Рішення

від 11.07.2022 по справі 300/7505/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2022 р. справа № 300/7505/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Королевич О.В.,

за участю:

представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - Липчук В.І.,

представника товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" - Ковтун Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" про стягнення податкового боргу в сумі 60340,00 грн.,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3501/0901 від 30.11.2020,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" про стягнення податкового боргу в сумі 61360,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Карпатнафтопродукт" в порушення податкового обов`язку встановленого пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України не сплатило в дохід бюджету податкові зобов`язання зі сплати адміністративних та штрафних санкцій за 2020,2021 роки в розмірі 61360,00 грн., внаслідок чого утворено податковий борг в цій же сумі, який ним не сплачено.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ТОВ «Карпатнафтопродукт» через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду, в межах строку для подання відзиву, подано зустрічний позов до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3501/0901 від 30.11.2020 (а.с. 46-55).

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що податкове зобов`язання в сумі 60000,00 грн., яке Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області просить стягнути в первісному позові, визначений контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні №00/3501/0901 від 30.11.2020. ТОВ «Карпатнафтопродукт» вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, оскільки фактична перевірка, яка передувала прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення проведена без відповідних підстав визначених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Крім цього, зазначив, що жодних доказів висвітлених порушень в акті перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області не здобуто, що виключає можливість притягнення до відповідальності ТОВ «Карпатнафтопродукт».

Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято зустрічний позов ТОВ «Карпатнафтопродукт» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3501/0901 від 30.11.2020 до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ТОВ «Карпатнафтопродукт» про стягнення податкового боргу в сумі 61360 грн., об`єднано вимоги зустрічного позову з первісним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до ТОВ «Карпатнафтопродукт» про стягнення податкового боргу в сумі 61360 грн., адміністративну справу №300/7505/21 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на зустрічний позов, відповідно до якого щодо заявлених позовних вимог заперечило (а.с. 83-85). В обґрунтування своєї правової позиції представник Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області зазначив, що, перевіркою встановлено наявні порушення, що відображено в акті перевірки та спірним податковим повідомленням-рішенням правомірно застосовані фінансові санкції. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Представником ТОВ «Карпатнафтопродукт» 30.05.2022 подано заперечення на відповідь на відзив (а.с. 112, 113) та 14.06.2022 відповідь на відзив на зустрічний позов (а.с. 126-129).

14.06.2022 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

23.06.2022 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області подано заяву про зменшення позовних вимог в зв`язку з частковим погашенням податкового боргу, згідно якої просить стягнути податковий борг в розмірі 60340 грн. (а.с. 140, 141).

Представник Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Щодо задоволення зустрічного позову - заперечив.

Представник ТОВ «Карпатнафтопродукт» в судовому засіданні щодо задоволення первісного позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні. Вимоги зустрічного позову підтримав в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву, зустрічний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтопродукт», зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку Головного управління ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області відповідно до пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками було видано наказ від 07.10.2020 №1163 «Про проведення фактичної перевірки». (а.с. 102).

За наслідками проведення перевірки Головним управлінням ДПС Івано-Франківській області складено акт фактичної від 06 листопада 2020 року №78/09-19-01/43489964 (а.с. 56-59). Вказаним актом встановлено наступне:

- не обладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального резервуарів розташованих на акцизному складі на території якого здійснюється зберігання пального, а саме не обладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального 2 цистерн для зберігання палива ємністю 25м. куб та 20м. куб, на акцизному складі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дудаєва, 31А (уніфікований номер 1014882);

- відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального на місці відпуску пального наливом із акцизного складу за адресою:м. Івано-Франківськ, вул. Дудаєва,31А (уніфікований номер 1014882).

На підставі акту перевірки від 06.11.2020 №78/09-19-01/43489964 ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення: від 30 листопада 2020 року №00/3501/0901, яким застосовано штрафні санкції в сумі 60000,00 грн. (а.с. 62).

Несплата грошових зобов`язань за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, в загальній сумі 60000,00 грн. стала серед інших підставою для звернення ГУ ДПС в Івано-Франківській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з ТОВ «Карпатнафтопродукт» в сумі 60340 грн.

Водночас, не погоджуючись із такими податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Карпатнафтопродукт» звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як передбачено пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області була проведена фактична перевірка, за результатами якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.11.2020 №00/3501/0901, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України до ТОВ «Карпатнафтопродукт» застосовано штрафні санкції в сумі 60000,00 грн.

Суд зазначає, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка.

У зустрічному позові ТОВ «Карпатнафтопродукт», оскаржуючи прийняте податкове повідомлення-рішення, акцентує увагу на відсутності правових підстав для проведення фактичної перевірки товариства.

Так, в основу проведення фактичної перевірки ТОВ «Карпатнафтопродукт» згідно із наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07.10.2020 №1163 покладено пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, яким передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Дослідивши зміст наведеного вище наказу, судом встановлено відсутність у них будь-яких посилань на конкретні підстави призначення перевірки, крім законодавчих норм, що регулюють питання призначення перевірки, а також не відображено, яка саме інформація, що фактично наявна та/або фактично отримана контролюючим органом, стала підставою для його прийняття, зокрема, щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також посилань щодо отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюновім виробів, пального.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Відповідно до ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав перелічених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 зазначено статті 80 ПК України.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України).

Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а.

Суд зазначає, що у наказі «Про проведення фактичної перевірки» від 07.10.2020 №1163, відповідач жодним чином не обґрунтував наявність підстав для перевірки, передбачених п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, зокрема щодо отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про порушення платником податків тих вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки. Досліджуючи наказ, на підставі яких проведено фактичну перевірку позивача, судом встановлено, що приймаючи такі, контролюючий орган обмежився лише посиланнями на норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Однак, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.

У постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 640/21528/19 Верховний Суд зазначив, що інформація на підставі якої прийнято наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 820/4894/18, від 11 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.

У наказі ГУ ДПС в Івано-Франківській області «Про проведення фактичної перевірки» від 07.10.2021 №1163, який став підставою проведення перевірки, в результаті якої прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відображено в рамках, яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача. Наказ взагалі не містить обґрунтування жодної конкретної з можливих підстав перевірки, визначеної п.п. 80.2.2., 80.2.5 п. 80.5 ст. 80 ПК України.

При цьому, суд звертає також увагу на те, що згідно з умовою, визначеною у пункті 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, умовою, яка надає право реалізувати контролюючому органу право на проведення фактичної перевірки є, зокрема обставина наявності у наказі інформації щодо періоду діяльності позивача, який буде перевірятися.

Однак, з встановлених у справі та підтверджених її матеріалами обставин вбачається, що наказ про проведення фактичної перевірки не містить зазначення періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Відсутність конкретизації періоду господарської діяльності позивача, який буде перевірятися, також створює у позивача відчуття правової невизначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього. Зазначені обставини зумовлюють висновок про те, що спірний наказ не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 826/14478/17.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що видання наказу про проведення податкової перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій, недотримання якого спростовує доводи податкового органу щодо правомірності наказу.

Відповідно до висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, наявність порушення при призначенні та/або проведенні перевірки може бути покладено в підстави позову про скасування податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення, якщо таке було прийнято за результатами перевірки.

До такого висновку, суд дійшов на підставі висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 18 травня 2018 року у справі № 813/3977/16, від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4895/18, від 5 березня 2019 року у справі № 820/4893/18, від 9 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, оскільки при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування такої Верховним Судом, як це передбачено приписами частини п`ятої статті 242 КАС України.

Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами ТОВ «Карпатнафтопродукт» про відсутність у наказі підстав для проведення фактичної перевірки, а також періоду господарської діяльності Товариства, за який має бути здійснена фактична перевірка, що тягне за собою неправомірність прийняття відповідачем такого наказу та, як наслідок, незаконність проведеної на його підставі перевірки.

За таких обставин, податкове повідомлення рішення від 30.11.2020 №00/3501/0901 є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги зустрічного позову ТОВ «Карпатнафтопродукт» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас суд зазначає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області згідно заяви про зменшення позовних вимог від 20.06.2022 просить стягнути податковий борг в сумі 60340 грн. (а.с. 140, 141).

Судом встановлено, що позовні вимоги ГУ ДПС в Івано-Франківській області про стягнення податкового боргу в розмірі 60000 грн., визначеного згідно податкового повідомлення-рішення від 30.11.2020 №00/3501/0901 є необґрунтованими у зв`язку з встановленими судом обставинами протиправності податкового повідомлення-рішення, на підставі якого вказані суми віднесені податковим органом до податкового зобов`язання ТОВ «Карпатнафтопродукт»

В той же час, наявність податкового боргу в розмірі 340 грн. не спростовано представником ТОВ «Карпатнафтопродукт», а тому вказана сума податкового боргу в силу вимог ст. 67 Конституції України та підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, підлягає стягненню в дохід бюджету.

За таких обставин первісний позов слід задовольнити частково та слід стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" в дохід бюджету податковий борг в сумі 340,00 грн. При цьому, зустрічний позов слід задовольнити повністю, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення від 30.11.2020 №00/3501/0901.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ТОВ "Карпатнафтопродукт" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3501/0901 від 30.11.2020 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №00/3501/0901 від 30.11.2020.

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" про стягнення податкового боргу в сумі 60340,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 43489964, вул. Грушевського, буд. 9-А, м. Івано-Франківськ, 76000) в дохід бюджету податковий борг в сумі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 43489964, вул. Грушевського, буд. 9-А, м. Івано-Франківськ, 76000) сплачений судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 21.07.2022.