Ухвала

від 15.07.2022 по справі 761/12875/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12875/22

Провадження № 1-кс/761/7186/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72022000220000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2022, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72022000220000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2022.

Клопотання мотивоване тим, що другим відділом детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000009 від 02.05.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами реалізації під час дії правового режиму воєнного стану товарів військового призначення, ввезених на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, легалізації (відмивання)майна,одержаногозлочиннимшляхом,вособливовеликому розмірі за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на рахунки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в період з 01.03.2022 по цей час надійшли грошові перекази із різних рахунків із призначеннями платежів: «teplovyzory dlia armyy»; «тепловизионный прицел»; «тепловизор ir50»; «teplovizory dlia zsu»; «доплата за тепловизор»; «на тепловизор бремен»; «тепловiзор x-eye e2n»; «тепло»; «благотворительная помощь для покупки тепловизоров»; «тепловизоры для армии»; «тепловизионный прицел»; «infiray cl42»; «dolg za teplik»; «допомога армiї»; «допомога всу»; «волонтерська допомога»; «help ukraine army»; «покупка тепловизора для нужд зсу тепловизор hikmicro lynx lc0»; «благотворительность»; «благодiйнiсть»; «humanitarian aid»; «оплата за каску»; «каски»; «каски 22 шт/10 марта»; «придбання засобу захисту (балiстичний шлем»; «каска размер l»; «каска 3-а класс. размер s»; «днепр каска»; «каска»; «каска3-а»; «каска 3а звичайн l»; «каска обр. кой навушники м32 кой перчатки мульт.»; «за две каски, кривой рог»; «бронежилет»; «броня+рюкзаки 65л»; «брон al2o3+p.e single curve plate 0.0707sqm»; «рюкзак 65 литров, сумка сброс»; «перчатки, наколiнх, рюкзак36»; «берцы 44р две плиты на бриник»; «баллистический шлем»; «придбання засобiв захисту (балiстич.шлем, тактич.наушн.)»; «на квадрик»; «за тепловiзори»; «теплiки» та інші.

Після переказу грошових коштів на особисті банківські рахунки

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи у місті Будапешт (Угорщина), здійснюють закупівлю товарів військового призначення в магазинах, які розташовані на території країн Європейського Союзу за цінами значно нижчими від цін, за які продавали відповідні товари на території України.

Зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 систематично здійснювали закупівлю товарів в магазинах, які розташовані в місті Будапешт (Угорщина), місті Орадя (Румунія) та інших містах Європейського Союзу, зокрема: «WEIGL VADASZBOLT, BUDAPEST, HU», «LEITZ-HUNGARIA, BUDAPEST, HU», «ETELE VADA'SZBOLT, BUDAPEST, HU», « ІНФОРМАЦІЯ_1 , BUDAPEST, HU», « ІНФОРМАЦІЯ_2 , ORADEA, RO», «MOL*ATN EUROPE, 16507816325, BG».

У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у місті Будапешт (Угорщина), з метою отримання надприбутків від реалізації на території України товарів військового призначення, розуміючи про необхідність сплати відповідно до ПК України та МК України податку на додану вартість та мита при ввезенні товарів на митну територію України, за не встановлених слідством обставин отримав підроблені документи (митні декларації, гарантійні листи), які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», відповідно до яких постачальниками товарів були благодійні організації, у тому числі організація «Фундація Української Греко-Католицької церкви в Угорщині», (реєстраційний номер НОМЕР_1 , податковий номер (Adoszam) 19253660-1-43, юридична адреса: Szekhelye: 1125 Budapest, Istenhegyi ut 101/D), про нібито відправлення від зазначених організацій гуманітарної допомоги в Україну.

Кінцевими отримувачами товарів відповідно до підроблених митних декларацій та гарантійних листів була військова частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, а також Міністерство оборони України, Збройні Сили України, правоохоронні органи та інші військові добровольчі формування.

На підставі вказаних підроблених документів ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 організовували доставку товарів військового призначення із-за кордону в Україну під виглядом гуманітарної допомоги, без сплати відповідних митних платежів та податку на додану вартість, через пасажирський залізничний транспорт та автомобільний транспорт.

За вищевказаних обставин ОСОБА_4 за попередньою змовою з

ОСОБА_5 та іншими особами під час дії воєнного стану у період з 01.03.2022 по цей час здійснили під виглядом гуманітарної допомоги ввезення товарів військового призначення через митний кордон України та подальшу їх реалізацію підприємствам, установам, організаціям, а також безпосередньо громадянам України на загальну суму 71954938,57 грн.

У ході реалізації свого плану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залучили до вказаної незаконної діяльності ряд фізичних осіб, а також використовують реквізити ряду благодійних фондів та юридичних осіб.

Зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості фінансових інструментів використовують банківські рахунки відкриті в банківських установах України БФ «Самсонія» (код ЄДРПОУ 432258801).

Таким чином, дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та інших осіб можуть бути пов`язані із легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом, а також незаконним використанням з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги.

Відповідно до даних наявних в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовують у своїй злочинній діяльності банківський рахунок НОМЕР_3 , що належить БФ«Самсонія» (код ЄДРПОУ 432258801), який відкрито у ПАТ "МОТОР- БАНК" (МФО 313009).

Постановою слідчого грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку відкритому БФ «Самсонія» (код ЄДРПОУ 432258801) у ПАТ "МОТОР- БАНК" (МФО 313009), визнано речовими доказами.

Прокурор зазначає, що грошові кошти з зазначеному рахунку можуть бути перераховані на розрахункові рахунки інших юридичних/фізичних осіб, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Отже, з метою збереження речових доказів, запобігання протиправним діям з використанням банківських рахунків, припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених державі збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на банківський рахунок вищезазначеного підприємства, який відкрито у ПАТ "МОТОР- БАНК" (МФО 313009), зокрема видаткової частини рахунків за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів та призначених для виплати заробітної плати.У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Метою арешту вказаного майна, зазначив забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що другим відділом детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000009 від 02.05.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами реалізації під час дії правового режиму воєнного стану товарів військового призначення, ввезених на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, легалізації (відмивання)майна,одержаного злочиннимшляхом,вособливовеликому розмірі за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 від 27.06.2022 у вказаному кримінальному провадженні рахунок, на якй сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадіїдосудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Крім того, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 27.06.2022, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

Водночас, слідчий суддя приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення комісійіної судової експертизи у кримінальному провадженні №72022000220000009 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.06.2022 №13889/22-72/15233-15237/22-72, та вважає, що арешт майна на рахунку підлягає саме у сумі, визначеній експертами, як несплата митних платежів при реалізації товару, який ввезений через митний кордон України без декларування, що становить 7 195 493,86 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

При цьому слідчий суддя не вбачає підстав у зобов`язанні службових осіб у ПАТ"МОТОР-БАНК"(МФО313009)надати групі прокурорів та слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000009, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахунковому рахунку, оскільки це не передбачено нормами Кримінально процесуального кодексу.

Керуючись статтями 2, 7, 131, 132, 159-164, 166, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72022000220000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2022, - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_3 , що належить БФ «Самсонія» (код ЄДРПОУ 432258801), який відкрито у ПАТ "МОТОР-БАНК" (МФО 313009), у розмірі, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, що становить 7 195 493,86 грн.

В іншій частині клопотання,- відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1