Рішення
від 22.07.2022 по справі 910/20311/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2022Справа № 910/20311/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 12 955, 79 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця"(далі - відповідач) про стягнення 12 955, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що незабезпечення з боку відповідача цілісності майна (вагонів) під час перевезення залізницею завдало позивачу збитків в розмірі 12 955, 79 грн, у зв`язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 відкрито провадження у справі №910/20311/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

04.01.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України позивач не є належним позивачем у даній справі.

Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що сума у розмірі 11 520, 00 грн не відповідає обставинам справи, розмір суми позову є неналежним та не доведеним.

Також у відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що факт розукомплектування вагону не відноситься до експлуатаційних обставин, тому ремонт вагону підлягає оплаті позивачем відповідачу без відшкодування вартості такого ремонту; витрати на транспортування в сумі 108, 84 грн відшкодовуються на підставі Правил користування вагонами і контейнерами, внаслідок пошкодження вагону, а не вантажу, проте в даному випадку, за твердженням відповідача, вагон був вантажем.

04.01.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника

позивача надійшла відповідь на відзив.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничних накладних № 49276157, № 49226673 у червні-липні 2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" було прийнято до перевезення вантажні вагони, які знаходяться в оренді та/або власником яких є ТОВ "Лемтранс" зокрема: № 63784318 та № 59728154, які відправлялися із станції Сартана та Велико - Анадоль до станції призначення - Богуславський.

В той час, як про це вказує позивач, на станції Сартана було виявлено пошкодження (розукомплектування) вищевказаних вагонів власності (оренди) ТОВ "Лемтранс".

З огляду на що дані вагони власності (оренди) були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності деталей, на підставі чого були оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М, а саме: № 5858 від 21.06.2021 та № 6129 від 04.07.2021 в яких вказано про найменування несправностей.

Так, з метою складання комерційних актів форми ГУ-22 ТОВ "Лемтранс" письмово звернулося із заявами вих. 4228/ДВ від 06.07.2021 та вих.4226/ДВ від 06.07.2021до начальника станції «Сартана Маріуполь - Порт» регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладення та списком згрупованих поштових відправлень АТ "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505001693624).

З метою складення актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М товариство письмово звернулося із заявами вих. 4229/ДВ від 06.07.2021, вих. 4227/ДВ від 06.07.2021 до начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладення та списком згрупованих поштових відправлень АТ "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505001693977).

Крім цього, ТОВ "Лемтранс" звернулося до директора регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами вих. № 4689/ДВ від 27.07.2021, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505007886947) та вих. № 4687/ДВ від 27.07.2021, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505007886947) на дії начальника станції Сартана структурного підрозділу «Станція Маріуполь - Порт» регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

Також позивач звернувся до начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із скаргами вих. № 4690/ДВ від 27.07.2021, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505007886530) та вих. № 4688/ ДВ від 27.07.2021, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505007886530) на дії начальника структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв`язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено представникам ТОВ "Лемтранс" у складанні актів. У даних скаргах товариство просило розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.

За фактом встановлення відсутності деталей, вагони власності (оренди) ТОВ "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що і свідчить оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Внаслідок розукомплектування вагонів ТОВ "Лемтранс" було змушене передати структурному підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки, вони використовуються у господарській діяльності товариства.

Як про це вказує позивач, та що у свою чергу встановлено судом, з метою проведення ремонту вказаних вагонів ТОВ "Лемтранс" були придбані деталі, що були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, зокрема:

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 64 від 01.02.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано гальмо стояночне К22.04-04.00.00.0-00СБ у кількості 2 шт. на загальну суму11 520,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення № 1874 від 26.02.2021.

Відтак, загальна вартість придбаних деталей становить 11 520, 00грн.

Разом з тим, 30.12.2020 між ТОВ "Лемтранс" та AT "Укрзалізниця" (регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця") укладено договір на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням № ДОН/В-21017/НЮ-П, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) вагонів замовника силами на базі структурних підрозділів підрядника - вагонних депо.

Деталі, придбані ТОВ "Лемтранс" для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані структурному підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до акту № 18 від 31.07.2021, наданих ТОВ "Лемтранс" для технічного обслуговування вагонів з відчепленням згідно договору № ДОН/В-21017/НЮ-П від 30.12.2020.

Відтак, у зв`язку з розукомплектуванням зазначених вагонів структурним підрозділом "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" були виконані ремонтні роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони.

Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 1 326, 95 грн, що підтверджується повідомленнями про прийняття вагонів з ремонту (форма ВУ-36М) за № 4775 від 04.07.2021, № 4777 від 05.07.2021, платіжним дорученням № 4908 від 10.06.2021 згідно рахунку № 220/729 від 07.06.2021.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача прямі збитки у загальному розмірі 12 955, 79 грн, мотивуючи це тим, що вони були понесені ТОВ "Лемтранс" у зв`язку з незабезпеченням залізницею збереження майна (вагонів) власних (орендованих) при їх курсуванні залізничними коліями.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п. 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Приписами ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.

Як про це вказувалось позивачем та що у свою чергу встановлено судом, наявними в матеріалах справи повідомленнями форми ВУ-23М, а саме: № 5858 від 21.06.2021 та № 6129 від 04.07.2021 підтверджується факт виявлених несправностей вагонів власності (оренди) № 63784318, № 59728154, що були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності деталей, на підставі чого й були оформлені зазначені повідомлення в яких вказано про найменування несправностей.

Відповідно до п. 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління І пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Також у даному стандарті зазначено, що пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагона із експлуатації.

Таким чином, складання відповідачем актів форми ВУ-23М є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені і саме цей акт є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого.

Відтак, за фактом встановлення відсутності деталей, вагони власності (оренди) ТОВ "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що і свідчить оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

У зв`язку із розукомплектування вагонів № 63784318, № 59728154 ТОВ "Лемтранс" було передано структурному підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт деталі, що були відсутні.

Як про це вказувалось позивачем, що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах доказами та встановлено судом, для ремонту даних вагонів позивачем було придбано деталі на суму 11 520, 00 грн та понесено витрати по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів та транспортуванню розукомплектованих вагонів) деталей на вагони в сумі 1 435, 79 грн, що загалом становить 12 955, 79 грн.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п. 14 цих Правил.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих та транспортування розукомплектованих вагонів склала 12 955, 79грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Суд відзначає, що у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 у справі № 904/4195/16, від 17.01.2017 у справі № 904/3013/16 викладено правову позицію, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах.

Відповідно до п. 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні

Разом з тим, оскільки порожні приватні вагони мають статус "вантажу" то відповідно до пункту 2 Правил складання актів повинен був бути сформований комерційний акт у зв`язку з пошкодженням вантажу (вагону).

Згідно п. 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Стосовно посилання відповідача у відзиві на відсутність комерційних актів, то як про це вказувалось позивачем та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "Лемтранс" зверталось із заявами та скаргами до відповідача про складання комерційних актів на пошкоджені вагони, проте, останнім було відмовлено у складанні відповідних актів, з посиланням на те, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів нормативним актами не передбачено.

Разом з тим, суд вказує, що складені Акти форми ВУ-23М, що містяться в матеріалах справи є належним та допустимим доказом того, що вагони власності (оренди) позивача були пошкоджені.

Відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України позивач не є належним позивачем у даній справі.

Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що сума у розмірі 11 520, 00 грн не відповідає обставинам справи, розмір суми позову є неналежним та не доведеним.

Також у відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що факт розукомплектування вагону не відноситься до експлуатаційних обставин, тому ремонт вагону підлягає оплаті позивачем відповідачу без відшкодування вартості такого ремонту; витрати на транспортування в сумі 108, 84 грн відшкодовуються на підставі Правил користування вагонами і контейнерами, внаслідок пошкодження вагону, а не вантажу, проте в даному випадку, за твердженням відповідача, вагон був вантажем.

Судом не приймається до уваги заперечення щодо неналежного позивача у справі, оскільки підставою для звернення позивача з даним позовом до суду є саме незабезпечення відповідачем збереження майна позивача під час перевезення, а позовна заява ґрунтується на нормах глави 82 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що підтвердженням, того, що вагони знаходяться на праві власності (оренди) у ТОВ "Лемтранс" є: договір фінансового лізингу № DNH0FLO52080 від 29.10.2018, договір поставки № 80/18 від 01.02.2018.

З огляду на викладене, за висновком суду, відповідачем не доведено належними та допустимими засобами доказування, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталося не з вини відповідача.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Таким чином, дослідивши всі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності сторін, суд дійшов висновку, що оскільки, при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого, ТОВ "Лемтранс" були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей та по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) на загальну суму 12 955, 79 грн, то за таких підстав, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги ТОВ "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто в розмірі 12 955, 79 грн.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А; ідентифікаційний код: 30600592) грошові кошти у розмірі 12 955 (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 79 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 22.07.2022.

Суддя М.Є.Літвінова

Дата ухвалення рішення22.07.2022
Оприлюднено25.07.2022

Судовий реєстр по справі —910/20311/21

Рішення від 22.07.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 09.12.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні