Рішення

від 20.07.2022 по справі 916/302/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/302/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗТРАНШЕЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ" (вул. 4- станція Люстдорфської дороги, 1 лінія, 14,Одеса,Одеська область,65049) до відповідача: Науково-виробниче об`єднання "Спецпожсервіс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вул. Пироговська, 3/5,Одеса,Одеська область,65058) про стягнення 410767,52 грн.;

за участю представників:

від позивача: Рогаліна Г.В. - ордер

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗТРАНШЕЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Науково-виробниче об`єднання "Спецпожсервіс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення 410767,52 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору підряду №19/11-20 від 19.11.2020

Ухвалою суду від 09.02.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.03.2022

02.03.2022р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з запровадженням 24.02.2022 воєнного стану указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який 14.03.2022 згідно указу Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено до 25.04.2022.

02.03.2022 року Рада Судів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022 рекомендовано суддям: продовжити розгляд справ раніше знятих з розгляду, зокрема, з участю учасників справ у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням думки учасників справ; відкладати підготовчі та судові засідання в межах розумного строку відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності повідомлення учасників справи або за наявності їх клопотання про це із посиланням на перешкоджання їх явки у зв`язку із введенням воєнного стану; здійснювати розгляд справ у письмовому провадженні;- продовжити видачу судових наказів у наказному провадженні; продовжити видачу наказів на виконання судових рішень, що набрали законної сили.

З огляду на перебування судді Літвінова С.В. у відпустці з 28.02.2022 по 08.04.2022, а також враховуючи вимоги ст. 3 Конституції України, господарський суд призначив іншу дату судового засідання у справі №916/3939/21, а саме на 23.05.2022.

Ухвалою суду від 26.06.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "18" липня 2022 р.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно до витягу. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „адресат відсутній за вказною адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 18.07.2022 не з`явились.

У судовому засіданні 18.07.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

19.11.2020 року між НВО «СПЕЦПОЖСЕРВІС» (ТОВ), як замовником, та ТОВ «Безтраншейні технології та комунікації», як підрядником, укладений договір підряду № 19/11-20, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з будівництва об`єкту: «Нове будівництво причалу № l-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями ДП «Одеський морський торговельний порт» по вул. Миколи Гефта, 3 Приморського району м. Одеса. Одеської філії ДП «АМПУ». Завершальний комплекс робіт за відкоригованим робочим проектом». Прокладання трубопроводів методом ГНБ (п. 1.1 договору підряду).

Пунктом 2.1 договору підряду визначено, що вартість робіт, що доручаються підряднику за даним договором, визначена на підставі додатку № 1 до договору, складає: 725709,62 грн., в тому числі ПДВ - 120951,60 грн. Зазначена вартість не включає вартість труб, що прокладаються. Невід`ємною частиною цього договору є Додаток N° 1 - Договірна ціна (п. 7.1 договору підряду).

Договірна ціна на будівництво: «Нове будівництво причалу N° l-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями ДП «Одеський морський торговельний порт» по вул. Миколи Гефта, 3 Приморського району м. Одеса. Одеської філії ДП «АМПУ». Завершальний комплекс робіт за відкоригованим робочим проектом». Прокладання трубопроводів методом ГНБ, що здійснюється в 2020 році, яка підписана сторонами, складає 725709,62 грн.

Порядок розрахунків встановлений п.п. 3.1, 3.2 договору підряду, за якими замовник перераховує підряднику до початку робіт аванс в розмірі 50% від суми договору. Остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 5 банківський днів з моменту прийняття від підрядника виконаних робіт та підписання актів виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3 в порядку та на умовах, визначених цим договором.

16.12.2020 року відповідачем був сплачений аванс у розмірі 362854,81 грн.

Як зазначає позивач, 28.12.2020 року ТОВ «БТТАК» належним чином виконало свої зобов`язання з будівництва вказаного у п. 1.1 договору об`єкту у встановлений договором строк. Цього ж дня сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року форми КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року форми КБ-3 на загальну суму 725709, 62 грн. Таким чином, кінцева дата оплати виконаної ТОВ «БТТАК» роботи припадає на 05.01.2021 року. В порушення узгоджених строків розрахунку будівельні роботи НВО «Спецпожсервіс» оплачені лише частково.

Листом від 19.03.2021 року за N 78 ТОВ «БТТАК» повідомило відповідача про наявність заборгованості за договором підряду. Також, 24.12.2021 року НВО «Спецпожсервіс» отримало претензію про погашення заборгованості, проте борг так і не сплатило.

Отже, позивач вважає, що мтаном на дату подання позовної заяви розмір основного боргу замовника перед підрядником складає 362 854,81 грн.

Крім того, позивач вважає, що за прострочення оплати виконаних будівельних робіт (за період з 06.01.2021 по 28.01.2022) відповідач також зобов`язаний сплатити 3 % річних, що складає 11 571,59 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 36 341,12 грн.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси ТОВ «БТТАК», позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів про стягнення 362854,81грн. основна заборгованість, 11571,59грн.- 3 % річних та 36341,12 грн.- інфляційні витрати та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду є оплатним, а тому обов`язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов`язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за договором підряду у розмірі 362854,91грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 28.12.2020р. та довідкой про вартість виконаних робіт та витрати, які підписані обома сторонами договору без жодних претензій по якості та обсягу робіт зі сторони Замовника тому позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 11571,59грн.- 3 % річних та 36341,12 грн.- інфляційні витрати.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 11571,59грн., індексу інфляції у розмірі 36341,12грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Науково-виробничого об`єднання "Спецпожсервіс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вул. Пироговська, 3/5, Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 23857499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗТРАНШЕЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ" (вул. 4- станція Люстдорфської дороги, 1 лінія, 14, Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 37759969) заборгованість в сумі 362854,81грн., 3% річних в сумі 11571,59грн., інфляційні витрати в сумі 36431,12грн. та 6161,51 грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22 липня 2022 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов