Ухвала

від 21.07.2022 по справі 640/9792/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 липня 2022 року

м. Київ

справа №640/9792/20

адміністративне провадження № К/9901/37574/21, К/9901/26218/21, К/9901/37224/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Радишевської О.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяви адвоката Васюка Миколи Миколайовича, який діє в інтересах Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер», про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/9792/20 за позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа - Приватне підприємство «Воронівка Агро», про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач, НВ ТОВ «Агро-Інтер», Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, виконавча служба, Відділ), в якому просило:

-визнати протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання на адресу позивача постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119;

- зобов`язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. надіслати на адресу позивача постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119;

- визнати протиправною та скасувати постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, винесені у межах виконавчого провадження №37674119 на адресу HB TOB «Агро-Інтер».

Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, винесену у межах виконавчого провадження №37674119. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, винесену у межах виконавчого провадження №37674119.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 204, 00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні нуль копійок).

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 30 000, 00 грн (тридцять тисяч гривень нуль копійок).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року скасовано в частині стягнення з відповідача на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даних вимог - відмовлено.

В іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року залишено без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, винесену у межах виконавчого провадження № 37674119, та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволені даних позовних вимог відмовлено.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - залишено без змін.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року стягнуто з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» понесені витрати на правничу допомогу адвоката у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000, 00 грн.

Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року, додатковою постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року, НВ ТОВ «Агро-Інтер» оскаржило вказані судові рішення в касаційному порядку у наступних касаційних провадженнях :

-№К/9901/26218/21 - на Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року

-№К/9901/37224/21 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року

-№К/9901/37574/21 Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року.

Постановою Верховного Суду від 23 червня 2022 року касаційні скарги Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» у касаційних провадженнях №К/9901/26218/21, №К/9901/37224/21, №К/9901/37574/21 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року - задоволено частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №640/9792/20 змінено в мотивувальній частині, шляхом викладення її в редакції наведеній у постанові Верховного Суду.

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №640/9792/20 - залишено без змін.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №640/9792/20 - скасовано.

Справу №640/9792/20 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

05 липня 2022 року представник НВ ТОВ «Агро-Інтер» подав до Верховного Суду заяви про ухвалення додаткових рішень у справі №640/9792/20 у касаційних провадженнях №К/9901/26218/21, №К/9901/37224/21, №К/9901/37574/21.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у касаційному провадженні №К/9901/26218/21 заявник просив стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Відділу понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

На думку представника скаржника, вказані витрати понесені скаржником за надання професійної правничої допомоги при оскарженні в касаційному порядку постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у касаційному провадженні №К/9901/37224/21 заявник просив стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Відділу понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

Представник Товариства вважає, вказані витрати понесені скаржником за надання професійної правничої допомоги при оскарженні в касаційному порядку додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у касаційному провадженні №К/9901/37574/21 заявник просив стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Відділу понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

У заяві зазначено, що вказані витрати понесені ним за надання професійної правничої допомоги при оскарженні в касаційному порядку постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року.

Розглянувши подані заяви, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 КАС України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.

Положеннями статей 134 та 139 КАС України визначено право сторони на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, які є судовими витратами, що пов`язані з розглядом справи.

Окрім того, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу після розгляду справи по суті та разом з іншими судовими витратами.

Частиною шостою статті 139 КАС України встановлено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судове рішення про направлення справи на для продовження розгляду або на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках передачі справи для продовження розгляду у справі розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, при ухваленні судового рішення про повернення справи для продовження розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 11 листопада 2020 року у справі №809/1649/15, та Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 23 червня 2020 року у справі № 808/3013/16, від 13 жовтня 2020 року у справі № 540/474/19, від 04 листопада 2020 року у справі № 806/2686/18, від 25 листопада 2020 року у справі №344/13462/16-а, від 26 січня 2021 року у справі №808/3691/17, від 29 березня 2021 року у справі №640/19553/19, від 30 березня 2021 року у справі №540/1311/20.

Як вже зазначалось, представник позивача заявив вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, які позивач поніс у зв`язку із касаційним переглядом цієї справи

Проте, постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2022 у цій справі не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи вирішенням позовних вимог по суті, справа направлена до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Щодо здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу у касаційному провадженні по перегляду судом касаційної інстанції постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №640/9792/20, яким постанову змінено у мотивувальній частині, шляхом викладення її в редакції наведеній у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року, Верховний Суд зауважує, що в цій частині клопотання адвоката також не підлягає задоволенню, оскільки вказане судове рішення суду апеляційної інстанції було змінено лише у частині його мотивів.

Враховуючи, що суд касаційної інстанції не приймав у справі, що розглядається, рішення по суті заявлених вимог, а направив її на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у колегії суддів Верховного Суду при ухваленні цього рішення були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу.За встановлених обставин та враховуючи наведене правове регулювання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв адвоката, який діє в інтересах НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв адвоката Васюка Миколи Миколайовича, який діє в інтересах Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер», про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/9792/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

Н.М. Мартинюк

О.Р. Радишевська ,

Судді Верховного Суду