Рішення

від 22.07.2022 по справі 914/978/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2022 Справа № 914/978/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», місто Львів

до відповідача Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, місто Червоноград, Львівська область

про стягнення 3 467,92 грн.

Без виклику сторін.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення 3 467,92 грн заборгованості за електричну енергію.

Ухвалою суду від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

01.06.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 31.05.2022 (вх.№11604/22).

15.06.2022 від представника відповідача надійшло письмове пояснення на позовну заяву б/н від 14.06.2022 (вх.№12812/22).

07.06.2022 представником позивача подано до канцелярії суду відповідь на відзив за вих.№1178/2/2 від 06.06.2022 (вх.№12002/22), з доказами надіслання 06.06.2022 даної відповіді на відзив на адресу відповідача.

Отже, сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду. Свої міркування щодо суті спору у справі сторони виклали у позовній заяві, відзиві на позов, письмових поясненнях на позовну заяву та відповіді на відзив, наявних у матеріалах справи.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору №28067/2021 від 27.01.2021 про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг оплати за спожиту електроенергію за період з 01.01.2022 по 11.01.2022 згідно акта приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії від 01.02.2022 не провів, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 3 467,92 грн заборгованості.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що факт споживання електричної енергії в вказаний період та її обсяги встановлені спеціально уповноваженим учасником ринку - Оператором системи розподілу (ПрАТ «Львівобленерго») у спосіб та порядок встановлений чинним законодавством.

Та обставина, що споживач маючи передбачене законом право на одержання універсальної послуги, споживав електричну енергію без укладення договору з іншим електропостачальником, свідчить про те, що в спірному періоді між сторонами існували договірні відносини з постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах публічного договору приєднання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.04.2022 року у справі №914/776/22 було скасовано судовий наказ від 11.04.2022 року у справі №914/650/22 про стягнення вказаної заборгованості з боржника. Позивач стверджує, що такі обставини, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і стали підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду у порядку позовного провадження та просить стягнути з відповідача 3 467,92 грн заборгованості за електричну енергію.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 31.05.2022 (вх.№11604/22) проти позову заперечує. Викладені у позовній заяві доводи вважає необґрунтованими, незаконними та безпідставними.

Зокрема зазначає, що договір на електропостачання між сторонами був укладений 27.01.2021 року №28067/2021 на строк до 31.12.2021 року.

Жодних договірних відносин між Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» в 2022 році не існувало, а тому на думку відповідача, підстав стягувати заборгованість немає.

У письмових поясненнях на позовну заяву відповідач зазначає, що Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відноситься до бюджетної установи. Оскільки договір на електропостачання не було продовжено на період з 01.01.2022 по 11.01.2022 Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги немає жодних законних підстав для проведення розрахунку за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

27.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (надалі по тексту рішення позивач, згідно з договором - постачальник) та Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (надалі по тексту рішення відповідач, згідно з договором - споживач) уклали договір №28067/2021 про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі по тексту договір), згідно до п. 1.1. якого, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Відповідно до п. 2.1. договору №28067/2021 від 27.01.2021 постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія» (універсальна послуга) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача визначених в додатку №2 до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Додатком №1 до договору №28067/2021 від 27.01.2021 сторони погодили обсяги договірного споживання електричної енергії на об`єктах відповідача. Додатком №2 до договору №28067/2021 від 27.01.2021 сторонами визначено перелік об`єктів споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії.

За умовами п. 5.1. договору гранична ціна даного договору становить 49997,40 грн (з ПДВ). Дана гранична ціна передбачає максимальну величину коштів, які споживач сплатить постачальнику за електроенергію за цим договором.

Згідно із п.п. 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.8. договору №28067/2021 від 27.01.2021, сторони погодили, що гранична ціна, визначена в п. 5.1. цього договору, не визначає та не може визначати ціну 1 кВт*год. електричної енергії та вартість спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором. Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором. Збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього договору. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п.п. 5.10., 5.15. договору №28067/2021 від 27.01.2021, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі- спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати за поточний розрахунковий період.

Пунктом 5.17 договору №28067/2021 від 27.01.2021, сторони дійшли згоди, що рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків становить 5 робочих днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунків) визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника електричної енергії.

За умовами п. 5.20.2 договору №28067/2021 від 27.01.2021, споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.

Згідно із п.5.20.4. договору №28067/2021 від 27.01.2021, якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через Персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у постачальника на (4 четвертий) календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ними ознайомлений.

Відповідно до пп.1 п.6.2. договору №28067/2021 від 27.01.2021, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 13.1. договору №28067/2021 від 27.01.2021 цей договір набуває чинності і моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками, але не скоріше 01.01.2021 року та діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Відповідно до п.13.3. договору №28067/2021 від 27.01.2021 сторони в порядку статті 631 Цивільною кодексу України домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин щодо постачання/закупівлі електричної енергії постачальником універсальних послуг, які виникли між сторонами цього договору з 01.01.2021.

Пунктом 13.8. договору №28067/2021 від 27.01.2021 сторони погодили, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо повідомлення здійсненні в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку у якому обслуговується одержувач.

Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в договорі.

Відповідач є малим непобутовим споживачем та має право на отримання універсальних послуг згідно Закону України «Про ринок електричної енергії».

27.01.2021 шляхом підписання заяви-приєднання Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (споживач) приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу (договір), на умовах Комерційної пропозиції від 10.12.2021 «Універсальна 3 (непобутові)», яка є додатком 2 до цього договору, що розміщені на офіційному веб-сайті ТзОВ «Львівенергозбут» (постачальник) - www.lez.com.ua.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 4.1. договору для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.

Пунктом 5.1. договору закріплено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

У графі «Ціна» комерційної пропозиції «Універсальна- 3 (непобутові) від 10.12.2021 (надалі - комерційна пропозиція), що є додатком №2 до договору, вказано, що ціна сформована відповідно до «Порядку формування цін на універсальні послуги» (затверджений постановою НКРЕКП №1177 від 05.11.2018р. із змінами та доповненнями).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Відповідно до пункту 5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені комерційною пропозицією.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (тобто оператор системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго», до мереж якого приєднані електроустановки позивача).

ТзОВ «Львівенергозбут» виконує функцію постачальника універсальних послуг на території Львівської області. Перелік постачальників універсальних послуг визначений у додатку 3 до Методичних рекомендацій затверджених постановою НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268 (знаходиться у відкритому доступі).

01.02.2022 року ПрАТ «Львівобленерго», як оператором системи розподілу, та ТзОВ «Львівенергозбут», як електропостачальником, складено Акт приймання передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, згідно з якими останнім за період з 01.01.2022 по 11.01.2022 року спожито електричну енергію у кількості 619,00 кВт/год. Вказаний акт підписано начальником Червоноградського центру обслуговування ТзОВ «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» та скріплено їх печатками.

Згідно з рахунком на електричну енергію №7400002916220119 вартість поставленої позивачем відповідачу електричної енергії за період з 01.01.2022 по 11.01.2022 складає 3 467,92 грн.

Як стверджує позивач, з 12.01.2022 року постачання електричної енергії здійснюється іншим постачальником.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати за електроенергію в добровільному порядку, позивач для відновлення своїх порушених прав звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 3 467,92 грн.

Висновки суду.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Згідно пунктів 3.1.5., 3.1.7., 3.2.6. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до публічного договору розробленого електропостачальником на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (положення пп. 1.1.2. п. 1.1. Розділу і Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі Правила)).

У відповідності до п. 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та абзацу 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно частин 1, 2 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема: виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Згідно приписів частини 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 5.3.3 ПРРЕЕ універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності; в укладенні договору постачання електричної енергії.

У відповідності до п. 5.3.2 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг зобов`язаний, зокрема:

3) надавати універсальні послуги в установленому законодавством порядку виключно споживачам, які відповідно до законодавства мають право на їх отримання, та на умовах публічного договору приєднання, розробленого на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;

4) надавати універсальні послуги виключно за місцем провадження господарської діяльності;

12) оприлюднювати та оновлювати на своєму власному веб-сайті: Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; інформацію про умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника; ціни на універсальні послуги (не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування).

Згідно п. 5.5.5 споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є малим непобутовим споживачем та має право на отримання універсальних послуг згідно Закону України «Про ринок електричної енергії».

Як встановлено судом, Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (споживач) приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу (договір), на умовах Комерційної пропозиції від 10.12.2021 «Універсальна 3 (непобутові)», яка є додатком 2 до цього договору, що розміщені на офіційному веб-сайті ТзОВ «Львівенергозбут» (постачальник) - www.lez.com.ua.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У графі «Ціна» комерційної пропозиції «Універсальна- 3 (непобутові) від 10.12.2021 (надалі - комерційна пропозиція), що є додатком №2 до договору, вказано, що ціна сформована відповідно до «Порядку формування цін на універсальні послуги» (затверджений постановою НКРЕКП №1177 від 05.11.2018р. із змінами та доповненнями).

У графі «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції закріплено, що попередня оплата вартості електроенергії у розмірі прогнозованого обсягу у найближчому наступному періоді. Оплата здійснюється до 19 числа місяця, що передує розрахунковому періоду з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

У графі «Термін виставлення рахунку за електричну енергію та термін його оплати» Комерційної пропозиції закріплено, що остаточний рахунок за розрахунковий період надається протягом 3 робочих днів з моменту отримання інформації про обсяги споживання згідно з даними комерційного обліку, який оплачується протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку.

Розрахунковий період - календарний місяць (з першого по останнє число місяця (включно)).

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через систему онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим.

У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.

У разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів через Персональний кабінет, споживач зобов`язаний подати/отримати документи в паперовому вигляді наручно у центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у постачальника на 8 (восьмий) календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ними ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.

Матеріалами справи, а саме рахунком на електричну енергію №7400002916220119 за період з 01.01.2022 по 11.01.2022 та актом приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.02.2022 підтверджується, що у період з 01.01.2022 по 11.01.2022 відповідачем спожито 619,00 кВт/год вартістю 3 467,92 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 3 467,92 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві та поясненнях, суд зазначає наступне.

Предметом спору у справі є заборгованість за електричну енергію спожиту в період з 01.01.2022 по 11.01.2022. Факт споживання електричної енергії в цей період та її обсяги встановлені спеціально уповноваженим учасником ринку Оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» у спосіб та порядок встановлений чинним законодавством.

Відповідач зазначає, що в період з 01.01.2022 по 11.01.2022 жодних договірних відносин між сторонами не існувало. Водночас, не надав жодного доказу існування у вказаному періоді договірних відносин між ним та іншим електропостачальником.

Слід зазначити, що відповідач не заперечує факту споживання ним електроенергії у період з 01.01.2022 по 11.01.2022, доказів відсутності її споживання у вказаний період не надав. Постачання електроенергії у період з 01.01.2022 по 11.01.2022 іншим ніж позивач електропостачальником не довів.

Законодавство, яке регулює спірні правовідносини передбачає різні способи виникнення та оформлення договірних відносин між постачальником універсальної послуги та споживачем, який має право на цю послугу. Зокрема, згідно приписів статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг може здійснюватись на умовах публічного договору приєднання укладеного, в тому числі й шляхом споживання електричної енергії.

Безпідставним є також твердження відповідача про те, що оскільки договір на електропостачання не було продовжено на період з 01.01.2022 по 11.01.2022 то Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, як бюджетна установа, немає жодних законних підстав для проведення розрахунку за рахунок бюджетних коштів, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до вимог частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відсутність реєстрації бюджетних зобов`язань Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги не може бути підставою для відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, визнається порушенням бюджетного законодавства.

Отже, законом передбачено, що погашення зобов`язання за рахунок бюджету здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань за наявності відповідного бюджетного призначення, наданого розпорядником бюджетних коштів. У разі, якщо зобов`язання взято без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), бюджетна заборгованість не утворюється.

Однак, Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного кодексу України).

Спеціальні норми вказаного Кодексу не регулюють господарські відносини, які виникають між юридичними особами при укладенні господарських договорів та їх виконанні.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В свою чергу, бюджетним зобов`язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджено на виконання частини 7 статті 48 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №419/20732, також визначає, що бюджетним фінансовим зобов`язанням є зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - бюджетна кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством; зобов`язанням є будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет, в частині перевищення повноважень.

Таким чином, чинне законодавство розрізняє поняття «бюджетне зобов`язання» та «господарське зобов`язання», які відповідач безпідставно ототожнює.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідні правові позиції узгоджуються із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року, у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 року (пункт 40 рішення) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування не є виправданням за бездіяльність, а тому ним зроблений висновок, що такий випадок є порушення пункту 1 Першого протоколу.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Отже відповідач не спростував належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами доводів позовної заяви, не надав суду доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 481,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 100242 від 30.03.2022 на суму 248,10 грн та № 102970 від 16.05.2022 на суму 2 232,90 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (80100, Львівська область, місто Червоноград, проспект Шевченка, будинок 21; ідентифікаційний код юридичної особи 39759431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42092130) 3 467,92 грн заборгованості за електричну енергію та 2 481,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Рішення складено

та підписано 22.07.2022

Суддя Сухович Ю.О.