Рішення

від 22.07.2022 по справі 910/1924/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2022Справа № 910/1924/22Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/1924/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Глобал Лоджистік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Вайст"

про стягнення 232448,08 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Глобал Лоджистік (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Вайст" (далі - відповідач) про стягнення 232448,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №24.12-1/2020 від 24.12.2020, не здійснив повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим останнім заявлено до стягнення основний борг у розмірі 221543,34 грн, пеню у розмірі 6664,50 грн, 3% річних у розмірі 1128,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 3112,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1924/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.05.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 12.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою "адресат відсутній".

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній" вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Глобал Лоджистік» (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кам Кераміка» (нове найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена Вайст") (далі - замовник) було укладено договір №24.12-1/2020 про надання транспортно-експедиторських послуг, за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а експедитор бере на себе обов`язок надати за дорученням та за рахунок замовника транспортно-експедиторські послуги (надалі - ТЕП), організувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України та у міжнародному сполученні, надати митно-брокерські послуги та інші послуги за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 1.2 договору вид послуги, умови перевезення, вид вантажу, транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, які пов`язані з виконанням діючого договору, визначається у заявках/додатках/додаткових угодах/протоколах погодження договірної ціни, які вважаються невід`ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.1 договору послуги експедитора, у тому числі додаткові, надаються на підставі письмових заявок (інструкцій) замовника.

У заявці замовника повинна бути вказана наступна інформація: вид послуги, назва та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт/станція навантаження, порт/станція вивантаження, місце доставки вантажу), тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, інша необхідна інформація. Заявка замовника повинна бути підписана уповноваженою особою замовника, скріплена печаткою (у разі її наявності). Заявка може бути відправлена експедитору факсом та/або електронною поштою (пункти 2.2 та 2.3 договору).

За умовами пункту 2.4 договору заявка замовника повинна бути підтверджена експедитором протягом 48 годин з моменту її отримання. Заявка замовника може бути підтверджена факсом та/або електронною поштою. Відсутність протягом зазначеного вище часу повідомлення про відмову від виконання заявки не може розцінюватись замовником як її погодження. Відмова від прийняття до виконання заявки не є порушенням умов даного договору.

Відповідно до умов цього договору, замовник зобов`язується у строк не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) робочих днів до запланованої дати відправки вантажу, направити експедитору (факсом або електронною поштою) заявку про надання послуг (за підписом уповноваженої особи і завірену печаткою замовника). У випадку необхідності внесення змін в узгоджену заявку (переадресування, зміна маршруту, інше), замовник направляє експедитору змінену заявку для її подальшого розгляду і узгодження не пізніше, ніж за 5 (п`ять) робочих днів до початку перевезення (пункт 4.1.1 договору).

За умовами пункту 5.1 договору перелік наданих послуг, а також їх вартість, встановлюються за погодженням сторін у додатках/додаткових угодах/заявках/протоколах погодження договірної ціни до діючого договору.

Замовник оплачує послуги експедитора на умовах 100% передоплати протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунку експедитором, якщо інше не погоджено сторонами у додатках/додаткових угодах/заявках/протоколах погодження договірної ціни до цього договору. У випадку виникнення додаткових витрат, понесених експедитором в інтересах замовника і пов`язаних з виконанням цього договору, експедитор виставляє замовнику додатковий рахунок, який підлягає оплаті замовником у строк не пізніше 5 (п`яти) календарних днів від дати виставлення рахунку (пункти 5.2 та 5.3 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору винагородою експедитора вважаються кошти, сплачені замовником експедитору за виконання цього договору. У винагороду експедитора не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) третіх осіб, на оплату зборів (обов`язкових платежів), які сплачуються під час виконання цього договору. Експедиторська винагорода в рамках діючого договору - це різниця між сумою, яка сплачується замовником та сумою, яка підлягає оплаті третім особам, які залучаються експедитором до виконання умов цього договору. Розмір винагороди експедитора підлягає оподаткування відповідно до чинного законодавства України.

За умовами пункту 5.5 договору валюта оплати за умовами цього договору є національна валюта України - гривня. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок експедитора.

Підтвердженням надання послуг експедитором по цьому договору є акт наданих послуг/виконаних робіт, підписаний обома сторонами (пункт 5.6 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2021 року. При відсутності заяви про розірвання договору за 20 днів до закінчення терміну дії договору, такий договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності, яка виникла із-за порушень умов договору у період його дії (пункти 10.1, 10.2 та 10.4 договору).

Додатком №1 до договору №24.12-1/2020 про надання транспортно-експедиторських послуг від 30.01.2021 сторони узгодили умови, вартість та порядок оплати надання комплексу транспортно-експедиторських послуг.

Так, пунктом 2 додатку №1 до договору встановлено, що надання транспортно-експедиторських послуг передбачає морське перевезення (фрахт) на умовах EXW Ceramica La Escandella, S.A. CTRA NOVELDA KM 2.5-03698 AGOST-ALICANTE-ESPANA через порт Валенсія (Valencia), Іспанія прямуванням в порт Одеса (Odessa), Україна; вартість 890 євро/20' контейнер, ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України.

Згідно пункту 3 додатку №1 до договору вартість комплексу транспортно-експедиторських послуг по території України складає 885 долл/20' контейнер, ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України.

Оплата послуг, вказаних в п.2 та п.3 цього додатку, сплачується протягом 5 робочих днів з дати виставлення рахунку. Оплата за вказані послуги здійснюється у гривнях по курсу НБУ, який діє на дату виставлення рахунку, сума виставленого рахунку являється фіксованою, не підлягає перерахунку на момент оплати та підписання акта наданих послуг/виконаних робіт. ПДВ нараховується згідно законодавства України (пункти 6 та 7 додатку №1 до договору).

Відповідно до пунктів 8 та 9 додатку №1 до договору цей додаток вступає в силу з моменту підписання, діє відповідно до умов договору та являється його невід`ємною частиною. Усі інші умови договору, не змінені цим додатком, залишаються незмінними та сторони підтверджують свої обов`язки по ньому.

Заявкою №1 від 27.12.2021 на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідач просив надати наступні транспортно-експедиторські послуги: умови поставки: EXW Ceramica La Escandella, S.A. CTRA NOVELDA KM 2.5-03698 AGOST-ALICANTE-ESPANA; тип транспорту: судно/автотранспорт; маршрут прямування: пункт відправки - EXW Ceramica La Escandella, S.A. CTRA NOVELDA KM 2.5-03698 AGOST, порт відправки - Valencia, Spain, порт призначення - Одеса, Україна, пункт призначення - м.Одеса, Новомосковська дорога 23/1; митне очищення - порт Одеса; найменування вантажу - черепиця дахова з кераміки; лінія - CMA CGM; ETD Valencia - 20.01.2021; тип контейнеру - 20'; кількість контейнерів - 4; узгоджена вартість та перелік послуг, що входять у комплекс ТЕО: ставка: фрахт на умовах EXW до порта Одеса 890 євро/20' контейнер; комплекс ТЕО 885 доларів США/20' контейнер; оплата здійснюється в гривнях по курсу НБУ на дату виставлення рахунку. Сума виставленого рахунку являється фіксованою, не підлягає перерахунку на момент оплати та підписання акта наданих послуг/виконаних робіт. ПДВ нараховується згідно законодавства України; в ставку входить: витрати по території Іспанії згідно умов EXW завод/відправник, фрахт до порта Одеса, вивантаження контейнера з судна (ВРР лінії), витрати по інфраструктурі порту, подача навантаженого контейнера по авто в пункт призначення, повернення порожнього контейнера, внутрішньопортове експедирування; в ставку не входить: демередж/детеншн, догляд, зважування, зберігання, митне оформлення (150 долл за декларацію) та інші додаткові витрати.

На виконання умов договору та заявки №1 від 27.12.2021, позивач надав визначені транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 221543,34 грн, про що складено акти здачі-приймання робіт №А006402 від 05.02.2021 на суму 119085,20 грн та №А006402-1 від 16.02.2021 на суму 102458,14 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень і зауважень та скріплені печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання комплексу транспортно-експедиторських послуг.

Позаяк, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №24.12-1/2020 від 24.12.2020, оплату наданих позивачем послуг за виставленими ним рахунками-фактурами №А006402 від 05.02.2021 на суму 119085,20 грн та №А006402-1 від 16.02.2021 на суму 102458,14 грн не здійснив, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 221543,34 грн.

23.11.2021 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих.№2612 від 23.11.2021, з вимогою сплатити заборгованість за договором №24.12-1/2020 від 24.12.2020, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, а відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено: обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом; зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу; забезпечення відправки і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, клієнт за умовами ч. 2 ст. 12 Закону зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 6 додатку №1 від 30.01.2021 до договору сторони погодили, що оплата послуг, вказаних в п.2 та п.3 цього додатку, сплачується протягом 5 робочих днів з дати виставлення рахунку.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу узгоджений комплекс транспортно-експедиторських послуг та виставлено рахунки на оплату наданих послуг №А006402 від 05.02.2021 на суму 119085,20 грн та №А006402-1 від 16.02.2021 на суму 102458,14 грн, а отже з огляду на приписи ст. 530 ЦК України та пункту 6 додатку №1 до договору строк оплати на момент розгляду справи настав.

Втім, відповідач, у встановлений строк, своїх зобов`язань з оплати отриманих послуг не здійснив.

Тоді як, частина 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 221543,34 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, пунктом 6.3.4 договору сторонами погоджено, що у випадку прострочки замовником здійснення платежу за надані експедитором послуги, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті за кожен день прострочки та за весь період такої прострочки.

Отже, сторонами узгоджено інший строк нарахування пені, аніж визначений ч. 6 ст. 232 ГПК України, що не протирічить вимогам чинного законодавства.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 6.3.4 договору нараховано і заявлено до стягнення пеню у розмірі 6664,50 грн.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1128,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 3112,24 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість за отримані ним послуги від позивача, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Глобал Лоджистік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Вайст" про стягнення 232448,08 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Вайст" (04074, м.Київ, вул. Лугова, буд.12; ідентифікаційний код 39137108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Глобал Лоджистік" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 11, 9 поверх, офіс 5; ідентифікаційний код 42367749) основний борг у розмірі 221543 (двісті двадцять одна тисяча п`ятсот сорок три) грн 34 коп., пеню у розмірі 6664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 50 коп., 3% річних у розмірі 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 3112 (три тисячі сто дванадцять) грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 3486 (три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн 72 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2022.

Суддя Т.В. Васильченко