Ухвала

від 22.07.2022 по справі 461/3669/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3669/22

Провадження № 1-кс/461/2889/22

УХВАЛА

22.07.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши заяву (клопотання) міського голови міста Львова ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

Міський голови міста Львова ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:08:003:0017 площею 0,351 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс-Плюс» (ЄДРПОУ 34368355).

В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова, задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт, серед іншого, на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:08:003:0017 площею 0,351 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вулиця Митрополита Липківського, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс-Плюс» (ЄДРПОУ 34368355).

Заявник вказує на те, що на даний час обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно відпали, а тому відсутня необхідність у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, заявник, обґрунтовуючи подане клопотання, вказує, що на даний час набрало законну силу судове рішення про затвердження мирової угоди, відповідно до якого вказана земельна ділянка перейшла у власність Львівської міської територіальної громади, а тому подальше застосування арешту перешкоджає можливості власника розпоряджатися вказаним нерухомим майном, зокрема його реєстрації.

Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів наведених у ньому.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися.

Прокурор Галицької окружної прокуратури подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Зазначив, що не заперечує щодо скасування арешту, оскільки на даний час ухвалено судове рішення, відповідно до якого об`єкт нерухомого майна перейшов до заявника у власність у спосіб передбачений законом.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи представника заявника, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021140000000785 від 25.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.04.2018 року накладено арешт, на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:08:003:0017 площею 0,351 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вулиця Митрополита Липківського, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс-Плюс» (ЄДРПОУ 34368355).

Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речових доказів.

З клопотання міського голови та долучених до нього документів встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2022 року у справі №914/1083/19 затверджено мирову угоду між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс-Плюс» (ЄДРПОУ 34368355), відповідно до якої сторони угоди визнали, що земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:08:003:0017 площею 0,351 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вулиця Митрополита Липківського, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс-Плюс» (ЄДРПОУ 34368355) є власністю Львівської міської територіальної громади.

Як вбачається із клопотання прокурора від 22.07.2022, він не заперечує щодо скасування арешту, оскільки на даний час обставини які стали підставою для накладення арешту змінились.

Таким чином, в ході розгляду клопотання встановлено, що станом на день звернення до слідчого судді з даним клопотанням про скасування арешту вищезазначеного об`єкту нерухомого майна обставини, які стали підставою для його накладення змінилися, у зв`язку з чим необхідність у подальшому арешті можна вважати недоцільною.

Згідно ч. 1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Разом з тим, також слід відзначити наступне.

Відповідно до положень ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Таким чином, положення чинного законодавства визначають порядок зберігання речових доказів, коло осіб на яких покладено належне зберігання та передбачають випадки передачі майна на відповідальне зберігання.

Отже, наведене вказує на те, що на орган досудового розслідування, серед іншого, покладено обов`язок щодо вжиття заходів стосовно належного зберігання речових доказів у справі, а також вжиття дієвих заходів щодо недопущення необґрунтованого застосування заходів забезпечення кримінального провадження до учасників провадження, в тому числі після зміни обставин які стали підставою для їх застосування.

В свою чергу, в ході розгляду клопотання встановлено, що скасування арешту не призведе до спричинення шкоди інтересам досудового розслідування

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про наявність правових підстав для скасування арешту та наявність законних підстав для задоволення клопотання, оскільки доводи заявника підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані в ході судового розгляду, а прокурор не заперечує щодо скасування арешту на даному етапі досудового розслідування.

При цьому враховую, що орган досудового розслідування наділений відповідними повноваженнями та зобов`язаний вживати заходи щодо збереження речового доказу або передачу його на відповідальне зберігання.

Таким чином, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.04.2018 в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:08:003:0017 площею 0,351 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вулиця Митрополита Липківського, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс-Плюс» (ЄДРПОУ 34368355).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1