Рішення

від 11.07.2022 по справі 607/6951/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2022 Справа №607/6951/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Бойко А.О., представника позивача адвоката Островської О.Н., третьої особи ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Орган самоорганізації населення будинковий комітет «Степана Бандери, 74», про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на квартиру квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 25.11.2008 проживає у кімнаті АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, проте фактично займає також кімнату № НОМЕР_1 , якою користується на підставі договору від 16.01.2009 із ОСОБА_1 . Рішенням Тернопільської міської ради від 21.08.2008 погоджено прийняття в комунальну власність міста, зокрема, гуртожитку по АДРЕСА_3 . Рішенням Тернопільської міської ради від 05.10.2010 дозволено приватизацію жилих приміщень у гуртожитках комунальної власності територіальної громади міста Тернополя, зокрема, в гуртожитку по АДРЕСА_3 . Позивач у 2014 році звернувся до відповідачів із заявою про приватизацію займаного житла. Однак, позивачу було передано у власність лише кімнату № НОМЕР_2 загальною площею 18,3 кв.м., хоча займана площа складала 36,8 кв.м., що підтверджується інвентаризаційною справою, яка існувала станом на день передачі приміщення у власність. 15.03.2022 позивач звернувся до відповідачів про передачу йому у власність іншого займаного приміщення площею 18,5 кв.м., яке входить в склад житлового приміщення №102, загальною площею 36,8 кв.м. Однак, станом на день звернення із позовом до суду, відповідачі не прийняли жодного рішення щодо даного звернення, що порушує його право на отримання займаного житлового приміщення у власність.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при прийнятті рішення покладається на думку суду.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позову.

Представник третьої особи Органу самоорганізації населення будинковий комітет «Степана Бандери, 74» в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Проте, 18.07.2022 на електронну пошту суду надійшла заява голови ОСН-БК «Степана Бандери, 74» П.Кульпи від 11.07.2022 про розгляд справи без участі представника третьої особи, щодо задоволення позову не заперечує.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно акту обстеження житлових умов, складеного 15.03.2022 комісією ПП «Східний масив», позивач з 2008 року проживає в кімнаті №101 житловою площею 18,5 кв.м. на першому поверсі в гуртожитку по АДРЕСА_3 . Це ж підтверджується і довідками ПП «Східний масив» від 15.03.2022, у яких, зокрема, йдеться про те, що позивач мешкає у цьому житлі і має право на житло, на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

У той же час, позивач є власником квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 18,3 кв.м., про що свідчить свідоцтво про право власності від 29.09.2014 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.02.2018.

Проте, згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_4 , виготовленого 12.05.2022 ПНПВП «Євростиль», квартира АДРЕСА_2 складається із житлової кімнати площею 18,5 кв.м., кухні-їдальні площею 15,7 кв.м. та суміщеного санвузла площею 2,6 кв.м., загальною площею 36,8 кв.м.

Як вбачається із інвентаризаційної справи та плану першого поверху гуртожитку по АДРЕСА_3 кімнати АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 це суміжні приміщення.

Згідно довідки ПНПВП «Євростиль» (експерт з технічної інвентаризації Л.Є.Рожук) від 12.05.2022, квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 36,8 кв.м., є відокремлена від суміжних приміщень капітальними стінами, має самостійний вхід, опалення централізоване, оснащена лічильниками для обліку витрат води, електрики, газу. Конструктивно і функціонально може експлуатуватись як самостійна одиниця. Дане житлове приміщення є саме квартирою, відповідає вимогам ДБН. Виділ цієї квартири, загальною площею 36,8 кв.м., із житлового будинку в самостійний об`єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_2 , відповідає вимогам постанови КМУ від 07.06.2017 №406 та не потребує додаткового прийняття в експлуатацію.

Третя особа ОСОБА_1 пояснив суду, що до 2008 року кімната №101 була у нього в користуванні, однак з 2008 року цією кімнатою постійно користується позивач. Дана кімната входить у склад належної позивачу квартири АДРЕСА_2 і третя особа не має жодних претензій щодо цього.

Судом також встановлено, що вказаний гуртожиток належав ВАТ «Тернопільський комбайновий завод».

Рішенням Тернопільської міської ради №5/20/5 від 21.08.2008 погоджено прийняття в комунальну власність міста гуртожитків, зокрема, за адресою АДРЕСА_3 .

На виконання вказаного рішення виконавчий комітет Тернопільської міської ради 06.11.2008 прийняв рішення №2251 (із змінами внесеними рішенням №2466 від 11.12.2008), яким оформив право власності на об`єкти житлового фонду за Тернопільською міською радою, зокрема, на гуртожиток за адресою АДРЕСА_3 .

05.10.2010 Тернопільська міська рада рішенням №5/39/5 дозволила приватизацію жилих приміщень у гуртожитках комунальної власності територіальної громади міста Тернополя, зокрема, в гуртожитку по АДРЕСА_3 .

15.03.2022 позивач звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про передачу у власність займаного ним житла в гуртожитку по АДРЕСА_3 та подав необхідні документи.

Проте, станом на день подачі позову і на день розгляду справи в суді, відповідачами жодного рішення щодо поданої позивачем заяви не прийнято.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, підтверджені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд дійшов переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, керуючись наступним.

Конституцією України серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

Вимогами ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» встановлено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

В силу вимог ч.1 ст. 4 вказаного Закону, громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради. Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України"Проприватизацію державногожитлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Приватизація жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад, які раніше були самовільно переплановані, може відбуватися після визнання перепланування таким, що відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла.

Статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Згідно п. 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 №396, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках які на момент набрання чинності Законом України"Прозабезпечення реалізаціїжитлових правмешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України"Прозабезпечення реалізаціїжитлових правмешканців гуртожитків" перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади).

Відповідно до ч. 3 ст.9Житлового КодексуУкраїнської РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

В силу ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Захист права власності, відповідно до ст.16 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України, здійснюється, зокрема, шляхом його визнання.

Відповідно до ст.4ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4Цивільного процесуальногокодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4Цивільного процесуальногокодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_4 , загальна площа якої згідно технічного паспорта 36,8 кв.м., у склад якої входять кімнати позначені №101 і №102 на плані першого поверху інвентаризаційної справи гуртожитку, здійснене перепланування квартири у 2008 році до передачі будівлі на баланс Тернопільської міської ради та до звернення в 2014 році про приватизацію.

Відповідно до статті 392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оскільки позивач звертався про приватизацію займаних ним у гуртожитку житлових приміщень у 2014 та 2022 році, однак у власність було передано лише частину займаних приміщень, гуртожиток перебуває у комунальній власності, відсутні заперечення з приводу приватизації в інших учасників справи, конструктивно і функціонально квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 36,8 кв.м., відповідає вимогам ДБН, відомостей про порушення прав власників інших житлових чи нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку немає, порушень санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку не встановлено, а тому, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 328, 383, 392 Цивільного кодексу України,суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Орган самоорганізації населення будинковий комітет «Степана Бандери, 74», про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_6 .

Відповідач: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ - 04058344, місцезнаходження вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль.

Відповідач: Тернопільська міська рада, код ЄДРПОУ - 34334305, місцезнаходження вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган самоорганізації населення будинковий комітет «Степана Бандери, 74», код ЄДРПОУ - 36314364, місцезнаходження проспект Ст.Бандери, 74, м. Тернопіль.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_7

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2022.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук