Ухвала

від 21.07.2022 по справі 344/16195/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/16195/21

Провадження № 22-ц/4808/948/22

Головуючий у 1 інстанції Гаполяка Т.В.

Суддя-доповідач Томин

У Х В А Л А

21 липня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Томин О.О., вирішуючи питанняпро відкриттяапеляційного провадженняза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішенняГалицького районногосуду від9червня 2022року усправі запозовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Бурштинської ТЕС» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Рішенням Галицькогорайонного судувід 9червня 2022року відмовленов задоволенніпозову ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Бурштинської ТЕС» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.

ОСОБА_1 на дане рішення через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій також міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору. Посилається на те, що є малозабезпеченою особою, що підтверджується Витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з Пенсійного фонду України, який сформований 15 лютого 2022 року, згідно якого позивач за 2021 рік не отримував ніяких доходів, оскільки звільнений з роботи 18 квітня 2018 року та до цього часу ніде не працює. Оскільки не мав жодних доходів у 2021 році, судовий збір перевищує 5% від його річного доходу. Також посилається на принцип верховенства права, право на доступ до суду. Крім того зазначає, що його позов стосується стягнення заробітної плати, а тому згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він мав би бути звільнений від сплати судового збору.

Однак подану апеляційну скаргу слід залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з цим, згідно правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

При цьому зазначено, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, не поширюється.

З огляду на викладене апелянт не звільнений від сплати судового збору щодо вимоги про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, тому йому необхідно сплатити судовий збір.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно зч.ч.1,3ст. 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до вимог вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» судам роз`яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану або статусу за своїм внутрішнім переконанням.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору в зв`язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

На підтвердження скрутного майнового стану апелянт долучив лише Витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з Пенсійного фонду України, сформований 15 лютого 2022 року, згідно якого він за 2021 рік не отримував доходів.

Разом з тим, дохід - це не лише офіційні доходи особи, які відображені в органах ПФУ, а й інші доходи, а позивач не довів, що його реальний майновий стан на такому низькому рівні, який об`єктивно не дає йому можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Доказів того, що в нього відсутнє рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого він може отримувати доходи, також не надано.

Таким чином надані апелянтом докази не можуть підтверджувати його майновий стан в повному обсязі та свідчити про неможливість сплати ним судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою. А доходи позивача за попередній календарний рік повинні підтверджуватись, зокрема, довідкою про доходи відповідного органу Державної фіскальної служби України за останній календарний рік, департаменту соціальної політики та пенсійного фонду України.

Відтак Витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з Пенсійного фонду України не є достатнім доказом тяжкого матеріального становища апелянта на день подачі апеляційної скарги. Будь-яких інших доказів, що підтверджують матеріальне становище, ним не надано.

Для встановлення достатніх правових підстав для можливості застосування судом норми п.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (вирішення питання про звільнення від сплати судового збору) апелянту слід надати суду докази, що підтверджують розмір його річного доходу за попередній календарний рік, зокрема довідку відповідного органу Державної фіскальної служби України, департаменту соціальної політики та пенсійного фонду України за останній календарний рік, дані щодо майна.

Також слід роз`яснити, що апелянт вправі заявити клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В задоволенні заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів скарги вбачається, що позивач (фізична особа) в 2021 році звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 336104,06 грн.

Таким чином розмір судового збору, який підлягає сплаті апелянтом, становить 5041,56 грн. (3361,04*150%).

Вказану суму судового збору апелянту слід сплатити за реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101; код ЄДРПОУ: 37951998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку - UA418999980313131206080009612; наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди; назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.

При цьому, при заповненні платіжного документа потрібно вказати вищевказані реквізити, а також у графі «Код платника» слід зазначити: *;101;

---

(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Оригінал платіжного документа направити до Івано-Франківського апеляційного суду.

Згідно п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для сплати судового збору та усунення інших зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 136, 185, 356, 357 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Галицькогорайонного судувід 9червня 2022року усправі запозовом ОСОБА_1 до Первинної профспілковоїорганізації «БурштинськоїТЕС» простягнення заробітноїплати зачас затримкирозрахунку призвільненні- залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Попередити, що у випадку неусунення в зазначений строк апелянтом недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Томин