Рішення

від 22.06.2022 по справі 205/7984/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

22.06.2022 Єдиний унікальний номер 205/7984/13-ц

Єдиний унікальний номер судової справи:205/7984/2013-ц

Номер провадження: 2/205/818/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіМовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернувся досуду зпозовом доОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп», про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 12.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_1 (даліВідповідач-1) було укладено Кредитний договір № МL-302/392/2007, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 29170 швейцарських франків, та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та в строки, що визначені у Додатку № 1 до кредитного договору.

12.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 (далі Відповідач -2) був укладений Договір поруки № SR-302/392/2007/1 від 12.11.2007 року (далі Договір поруки -1), відповідно до якого відповідач -2 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем -1 всіх боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором.

Також, 12.11.2007 року для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки № SR-302/392/2007 від 12.11.2007 року (далі Договір поруки-2).

Оскільки відповідач -1 не виконує обов`язки по кредитному договору, у зв`язку з чим, станом на 19.08.2013 року виникла заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 278761 грн. 40 коп., яка складається із: залишку заборгованості за кредитом у розмірі 247945 грн. 16 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 30816 грн. 24 коп.

У зв`язкуз вищевикладеним, представникпозивача змушенийзвернутися досуду тапросити судстягнути солідарноізОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-302/392/2007від 12.11.2007 року у загальному розмірі 278761 грн. 40 коп.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання поруки припиненою.

В обґрунтування зустрічного позову така особа зазначає, що порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямований на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносин між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Отже, 12.11.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТПБанк» булоукладено Додатковийдоговір №1від 12.11.2007року доосновного Кредитногодоговору №МL-302/392/2007від 12.11.2007року,яким булозбільшена сплатапроцентів закористування кредитними коштами.А саме, додатковимдоговором №1від 12.11.2007року докредитного договорубуло доповненоположення проте,що увипадку звільненняпозичальника збанку,фіксована таплаваюча процентнаставка підвищуєтьсяна 2%річних,шляхом збільшеннярозміру фіксованоїпроцентної ставкичи фіксованоговідсотку на2%річних.Додатковим договором№ 2від 10.02.2010року докредитного договорубуло зновувнесено зміни,однією зяких буловикладення п.3ч.1кредитного договорув новійредакції:«3.1на періодз 12.02.2010року по12.01.2011року длярозрахунку процентівза користуваннякредитом будевикористовуватися фіксованапроцентна ставка 6,99%річних,а наперіод з12.01.2011року доповного виконанняборгових зобов`язаньза кредитнимдоговором длярозрахунку процентівза користуваннякредитом будевикористовуватися плаваючапроцентна ставкав наступномурозмірі:фіксований відсоток2,49%річних +FIRD.Додатковим договором№ 7від 09.11.2012року докредитного договору,знову внесеновелику кількість змін,одна зяких булапро те,що наперіод з12.04.2013року доповного виконанняборгових зобов`язаньза кредитнимдоговором длярозрахунку процентівза користуваннякредитом будевикористовуватися плаваючапроцентна ставка:фіксований процент 4,60%річних +UIRD.Таким чином, вбачається,що зукладанням Додаткових договорівдо Кредитногодоговору № МL-302/392/2007від 12.11.2007року міжЗАТ «ОТПБанк» таОСОБА_1 , без згоди поручителя ОСОБА_2 збільшилась відповідальність останньої, що є підставою для припинення її поруки за вказаним кредитним договором, починаючи з 12.11.2007 року. У зв`язку з чим, ОСОБА_2 просить суд визнати поруку, що виникла на підставі Договору поруки № SR-302/392/2007/1від 12.11.2007року,укладеного між ЗАТ«ОТП Банк»таОСОБА_4 , припиненою в повному обсязі.

Ухвалою суддіЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська МовчанД.В.від 27.04.2022рокувирішено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання поруки припиненою, відмовити.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала суду письмову заяву про проведення відкритого судового засідання без її участі, у задоволені позовних вимог просять відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у відкрите судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп», також, у відкрите судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суддіЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська ТаусаМ.М.від 20.09.2013року буловідкрито провадженняу цивільнійправі запозовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Тауса М.М. від 03.11.2014 року було зупинено провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ « ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим, яка перебуває у провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєва А.І.

У зв`язку із закінченням повноваження судді Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровська ТаусаМ.М., напідставі вмотивованогорозпорядженням керівникаапарату судуза № 156від 28.03.2017року,вказану цивільнусправу переданона повторнийавтоматизований розподілсудових справ.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2017 року, вищевказана цивільна справа була передана на розгляд судді Нижного А.В.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Нижного А.В. від 31.03.2017 року було прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районногосуду м.Дніпропетровська НижногоА.В.від 25.05.2017року буловідновлено провадженняпо цивільнісправі запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Нижного А.В. від 31.08.2017 року було зупинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ « ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим.

У зв`язкуіз тривалимвідрядженням суддіНижного А.В.до Національноїшкоди суддівУкраїни, напідставі вмотивованогорозпорядженням керівникаапарату судуза № 206від 13.12.2018року,вказану цивільнусправу переданона повторнийавтоматизований розподілсудових справ.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 року, вищевказана цивільна справа була передана на розгляд судді Мовчан Д.В.

Ухвалою судді Ленінського районногосуду м.Дніпропетровська МовчанД.В.від 17.12.2018року булоприйнято допровадження цивільнусправу запозовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. від 29.01.2019 року було зупинено провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. від 01.02.2021 року було поновлено провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. від 23.04.2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 про витребування доказів по цивільні справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без задоволення.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. від 29.11.2021 року вирішено витребувати у Акціонерного товариства«ОТП Банк»(місцезнаходження:01033,м.Київ,вул..Жилянська,буд.43,код ЄДРПОУ21685166) засвідчені належним чином копії всіх матеріалів кредитної справи по Кредитному договору № 302/392/2007 від 12.11.2007 року, укладеному між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , включаючи, але не обмежуючись, графік ануїтетних платежів для погашення кредитного зобов`язання та всі додаткові угоди (договори) до нього, та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, буд.28Д, код ЄДРПОУ 36789421) засвідчені належним чином копії всіх матеріалів кредитної справи по Кредитному договору № 302/392/2007 від 12.11.2007 року, укладеному між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , включаючи, але не обмежуючись, графік ануїтетних платежів для погашення кредитного зобов`язання та всі додаткові угоди (договори) до нього.

Ухвалою суддіЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська МовчанД.В.від 15.02.2022рокувирішено залучити до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія«Фінвест Груп»(місце знаходження: 49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 208 Б, оф.9).

Ухвалою суддіЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська МовчанД.В.від 27.04.2022рокувирішено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання поруки припиненою, відмовити.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про відмову у задоволені позовних вимог, виходячи із наступного.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 12.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством «АТ ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № МL-302/392/2007 (а.с.6-13 том 1).

Відповідно до частини № 1 п. 1 та п.2 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір валюти кредиту 29170 швейцарських франків, цільове використання кредиту: на купівлю нерухомого майна 28886 швейцарських франків, на оплату комісії банку 284 швейцарських франків; річна база нарахування процентів 360 календарних днів у році; сума першочергового внеску 22,30% вартості нерухомого майна у відповідно до договору; дата остаточного повернення кредиту 12.11.2027 року.

Відповідно до частини № 1 п. 3 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка + FIRD: фіксований відсоток 2, 49% річних, FIRD- процентна ставка по строковим депозитам фізичних осіб у валюті тотожні валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

Відповідно до частини № 1 п. 4 кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів: сума кредиту та нарахованих відсотків щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору; щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

Судом також встановлено, що 12.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № SR-302/392/2007/1, відповідно до якого остання прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 всіх боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором № МL-302/392/2007 від 12.11.2007 року (а.с. 14-15 том 1).

Також судом встановлено, що 12.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки № SR-302/392/2007, відповідно до якого останній прийняв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 всіх боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором № МL-302/392/2007 від 12.11.2007 року (а.с. 16-17 том 1).

Матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»».

Судом також встановлено, що 30.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір факторингу (б/н), у тому числі за кредитним договором № МL-302/392/2007 від 12.11.20007 року (а.с. 59-69 том 1).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» вважає, що відповідачі у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконують, допустивши виникнення заборгованості, яку не бажають погашати, а у свою чергу відповідачі вважають недоведеним з боку позивача виникнення заборгованості у вказаному розмірі та заперечують наявні права вимоги за вказаним кредитним договором у такої особи, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Щодо наявного права вимоги за кредитним договором, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

З інформації бази даних Державного реєстру фінансових установ, яка є у відкритому доступі, встановлено, що позивач є внесеним до такого реєстру, а відтак така особа має право на здійснення відповідних факторингових послуг.

Також, в даному випадку судом встановлено, що 30.10.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір факторингу (б/н), у тому числі за кредитним договором № МL-302/392/2007 від 12.11.2007 року.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримала вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора ПАТ «ОТП Банк», які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відтак, суд доходить висновку про те, що Товариство зобмеженою відповідальністю«ОТП ФакторингУкраїна» набуло права вимоги за вказаним кредитним договором № МL-302/392/2007 від 12.11.2007 року.

Окремо суд зазначає, що згідно повідомлення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 14.02.2022 року права вимоги за вказаним кредитним договором № МL-302/392/2007 від 12.11.2007 року були відступлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп».

Разом із цим на підтвердження такого ствердження позивач надав суду копію договору факторингу від 12.03.2020 року № 03/20-ф, та копію витягу з реєстру боржників.

Суд зазначає, що вказані копії не були засвідчені, а копія з реєстру боржників є настільки незадовільної якості, що достеменно визначити те, щодо якого боржника відступлено право вимоги не уявляється можливим.

Суд вказує, що згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів, станом на момент подання позовної заяви був визначений Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Вказані копії посвідчено без дотримання означеного Національного стандарту, оскільки не містять застереження «Згідно з оригіналом», назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 6 ст. 95 ЦПК Україниякщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

При цьому, представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з`явився, пояснень із вказаного приводу не надав.

Судом, з метою дотримання прав можливого нового кредитора у даних правовідносинах та подальшої заміни позивача на його правонаступника, до розгляду в участі справі було залучено у якості третьої особи ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп». Однак представник такого товариства до суду так само не прибув, будь яких пояснень та доказів на їх підтвердження щодо заміни кредитора до суду не подав.

У зв`язку із чим, суд робить недоведеним тезу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про відступлення таким фактором далі права вимоги до відповідачів за вказаним кредитним договором.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та доведеності її розміру, суд вказує на наступне.

Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором у її відповідному розмірі, є процесуальним обов`язком позивача. Адже засади змагальності у цивільному судочинстві та обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання до суду першої інстанції в установленому порядку і строки, обов`язкові для учасників процесу і суду в силу вимог п.4 ч.3 ст.2, статті12,81,83 ЦПК.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Тобто, будь-який розрахунок заборгованості за кредитним договором, у тому числі - календарний період користування кредитними коштами, здійснення позичальником часткових платежів на погашення основної суми кредиту, має спиратись на належні, достатні та допустимі докази по справі, які підтверджували б як обставину видачу кредиту позичальнику, так і обставину неналежного виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором.

Суд вказує, що такими доказами в розумінні чинного законодавства є виключно первинні бухгалтерські документи, які підтверджують як обставину видачі кредитних коштів позичальнику так і подальший рух грошових коштів в межах дії вказаного кредитного договору, та які б були оформлені згідно нормст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Так, згідно частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що належним та достатнім доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів, є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Однак, в даному випадку ні під час звернення до суду із вказаним позовом, ні під час розгляду справи по суті позивач, а ні ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а ні ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» не надало доказів на підтвердження видачі кредитних коштів позичальнику.

Так само, розмір заявленої до стягнення позивачем заборгованості позивач не підтвердив будь-якими доказами, не зазначив період нарахованої заборгованості, в тому числі - період нарахування заборгованості за відсотками за користування кредитом, їх розмір, пені та її розміру відповідно.

Інформація про рух коштів, про повну або часткову сплату щомісячних платежів за договором, про що зазначає позивач у позовній заяві, в матеріалах справи відсутня. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості перевірити розрахунок такого розміру заборгованості відповідача за кредитним договором.

Суд також зазначає, що сам по собі витяг з реєстру боржників, який є додатком до договору передачі прав вимоги до нового кредитора суд не може взяти до уваги, оскільки такий документ формується одноособово позивачем, з можливістю внесення будь-яких даних, які фактично нічим не підтверджені.

Суд також із цього приводу вказує, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В даному випадку, не дивлячись на належне повідомлення, про слухання справи, ні ТОВ ОТП Факторинг Україна», ні ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» в судове засідання явку свого представника не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань до суду від таких учасників справи також не надходило. Так само, вказаних документів не було подано до суду з боку ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ухвала суду про витребування доказів у вигляді матеріалів кредитної справи та розрахунків заборгованості таким учасником процесу також залишилась невиконаною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп», про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити в повному обсязі в зв`язку з їх недоведеністю.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 541-543, 553, 554,1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33,35,41Закону України«Про іпотеку» суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (місце знаходження: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, код ЄДРПОУ 36789421) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп» (місцезнаходження:49033,м.Дніпро,пр.Богдана Хмельницького,буд.208Б,оф.9,код ЄДРПОУ42323667) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп. покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан