Рішення

від 22.07.2022 по справі 520/912/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 липня 2022 року № 520/912/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старт" (далі по тексту позивач, СТОВ "Старт") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту відповідач, Слобожанське МУ Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті), в якому просить суд:

- скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 № 302627, якою накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень на СТОВ «СТАРТ» (ідентифікаційний код 31003808).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною та прийнятою всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою від 31.01.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Копія ухвали направлена на адресу відповідача та ним отримана, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача, у встановлений законом строк, правом надати відзив не скористався.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 19.10.2021 посадовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.10.2021 № 302597, яким встановлено порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», - перевезення вантажу за відсутності документів, перелік яких визначений статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня товарно-транспортна накладна заповнена належним чином, передбаченим п.11.1 наказу МТУ № 363 від 14.10.197 р., а також відсутній протокол перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу, передбачений п.3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Харківській області було винесено постанову від 30 листопада 2021 року № 302627 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті..

За п. 3 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку № 1567).

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (п. 13 Порядку № 1567).

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача, зокрема старшим державним інспектором рейдову перевірку позивача проведено на підставі направлення від 18.10.2021 № 915043.

Із акту перевірки від 19.10.2021 № 302597, який складено старшим державним інспектором, встановлено, що із ним ознайомлено водія ОСОБА_1 . Акт підписано без пояснень та зауважень.

Щодо суті порушення суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи обставини цієї справи, суд зазначає, що склад порушення за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності полягав у здійсненні перевезення вантажу за відсутності товарно - транспортної накладної оформленої належним чином.

При цьому безспірною є та обставина, що на момент проведення рейдової перевірки водієм надано старшому державному інспектору ТТН № 140 від 19.10.2021. Однак посадовою особою відповідача не взято до уваги пред`явлену ТТН та зазначено про відсутність ТТН належним чином оформленої та кваліфіковано виявлені недоліки ТТН як здійснення перевезення вантажів за відсутності товарно-транспортної накладної. Втім акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.10.2021 № 302597 не містить конкретних недоліків, що були виявлені при здійсненні перевірки ТТН.

Визначаючись щодо правомірності висновків відповідача, суд керується такими мотивами.

Згідно ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021), при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: 1) дата і місце складання; 2) вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 3) автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; 4) вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 5) транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; 6) пункти завантаження і розвантаження.

Більше того суд зазначає, що п. 11.1 Правил № 363 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» передбачає, що товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Також ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III передбачає відповідальність перевізника за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки товарно - транспортної накладної.

Відтак, достатньою і такою, що ґрунтується на Законі від 05.04.2001 № 2344-III підставою для відповідальності перевізника є фізичне неіснування у його водія на момент проведення перевірки такого документу як товарно - транспортна накладна, а не певні формальні недоліки у її заповненні.

За таких обставин суд вважає, що висновок акту перевірки від 19.10.2021 № 302597 про перевезення позивачем вантажів автомобільним транспортом за відсутності товарно - транспортної накладної є помилковими, адже за встановлених у справі обставин, певні недоліки в оформленні наявної у водія ТТН від 19.10.2021 № 140 не можуть бути кваліфіковані як відсутність товарно - транспортної накладної на момент проведення перевірки.

Також суд зазначає, що згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Відповідно до положень Закону України Про автомобільний транспорт на цей час відсутнє посилання на обов`язковість наявності у водіїв, які здійснювали вантажні внутрішні перевезення карт до цифрових тахографів чи роздруківки роботи тахографів.

Відповідно до вимог положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яку з метою уніфікації процесу міжнародного автомобільного перевезення було розроблено під егідою Європейської економічної комісії ООН у 1956, міжнародні автомобільні перевезення вантажів - це перевезення вантажів за умови, що місце відправлення та місце доставки вантажу знаходяться у двох різних країнах, з яких щонайменше одна ратифікувала КДПВ.

Отже, обов`язок ведення тахокарт та встановлення цифрових тахографів зі всіма наступними наслідками покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, та не може бути підставою для притягнення до відповідальності перевізників, які здійснюють внутрішні перевезення.

Застосування тахографів на транспортних засобах, які здійснюють внутрішні перевезення в Україні, передбачено не Законом, а підзаконним актом, а саме Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року № 340. Відповідно до пп. 4 п. 5 зазначеного наказу Державна служба України з безпеки на транспорті забезпечує здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Так, судом встановлено під час розгляду справи, що позивач здійснював перевезення за маршрутом сільрада Вільнопільська Ізюмський район Харківської області смт. Савинці Балаклійський район Харківської області, тобто в межах однієї країни та навіть однієї області, тобто перевезення вантажу за вказаним маршрутом не може вважатися перевезенням на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Таким чином, суд встановив відсутність факту порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт та, як наслідок, і відсутність підстави застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 № 302627 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 133, 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 № 302627, якою накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень на СТОВ «СТАРТ» (ідентифікаційний код 31003808).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 6 під., 7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" (комплекс будівель і споруд №2 с. Вірнопілля Вірнопільська сільрада, Ізюмський район, Харківська область, 64370, код ЄДРПОУ 31003808) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 липня 2022 року.

Суддя Бадюков Ю.В.