Рішення

від 23.06.2022 по справі 917/1917/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022 Справа № 917/1917/21

м.Полтава

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технолоджи", 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-І, оф. 3/1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТК Химальянс", 36008, м. Полтава, вул. Європейська, буд.146А

про стягнення 4 331 861,87 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники:

від позивача: адвокат Гура О.В.

від відповідача: адвокат Томчук М.В.

Обставини справи: 09.12.2021р. до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технолоджи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТК Химальянс" про стягнення 4 331 861,87 грн. заборгованості за Договором поставки товару №0000058 від 09.02.2021р., з яких: 4 250 340,00 грн. - збитки, 38760,00 грн. - упущена вигода, 42 761,87 грн. - пеня

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.12.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.

Ухвалою суду від 14.12.2021р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

28.12.2021р. позивач до суду надіслав заяву про усунення недоліків.

За ухвалою суду від 05.01.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження, встановив сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

17.01.2022р. від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вхід. №429).

26.01.2022р. за вхід. №903 та №904 від представника відповідача до суду дійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

31.01.2022р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №1069). У відзиві відповідач заперечує поти позовних вимог враховуючи те, що виконання ним взятих на себе зобов`язань за Договором поставки товару №0000058 від 09.02.2021р. та умов Специфікації №4 від 25.06.2021р. було неможливим з незалежних від нього причин через ситуацію з енергоносіями в Україні та через призупинення відвантаження мінеральних добрив виробниками. Поставка товару позивачеві у строк, визначений Договором та Специфікацією, не відбулася виключно з причин, які не залежали від відповідача.

Ухвалою суду від 07.02.2022р. відмовлено представникам сторін по справі у задоволенні заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

08.02.2022р. ухвалою суду відкладено підготовче засідання до 03.03.2022р., про що представники сторін повідомлені під розписку.

21.02.2022р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. №1905). У відповіді позивач вказує на те, що відповідачем до відзиву не надано жодних доказів укладення договору на придбання добрив. Крім того, відповідач самостійно не повідомляв позивача про неможливість поставки товару та причини, які це зумовили. Нові строки поставки товару за договором позивач з відповідачем не узгоджував. Відповідач не надав жодних доказів відсутності вини тому збитки нараховані за порушення зобов`язань перед позивачем.

Ухвалою суду від 03.03.2022р. відкладено підготовче засідання на 24.05.2022р.

Від представника відповідача до суду 13.05.2022р. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вхід. №3049).

Ухвалою від 24.05.2022р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2022р. Заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вхід. №3049 від 13.05.2022р.) - задоволено.

13.06.2022р. від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вхід. №3703).

Від представника відповідача 17.06.2022р. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вхід. №3872).

Ухвалою суду від 17.06.2022р. заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 23.06.2022р. в режимі відеоконференції (вхід. №3703 від 13.06.2022р.) - задоволено.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Технолоджи" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УТК Химальянс" (далі - Постачальник) 09 лютого 2021 року було укладено Договір поставки товару №0000058 (далі - Договір, а.с. - 5-8).

За умовами Договору, Постачальник зобов`язується у встановлені строки, передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити мінеральні добрива (надалі «Товар») в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, узгодження Сторонами асортименту, кількості та ціни Товару відбувається шляхом направлення Постачальником відповідної пропозиції у вигляді рахунку на оплату Покупцю та Специфікації на відповідну партію Товару та здійснення останнім дій на її прийняття, а саме підписання та оплатою. Специфікації, рахунки, видаткові накладні та інші документи, підписані Сторонами в рамках цього Договору, є невід`ємною частиною цього Договору.

П. 2.3. Договору передбачено, що якщо інші строки поставки не передбачені у Специфікації або рахунку, строк поставки Товару складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати, у розмірі, визначеному в п.3.2 цього Договору. Строк поставки Товару може бути відповідно продовжений Постачальником в односторонньому порядку у разі порушення строків оплати Товару, несвоєчасного надання або неналежного оформлення Покупцем транспортної інструкції (заявки) на поставку Товару та/або інших документів, передбачених цим Договором.

У разі неможливості з об`єктивних причин поставити Товар у строки, визначені в першому абзаці цього пункту, або у Специфікації, Постачальник повідомляє про це Покупця за допомогою факсу, або електронної пошти. Після повідомлення, Сторони узгоджують новий строк поставки Товару. Відповідач не повідомляв позивача про неможливість поставки товару та причини, які це зумовили. У випадку недосягнення згоди Постачальник протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання листа про повернення коштів повертає Покупцю сплачені грошові кошти (у випадку здійснення Покупцем попередньої оплати).

Оплата здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% оплати на підставі рахунку протягом 2 (двох банківських днів з дня виставлення відповідного рахунку, якщо інші строки не передбачені в самом рахунку або у відповідній Специфікації. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника (п.3.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання будь-якою із Сторін своїх обов`язків за цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені законодавством та цим Договором.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що у випадку порушення постачальником встановлених строків поставки товару з вини постачальника більш як на 10 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен календарний день прострочення протягом всього терміну прострочення.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.7.1 Договору).

Між ТОВ «АГРО-ТЕХНОЛОДЖИ» та ТОВ «УТК ХИМАЛЬЯНС» 25 червня 2021 року було укладено Специфікацію №4 до договору поставки товару №0000058 від 09.02.2021р.

Відповідно до умов Специфікації №4 сторони визначили найменування, асортимент, кількість, ціну та вартість Товару, що поставляється згідно Договору, а саме обов`язок відповідача поставити на користь позивача добрива рідкі азотні (КАС-32) наливом в кількості 340 т., загальною вартістю 3 531 240,00 грн. з ПДВ.

Покупець (ТОВ «АГРО- ТЕХНОЛОДЖИ») повинен здійснити оплату 100% вартості Товару до 29.06.2021р. включно (п. 3 Специфікації).

П.5 Специфікації №4 від 25.06.2021р. передбачено, що строк поставки товару становить 90 днів з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов Договору та Специфікації 4 позивач здійснив оплату за Товар в розмірі 3 531 240,00 грн., однак постачання Товару до 28.09.2021р. не відбулося

Таким чином, позивач стверджує, що Постачальник, отримавши оплату за товар, не виконав свої зобов`язання по поставці товару своєчасно чим порушив п. 5 Специфікації №4 від 25.06.2021р., а саме не поставити Товар до 28.09.2021р.

Відповідно до п. 6.1 та п. 6.3 Договору, за несвоєчасну поставку товару за Договором позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 42 761,87 грн., збитки в розмірі 4 250 340,00грн., упущену вигоду у розмірі 38 760,00грн.

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до суду.

При винесенні рішення, суд виходить з такого:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статтей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст.265 ГК України).

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно положень ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до умов п. 1.3 Договору, відповідач надав позивачу рахунок на оплату №566 від 25.06.2021р. на суму 3 531 240,00 грн. (а.с. 9).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 29.06.2021р. сплатив відповідачу оплату за Товар в розмірі 3 531 240,00 грн. відповідно виписки з поточної інформації по рахунку із призначенням платежу «сплата за КАС-32 згідно рах. на оплату№566 від 25.06.2021р., договір №0000058 від 09.02.2021р.,у т.ч. ПДВ 20% 588540,00 грн.» (а.с. 11).

06.07.21р. позивач надав відповідачу транспорту інструкцію, в якій вказав реквізити відвантаження добрив рідких азотних (КАС-32) (а.с.10).

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5 Специфікації №4 від 25.06.2021р. , строк поставки: протягом 90 днів з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника. Відповідно, останнім днем поставки Продукції є 28.09.2021.

Продукцію, зазначену в рахунку відповідач не поставив.

П. 2.3. договору поставки товару №0000058 передбачено, що у разі неможливості з об`єктивних причин поставити Товар у строки, визначені в першому абзаці цього пункту, або у Специфікації, Постачальник повідомляє про це Покупця за допомогою факсу, або електронної пошти. Після повідомлення, Сторони узгоджують новий строк поставки Товару. Відповідач не повідомляв позивача про неможливість поставки товару та причини, які це зумовили. У випадку недосягнення згоди Постачальник протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання листа про повернення коштів повертає Покупцю сплачені грошові кошти (у випадку здійснення Покупцем попередньої оплати).

02 листопада 2021р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення коштів за договором поставки товару №0000058 від 09.02.21р.(а.с.13)

Відповідно до виписки з поточної інформації по рахунку ТОВ «АГРО-ТЕХНОЛОДЖИ» відповідач 03.11.21р. повернув позивачу передоплату в розмірі 3 531 240,00 грн. за договором №0000058 від 09.02.2021р.(а.с.15).

Отже, відповідно до матеріалів справи відповідач не виконав свої зобов`язання за договором поставки товару №0000058 від 09.02.2021р. щодо поставки добрив рідких азотних (КАС-32), у строки, визначені п. 5 Специфікації №4 від 25.06.2021р. за договором поставки товару №0000058 від 09.02.21р., а саме до 28.09.2021року.

Відповідно до п.6.3 Договору, у випадку порушення постачальником встановлених строків поставки товару з вини постачальника більш як на 10 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен календарний день прострочення протягом всього терміну прострочення.

Посилаючись на наведений пункт Договору Позивач заявив до стягнення 42761,87 грн. пені, за порушення строку поставки Товару, нарахованої за період з 08.10.2021р. по 02.11.2021р. (розрахунок а.с.30)

Судом перевірено методику розрахунку пені та встановлено, що він є правильним, тому позов в частині стягнення 42761,87 грн. пені - підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 38 760,00 грн. та реальних збитків у розмірі 4 250 340,00 грн.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої ст. 225 ГК України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.

При цьому слід зазначити, що у договірних відносинах протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір.

Під збитками слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, додаткові витрати, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому збитки розглядаються не тільки як обов`язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду. Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Враховуючи приписи частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Враховуючи положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

У відзиві відповідач зазначає що не поставка товару позивачеві у строк, визначений Договором та Специфікацією, відбулася виключно з причин, які не залежали від Відповідача, тому що станом на вересень 2021 року виробники добрив призупинили без надання жодних документальних обґрунтувань відвантаження добрив, у тому числі тих, які ТОВ «УТК ХИМАЛЬЯНС» мало поставити ТОВ «АГРО-ТЕХНОЛОДЖИ». За таких умов, виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки товару №0000058 від 09.02.2021 року, відповідно до умов Специфікації № 4 від 25.06.2021р. було неможливим з незалежних від ТОВ «УТК ХИМАЛЬЯНС» підстав, про що неодноразово повідомлялося керівництво ТОВ «АГРО-ТЕХНОЛОДЖИ» шляхом телефонних переговорів.

При цьому, Відповідач не відмовлявся від виконання своїх зобов`язань з поставки товару на адресу Позивача, лише не міг їх виконати з незалежних від власних дій причин - а саме через ситуацію з енергоносіями в Україні, та через дії виробників мінеральних добрив.

Відповідачем було отримано від Позивача Вимогу від 02.11.2021 року про повернення коштів за Договором поставки товару, у відповідності до п. 2.3. Договору. На виконання умов Договору та даної вимоги, без будь-яких зволікань, 03.11.2021 року, відповідач одним платежем повернув всю суму, отриману в якості оплати від Позивача за Договором поставки.

В позові позивач посилається на те, що за договором поставки мінеральних добрив №179Х/19У від 20.02.2019р. укладеного між ним та Фермерським господарством Строгого О.Ф., останнім передплачено поставку добрив рідких азотних КАС-32 в кількості 340т. на суму 3 570 000,00 грн. Зазначені позивачем обставини підтверджуються:

- рахунками: №504 від 25.06.2021р. на суму 714 000,00 грн., №502 від 25.06.2021р. на суму 1 428 000,00 грн., №503 від 25.06.2021р. на суму 1 428 000,00 грн. (а.с. 20)

- поточною інформацією по рахунку позивача від 29.06.2021р. на суму 3 570 000,00 грн. (а.с. 21, 22).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару №0000058 від 09.02.2021р., позивач не виконав свої зобов`язання з поставки мінеральних добрив перед Фермерським господарством Строгого О.Ф. (код ЄДРПОУ 21229706) за договором поставки мінеральних добрив від 20.02.19р. №179Х/19У.

В результаті поставки товару на користь Фермерське господарство Строгого О.Ф. позивач планував отримати вигоду в сумі 38760,00 грн., що на теперішній час. як зазначає позивач, є упущеною вигодою позивача.

Також позивач зазначає, що ціна на ринку мінеральних добрив з червня 2021 року стрімко зростає, у зв`язку зі зростанням ціни на газ. Факт зростання ціни з моменту здійснення передплати за договором №0000058 від 09.02.2021р. на дату поставку за цим договором підтверджується Експертним висновком Київської Торгово-промислової палати №Ц-1289 від 22.11.21р., де ціна на КАС зазначена у розмірі 14400,00 грн. за тону з ПДВ.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару №0000058 від 09.02.2021р., для виконання зобов`язань перед Фермерським господарством Строгого О.Ф. позивач повинен закупити товар за ціною в два рази перевищуючу заплановану, а саме 7 820 340,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату замовлення №2350 від 23.11.2021р. та Експертним висновком Київської Торгово-промислової палати №Ц-1335 від 02.12.2021р., яка підтверджує мінімальну та максимальну ціну на карбамідно-аміачну суміш станом на 23.11.2021р., а саме: мінімальна ціна на КАС за тону з ПДВ - 2300,00 грн., максимальна ціна на КАС за тону з ПДВ -2400,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2021 року в справі №910/9046/20 зауважено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Верховний Суд зазначив, що право особи, як відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків.

В даному разі поведінка відповідача є добросовісною, а не виконання зобов`язань за договором поставки викликано незалежними від відповідача причинами.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 38 760,00 грн. - упущеної вигоди та 4 250 340,00 грн. - реальних збитків.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача 42761,87 грн. - пені. В решті, позовні вимоги - не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому до стягнення з відповідача підлягає 2270,00 грн. - судового збору.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УТК Химальянс" (36008, м.Полтава, вул. Європейська, буд. 146А, код ЄДРПОУ 37040866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технолоджи" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-І, оф. 3/1, код ЄДРПОУ 39898404) 42761,87 грн. - пені, 2270,00грн. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 04.07.2022р.

Суддя Паламарчук В.В.