Рішення

від 31.05.2022 по справі 368/1271/21

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1271/21

2/368/236/22

Рішення

Іменем України

"31" травня 2022 р.

м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районнийсуд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

-розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

29.12.2021року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в прохальній частині якої позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги позивач в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

- ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_4 належали на праві приватної власності:

- земельна ділянка площею 1,4000 га, що розташована на території Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222288600:04:302:0008 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії № ЯЕ № 241708 від 18.02.2009 р.;

- земельна ділянка площею 0,2500 га, що розташована на території Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:378:0002 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії № ЯЕ № 991732 від 28.02.2008 р.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України разі відсутності заповіту. визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ОСОБА_4 заповіту на належне їй майно, у тому числі на вищевказану земельну ділянку, складено не було.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та спадкоємицею її майна першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження Позивача від 02.03.1969 року та свідоцтвом про одруження від 21.02.1998 року.

Крім, Позивача із спадкоємців першої черги залишився також син померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 залишився син ОСОБА_2 (далі-Відповідач). Батько та чоловік ОСОБА_4 помер.

Враховуючи викладене, Позивач як спадкоємець першої черги має право на майно, що належало її матері, ОСОБА_4 .

У зв`язку з наведеним, 07.12.2021 р. Позивач звернулася до державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Грачової Л. І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Листом № 657/02-31 від 07.12.2021 р. нотаріус роз`яснив, що оскільки Позивач на проживала з померлою на день її смерті, нею було пропущено встановлений законом строк на звернення із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийнятгя спадщини згідно з ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважнш причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Позивач зазначає, що вона не звернулась до нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини через відсутність правових знань відносно законодавчих вимог щодо подачі заяви.

Позивач не мала наміру відмовлятися від спадщини своєї матері та планувала у найкоротші строки оформити спадщину ОСОБА_4 . Однак, у Позивачу повідомили, що спадщину слід оформляти після закінчення шести місяців. Але коли Позивач звернулась до нотаріуса після закінчення шести місяців, то їй пояснили, що заяву слід подати до закінчення цього терміну. Позивач просить суд врахувати те, що нею було пропущено встановлений строк на незначний термін та просить встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Вищезазначені причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини на думку Позивача є поважними та можуть бути визнанні такими судом.

Необізнаність спадкоємця щодо порядку та строків прийняття спадщини є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та, як наслідок, можливості надання особі додаткового строку на прийняття спадщини (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17).

На підставі ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 ПППВС України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись ст.ст. 4, 174 175, 315 319 ЦПК України, - позивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

29.12.2021року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., прсвоєно справа № 368/1271/21, провадження № 2/368/745/21.

19.05.2022року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до слухання в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 16 год. 00 хв. 31.05.2022 року.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося31.05.2022року,позивач ОСОБА_1 не з`явилася,проте,на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмовазаява клопотання позивача,в якійвона проситьсуд слухатисправу безїї участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося31.05.2022року,відповідач ОСОБА_2 не з`явився,проте,на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява клопотання відповідача, в якій він зазначив наступне:

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до мене про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 їхньої матері ОСОБА_4 .

Даною завою повідомляє суд, що він повністю визнаю вимоги його сестри ОСОБА_1 та вважає, що суд має встановити додатковий строку на прийняття спадщини.

Підтверджує, що крім нього та сестри ОСОБА_1 інших спадкоємців першої черги по закону після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 нашої матері ОСОБА_4 не залишилось та ніхто на спадщину не претендує.

Також, підтверджує, що він після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 їхньої матері ОСОБА_4 не приймав, не збирається приймати та не претендує на спадщину.

У зв`язку з неможливістю приїхати до суду на судовий розгляд просить такий розгляд проводити без його участі та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті, - в зв`язку з визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, (виключна підсудність).

Як вбачається з матеріалів справи, - дана справа стосується прав та обов`язків щодо спадкового нерухомого майна, яке розташовано на території Халчанської сільської ради Обухівського (бувший Кагарлицький) району Київської області, що тягне за собою застосування наступних норм права при визначенні підсудності справи, а саме:

-згідно зроз`ясненнями,які містятьсяв п.п.41,42постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ№ 3від 01.03.2013року «Продеякі питанняюрисдикції загальнихсудів тавизначення підсудностіцивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

До такихпозовів відносяться,- позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначенов п.2постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ«Про судовупрактику всправах прозахист прававласності таінших речовихправ» №5від 07.02.2014року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, так, об`єктом спадкової маси є право власності на об`єкт нерухомого майна, - земельні ділянки, які розташовані на території Халчанської сільської ради Обухівського (бувший Кагарлицький) району Київської області, що територіально підпадає під юрисдикцію Кагарлицького районного суду Київської області.

Отже,враховуючи туобставину,що данийспір стосуєтьсяправа власностіна нерухомемайно, а саме, - земельних ділянок, які розміщено на території Обухівського ( бувший Кагарлицький) району Київської області, то в даному випадку дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, так як в даному випадку має місце виключна підсудність.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

Спадкодавцем поданій справіє ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка село Воронівка Обухівського району Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 02 червня 2021 року Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Цкентрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка село Воронівка Обухівського району Київської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років, про що 02 червня 2021 року складено відповідний актовий запис за № 321.

Місце смерті село Халча Обухівського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, і до складу спадкової маси, зокрема, входить право власності на наступні об`єкти нерухомого майна, а саме:

-земельна ділянка площею 1,4000 га, що розташована на території Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номерземельної ділянки3222288600:04:302:0008 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії № ЯЕ № 241708 від 18.02.2009 р.;

-земельна ділянка площею 0,2500 га, що розташована на території Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номерземельної ділянки3222288601:01:378:0002 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії № ЯЕ № 991732 від 28.02.2008 р.

Відповідно доч.ч.1,2ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно достатті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1233-1257 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.

У відповідностідо ст.1261ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який йото пережив, та батьки.

За життя ОСОБА_4 заповіт складено не було, що, відповідно, - передбачає в даному випадку спадкоємство за Законом (згідно із черговістю, яка передбачає спадкова трансмісія).

Так, ОСОБА_1 (позивач) є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (спадкодавця), та спадкоємицею її майна першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження Позивача від 02.03.1969 року та свідоцтвом про одруження від 21.02.1998 року.

Крім,Позивача ізспадкоємців першоїчерги залишивсятакож син померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 залишився син ОСОБА_2 (Відповідач).

Чоловік ОСОБА_4 , - помер.

Враховуючи викладене, Позивач як спадкоємець першої черги має право на майно, що належало її матері, ОСОБА_4 .

У зв`язку з наведеним, 07.12.2021 р. Позивач звернулася до державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Грачової Л. І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Листом № 657/02-31 від 07.12.2021 р. нотаріус роз`яснив, що оскільки Позивач на проживала з померлою на день її смерті, нею було пропущено встановлений законом строк на звернення із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийнятгя спадщини згідно з ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.ч.1,2ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно доч.3ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, судом в судовому засіданні встановлено, що причиною пропуску подання заяви про прийняття спадщини є наступне:

- Позивач не мала наміру відмовлятися від спадщини своєї матері та планувала у найкоротші строки оформити спадщину ОСОБА_4 . Однак, у Позивачу повідомили, що спадщину слід оформляти після закінчення шести місяців. Але коли Позивач звернулась до нотаріуса після закінчення шести місяців, то їй пояснили, що заяву слід подати до закінчення цього терміну. Позивач просить суд врахувати те, що нею було пропущено встановлений строк на незначний термін та просить встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Вищезазначені причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини на думку суду є поважними та можуть бути визнанні такими судом.

Необізнаність спадкоємця щодо порядку та строків прийняття спадщини є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та, як наслідок, можливості надання особі додаткового строку на прийняття спадщини (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17).

Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно доч.3ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк лля прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вищезазначена причина пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини, на думку суду, є поважними.

Таким чином, враховуючи відповідь нотаріуса (відмову у заведенні спадкової справи, та, відповідно, - відмова у видачі свідоцтва про спадкування), суд вважає, що право Позивача на спадкування підлягає судовому захисту, - з наданням додаткового строку на прийняття спадщини, - шляхом винесення судового рішення, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так,за змістомнорм статей1268,1269ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Положенням ст.1272ЦК Українивизначено наслідкипропущення строкудля прийняттяспадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

- у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори:

- у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Отже, якщо позивач не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, інший спадкоємець не надає письмової згоди на прийняття спадщини позивачем, а тому суд вважає, що позивач вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістомстатті 1272ЦК Україниповажними причинамипропуску строкудля прийняттяспадщини єпричини,пов`язаніз об`єктивними,непереборними,істотними труднощамидля спадкоємцяна вчиненняцих дій.

Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни №7"Просудову практикуу справахпро спадкування"від 30.05.2008року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними,

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернугися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

В своючергу,завданням судочинстває справедливий,неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Постановления рішенняпро задоволенняпозову єзабезпеченням праваПозивача насправедливий судвідповідно дост.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування" фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно доч.3ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати.

В зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви не ставить питання щодо стягнення понесених нею судових витрат з відповідача ОСОБА_2 , то суд приходить до висновку щодо залишення судових витрат за позивачем ОСОБА_1 , не стягуючи такі з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 4, 174- 175, 258 259, 263 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причини пропуску фізичною особою:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою село Халча Кагарлицького району Київської області, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 16 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки село Воронівка Обухівського району Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтвопро смертьсерії НОМЕР_1 ,яке видане02червня 2021року Кагарлицькимрайонним відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану Цкентральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ),актовий записпро смерть№ 321від 02.06.2021року, поважними, та:

- встановити фізичній особі, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженці село Халча Кагарлицького району Київської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 16 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , - додатковий строк у три місяці з дня вступу даного рішення в законну силу, - для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки село Воронівка Обухівського району Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 02 червня 2021 року Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Цкентрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис про смерть № 321 від 02.06.2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Закаблук