Рішення

від 13.07.2022 по справі 914/3642/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2022 Справа № 914/3642/21

м.Львів

за позовом: Приватної агрофірми Білий Стік, с.Волиця Червоноградського району Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс-Захід, м.Львів

про стягнення боргу. Ціна позову: 3038000,00 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

Іванчина О.Р. - директор

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Приватна агрофірма Білий Стік звернулась до Господарського суду Львівської області з позоваом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімсервіс-Захід заборгованості в розмірі 3038000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 12.01.2022. Ухвалою суду від 12.01.2022 суд постановив залишити позовну заяву Приватної агрофірми «Білий Стік» №130 від 29.11.2021 без руху, встановлено Приватній агрофірмі «Білий Стік» строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання належним чином засвідченої копії договору поставки №01/06/2021 від 01.06.2021 та всіх (при наявності) додатків до цього договору..

27.01.2022, за вх.№2212/22, в межах встановленого судом строку, позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено документи на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2623,73 грн (документи, згідно поштового штемпеля на конверті надіслані до суду 25.01.2022).

Ухвалою суду від 27.01.2022 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.02.2022.

Призначене на 16.02.2022 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б. Відтак, ухвалою суду від 22.02.2022 строки підготовчого провадження продовжено та підготовче засідання призначено на 16.03.2022.

16.03.2022, за вх.№6243/22, в системі документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника через введення на території України воєнного стану.

Ухвалою суду від 16.03.2022 відкладено підготовче засідання на 27.04.2022.

Ухвалою суду від 27.04.2022 підготовче засідання відкладено на 18.05.2022.

11.05.2022, за вх.№9786/22, в системі документообігу суду зареєстровано подані позивачем письмові пояснення по суті спору з долученими доказами.

Ухвалою від 11.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.06.2022.

Ухвалою суду від 22.06.2022 суд відклав розгляд справи на 13.07.2022.

Представники позивача у судове засідання з`явились, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити.

Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечував, , причин неявки в судові засідання не повідомив. Заяв, клопотань від відповідача, станом на дату судового засідання, до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що отриманий на запит суду у даній справі, а також на поштову адресу: вул.Б.Хмельницького, 176, офіс 221, с.Львів, 79024.

Так, зокрема, згідно з інформацією, отриманою судом з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо результатів пошуку поштового відправлення суду на юридичну адресу відповідача (вул.Менделєєва, 2/8, м.Львів, 79005) №7901414304977 (ухвала від 06.12.2021 про відкриття провадження у справі) вбачається, що від 11.01.2022 міститися запис «повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно з інформацією, отриманою судом з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо результатів пошуку поштового відправлення суду на поштову адресу відповідача (вул.Б.Хмельницького, 176. Офіс 221, м.Львів, 79024) №7901414304985 (ухвала від 06.12.2021) вбачається, що від 11.01.2022 міститися запис «повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання».

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористалась правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останньої про час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами Господарського суду Львівської області у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і ухвалення судового рішення у даній.

У судовому засіданні 13.07.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами укладено договір від 01.06.2021р. за №01/06/2021 на поставку мінеральних добрив.

Зазначає, що специфіка та сезонність діяльності агрофірми пов`язана із необхідністю в залежності від сезону проведення земельних робіт, у тому числі, що пов`язані із внесенням мінеральних добрив з метою покращення родючості землі в певні періоди часу (в залежності від робіт та їх обсягу, які проводяться).

Сторонами було досягнуто домовленості, що в залежності від потреби у Товарі, об`єм, строки та ціна поставки мінеральних добрив будуть узгоджуватись сторонами в телефонному режимі, шляхом надіслання листів тощо.

Після підписання та обміну засобами електронної пошти екземплярами підписаної угоди, Відповідач на замовлення Позивача поставив товар а саме добриво комплексне марки NPK (S) 8-24-24+9S Polifoska 8 у кількості 44.00 т. на суму 745800,00 грн..

Вже на час виконання першої поставки Товару, сторони відступили від умов договору, так як Згідно копії специфікації №1 до договору поставки від 01 06.2021 р. на усне замовлення Позивача було поставлено лише 14 т. мінерального добрива, хоча згідно специфікації кількість вказана 176 т

Факт виконання даного замовлення ні позивачем, ні відповідачем не оспорюється, та підтверджується платіжним дорученням №738 від 02 червня 2021 року за добриво комплексне (поліфоска) згідно договору №01/06/2021 від 01.06.21р, в т.ч ПДВ 20% - 124300 грн., сума платежу - 745 1 00,00 грн. Дане замовлення Позивача, Відповідачем було виконано повністю та не є предметом даного спору, а надано лише в підтвердження реальності укладеної угоди та її часткового виконання Сторонами .

У вересні 2021 в телефонній розмові Відповідач повідомив Позивача про наявність у нього мінеральних добрив, в підтвердженян чого через мережу Viber надіслав комерційну пропозицією (копія скріншоту Viber долучено).

У зв`язку з виробничою потребою та терміновістю проведення польових робіт, Позивач повідомив про потребу в поставці йому мінеральних добрив (амонію нітрату (салітра)) у кількості 140 т та AS21 macro " у кількості 120 т.

Відповідач повідомив про можливість поставки даних мінеральних добрив та 01.09.2021 р. надіслав через мережу Viber на телефонний номер директора ПАФ «Білий Стік» рахунок на оплату за №134 від 01.09.2021 p.

Із вказаного рахунку на оплату вбачається, що Відповідач на підставі договору 01/06/2021 від 01.06.2021 р. виставив рахунок на поставку мінерального добрива нітрату амонію в кількості 140 тонн з ціною за одиницю 12700 (з ПДВ) на загальну суму 1778 000,00 грн. з ПДВ ( у том числі ПДВ 296333,33 грн.).

На виконання умов договору поставки від 01.06.2021 p., згідно рахунку на оплату 134 від 01.09.2021 р. ПАФ «Білий Стік» провело оплату за поставку мінеральних добрив (платіжне доручення №1312 від 01.09.2021 р.).

Окрім цього, Відповідач 01.09.2021 надіслав повідомлення про можливість поставки мінерального добрива сульфат амонію Macro у середині жовтня по ціні 10500 грн. за одиницю.

03.09.2021 р. Відповідач надіслав на електронну адресу Позивача рахунок на оплату №135 від 03.09.2021 p.

З останнього вбачається, що Відповідач на підставі договору 01/06/2021 від 01 06.2021 р. виставив рахунок на поставку мінерального добрива Grupa Azoty-AS21 macro в кількості 120 тонн з ціною за одиницю 10500,00 (з ПДВ) на загальну суму 1260 000,00 грн. з ПДВ ( у тому числі ПДВ 210 000,00 грн.)

На виконання умов договору поставки від 01.06.2021 p., згідно рахунку на оплату №135 від 01.09.2021 р. ПАФ «Білий Стік» провело оплату за поставку мінеральних добрив (платіжне доручення №1349 від 03.09.2021 р.)

Відповідач прийняв оплату за даними платіжними дорученнями, та 01 вересня 2021 року ТзОВ «Агрохімсервіс-Захід» зареєструвало у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 1 778 000,00 грн. (за амоній нітрат у кількості 140 тонн.) в якій останній зазначений як постачальник, а ПАФ «Білий Стік» -покупець; 06 вересня 2021 року ТзОВ «Агрохімсервіс-Захід» зареєструвало у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 1 260 000,00 грн. (за мінеральне добриво Grupa Azoty -AS21 macro (500кг) у кількості 240 піт ), в якій останній зазначений як постачальник, а ПАФ «Білий Стік» - покупець;

Даними доказами, на думку позивача, підтверджується як факт отримання усного замовлення від ПАФ «Білий Стік», виставлення останнім рахунку на оплату, оплата ПАФ «Білий Стік» та факт прийняття ТзОВ «Агрохімсервіс» оплати і реєстрація податкової накладної на дані Товари.

Крім того Позивач зазначає, що згідно п.3.2. договору від 01.06.2021 р. обов`язок формування (підготовки) Специфікації покладається на Постачальника.

Позивач зазначив, що Відповідач в телефонних розмовах запевняв Позивача, що такі будуть надіслані йому в паперовій формі при поставці Товару. Однак, цього Відповідачем зроблено не було. Тому у ПАФ «Білий Стік» відсутні специфікації по договору, щодо поставки вищевказаних мінеральних добрив.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив поставку Товару на усю суму попередньої оплати, здійсненої позивачем, а саме на 3038000,00 грн., не повернув суму попередньої оплати на вимогу позивача, то позивач звернувся з позовом до суду про стягнення зазначеної суми.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів здійснення поставки Товару на суму попередньої оплати 3038000,00 грн./повернення суми попередньої оплати, що є предметом спору не подав.

Обставини справи.

01 червня 2021 року між Приватною агрофірмою «Білий Стік» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс-Захід» (Постачальник) було укладено Договір поставки №01/06/2021 (надалі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Товар - мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інша продукція виробничо-технічного призначення.

Відповідно до п.2.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю товар відповідно до специфікацій (додатків) та умов цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити вартість товару (партії товару) на умовах цього договору.

Покупець надає замовлення Постачальнику, в якому зазначає (асортимент, номенклатуру) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами Товару, кількість Товару, та строками поставки. Постачальник, отримавши замовлення від Покупця, на його основі готує Специфікацію (Додаток) до Договору і направляє її на узгодження та підписання. (п.3.1., 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару, поставка якого є предметом цього договору, формується постачальником на підставі ринкових цін на товар, є звичайною та зазначається в специфікаціях (додатках) та видаткових накладних, які надаються постачальником та є узгодженими з покупцем.

Загальна сума договору складається із суми вартості партій товару, що були поставлені покупцю з умовами цього договору та протягом його дії. Порядок та строки оплати партії товару зазначаються у відповідній специфікації (додатку) до договору (п. 5.1 договору).

За умовами п. 6.1 договору в специфікаціях (додатках) до договору вказуються строки, місце та умови поставки товару згідно з Інкотермс-2020, які застосовуються із урахуванням особливостей товару, а також особливостей, що випливають із умов цього договору. У випадку розбіжностей між умовами цього договору та умовами Інкотермс - 2020, умови цього договору мають переважну силу.

Постачальник поставляє товар до місця, зазначеного у відповідній специфікації (додатку) до цього договору. На момент передачі товару покупець зобов`язаний вчинити всі необхідні з його боку дії для забезпечення приймання товару. Поставка вважається виконаною в момент передачі товару покупцю (перевізнику покупця) на складі, визначеному у відповідній специфікації (додатку) до цього договору (п. 6.4 договору).

На виконання умов Договору позивачем було оплачено за Товар відповідачу суму 3 783 800,00 грн., а саме:

1) згідно з платіжним дорученням №738 від 02 червня 2021 року за добриво комплексне (поліфоска) згідно договору № 01/06/2021 від 01.06.21 р. в т.ч. ПДВ 20% - 124300 грн., сума платежу - 745 800,00 грн., на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ Укрексімбанк

2) згідно з платіжним дорученням №1312 від 01 вересня 2021 року за амонію нітрат згідно рахунка №134 від 01.09.21р в т.ч. ПДВ 20% - 296 333,33 грн., сума платежу - 1 778 000,00 грн., на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ ПРОКРЕДИТ БАНК.

3) згідно з платіжним дорученням №1349 від 06 вересня 2021 року за мінеральне добриво згідно рахунка №135 від 03.09.21р в т.ч. ПДВ 20% - 210 000,00 грн., сума платежу - 1 260 000,00 грн., на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ ПРОКРЕДИТ БАНК.

На виконання умов Договору відповідачем згідно з видатковою накладною №118 від 03 червня 2021 р. було поставлено Товар, а саме: добриво комплексне марки NPK(S) 8-24-24+9S Polifoska 8 у кількості 44,00 тонн на суму 745 800,00 грн.

Відповідачем недопоставлено Позивачу Товару на суму 3 038 000,00 грн.

01 вересня 2021 року Відповідач зареєстрував у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 1 778 000,00 грн. (за амонію нітрат у кількості 140 тонн.).

06 вересня 2021 року Відповідач зареєстрував у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 1 260 000,00 грн. (за мінеральне добриво Grupa Azoty-AS21 macro (500кг) у кількості 240 шт.).

Відповідач своїх зобов`язань перед позивачем щодо поставки Товару належним чином не виконав.

Таким чином загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХІМСЕРВІС-ЗАХІД перед Приватною агрофірмою Білий Стік станом на дату подання позовної заяви становить 3 038 000,00 грн.

ПАФ «Білий Стік» надіслало на адресу ТзОВ «Агрохімсервіс-Захід» лист-вимогу за №111 від 04.10.2021 p.

Зі змісту останньої вбачається, що дирекція ПАФ «Білий Стік» вимагає від ТзОВ «Агрохімсервіс-Захід» у термін до 30.10.2021 р. поставити мінеральне добриво амонію нітрату у кількості 140 т., згідно рахунку №134 від 01.09.2021 р. на суму 1778 000,00 грн. та мінеральне добриво Grupa Azoty-AS21 macro (500 кг) у кількості 240 шт. згідно рахунку №135 від 03.09.2021 р. на суму 1260 000.00 грн. на підставі договору поставки №01/06/2021 від 01.06.2021 р. У випадку не поставки вищевказаного товару, ПАФ «Білий Стік» вимагало повернення попередньо оплачених коштів на загальну суму 3 038 000,00 грн.

Враховуючи те, що в подальшому ТзОВ «Агрохімсервіс-Захід» у строк до 30.10.2021 р. не поставило Товар згідно листа претензії від 04.10.2021 p., а також не повернуло суми сплачених коштів, Позивач реалізував своє право на звернення до суду.

Позивачем повторно скерувано на дві адреси (юридичну та поштову) лист-вимогу №10 від 10.01.2022, у якій виражено прохання в найкоротший строк, але не пізніше ніж до 28.01.2022 повернути попередньо сплачені ПАФ «Білий Стік» ТзОВ «Агрохімсервіс-Захід» кошти на суму 3038000,00 грн.

Під час розгляду справи Позивач ствердив, що товар йому не поставлений, кошти не повернуті.

Оцінка суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Оферта може мати письмовий вигляд коли вона має форму єдиного документа, тобто проекту договору, листа, телеграми тощо, що надсилаються акцептанту поштою чи за допомогою іншого технічного засобу зв`язку.

Наслідком надання оферти є те, що коли адресат оферти відізветься й у будь-якій формі висловить згоду укласти договір на зазначених в оферті умовах, його слід визнати укладеним.

Як передбачено ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Із змісту даної статті вбачається, що акцепт можливий й у вигляді конклюдентних дій, тобто здійснення особою, що отримала оферту, дій по виконанню вказаних в ній умов договору. Для конклюдентних дій характерно, що їх здійснення свідчить про волевиявлення особи укласти договір.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки №01/06/2021 від 01.06.2021.

Відповідач виставив ПАФ «Білий Стік» рахунок на оплату за №134 від 01.09.2021 p. на поставку мінерального добрива нітрату амонію в кількості 140 тонн з ціною за одиницю 12700 (з ПДВ) на загальну суму 1778 000,00 грн. з ПДВ ( у том числі ПДВ 296333,33 грн.).

Відповідач виставив ПАФ «Білий Стік» 03.09.2021 р. рахунок на оплату №135 від 03.09.2021 p. на поставку мінерального добрива Grupa Azoty-AS21 macro в кількості 120 тонн з ціною за одиницю 10500,00 (з ПДВ) на загальну суму 1260 000,00 грн. з ПДВ ( у тому числі ПДВ 210 000,00 грн.)

На виконання умов Договору позивачем було оплачено за Товар відповідачу кошти в сумі 3 783 800,00 грн., а саме:

1) згідно з платіжним дорученням №738 від 02 червня 2021 року за добриво комплексне (поліфоска) згідно договору № 01/06/2021 від 01.06.21 р. в т.ч. ПДВ 20% - 124300 грн., сума платежу - 745 800,00 грн., на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ Укрексімбанк

2) згідно з платіжним дорученням №1312 від 01 вересня 2021 року за амоній нітрат згідно рахунка №134 від 01.09.21р., в т.ч. ПДВ 20% - 296 333,33 грн., сума платежу - 1 778 000,00 грн., на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ ПРОКРЕДИТ БАНК.

3) згідно з платіжним дорученням №1349 від 06 вересня 2021 року за мінеральне добриво згідно рахунка №135 від 03.09.21р., в т.ч. ПДВ 20% - 210 000,00 грн., сума платежу 1 260 000,00 грн., на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ ПРОКРЕДИТ БАНК.

Отже, відповідно до вищезазначених норм ЦК України, матеріалами, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, є направлена відповідачем до позивача пропозиція шляхом надання рахунків №134 від 01.09.2021, №135 від 03.09.2021 на оплату вартості товару та прийняття позивачем пропозиції відповідача шляхом оплати рахунків, що свідчить про відсутність будь-яких застережень щодо умов оферти у відповіді на пропозицію.

В свою чергу, на виконання умов Договору відповідачем, згідно з видатковою накладною №118 від 03 червня 2021 р. було поставлено Товар, а саме: добриво комплексне марки NPK(S) 8-24-24+9S Polifoska 8 у кількості 44,00 тонн на суму 745 800,00 грн.

Відповідачем недопоставлено Позивачу Товару на суму 3 038 000,00 грн.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України також визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку непоставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, а яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у повному обсязі та у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання з поставки товару. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 3038000,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованою.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Слід також зазначити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, докази повернення відповідачем попередньої оплати відсутні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому при розподілі судових витрат судовий збір у розмірі 45570,00грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс-Захід» (79005, м.Львів, вул.Мендлелєєва, буд.2, кв.8, ідентифікаційний код 39462831) на користь Приватної агрофірми «Білий Стік» (80080, Львівська область, Сокальський район, с.Волиця, ідентифікаційний код 03760651) 3038000,00 грн. заборгованості, 45570,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 21.07.2022.

Суддя Кітаєва С.Б.