Рішення

від 13.07.2022 по справі 916/3604/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3604/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Ващенко О.В.

розглянувши справу № 916/3604/21 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Болградського міжрайонного управління водного господарства (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Пушкіна, буд. 103, код ЄДРПОУ 04544079, e-mail: bol_muvg@ukr.net)

до відповідача: Фермерського господарства "ТФ-Агро" (68752, Одеська область, Болградський район, село Василівка, вул. Гагаріна, 126, код ЄДРПОУ 42889012)

про стягнення 160 215,94 грн

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 року Болградське міжрайонне управління водного господарства звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3719/21/ до Фермерського господарства "ТФ-Агро" про стягнення заборгованості за договором № 30 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд від 01.04.2020 року у розмірі 160 222,64 грн, з яких:

- 92 297,66 грн - вартість послуг, пов`язаних із забором води;

- 43 595,75 грн - вартість витраченої електричної енергії;

- 24 329,23 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 30 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд від 01.04.2020 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628-629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 222, 230, 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Ухвалою суду від 29.11.2021 року залишено без руху позовну заяву Болградського міжрайонного управління водного господарства вх. № 3719/21 від 24.11.2021 року та зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.

02.12.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків /вх. № 32470/21/ на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021 року.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3604/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 07.02.2022 року постановлено справу № 916/3604/21 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.03.2022 р. о 12:30 год.

02.03.2022 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи /вх. № 5361/22/.

02.03.2022 року підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з запровадженням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 64/2022 № 2102-IX, строком на 30 діб, який згідно Указу Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено до 25.04.2022 року /затверджено Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 року/.

Ухвалою суду від 20.04.2022 року призначено підготовче засідання на 30.05.2022 року на 12:00 год.

У підготовчому засіданні 30.05.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.06.2022 року на 12:30 год.

09.06.2022 року на адресу суду надійшла заява Болградського міжрайонного управління водного господарства про забезпечення позову /вх. № 2-421/22/ у справі № 916/3604/21, в якій позивач просив накласти арешт на майно або грошові суми, кошти на банківських рахунках, що належать відповідачу чи в інших осіб у розмірі ціни позову.

09.06.2022 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог /вх. № 10134/22/ у справі № 916/3604/21, в якій позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 353 921,14 грн.

Ухвалою суду від 10.06.2022 року заяву Болградського міжрайонного управління водного господарства про забезпечення позову /вх. № 2-421/22 від 09.06.2022 року/ у справі № 916/3604/21 повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 10.06.20222 року залишено без руху заяву про збільшення позовних вимог /вх. № 10134/22 від 09.06.2022 року/ у справі № 916/3604/21.

У підготовчому засіданні 10.06.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.06.2022 року на 14:30 год.

Ухвалою суду від 22.06.2022 року повернуто заяву позивача про збільшення позовних вимог /вх. № 10134/22 від 09.06.2022 року/ у справі № 916/3604/21.

23.06.2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення документів /вх. № 11318/22/, зокрема, уточненого розрахунку заборгованості, відповідно до якого загальна заборгованість становить 160 215,94 грн, з яких:

- 92 297,66 грн - вартість послуг, пов`язаних із забором води;

- 43 595,75 грн - вартість витраченої електричної енергії;

- 24 322,53 грн - пеня, з якої: 8 087,51 грн - пеня за спожиту електроенергію; 16 235,02 грн - пеня за використання води.

23.06.2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті /вх. № 11515/22/.

У підготовчому засіданні 23.06.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду уточнення позовних вимог, в яких відповідач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути заборгованість у розмірі 160 215,94 грн. Також судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/3604/21 до судового розгляду по суті, судове засідання по суті призначено на 13.07.2022 року на 14:00 год.

До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 07.12.2021 року та ухвала суду від 07.02.2022 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (68752, Одеська область, Болградський район, село Василівка, вул. Гагаріна, 126, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

14.01.2022 року на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою", з ухвалою суду про відкриття провадження від 07.12.2021 року.

14.03.2022 року на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою", з ухвалою суду від 07.02.2022 року.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2021 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3604/21, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 01.04.2020 року між ФГ «ТФ-АГРО» /відповідач, замовник/, Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю /виконавець-1/, Болградським міжрайонним управлінням водного господарства /позивач, виконавець-2/ укладено договір № 20 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд.

Даний договір передбачає умови та порядок надання послуг, пов`язаних із забором води замовником з водних об`єктів із використанням водозабірних споруд виконавця-2 для поливу сільгоспкультур. Забір води замовником здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі виконавця-2, з якої здійснюється забір води замовником. Договір передбачає умови для поливу зрошуваних земель, проведення моніторингу меліоративного стану поливного масиву та виконання інших послуг по супроводу договору. Послуги, пов`язані із забором води та переміщення її державними меліоративними системами, здійснюється виконавцем-2 з урахуванням втрат води по тракту водоподачі та здійснення технологічних операцій на меліоративній мережі за умови забезпечення коштів з державного бюджету. При відсутності коштів з державного бюджету замовник оплачує вартість електроенергії на переміщення і транспортування води до поливного масиву у повному обсязі або частково, в залежності від ліміту фінансування водогосподарської діяльності /п.п. 1.1-1.4/.

Пунктом 2.0.1 договору визначено, що виконавець-1 зобов`язаний виконувати супровід договору та виконувати роботи з переліку видів послуг (згідно з додатком 7).

Положеннями п. 2.1 договору визначено обов`язки виконавця-2:

- надавати доступ до водозабірних споруд з метою забору води замовником згідно з планом поливу (додаток 1) відповідно до заявки замовника (додаток 2) протягом поливного сезону 2020 року, згідно з витратами, що не перевищують можливості точок водовиділу, та в обсягах, забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана державними насосними станціями для транспортування води до точок водовиділу, при умові своєчасного виконання замовником зобов`язань, передбачених у п. 2.2 цього договору /п. 2.1.1 договору/;

- забезпечити облік забору води з використанням водозабірних споруд за погодженим із замовником способом, встановленим у точках водовиділу (насосні станції) приладах обліку або іншими зазначеними методами (додаток 5) відповідно до умов, викладених у протоколі погодження договірної ціни (додаток 6) /п. 2.1.3 договору/;

- на підставі поданої замовником заявки на забір води протягом однієї доби надавати йому рахунок на попередню оплату послуг із забору води /п. 2.1.4 договору/;

- на підставі звірки розрахунків за послуги із забору води до 5 числа наступного за звітним місяцем надавати замовнику остаточний рахунок за послуги попереднього місяця /п. 2.1.5 договору/;

- надавати замовнику розрахунки сумарних планових питомих норм, пов`язаних із забором води по тракту водозабора (додаток 8) та вартість послуг 1 м3 води.

Положеннями п. 2.2 договору визначено обов`язки замовника:

- не пізніше ніж за 5 днів до початку кожного поливу письмово подавати виконавцю-2 заявку на необхідний обсяг забору води, безпосередньо перед поливами подавати уточнену заявку, яка є підставою для включення насосної станції, відкриття засувки тощо /п. 2.2.2 договору/;

- своєчасно оплачувати виконавцям вартість послуг, пов`язаних із забором замовлених обсягів води /п. 2.2.3 договору/;

- в оперативному порядку до 8 годин(и) подавати в диспетчерську службу виконавця-2 за телефоном (04846) 4-25-54 заявку на наступну добу з обов`язковим подальшим письмовим її підтвердженням в журналі роботи точки водовиділу /п. 2.2.6 договору/;

- завчасно не менше ніж за добу повідомляти виконавця-2 про причини відмови від заявлених обсягів води /п. 2.2.7 договору/;

- забезпечити звірку обсягів забраної води та використаної електроенергії, підписання відповідних актів до 5го числа наступного за розрахунковим місяцем /п. 2.2.8 договору/.

Положеннями п. 3.1 договору визначено порядок обліку води. Так, облік обсягів забраної води здійснюється засобом вимірювальної техніки, який замовник може встановлювати за власний рахунок у точці водозабору та забезпечує його повірку. При відсутності у замовника засобу вимірювальної техніки облік обсягів забраної води може вестись: засобами вимірювальної техніки виконавця-2, за атестованими методиками виконання вимірювань, за технологічними параметрами насосної станції. Ведення обліку обсягів забраної води у цьому договорі (за домовленості з замовником) здійснюється згідно додатку №5. Виконавець-2 щомісячно готує і спільно з виконавцем-1 та представником замовника підписує акти звірки обсягів забраної води (додаток 3).

Положеннями п. 3.2 договору визначено порядок обліку електроенергії. Так, облік електроенергії здійснюється лічильниками, які встановлені у точці водовиділу (насосна станція). Виконацець-2 щомісячно готує та спільно з представником замовника підписує двосторонні акти звірки обсягів використаної електроенергії в точці водовиділу (додаток 4). Облік перетоків реактивної енергії та втрати в трансформаторах обчислюється енергопостачальною організацією і надаються виконавцю-2 для подальшої оплати замовником. У разі припинення роботи насосної станції через відсутність письмових заявок від замовника витрати електроенергії (активної і реактивної) на власні потреби насосної станції за цей місяць замовником оплачуються в повному обсязі.

Порядок розрахунку визначено розділом 4 договору. Так, оплата вартості послуг із забору води на полив зрошуваних земель здійснюється за договірною ціною за 1 м3 води за фактично забрані обсяги води відповідно до калькуляції /п. 4.1 договору/. Договірна ціна узгоджується у протоколі погодження договірної ціни на послуги, пов`язані із забором води (додаток 6) /п. 4.2 договору/. Послуги, пов`язані із забором води та переміщенням її державними меліоративними системами надаються замовнику виключно при умові відсутності у нього боргів за отримані послуги і використану електроенергію за попередні розрахункові періоди протягом дії договору та нарахувань за замовлену воду по здійсненню технологічних операцій по трактам, згідно актів звірок та розрахунків /п. 4.3 договору/. Виконавець-2 зобов`язаний не пізніше 5го числа розрахункового місяця надати замовнику акт на оплату остаточної вартості наданих послуг. Замовник зобов`язаний на протязі 5 банківських днів після одержання акту, здійснити остаточний розрахунок за фактично надані послуги з забору води /п. 4.4 договору/. Підставою для платежів за надані послуги, пов`язані із забором води замовнику на полив та здійснення технологічних операцій до точки водовиділу є:

- рахунок виконавця-2, складений згідно з договірною ціною на підставі акту про надання послуг, пов`язаних із забором води (додаток 3);

- рахунок виконавця-2 на відшкодування вартості використаної електроенергії на підставі акту (додаток 4).

Відповідно до п. 5.2 договору, за невиконання замовником пункту 4.4 договору встановлюється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період нарахування пені від енергопостачальної організації від суми заборгованості за кожний день прострочення.

В разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань по договору виконавці і замовник несуть відповідальність згідно з діючим законодавством /п. 5.4 договору/.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань та до кінця поточного року /п. 7.1 договору/.

Додатком № 5 до договору № 30 від 01.04.2020 року є Угода про облік забору води з використанням водозабірних споруд, відповідно до якої сторони виконацевь-2 та замовник дійшли згоди, що ведення обліку обсягів забраної води у цьому договорі здійснюється по витратомірам УЗР-В «Акуетрон». У разі їх відсутності або виходу з ладу згідно методики: МВВ 964.21-01 «Об`єм та об`ємна витрата води, перекачаної насосною станцією».

Додатком № 6 до договору № 30 від 01.04.2020 року є Протокол погодження договірної ціни на послуги, пов`язані із забором води та супровід із забору 1 м3 води для поливу сільгоспкультур за поливний період 2020 року до договору № 30 від 01.04.2020 року. У Протоколі сторони підтверджують, що сторонами досягнуто домовленості про розмір договірної ціни на послуги із забору 1м3 води на підставі розрахунків, виконаних виконавцями у сумі 96 копійок. Замовник перераховує виконавцю-1 п`ять копійок та виконавцю-2 залишкову суму вартості 1 м3 води, а саме 91 копійку. Розрахунки здійснюються замовником за надані послуги відповідно до актів звірки забраної води.

Судом досліджено надані позивачем акти звірки обсягів використаної електроенергії по НСП «Банівська» по договору № 30 від 01.04.2020 року:

- за вересень 2020 року у розмірі 2 433,85 грн;

- за серпень 2020 року у розмірі 17430,02 грн;

- за липень 2020 року у розмірі 13 248,06 грн;

- за червень 2020 року у розмірі 8739,43 грн;

- за травень 2020 року у розмірі 5206,60 грн;

- за квітень 2020 року у розмірі 5 752,48 грн.

Акти підписані сторонами без зауважень та претензій. Всього на 52 810,44 грн.

Судом досліджено надані позивачем акти звірки обсягів забраної води та розрахунки за послуги, пов`язані із забором води за квітень 2020 року до договору № 30 від 01.04.2020 року:

- за квітень 2020 року у розмірі 12544,35 грн;

- за травень 2020 року у розмірі 11740,82 грн;

- за червень 2020 року у розмірі 19611,41 грн;

- за липень 2020 року у розмірі 28669,55 грн;

- за серпень 2020 року у розмірі 36025,99 грн;

- за вересень 2020 року у розмірі 4490,85 грн.

Акти підписані сторонами без зауважень та претензій. Всього на 113 085,97 грн.

Судом досліджено надані позивачем рахунки на сплату вартості витрат на електроенергію та послуг, пов`язаних із забором води, а саме:

- № 133 від 02.10.2020 року за вересень 2020 року на суму 6924,70 грн, з яких: 2028,20 грн - витрати електроенергії, 3742,38 грн - обсяг води;

- № 114 від 02.09.2020 року за серпень 2020 року на суму 53 456,01 грн, з яких: 14 525,02 грн - витрати електроенергії, 30 021,65 грн - обсяг води;

- № 100 від 31.07.2020 року за липень 2020 року на суму 41 917,61 грн, з яких: 11040,05 грн - витрати електроенергії, 23891,29 грн - обсяг води;

- № 70 від 01.07.2020 року за червень 2020 року на суму 28 350,84 грн, з яких: 7282,86 грн - витрати електроенергії, 16 342,84 грн - обсяг води;

- № 55 від 02.06.2020 року за травень 2020 року на суму 25 244,25 грн, з яких: 2329,21 грн - витрати електроенергії, 4672,09 грн - обсяг води;

- № 21 від 24.04.2020 року заявка на забір води на ІІІ дек. квітня 2020р. на суму 10 750,00 грн, з яких: 2588,33 грн - витрати електроенергії, 6370,00 грн - обсяг води;

- № 20 від 24.04.2020 року за квітень 2020 року на суму 6092,70 грн, з яких: 654,50 грн - витрати електроенергії, 1915,55 грн - обсяг води; 2507,20 грн - заборгованість по рах. № 6 від 27.03.2020 року;

- № 6 від 27.03.2020 року заявка на забір води на І дек квітня 2020 року на суму 13 008,64 грн, з яких: 3560,53 грн - витрати електроенергії, 7280,00 грн - обсяг води.

01.07.2020 року відповідач сплатив позивачу суму у розмірі 20 000,00 грн з призначенням платежу «за послуги забору води зг. рах № 55 від 02.06.2020 року», що вбачається із відповідної виписки по рахунку.

25.09.2020 року позивач направив відповідачу претензію вих. № 03-565а про сплату заборгованості за надані послуги у розмірі 135 891,00 грн.

02.10.2020 року позивач направив відповідачу претензію вих. № 03-512 про сплату заборгованості за надані послуги у розмірі 135 893,41 грн.

04.11.2020 року позивач направив відповідачу претензію вих. № 03-642 про сплату заборгованості за надані послуги у розмірі 135 893,41 грн.

05.12.2020 року позивач направив відповідачу претензію вих. № 03-766 про сплату заборгованості за надані послуги у розмірі 137 007,39 грн.

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором № 30 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд від 01.04.2020 року у розмірі 160 215,94 грн, з яких: 92 297,66 грн - вартість послуг, пов`язаних із забором води; 43 595,75 грн - вартість витраченої електричної енергії; 24 322,53 грн - пеня, з якої: 8 087,51 грн - пеня за спожиту електроенергію; 16 235,02 грн - пеня за використання води.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, ідо виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення з відповідача оплати за договором № 30 про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд від 01.04.2020 року.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за послуги, пов`язані із забором води по договору № 30 від 01.04.2020 року становить 93 085,97 грн /113 085,97 - 20 000,00/, а заборгованість з відшкодування використаної електроенергії по НСП «Банівська» - 52 810,44 грн.

Разом із тим, позивачем заявлено до стягнення 92 297,66 грн - вартість послуг, пов`язаних із забором води; та 43 595,75 грн - вартість витраченої електричної енергії.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням вказаного, розглядаючи справу за правилами ч. 1 ст. 14 ГПК України, тобто в межах заявлених позивачем вимог, господарський суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуг, пов`язані із забором води у розмірі 92 297,66 грн та 43 595,75 грн - вартість витраченої електричної енергії.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 24 322,53 грн, з якої: 8 087,51 грн - пеня за спожиту електроенергію; 16 235,02 грн - пеня за використання води, господарський суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Положення ч. 1. 2. 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків: штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом вище, пунктом 5.2 договору визначено, що за невиконання замовником пункту 4.4 договору встановлюється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період нарахування пені від енергопостачальної організації від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Разом із тим, п. 4.4 договору визначено, що замовник зобов`язаний на протязі 5 банківських днів після одержання акту, здійснити остаточний розрахунок за фактично надані послуги з забору води /п. 4.4 договору/.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок пені та встановлено, що розрахунок здійснене без врахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України. У зв`язку із чим, судом здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого розмір пені становить 11 310,61 грн, з яких: 3577,33 грн - пеня за спожиту електроенергію; 7733,28 грн - пеня за використання води.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Болградського міжрайонного управління водного господарства підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 403,34 грн, що вбачається із платіжного доручення.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог Болградського міжрайонного управління водного господарства, судовий збір у розмірі 2 208,10 грн /91,88 % від задоволених вимог/ підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Болградського міжрайонного управління водного господарства - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ТФ-Агро" (68752, Одеська область, Болградський район, село Василівка, вул. Гагаріна, 126, код ЄДРПОУ 42889012) на користь Болградського міжрайонного управління водного господарства (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Пушкіна, буд. 103, код ЄДРПОУ 04544079, e-mail: bol_muvg@ukr.net) заборгованість за договором про надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд від 01.04.2020 року у розмірі 147 204,02 грн /сто сорок сім тисяч двісті чотири гривні 02 копійки/, з яких: 92 297,66 грн - вартість послуг, пов`язаних із забором води; 43 595,75 грн - вартість витраченої електричної енергії; 11 310,61 грн - пеня, з яких: 3577,33 грн - пеня за спожиту електроенергію; 7733,28 грн - пеня за використання води.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ТФ-Агро" (68752, Одеська область, Болградський район, село Василівка, вул. Гагаріна, 126, код ЄДРПОУ 42889012) на користь Болградського міжрайонного управління водного господарства (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Пушкіна, буд. 103, код ЄДРПОУ 04544079, e-mail: bol_muvg@ukr.net) судовий збір у розмірі 2 208,10 грн /дві тисячі двісті вісім гривень 10 копійок/.

4. В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 липня 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко