Ухвала

від 22.07.2022 по справі 243/2273/22

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/2273/22

Провадження № 2/243/1335/2022

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2022 року

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Л.Є. розглянувши позовну заяву адвоката Дерев`янченко Ярослава Юрійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області за участю третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Фермерського Господарства «Почин-1», Фермерського Господарства «Династія-1», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права довічного успадкованого володіння на земельні ділянки, в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява адвоката Дерев`янченко Ярослава Юрійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області за участю третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Фермерського Господарства «Почин-1», Фермерського Господарства «Династія-1», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права довічного успадкованого володіння на земельні ділянки, в порядку спадкування за законом.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованоЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, визначених зокрема ст. ст.175,177 ЦПК України.

Частиною 4ст. 177 ЦПК Українипередбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак разом з позовною заявою адвокатом Дерев`янченко Я.Ю. до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, яке мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 знаходиться у скрутному матеріальному становищі, зазначає, що сума судового збору за дві вимоги немайнового характеру, перевищує 5% річний дохід позивачки, який підтверджується податковою декларацією і складає 17103,5 грн. за 2021 рік.

Згідно ч. 1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у

порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень ст.8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони,суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк,але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки,які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки),які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав,відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (статтею 12 ЦПК Україничинною на даний час) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Разом з тим, у розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір`відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати, може мати місце за виключних обставин. Суд звертає увагу, що визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується реальний рівень майнового стану.

Отже, основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.

Так, позивач як на єдину підставу відстрочки від сплати судового збору посилається на скрутний матеріальний стан та на підтвердження надає лише податкову декларацію про майновий стан.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правова позиція щодо необхідності підтвердження незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених уст. 8Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Також, Верховний Суд вказав на те, що вказаною нормою передбачено право суду, а не

його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому,ст. 129 Конституції України якодну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Надаючи оцінку податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, як доказу скрутного матеріального становища ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вказана декларація не може беззаперечно свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору, а саме вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо, та не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивачки станом на дату подання позову, оскільки ОСОБА_1 може мати і інші джерела доходу.

ОСОБА_1 не подано до суду на підтвердження свого скрутного матеріального становища Довідки ОК-5 - тобто сформованих індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб.

До того ж, ОСОБА_1 не надано й документів на підтвердження того, що вона має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про її скрутне матеріальне становище.

Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим в задоволенні клопотання про відстрочення судового збору до ухвалення рішення слід відмовити та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Крім того суд звертає увагу, що з позовом про визнання права довічного успадкованого володіння на земельні ділянки, в порядку спадкування за законом адвокат звернувся від імені двох позивачів, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

ОСОБА_2 до суду не надано документ підтверджуючий сплату судового збору.

Також суд зазначає, що право довічного успадковуваного володіння за своєю правовою природою відноситься до речових прав, не є особистим немайновим правом, яке нерозривно пов`язане з фізичною особою, є об`єктом спадкування та входить до складу спадщини. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 носять майновий характер, оскільки спір у справі виник з приводу визнання права на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат

сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами. При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову в даному спорі, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна. На підставі викладеного, позивачі повинні визначити ціну позову станом на дату подання позовної заяви, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки), надавши відповідні докази та оплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру з розрахунку 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інетересах яких діє адвокат Дерев`янченко Ярослав Юрійович, потрібно усунути зазначені в ухвалі недоліки, а саме надати суду оригінали квитанції про сплату судового збору за вимоги майнового характеру.

Реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів: Слов`янське УК/м. Слов`янськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37803368, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA698999980313121206000005075, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

За змістом ч. 1 ст.185 ЦПК Українипозовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно доУказу Президента України від 24.02.2022 № 64/2002 «Про введення воєнного стану в Україні»на всій території України введено воєнний стан. Як вбачається з рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Роз`яснити позивачам, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст.175,177,185,260,261 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання представника позивачів, адвоката Дерев`янченко Ярослава Юрійовича про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення - залишити без задоволення.

Позовну заяву адвоката Дерев`янченко Ярослава Юрійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області за участю третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Фермерського Господарства «Почин-1», Фермерського Господарства «Династія-1», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права довічного успадкованого володіння на земельні ділянки, в порядку спадкування за законом, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном п`ять днів, який обчислювати з дня закінчення воєнного стану.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко