Рішення

від 22.07.2022 по справі 140/3688/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3688/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТРЕЙД ОСОВА» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» (далі ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасувати рішення відповідача №UA205030/2021/000095/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000096/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000098/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000099/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000100/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000101/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000102/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000103/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000104/2 від 28.09.2021 про коригування митної вартості товарів Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, ввезення яких в Україну задекларовано товариством з обмеженою відповідальність НОВОТРЕЙД ОСНОВА в митному режимі імпорт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2021 між ТзОВ «НОВВОТРЕЙД ОСНОВА» та компанією Joint Stock Company «Bedryste» (м. Шауляй, Литва) було укладено контракт №2-21. На умовах даного контракту товариство у період серпня-вересня 2021 року придбало у компанії «Joint Stock Company «Bedryste» прокат плоский з вуглецевої сталі (товар) для подальшого імпорту в Україну. ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» до Волинської митниці було подано митні декларації (МД), а разом з ними наступні документи для підтвердження визначеної декларантом за першим методом митної вартості товару (за ціною договору (контракту)): договір від 02.08.2021 №2-21, інвойси, автотранспортні накладні, специфікації, прайс-листи, платіжні банківські документи, яких було цілком достатньо для завершення митного оформлення товару.

Однак Волинською митницею 22.09.2021, 23.09.2021 та 27.09.2021 були прийняті спірні рішення про коригування митної вартості №UA205030/2021/000095/2, №UA205030/2021/000096/2, №UA205030/2021/000098/2, №UA205030/2021/000099/2, №UA205030/2021/000100/2, №UA205030/2021/000101/2, №UA205030/2021/000102/2, №UA205030/2021/000103/2, №UA205030/2021/000104/2 та митну вартість визначено за резервним методом. Позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав, оскільки всупереч статтям 53 і 54 Митного кодексу України (далі МК України) відповідач не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості, а застосовані у рішенні формулювання щодо розбіжностей у документах є свідченням штучного створення ознак невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості та її розрахунку вимогам законодавства у митній справі.

Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, також ознаки підробки документів відсутні й усі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам. Так, прайс-лист не є тим документом, що підтверджує походження товару, більше того Республіка Польща, Італійська Республіка та інші входять до складу Європейського Союзу; декларантом разом з іншими документами подано банківські квитанції про оплату товару, згідно п.3.3 контракту розрахунок проводиться банківським переказом, що узгоджується із записом у пакувальному листі; витрати за банківським переказом покладені на відправника переказу (позивача) та ці витрати були понесені на митній території України, а отже вони не включаються до ціни товару; вказані у платіжному дорученні реквізити це не рахунок, а міжнародний код ідентифікатора банку (ВІС), який банки використовують для здійснення фінансових операцій; наданими платіжними дорученнями оплачено кілька партій товару, про що було повідомлено відповідача і розбіжності в цій частині відсутні; вказана у митній декларації країни експорту у позиції «Особливі відмітки» інформація «Faktura VAT nr.» є внутрішньою інформацією митних органів Польщі; будь-які розбіжності щодо вартості товару, зазначеного у інвойсі та декларації країни експорту відсутні, а формування статистичної вартості товару, який експортується, є внутрішньою інформацією відповідної країни Європейського Союзу, спосіб формування, включення або не включення до статистичної вартості будь-яких складових, регулюється внутрішнім законодавством відповідної країни.

Позивач також зазначає, що у спірних рішеннях про коригування митної вартості, крім номера та дати митної декларації (UA100410/2021/690128 від 30.06.2021), яка бралася за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не наводить будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. У всіх випадках як аналогічний товар брався не один товар за однією декларацією, а різні товари за різними деклараціями, у зв`язку з чим у кожному випадку суми коригування є різними, і визначальним є не вага, а вартість за кілограм продукції.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.179-188). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, було встановлено розбіжності та неточності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Зокрема, в інвойсах, рахунках-фактурах зазначено країну походження «European Union», в той час як в прайс-листах країну походження зазначено «Польща», у п. 3.3 контракту №2-21 від 02.08.2021 зазначається, що оплата здійснюється у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) або після відвантаження товару продавцем, однак у пакувальному листі до інвойсу умови платежу зазначено банківський рахунок, про що в митного органу відсутня інформація, як і відсутня інформація про витрати за переказом за рахунок відправника, про що зазначено у платіжному дорученні. Також у контракті вказано рахунок SWІFТ-НАВАLТ22, а у платіжному дорученні - рахунок SWIFT-НАВАLТ22ХХХ; у інвойсі вартість товару зазначена одна, однак у платіжному дорученні сума переказу зазначена значно вища; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру, про що в митного органу відсутня інформація. У інвойсі вартість товару зазначена в Євро і в митній декларації країни експорту цю ж вартість зазначено в злотих, однак згідно офіційного курсу Республіки Польща сума, яка зазначена в Євро не співпадає із сумою в злотих.

Як вважає, відповідач, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, є беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість заявленого товару, та як наслідок, підставою для витребовування додаткових документів, які б спростували вказані розбіжності. Разом з тим, декларант повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості, при тому, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару на момент здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта.

Враховуючи ненадання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом. Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару за рішеннями від 22.09.2021 №UA205030/2021/000095/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 16.08.2021 №UA209170/2021/064119), від 22.09.2021 №UA205030/2021/000096/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 16.08.2021 №UA209170/2021/064119), від 23.09.2021 №UA205030/2021/000098/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 16.08.2021 №UA209170/2021/064119), від 23.09.2021 №UA205030/2021/000099/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 16.08.2021 №UA209170/2021/064119), від 27.09.2021 №UA205030/2021/000100/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 11.08.2021 №UA209170/2021/063092), від 27.09.2021 №UA205030/2021/000101/2 на рівні 1,37 Євро/кг (за МД від 07.08.2021 №UA2100190/2021/692119), від 27.09.2021 №UA205030/2021/000102/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 14.09.2021 №UA205030/2021/22256), від 27.09.2021 №UA205030/2021/000103/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 14.09.2021 №UA205030/2021/22256), 28.09.2021 №UA205030/2021/000104/2 на рівні 1,23 Євро/кг (за МД від 16.08.2021 №UA209170/2021/064119).

З наведених підстав відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 22.06.2022 за вх. №22866/22 (т.2 а.с.21-23) позивач підтримав свою правову позицію та просив позов задовольнити повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

02.08.2021 між ТзОВ «Новотрейд Основа» (покупець) та «Joint Stock Company «Bedryste» (продавець) було укладено договір (контракт) №2-21 (т.1, а.с.18-19), згідно з яким продавець продає, а покупець купує прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, в рулонах та/або в листах з полімерним і цинковим або алюмо-цинковим покриттям (далі товар). Назва, кількість та ціна товару зазначається на кожну конкретну партію товару у фактурах (інвойсах), які є невід`ємними частинами цього контракту. Кожна партія товару супроводжується такими товарно-супровідними документами: фактурою (інвойсом), пакувальним листом-специфікацією, CMR, експортною декларацією, сертифікатом походження або іншим документом про країну походження товару (пункти 2.1-2.3 договору).

Загальна вартість всіх партій товару за договором становить 7000000,00 євро. Ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах). В ціну товару включається вартість тари (упакування) товару. Оплата здійснюється aбo у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) a6o після відвантаження товару продавцем. Платежі здійснюються в євро на будь-який з банківських рахунків продавця, що зазначені в цьому договорі. Всі банківські збори та комісії з переказу валютних коштів продавцю оплачуються покупцем (пункти 3.1-3.4 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору №2-21 поставка товару буде здійснюватися продавцем партіями зі складу (місце зазначено в інвойсі) та на умовах DAP-Ковель (Україна) згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо інше не зазначено в специфікації (пакувальному листі) на окрему партію товару.

22.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023086 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 275 гр/м2, колір QBR03 - 4490кг, колір QBR03 - 3920кг, колір QBR03 - 3620кг, колір QBК01 - 4680кг, колір QBК01 - 44240кг; всього нетто - 20950кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 14455.5000 євро (еквівалентно 453275,33 грн, за курсом на день оформлення МД 31.35660000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 453275,33 грн (т.1, а.с.191-зворот-192).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 21.09.2021 №М/36/09/2021; автотранспортна накладна від 21.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 21.09.2021 №М/36/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 21.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.193зворот-198).

Крім того, 22.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023091 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 200 гр/м2, колір 8017RAL - 5118кг, колір 3005RAL - 4846кг; розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2 колір 3011RAL - 5185кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND. розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 200 гр/м2, колір 8017RAL - 5118кг, колір 3005RAL - 4846кг; розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2, колір D724U - 6000кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND. Вага нетто: 21149 кг». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 14592,8100 євро (еквівалентно 457580,91грн. за курсом на день оформлення МД 31.35660000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 457580,91грн (т.1, а.с.201).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 21.09.2021 №М/37/09/2021; автотранспортна накладна від 21.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 21.09.2021 №М/37/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 21.09.2021 б/н (т.1, а.с.77зворот 80зворот; т.1, а.с.203-208).

23.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023226 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2,; колір D716U - 5910кг, колір D716U - 5110кг, колір D905U - 4110кг, колір D905U - 4070кг, колір D724U 4160кг, всього нетто - 23360кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 16118,4000 євро (еквівалентно 504273,82 грн, за курсом на день оформлення МД 31.28560000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 504273,82 грн. (т.1, а.с.211).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 22.09.2021 №М/40/09/2021; автотранспортна накладна від 22.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 22.09.2021 №М/40/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 22.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.213-217).

Також, 23.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023234 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 275 гр/м2,; колір QBR03 - 4310кг, колір QBК01 - 4160кг, колір QBК01 - 4090кг, колір QGY01 - 4130кг, колір QGY01 - 4110кг, всього нетто - 20800кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 14352 євро (еквівалентно 449010.93 грн, за курсом на день оформлення МД 31.28560000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 449010.93 грн. (т.1, а.с.221зворот - 222).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 22.09.2021 №М/41/09/2021; автотранспортна накладна від 22.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 22.09.2021 №М/41/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 22.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.213-217).

24.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023338 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2,; колір D724U - 5420кг, колір D817U - 4940кг, колір D817U - 4990кг, колір D819U - 6040кг, всього нетто - 21390кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 14759,1000 євро (еквівалентно 458780,72 грн, за курсом на день оформлення МД 31.08460000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 458780,72грн. (т.1, а.с.229).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 23.09.2021 №М/44/09/2021; автотранспортна накладна від 23.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 23.09.2021 №М/44/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 23.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.213-217).

Також 24.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023344 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2,; колір D7016 - 4980кг, колір D7016 - 6020кг, колір D7016 - 6010кг, колір D7024 - 6030кг, всього нетто - 23040кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 15897,6000 євро (еквівалентно 494170,54 грн, за курсом на день оформлення МД 31.08460000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 494170,54грн. (т.1, а.с.237).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 23.09.2021 №М/42/09/2021; автотранспортна накладна від 23.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 23.09.2021 №М/42/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 23.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.213-217).

24.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023358 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2,; колір D305U - 6140кг, колір D905U - 5910кг, колір D716U - 4900кг, колір D804U - 6010кг,, всього нетто - 22960кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 15842,4000 євро (еквівалентно 492454,67 грн, за курсом на день оформлення МД 31.08460000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 492454,67 грн. (т.1, а.с.247).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 23.09.2021 №М/45/09/2021; автотранспортна накладна від 23.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 23.09.2021 №М/45/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 23.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.213-217).

25.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023478 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 275 гр/м2, колір QBR03 - 3920кг, колір QGY01 - 4600кг, колір QGY01 - 4210кг, колір QBК01 - 4040кг, колір QBК01 - 44240кг; розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2, колір D819U - 4650кг, всього нетто - 21420кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 14779,8000 євро (еквівалентно 459424,17 грн, за курсом на день оформлення МД 31.08460000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 459424,17 грн (т.2, а.с.6).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 23.09.2021 №М/43/09/2021; автотранспортна накладна від 23.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 23.09.2021 №М/43/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 23.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.193зворот-198).

25.09.2021 ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» подало МД №UA205030/2021/023658 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2, колір 3005RAL - 4900кг, колір 3005RAL - 4891кг, колір 3011RAL - 5120кг; розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 200 гр/м2, колір 8004RAL - 5148кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND. ; розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 275 гр/м2, колір QBR03 - 3920кг. Всього нетто: 23979 кг. Торгівельна марка: ARCELORMITTAL. Виробник: ARCELORMITTAL POLAND.». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 16545,5100 євро (еквівалентно 515829,44 грн, за курсом на день оформлення МД 31.17640000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 515829,44 грн (т.2, а.с.14).

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) від 25.09.2021 №М/46/09/2021; автотранспортна накладна від 25.09.2021 б/н; декларація про походження товару від 25.09.2021 №М/46/09/21; прайс-лист виробника товару від 07.09.2021 б/н; контракт від 02.08.2021 №2-21; договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2021 №230; специфікація від 25.09.2021 б/н (т.1, а.с.58 зворот 65; т.1, а.с.193зворот-198).

На електронні повідомлення митниці товариство листами від 28.09.2021 №б/н, 23.09.2021 №б/н, 27.09.2021 №б/н, 24.09.2021 №б/н, 27.09.2021 №б/н, 22.09.2021 №б/н, від 24.09.2022 №б/н, 22.09.2021 №б/н, 23.09.2021 №б/н інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, зокрема митні декларації країни відправлення та платіжні доручення, додаткові документи подаватись не будуть. (т.1, а.с.25зворот, 33 зворот, 39, 46, 53зворот, 64зворот, 72зворот, 80, 86зворот).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від №UA205030/2021/000095/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000096/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000098/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000099/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000100/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000101/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000102/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000103/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000104/2 від 28.09.2021 (т.1, а.с.20, 28, 35, 41, 48, 56, 67, 75, 82), а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205030/2021/03101, №UA205030/2021/03091, №UA205030/2021/03089, №UA205030/2021/03092, №UA205030/2021/03062, №UA205030/2021/03090, №UA205030/2021/03063 (т.1, а.с.26зворот, 40, 47, 54зворот, 65зворот-66, 73 зворот, 81).

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності:

за МД №UA205030/2021/023086 в інвойсі від 21.09.2021 №М/36/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», в той час як у прайс-листі від 07.09.2021 №б/н країною походження товару є Польща; у пункті 3.3 контракту від 26.08.2021 №3-21 зазначено, що оплата за товар здійснюється або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) або після відвантаження товару продавцем, однак у пакувальному листі до інвойсу від 21.09.2021 умови платежу зазначено банківський переказ, про щ о в митного органу відсутня інформація. У додатково наданій митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1020/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA209170/2021/064119 від 16.08.2021 (т.1, а.с.56);

за МД №UA205030/2021/023091 в інвойсі від 21.09.2021 №М/37/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», в той час як у прайс-листі від 21.09.2021 №б/н країною походження товару є Польща; у пункті 3.3 контракту від 26.08.2021 №3-21 зазначено, що оплата за товар здійснюється або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) або після відвантаження товару продавцем, однак у пакувальному листі до інвойсу від 21.09.2021 умови платежу зазначено банківський переказ, про щ о в митного органу відсутня інформація. У додатково наданій митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1018/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA209170/2021/064119 від 16.08.2021 (т.1, а.с.75);

за МД №UA205030/2021/023226 в інвойсі від 22.09.2021 №М/40/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», в той час як у прайс-листі від 22.09.2021 №б/н країною походження товару є Польща; у платіжному дорученні від 16.09.2021 №13 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 16.09.2021 №13 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 22.09.2021 №М/40/09/21 вартість товару 16118,4 євро, однак у платіжному дорученні від 16.09.2021 №13 сума переказу 77354,2 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1025/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 22.09.2021 №М/40/09/21 вартість товару 16118,4 євро, а у митній декларації країни експорту від 22.09.2021 №21PL301010E1067072 73141 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 16118,4 євро становить 73414,47 злотих). Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA209170/2021/064119 від 16.08.2021 (т.1, а.с.28);

за МД №UA205030/2021/023234 в інвойсі від 22.09.2021 №М/41/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», а у прайс-листі від 22.09.2022 №б/н - Польщу; у платіжному дорученні від 16.09.2021 №13 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 16.09.2021 №13 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 22.09.2021 №М/41/09/21 вартість товару 14 352 євро, однак у платіжному дорученні від 16.09.2021 №13 сума переказу 77354,2 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1027/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 22.09.2021 №М/41/09/21 вартість товару 14352 євро, а у митній декларації країни експорту від 22.09.2021 №21PL301010E1066988 65 096 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 14352 євро становить 65369,05 злотих). Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA209170/2021/064119 від 16.08.2021 (т.1, а.с.82);

за МД №UA205030/2021/023338 у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1030/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданих документах містяться наступні розбіжності: у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 23.09.2021 №М/44/09/21 вартість товару 14759,1 євро, однак у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 сума переказу 78904,85 євро; в інвойсі від 23.09.2021 №М/44/09/21 вартість товару 14759,1 євро, а у митній декларації країни експорту від 23.09.2021 №21PL301010E1072216 65 950 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 14759,1 євро становить 67223,27 злотих). Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA209170/2021/063092 від 11.08.2021 (т.1, а.с.41);

за МД №UA205030/2021/023344 у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру І/000092/21, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданих документах містяться наступні розбіжності: у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 23.09.2021 №М/42/09/21 вартість товару 15897,6 євро, однак у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 сума переказу 78904,85 євро; у митній декларації країни експорту від 23.09.2021 №21PL301010E1072802 72 135 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 15897,6 євро становить 72408,79 злотих). Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,37 євро/кг за МД № UA100190/2021/692119 від 07.08.2021 (т.1, а.с.67);

за МД №UA205030/2021/023358 рахунок-фактура №М/45/09/21 від 23.09.2021 містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща зазначеної в прайс-листі від 23.09.2021 №б/н; специфікація до інвойсу №М/45/09/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданій митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1038/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA205030/2021/22256 від 14.09.2021 (т.1, а.с.35);

за МД №UA205030/2021/023478 рахунок-фактура №М/43/09/21 від 23.09.2021 містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща зазначеної в прайс-листі від 23.09.2021 №б/н; специфікація до інвойсу №М/43/09/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданій митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1036/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA205030/2021/22256 від 14.09.2021 (т.1, а.с.48);

за МД №UA205030/2021/023658 у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 20.09.2021 №14 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/1049/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 25.09.2021 №М/46/09/21 вартість товару 16545,51 євро, у митній декларації країни експорту від 25.09.2021 №21PL301010E1082679 75087 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 16545,51 євро становить 75359,83 злотих). Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 1,23 євро/кг за МД № UA209170/2021/064119 від 16.08.2021 (т.1, а.с.20).

Також роз`яснено декларанту право на звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу.

Товар було випущено у вільний обіг за МД: №UA205030/2021/023155 від 22.09.2021 (т.1, а.с.57), №UA205030/2021/023154 від 22.09.2021 (т.1, а.с.76), №UA205030/2021/023257 від 23.09.2021 (т.1, а.с.29), №UA205030/2021/023259 від 23.09.2021 (т.1, а.с.83), №UA205030/2021/023155 від 22.09.2021 (т.1, а.с.57), №UA205030/2021/023563 від 27.09.2021 (т.1, а.с.42), №UA205030/2021/023565 від 27.09.2021 (т.1, а.с.68), №UA205030/2021/023606 від 27.09.2021 (т.1, а.с.36), №UA205030/2021/023588 від 27.09.2021 (т.1, а.с.49), №UA205030/2021/023155 від 22.09.2021 (т.1, а.с.57), №UA205030/2021/023588 від 27.09.2021 (т.1, а.с.49), №UA205030/2021/023691 від 28.09.2021 (т.1, а.с.21), шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 53 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, договір від 02.08.2021 №2-21, рахунки-фактури (інвойси)на кожну партію товару, специфікації (пакувальні листи) до інвойсів, а також інші документи, які згідно з пунктом 2.3 договору від 02.08.2021 №2-21 є товарно-супровідними документами, серед них автотранспортна накладна (CMR), експортна декларація, документ про країну походження товару).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так контрактом від 02.08.2021 №2-21 визначено, що ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах); в ціну товару включається вартість тари (упакування) (а.с.18-19).

Визначені пунктом 4.1 договору №2-21 умови поставки товару (партіями зі складу, зазначеного в інвойсі) на умовах DAP-Ковель означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Відповідно до інвойсу від 21.09.2021 №М/36/09/21 ціна товару становить 14455,50 євро (т.1, а.с. 59), така ж ціна вказана і в МД №UA205030/2021/023086 від 22.09.2021 (т.1, а.с.191 зворот 192). Так само вартість товару в інвойсі від 21.09.2021 №М/37/09/21 (т.1, а.с.78) 14592,81 євро відповідає вартості, зазначеній в МД №UA205030/2021/023091 від 22.09.2021 (т.1, а.с.201). Відсутні розбіжності між вартістю товару в інвойсі від 22.09.2021 №М/40/09/21 (т.1, а.с.31 зворот) та в МД №UA205030/2021/023226 від 23.09.2021 16118,40 євро (т.1, а.с.211). Також відповідно до інвойсу від 22.09.2021 №М/41/09/21 вартість товару становить 14352,00 євро (т.1, а.с.84 зворот) і така ж ціна вказана в МД №UA205030/2021/023234 від 23.09.2021 (т.1, а.с.221 зворот 222). Відповідно до інвойсу від 23.09.2021 №М/44/09/21 (т.1, а.с.44) 14759,10 євро відповідає тій ціні, що зазначена в МД №UA205030/2021/023338 від 24.09.2021 (т.1, а.с.229). В інвойсі від 23.09.2021 №М/42/09/21 (т.1, а.с.70 зворот) ціна товару 15897,50 євро відповідає зазначеній в МД №UA205030/2021/023344 від 24.09.2021 (т.1, а.с.237). Немає відмінностей між ціною товару в інвойсі від 23.09.2021 №М/45/09/21 (т.1, а.с.37 зворот) та в МД №UA205030/2021/023358 від 24.09.2021 15842,40 євро (т.1, а.с.247). Відповідно до інвойсу від 23.09.2021 №М/43/10/21 вартість товару становить 14779,80 євро (т.1, а.с.51 зворот), як і в МД №UA205030/2021/023478 від 25.09.2021 (т.2, а.с.6). Аналогічно в інвойсі від 25.09.2021 №М/46/09/21 (т.1, а.с.23 зворот) ціна товару 16545,51 євро відповідає зазначеній в МД №UA205030/2021/023658 від 28.09.2021 (т.2, а.с.14).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак, зі змісту зовнішньоекономічного договору від 02.08.2021 №2-21, а також з рахунків-фактур (інвойсів), специфікацій до інвойсів не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару фірмою «Joint Stock Company «Bedryste».

На думку суду, відповідач в повідомленні декларанту та пізніше у спірних рішеннях безпідставно вказав про розбіжності в поданих декларантом документах з покликанням на ту обставину, що в інвойсах країною походження товару визначено Європейський Союз (European Union), в той час як у прайс-листах країнами походження зазначено Польща.

Відповідно до частини шостої статті 43 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Нормами частини першої статті 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

З урахуванням зазначеного суд погоджується із доводами позивача про те, що прайс-лист не є документом, який підтверджує походження товару. У свою чергу Польща входить до складу Європейського Союзу (European Union), а відтак зазначення в інвойсах країни походження Європейський Союз (European Union), а у прайс-листах Польща, не може свідчити про наявність розбіжностей як таких.

Відповідачем не заперечується та обставина, що декларант подавав декларацію про походження товару щодо кожної партії товару.

Стосовно наявності у відповідача сумнівів щодо умов оплати імпортованого товару суд зазначає, що згідно з пунктом 3.3 договору від 02.08.2021 №2-21 оплата за товар здійснюється або у вигляді передоплати, або після відвантаження товару. Пунктом 3.4 цього договору обумовлено здійснення платежів у євро на будь-який з банківських рахунків продавця.

Отже, умовами договору передбачено оплату товару лише банківським переказом у вигляді передоплати або після відвантаження товару.

Специфікації (пакувальні листи) до інвойсу, які додавалися до митних декларацій, не містять інших умов оплати товару, ніж у договорі.

Позивач надав платіжні доручення від 16.09.2021 №13 на суму 77354,20 євро, від 20.09.2021 №14 на суму 78904,95 євро, від 21.09.2021 №15 на суму 47056,20 євро.

При цьому у заявах на повідомлення митниці декларант пояснював, що надані платіжні доручення є оплатою за декілька партій товару, а тому цілком логічно, що сума в наданих платіжних дорученнях не буде збігатися із сумою, зазначеною в інвойсах. З огляду на загальну суму контракту таке пояснення не суперечить умовам, про які сторони домовилися. Визначальним є ціна на товар, узгоджена в рахунках (інвойсах), що встановлено пунктом 3.2 договору.

Однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що у платіжних дорученнях в іноземній валюті від 16.09.2021 №13, від 20.09.2021 №14, від 21.09.2021 №15 вказано про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація.

Пунктом 3.4 договору від 02.08.2021 №2-21 передбачено, що усі банківські збори і комісії щодо переказу валютних коштів продавцю оплачуються покупцем.

Згідно з графою 71 платіжних доручень в іноземній валюті від 16.09.2021 №13 на суму 77354,20 євро, від 20.09.2021 №14 на суму 78904,95 євро, від 21.09.2021 №15 на суму 47056,20 євро витрати за банківським переказом покладені на відправника переказу ТзОВ «Новотрейд Основа».

Отже, з наданих декларантом документів слідує, що позивач сплатив банку-резиденту комісійну винагороду за здійснення банківського переказу на закупівлю товару. Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не включаються як складові митної вартості до ціни, що була сплачена за оцінюваний товар.

Також на думку суду, відповідач дійшов необгрунтованого висновку про розбіжність у документах з огляду на невідповідність банківських рахунків у зовнішньоекономічному договорі та платіжному дорученні. Зокрема, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT- HABALT22, а у платіжних дорученнях в іноземній валюті від 16.09.2021 №13, від 20.09.2021 №14, від 21.09.2021 №15 - рахунок SWIFT - HABALT22ХХХ.

Вказаний у графі 57 платіжного доручення HABALT22ХХХ це не рахунок, а міжнародний код ідентифікатора банку (ВІС), який банки використовують для здійснення фінансових операцій. Кожен банк має свій BIC, завдяки чому міжнародні платіжні доручення автоматично надходять до правильного банку та відділення. BIC також називається SWIFT-адресою або SWIFT-кодом. BIC може мати довжину від 8 до 11 символів, залежно від того, чи надається інформація про відділення. Тому HABALT22 це BIC (SWIFT-код) філії АТ «Шведбанк» (Swedbank AB) у місті Вільнюс (Литва), три останні символи в коді, що позначені ХХХ, свідчать про те, що це код філії без використання відділення.

Посадові (службові) особи Волинської митниці в силу своїх функціональних обов`язків обізнані з правилами міжнародних банківських переказів і стандартами ідентифікації, тому безпідставне посилання на вказану обставину як на розбіжність свідчить про штучне створення підстав для невизнання заявленої митної вартості з метою подальшого необґрунтованого її коригування.

У спірних рішеннях відповідач також покликається на наявність розбіжностей в додатково поданих документах: у митних деклараціях країни відправлення міститься інформація щодо рахунків-фактур №FA/1020/2021, №FA/1018/2021/МЕ, №FA/1025/2021/МЕ, №FA/1027/2021/МЕ, №FA/1030/2021/МЕ, №І/000092/21, №FA/1038/2021/МЕ, №FA/1036/2021/МЕ, №FA/1048/2021/МЕ про які в митного органу відсутня інформація.

З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органуза наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд уже зазначав, що декларантом до кожної митної декларації було надані інвойси, за якими здійснювалась відповідна операція та у графі 32 додатково наданих декларантом деклараціях країни відправлення за кодом 380 якраз і вказано реквізити рахунка-фактури (інвойсу), а в графі «Особливі відмітки» відомості «Faktura VAT nr…» є внутрішньою інформацією митних органів Польщі. Фактура VAT є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в інвойсах, та у деклараціях країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 3 контракту від 02.08.2021 №2-21 вартість товару визначається в євро та узгоджується сторонами у рахунках (інвойсах). Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість кожної партії товару визначалась в євро. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Ціна в експортній декларації є меншою за задекларовану та може бути наслідком коливання різниці курсів валют (офіційного та комерційного) та така різниця є незначною, що не вказує на заниження підприємством митних платежів з цих підстав.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Аналогічно безпідставною є вимога митного органу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів про понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Не має логічного обґрунтування вимога відповідача надати ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, оскільки з жодних документів не випливає, що такий документ є умовою продажу оцінюваних товарів.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару при тому, що прайс-лист, специфікацію до інвойсу у кожному випадку декларант подавав разом із митною декларацією.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій від 16.08.2021 № UA209170/2021/064119 рівень митної вартості 1,23 Євро/кг, від 14.09.2021 № UA205030/2021/22256 рівень митної вартості 1,23 Євро/кг, від 11.08.2021 №UA209170/2021/063092 рівень митної вартості 1,23 Євро/кг., від 07.08.2021 №UA100190/2021/692119 рівень митної вартості 1,37 Євро/кг., які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою/більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подану декларантом до митного оформлення документи. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000095/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000096/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000098/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000099/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000100/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000101/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000102/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000103/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000104/2 від 28.09.2021 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 11350,00 грн., що був сплачений квитанціями від 03.12.2021 №123, 125, 126, 122, 124 (т.1, а.с.11-15).

Щодо заявленого клопотання до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16126,50 грн. (т.2, а.с.26-27), то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 21.12.2021 №76/21, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Сергій Степанюк і Партнери» (далі Адвокатське об`єднання) та ТзОВ «Новотрейд Основа» (т.2, а.с.30), рахунок від 29.06.2022 №76/21-2 (т.2, а.с.32).

За змістом пункту 1.1 договору від 21.12.2021 №76/21 його предметом є надання виконавцем усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплачувати на рахунок виконавця винагороду за надану допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах визначених договором.

Пунктами 3.1 3.2; 3.4 договору встановлено, що за надану правничу допомогу клієнт виплачує виконавцю винагороду, розмір якої визначається на підставі обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, затраченого виконавцем та встановленої пунктами 3.2-3.3 договору вартості надання послуг/виконання робіт. Вартість однієї години роботи виконавця (крім участі в судових засіданнях) становить 1/2 (одна друга) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством на дату надання послуги/виконання робіт. Перша оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом авансовим платежем у розмірі 10000,00 грн упродовж 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку від виконавця.

Відповідно до деталізації рахунку на оплату послуг правничої допомоги Адвокатське об`єднання надало для ТзОВ «Новотрейд Основа» послуги з підготовки та подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви щодо оскарження рішень про коригування митної вартості №UA205030/2021/000095/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000096/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000098/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000099/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000100/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000101/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000102/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000103/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000104/2 від 28.09.2021 (9 год); опрацювання відзиву, підготовка відповіді на відзив (2 год); підготовка та направлення документів для здійснення перекладу (2 год) всього на суму 16126,50 грн (13 год.) (т.2, а.с.32).

За змістом положень статей 134, 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності та її розгляд здійснювався без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; Адвокатське об`єднання неодноразово надавало правничу допомогу ТзОВ «Новотрейд Основа» у подібних справах, що не потребувало додаткового опрацювання нормативних актів та судової практики при підготовці позову.

З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

При вирішенні питання щодо стягнення решти судових витрат, а саме витрат на переклад в сумі 5 940,00 грн, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача. Суд констатував: "… що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.".

Так, позивачем на підтвердження наданих послуг перекладача надано копії рахунку фактури №25/05/2022 від 25.05.2022 (т.2, а.с.29) та квитанції №61853957 від 01.06.2022 (т.2, а.с.31), згідно яких позивач сплатив на рахунок ФОП ОСОБА_1 за послуги перекладу документів на українську мову на суму 5940,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи (документами, що перекладені на українську мову) підтверджується обсяг виконаних перекладачем робіт; понесені позивачем витрати на здійснення перекладу документів безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, розмір цих витрат є співмірним зі складністю виконаних робіт та її обсягом, а тому заявлені вимоги щодо розподілу витрат, пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 5 940,00 грн є обґрунтованими.

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 22290,00 грн. (11350,00 грн витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, 5000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката, 5 940,00 грн за надані послуги перекладача).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Новотрейд Основа» (01015, місто Київ, вулиця Московська, 44/1, офіс 17, ідентифікаційний код юридичної особи 43529949) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці №UA205030/2021/000095/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000096/2 від 22.09.2021, №UA205030/2021/000098/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000099/2 від 23.09.2021, №UA205030/2021/000100/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000101/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000102/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000103/2 від 27.09.2021, №UA205030/2021/000104/2 від 28.09.2021 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальність «Новотрейд Основа» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 22290,00 грн грн (двадцять дві тисячі двісті дев`яносто гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський