивачі обізнані про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивачів наміру пред`являти до відповідача позов про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів не подано.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведення процедури закупівлі 02.03.2021 року між КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та ТОВ «Кастум» укладено Договір №42, з подальшими змінами та доповненнями.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч.1 ст. 41 вказаного Закону встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч. 4 ст. 41 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

З урахуванням положень ЦК України та ЗУ «Про публічні закупівлі», суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Судом встановлено, що між КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги та ТОВ «Кастум» укладено ряд Додаткових угод до Договору, зокрема додаткову угоду №1 від 03.03.2021, додаткову угоду №2 від 11.03.2021, додаткову угоду №3 від 20.04.2021.

Вказаними угодами позивач-3 та відповідач дійшли згоди про збільшення ціни на газ, внаслідок чого вартість 1000 куб. м газу збільшилася на 43,4 %.

В позовній заяві вказується, що документальним обґрунтуванням для укладення додаткових угод стали цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №223/21 від 01.02.2021, № 380/21 від 16.02.2021, № 381/21 від 16.02.2021, № 861/21 від 08.04.2021, №1169/21 від 19.05.2021.

Суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відтак, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Відповідно до п. 3.3. ціна зазначена в п. 3.1. договору, може змінюватись протягом дії договору згідно законодавства України про публічні закупівлі та з урахуванням умов передбачених п.3.1. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Суд вказує, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Щодо цінових довідок Харківської торгово-промислової палати які стали документальним обґрунтуванням для укладення додаткових угод, варто вказати, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Однак, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними додаткових угод №1-3 до Договору на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК як таких, що укладені з порушенням ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та стягнення 11725,22 грн.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц ).

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.

Враховуючи вищенаведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що додаткові угоди №1 від 03.03.2021, № 2 від 11.03.2021, № 3 від 20.04.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум" суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та положенням ст. 203 ЦК України, а тому суд приходить до висновку, що такі угоди є нікчемними. Враховуючи заявлені позовні вимоги прокурора щодо визнання додаткових угод недійсними суд вважає такими, що підлягають до задоволення, на підставі вищевикладеної ст.215 ЦК України.

Щодо вимоги про стягнення з ТОВ «Кастум» 11725,22 грн. суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 11725,22 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод №1 від 03.03.2021, № 2 від 11.03.2021, № 3 від 20.04.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум" та стягнення 11725,22 грн обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодування витрат прокурора на оплату судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 03.03.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 11.03.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум".

4.Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 20.04.2021 до договору постачання природного газу №42 від 02 березня 2021 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум (місцезнаходження: 79019, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Новомиргородської міської ради (26000, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м.Миргород, вул.Соборності, будинок 92; ідентифікаційний код 38236676) кошти в сумі 11725,22 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум (місцезнаходження: 79019, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м.Кіровоград, вулиця В.Пермська, 4; ідентифікаційний код 02910025) 9924,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 21.07.2022.

Суддя Кітаєва С.Б.