Рішення

від 21.07.2022 по справі 120/3515/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 липня 2022 р. Справа № 120/3515/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Агромрія Плюс" до Соболівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

20.04.2022 року Фермерське господарство "Агромрія плюс" звернулось в суд з адміністративним позовом до Соболівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зазначив, що звернувся до відповідача із клопотанням про надання в оренду (в тому числі шляхом проведення аукціону) земельних ділянок комунальної форми власності, однак, відповідач відмовив у задоволенні такого клопотання.

Мотивуючи відмову у задоволенні клопотання, відповідач зазначив, що:

- на земельні ділянки з кадастровими номерами №0523786400:02:000:0758, №0523786400:02:000:0732 рішенням сесії Соболівської сільської ради були надані дозволи громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;

- земельні ділянки з кадастровими номерами №0523788000:02:000:0189, №0523788000:01:000:0134, №0523786400:01:000:0378 підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах);

- земельна ділянка з кадастровим номером №0523786400:02:000:0762 виділена як земельна частка (пай) і знаходиться на завершальному етапі оформлення.

На переконання позивача, відмова у наданні в оренду земельних ділянок за кадастровими номерами №0523786400:02:000:0762, №0523788000:02:000:0189, №0523788000:01:000:0134, №0523786400:01:000:0378 є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим Фермерське господарство "Агромрія плюс" звернулось в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 25.04.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

04.05.2022 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.05.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином завірені матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

23.05.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема, зазначив, що земельна ділянка за кадастровим номером №0523786400:02:000:0762 не належить до земель комунальної власності, а тому вони не можуть розпоряджатись даною земельною ділянкою.

Крім того, земельні ділянки з кадастровими номерами, зазначеними у позовній заяві сформовані, а отже їх передача у користування повинна здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), однак позивач не звертався до відповідача з клопотанням щодо надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Також, в порушення вимог ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України позивач не додав до клопотання про надання в оренду (в тому числі шляхом проведення аукціону) земельних ділянок комунальної форми власності графічні матеріали, які містять окреслене зазначення бажаного місця розташування земельних ділянок та не зазначив їх цільове призначення.

З огляду на вище викладене, просить суд відмовити в задоволені даного адміністративного позову.

13.06.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій представник позивача зазначив, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої у Державному земельному кадастрі відповідно до ЗУ "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складання документації із землеустрою. Оскільки, земельні ділянки з кадастровими номерами №0523786400:02:000:0758, №0523786400:02:000:0732, №0523788000:02:000:0189, №0523786400:02:000:0762, №0523788000:02:000:0134, №0523786400:01:000:0378 сформовані, необхідність подавати клопотання про розроблення проекту землеустрою у позивача відсутня.

Щодо тверджень відповідача про неналежність земельної ділянки з кадастровим номером №0523786400:02:000:0762 до земель комунальної власності, зазначає, що у рішенні про відмову у задоволенні клопотання про надання в оренду (в тому числі шляхом проведення аукціону) земельних ділянок комунальної форми власності, відповідачем зазначено, що вказана ділянка була виділена як земельна частка (пай) і знаходиться на завершальному етапі оформлення.

Стосовно земельних ділянок за кадровими номерами №0523788000:02:000:0189, №0523788000:01:000:0134, №0523786400:01:000:0378, які зазначені відповідачем, як такі, що підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів проведення підготовчих дій для проведення аукціону, відповідно до ч.4 ст. 136 Земельного кодексу України.

Крім того, зазначає, що до заяви №01/10-с від 11.02.2022 року були долучені графічні матеріали (викопіювання), роздруковані із Публічної кадастрової карти України, де визначено місце розташування, цільове призначення, кадастровий номер та площа вказаних земельних ділянок, на відсутність яких у відзиві на позовну заяву вказав відповідач. Разом з тим, рішення про відмову у задоволенні клопотання про надання в оренду (в тому числі шляхом проведення аукціону) земельних ділянок комунальної форми власності не містить зауважень до змісту та форми заяви, доданих до неї додатків, в тому числі щодо місця розташування земельних ділянок, їх цільового призначення, тощо.

Враховуючи зазначене, просив суд задовольнити даний адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 21.02.2022 року Фермерське господарство "Агромрія плюс" звернулось до Соболівської сільської ради з проханням розглянути питання щодо можливості надання ФГ "Агромрія плюс " в оренду (в тому числі шляхом проведення аукціону) земельних ділянок на території Соболівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, які перебувають в комунальній власності, а саме:

- земельної ділянки з кадастровим номером №0523786400:02:000:0758, площею 24,976 га;

- земельної ділянки з кадастровим номером №0523786400:02:000:0732, площею 13,7059 га;

- земельної ділянки з кадастровим номером №0523788000:02:000:0189, площею 14,4098 га;

- земельної ділянки з кадастровим номером №0523786400:02:000:0762, площею 1,2303 га;

- земельної ділянки з кадастровим номером №0523788000:02:000:0134, площею 9,78 га;

- земельної ділянки з кадастровим номером №0523786400:01:000:0378, площею 34,92

33 га;

Рішенням №916 від 29.03.2022 року Соболівської сільської ради позивачу відмовлено у задоволенні клопотання щодо надання земельних ділянок в оренду, оскільки:

- на земельні ділянки з кадастровими номерами №0523786400:02:000:0758, №0523786400:02:000:0732 рішенням сесії Соболівської сільської ради надані дозволи громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;

- земельні ділянки з кадастровими номерами №0523788000:02:000:0189, №0523788000:01:000:0134, №0523786400:01:000:0378 підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах);

- земельна ділянка з кадастровим номером №0523786400:02:000:0762 виділена як земельна частка (пай) і знаходиться на завершальному етапі оформлення;

На переконання позивача, відмова у наданні в оренду земельних ділянок за кадастровими номерами №0523786400:02:000:0762, №0523788000:02:000:0189, №0523788000:01:000:0134, №0523786400:01:000:0378 є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим Фермерське господарство "Агромрія плюс" звернулось в суд з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Cтаттею 124 Земельного кодексу України передбачений порядок передачі земельних ділянок в оренду.

Згідно положень цієї статті, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Разом з тим, ст. 123 ЗК України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування

Частина 3 цієї статті говорить, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Разом з тим, повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1-3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 та 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вже встановлено судом, позивачу відмовлено у наданні в оренду (в тому числі шляхом проведення аукціону) земельних ділянок комунальної форми власності кадастровий номер №0523788000:02:000:0189, №0523788000:01:000:0134 №0523786400:01:000:0378, оскільки останні підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Надаючи оцінку викладеному, суд зазначає, що процедура продажу земельних ділянок державної та комунальної власності та прав на них на земельних торгах передбачена главою 21 Земельного кодексу України "Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах" (статті 134-139).

Згідно вказаних норм можна виділити наступні етапи земельних торгів:

- добір земельних ділянок для продажу;

- підготовка лотів до земельних торгів;

- проведення торгів та встановлення їх результатів;

- оприлюднення інформації про проведені торги.

Згідно із положеннями частини 4 статті 136 ЗК України, проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) виготовлення, погодження та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою у випадках, визначених цим Кодексом;

б) стартова ціна лота;

в) строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки;

г) відомості про особу, уповноважену організатором земельних торгів на укладення (підписання) договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги;

ґ) проект договору купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 136 ЗК України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що заборона відчужувати та надавати у користування земельні ділянки розпочинає свою дію не з моменту включення цієї ділянки до переліку земельних ділянок, а саме з моменту, коли конкретна земельна ділянка або права на неї вже виставлені на земельні торги.

Тобто, сам лише факт прийняття рішення про включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги, не є самостійною підставою для заборони їх відчужувати та надавати у користування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних документів, які б підтверджували, що земельні ділянки, які бажає отримати позивач в оренду, виставлено на земельні торги.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 137 ЗК України документація щодо кожного лота розміщується організатором земельних торгів в електронній торговій системи як окремий електронний документ, підписаний організатором або його представником та складений за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Документація щодо кожного лота після визнання торгів такими, що відбулися, передається організатором земельних торгів переможцю торгів.

Проте, суду не надано доказів розміщення інформації щодо земельних торгів з продажу права оренди на бажані позивачем земельні ділянки в електронній системі.

Таким чином, за відсутності доказів, які б підтверджували факт виставлення бажаних позивачем земельних ділянок на земельні торги, доводи відповідача в цій частині є безпідставими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення № 916 від 29.03.2022 року в частині відмови позивачу у наданні в оренду земельних ділянок за кадастровими номерами № №0523788000:02:000:0189, №0523788000:02:000:0134, №0523786400:01:000:0378 є протиправним, та підлягає скасуванню.

Що стосується відмови у надані в оренду земельної ділянки кадастровий номер №0523786400:02:000:0762 з тих підстав, що остання виділена як земельна частка (пай) і знаходиться на завершальному етапі оформлення, то суд зазначає наступне.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. № 720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектару сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

З огляду на зазначене, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Отже, власнику документа, що посвідчує право на земельну частку (пай) або його спадкоємцю встановлюється кінцевий строк для оформлення права власності на таку земельну ділянку - до 01.01.2025.

Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право тимчасово розпоряджатися землями колективної власності шляхом передачі їх в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них, з 2025 року звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна безхазяйним (із встановленням права власників не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, які з поважних причин пропустили строк виділення їх в натурі (на місцевості) та безоплатно одержати земельні ділянки із земель комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Разом з тим, суд наголошує, що сформовані та нерозподілені (не витребувані) частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, перебувають лише у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відтак, сформовані та нерозподілені (не витребувані) частки (паї) не відноситься до земель, які на підставі Земельного кодексу України вважаються комунальною власністю.

Суд наголошує, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження доводів відповідача щодо виділення бажаної позивачем земельної ділянки, як земельної частки (паю) та доказів реєстрації права власності на неї, а тому такі доводи є безпідставними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Соболівською сільською радою, не обґрунтовано та не доведено правомірність підстав для відмови позивачу у наданні в оренду земельних ділянок за кадастровими номерами №0523788000:02:000:0189, №0523788000:02:000:0134, №0523786400:01:000:0378, №0523786400:02:000:0762, а тому рішення № 916 від 29.03.2022 року в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про скасування рішення Соболівської сільської ради №916 від 22.03.2022 року то суд вважає, що така підлягає задоволенню частково, оскільки правомірність відмови у наданні в оренду земельних ділянок за кадастровими номерами №0523786400:02:000:0758 та №0523786400:02:000:0732 судом не досліджувалась та позивачем не оскаржується.

Що стосується посилань відповідача на те, що передача бажаних позивачем земельних ділянок має здійснюватись на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, то суд вважає їх безпідставними, оскільки абзацом 5 частини 1 статті 123 ЗК України визначено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Посилання відповідача на те, що у заяві позивача не вказано цільове призначення земельних ділянок, а графічні матеріали не містять місця розташування бажаних позивачем земельних ділянок, як на підставу для відмови у наданні в оренду земельних ділянок, на думку суду є формальними, оскільки у клопотанні позивач зазначив кадастрові номера бажаних ним земельних ділянок.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у цій справі здійснюється відповідно до вимог ч. 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 916 від 29.03.2022 року Соболівської сільської ради в частині відмови у наданні в оренду Фермерському господарству "Агромрія плюс" земельних ділянок для ведення фермерського господарства за кадастровими номерами №0523788000:02:000:0189, №0523788000:02:000:0134, №0523786400:01:000:0378, №0523786400:02:000:0762.

Зобов`язати Соболівську сільську раду повторно розглянути клопотання Фермерського господарства "Агромрія плюс" про надання в оренду (в тому числі шляхом проведення аукціону) земельних ділянок за кадастровими номерами №0523788000:02:000:0189, №0523788000:02:000:0134, №0523786400:01:000:0378, №0523786400:02:000:0762 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Агромрія плюс" (вул. В.Чорновола, 29/1, кв.61, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44609223) понесенні витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240,5 грн. (тисяча двісті сорок п`ять гривень, п`ятдесят копійок) за рахунок місцевого бюджету Соболівської сільської ради (вул. 40-річчя Перемоги, 7, с. Соболівка, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04330792).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "Агромрія плюс" (вул. В.Чорновола, 29/1, кв.61, м. вінниця, код ЄДРПОУ 44609223);

Відповідач: Соболівська сільська рада (вул. 40-річчя Перемоги, 7, с. Соболівка, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04330792);

Суддя Дончик Віталій Володимирович