Постанова

від 09.10.2007 по справі 8/521ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/521ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.10.07                                                                                 Справа № 8/521ад.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста  Луганська

до Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Нельсон»», місто Луганськ, -

про звернення стягнення на активи у сумі 5306 грн. 44 коп., -

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення  на активи відповідача на суму 5306,44 грн. у зв'язку з наявністю у нього несплаченого:

           податку на додану вартість у сумі 702,64 грн. (штрафні санкції);

          податку на прибуток  у сумі 2532,80 грн., у тому числі: основний платіж –60,03 грн.; штрафні санкції у сумі 2182,82 грн. та пеня у сумі 289,95 грн.;

          комунального податку у сумі 2040,00 грн. (штрафні санкції).

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 18.09.07 року; відповідач до цього засідання не прибув.

Представником позивача у попередньому судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

До судового засідання, призначеного на 09.10.07 року. він не прибув, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання (особисто отримав повістку про явку до судового засідання, призначеного на 09.10.07 року).

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позовні вимоги не оспорив, до попереднього судового та до судового засідання не прибув, участь у них свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.

Суд дійшов такого висновку з огляду на наступне.

Згідно матеріалам справи, юридичною адресою (місцезнаходженням) відповідача є місто Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34, кім. 303, 304.

Господарським судом на цю адресу 27.08.07 року за вихідним №1386  та  24.09.07 року за вихідним №1680 спрямовано ухвали суду  про призначення справи до судових слухань, а також судові повістки.

Оператором поштового зв'язку до суду повернуто усі ці поштові відправлення з службовою поміткою «Адресат вибув».

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення;

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано:

поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

Крім того, згідно частині 7 ст. 19 Закону України від 15.05.2003р. № 755 –IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Очевидно, що відповідачем цю вимогу, яка охоплює собою також і його обов'язок повідомити про зміну свого місцезнаходження, - не виконано.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.40, 49,51, частиною 6 ст.71, а також ст. 86 КАСУ, суд вважає, що він належним чином повідомив відповідача про дату, час та місце судових слухань, а тому, керуючись ст.ст.40, 49,51, частиною 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ розглянув справу по суті за відсутності представника відповідача, - на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням обставин справи суд вважає за можливе здійснити її розгляд по суті за відсутності представників сторін.

          І.Дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1.  10.11.2006 року виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Нельсон»» (далі –Підприємство, - відповідач), ідентифікаційний код 23472316, зареєстроване в якості юридичної особи, у зв'язку з чим до ЄДР внесено реєстраційний запис №13821200000011489, що підтверджується матеріалами справи.

          Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Луганська (далі –ДПІ, - позивач) 14.09.01995 року підприємство взято на облік в якості платника податків, за реєстром №2167. у т.ч. –податку на  додану вартість (далі –ПДВ) (свідоцтво №17134936 від 04.11.97 року).

          2. У зв'язку з тим, що Підприємством у строки, встановлені  підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ) не сплачені самостійно узгоджені податкові зобов'язання (п. 5.1 ст. 5 цього Закону), - ДПІ було вжито заходів щодо їх стягнення, а саме:

           спрямовано першу (№1/680 від 2187,92 грн.) та другу (№2/8 від 11.01.03 року на суму 2286,53 грн.) податкові вимоги, які вручено уповноваженій особі відповідача;

          винесено податкове повідомлення-рішення  №0000401530/0-2122 від 20.11.06 року, яким щодо відповідача на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ №2181-ІІІ  застосовано штрафні санкції у розмірі 1870 грн.;

          винесено податкове повідомлення-рішення №0000471530/1 від 14.12.06 року, згідно якому на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ №2181-ІІІ до платника податків застосовано штрафні санкції з комунального податку у сумі 2040,00 грн.;

винесено податкове повідомлення-рішення №0000371530/0-100 від 13.02.07 року, яким щодо платника податків за несвоєчасну сплату ПДВ у сумі 1405,28 грн. застосовано штраф у розмірі 50% цієї суми, - тобто 702,00 грн.;

винесено податкове повідомлення-рішення №0000381530/0-101 від 13.02.07 року, згідно якому до платника податків за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі  625,64 грн. застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі  312,82 грн.

Позивачем до справи надано розрахунок суми податкового боргу та довідку, у т.ч. пені та штрафних санкцій.

Факт наявності у відповідача за станом на 18.07.07 року податкового боргу та вжиття ДПІ заходів, спрямованих на його погашення боржником,  підтверджується вищенаведеними доказами, а також картками платника податків.

          Як вбачається з наявних у справі доказів, платником податків до цього часу не вжито заходів до погашення цього податкового боргу.

          ІІ.Дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1.Кожен зобов'язаний сплачувати податки і зборів порядку і розмірах, встановлених законом (частина 1 ст. 67 Конституції України).

           Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктами 1, 3  частини 1 ст.14 цього Закону податок на додану вартість  віднесено до загальнодержавних податків.

          Згідно п. 2 частини 1 ст. 15 того ж Закону комунальний податок віднесено до місцевих податків.

          Пунктом 2 частини 1 ст. 9 цього Закону до числа обов'язків платників податків належить подання до державних податкових органів… відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а пунктом 3 тієї ж частини  ст. 9 на них покладено обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

          2.Право вживати заходів до примусового стягнення податкового боргу органам державної податкової служби України надано п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

          Звідси є очевидною правомірність звернення ДПІ до суду з позовом, який є предметом розгляду по цій справі.

          Як сказано у п. 1.3 ст.1 ЗУ №2181-ІІІ, - податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Матеріалами справи належним чином доведено, що спірні податкові зобов'язання платник податку узгодив самостійно, тобто у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ.

          Згідно частині 1 підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5  цього Закону, платник податків, який самостійно узгодив свої податкові зобов'язання, повинен сплатити їх до бюджету протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          Частиною 3 того ж підпункту встановлено, що у  разі  визначення  податкового  зобов'язання  контролюючим органом   за  підставами,  зазначеними  у  підпунктах  "а"  -  "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити  нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних  днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків  коли  протягом  такого  строку  такий  платник  податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

3.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ, податку на прибуток та комунального податку, а також факт його ухилення від його сплати до бюджету, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Керуючись частиною 4 ст.94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, частини 1 ст. 67 Конституції України; ст.9,14 та  Закону України від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, пункту 5.1 та підпункту 5.3.1 п. 5.3  ст.5  Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст.40, 49, 51, ч. 6 ст. 71, ст.ст. 86, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.           

           2.Звернути стягнення на активи Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Нельсон»», ідентифікаційний код 23472318, яке зареєстроване за юридичною адресою: місто Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34, кім. 303, 304, - на суму податкового боргу у розмірі 5306 (п'ять тисяч триста шість) грн. 44 коп., у тому числі з:

           податку на додану вартість у сумі 733 грн. 64 коп., у тому числі: штрафні санкції –702 грн. 64 коп. та пеня 31 грн. 00 коп.;

          податку на прибуток у сумі 2532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 80 коп., у тому числі: основний платіж –60 грн. 03 коп., штрафні санкції у сумі 2495 грн. 64 коп. та пеня у сумі 289 грн. 95 коп.;

          комунального податку у сумі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. (штрафні санкції).

          Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 15.10.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа