Ухвала

від 30.06.2022 по справі 757/4238/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4238/21-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні №32020100000000066, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, за наступних обставин.

Так, на початку другої декади грудня 2017 року ОСОБА_4 , в денний час доби, перебуваючи у м. Києві, отримав від невстановленої слідством особи на ім`я « ОСОБА_6 » (більш точних даних не встановлено) пропозицію щодо підписання за грошову винагороду реєстраційних документів юридичної особи щодо здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу без подальшої участі ОСОБА_4 у господарській діяльності вказаного підприємства.

Усвідомлюючи протиправний характер таких дій, запропонованих йому невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_6 », ОСОБА_4 у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, з метою отримання грошової винагороди та з корисливих мотивів, погодився на вказану пропозицію та надав зазначеній невстановленій особі відомості зі своїх особистих документів, а саме паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого органом 8025 20.11.2017 та реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_2 .

На підставі наданих ОСОБА_4 особистих відомостей, невстановлена досудовим розслідуванням особа та за невстановлених обставин виготовила наступні документи: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Форма 3) від 11.12.2017 року, протокол № 02/17 загальних зборів учасників ТОВ «Просторг» від «11» грудня 2017 року, згідно яких ОСОБА_4 зазначений учасником товариства, а також договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Просторг» від 11.12.2017 року, відповідно до яких ОСОБА_4 придбав 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Просторг».

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, ОСОБА_4 , попередньо отримавши відомості про подальші дії від вказаної невстановленої особи на ім`я « ОСОБА_6 », наступного дня у денний час доби (більш точний час не встановлено), прибув до ресторану домашньої кухні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Печерському районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрівся із останнім.

Заздалегідь усвідомлюючи про відсутність навичок і досвіду для виконання обов`язків засновника підприємства, а також не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні грошової винагороди, ОСОБА_4 за вищевказаних обставин та у вказаному місці засвідчив власним підписом завідомо неправдиві відомості у реєстраційних документах ТОВ «Просторг», що були йому надані вищевказаною невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_6 ».

Під час підписання зазначених документів ОСОБА_4 розумів, що вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Просторг», однак діючи з корисливих мотивів, вчинив такі дії.

Зокрема, у підписаних ОСОБА_4 вищевказаних реєстраційних документах ТОВ «Просторг» зазначено наступні завідомо неправдиві відомості:

- у пункті «зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи» заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Форма 3) ТОВ «Просторг» зазначено, що ОСОБА_4 є засновником Товариства, проте фактичного наміру ставати засновником Товариства останній не мав, в подальшому правами засновника товариства не користувався та обов`язки засновника товариства не мав;

- у графі «Покупець» договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Просторг», укладеного 11.12.2017, відповідно до умов якого ОСОБА_4 придбав частку у статутному капіталі ТОВ «Просторг» (код ЄДРПОУ 41321939) у розмірі 50%, що становить 2000 (дві тисячі) гривень, проте фактично наміру ставати учасником товариства він не мав, в подальшому правами учасника товариства не користувався та обов`язки учасника товариства не виконував, коштів за придбання частки у статутному капіталі не сплачував;

- у графі «Покупець» договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Просторг», укладеного 11.12.2017, відповідно до умов якого ОСОБА_4 придбав частку у статутному капіталі ТОВ «Просторг» (код ЄДРПОУ 41321939) у розмірі 50%, що становить 2000 (дві тисячі) гривень, проте фактично наміру ставати учасником товариства він не мав, в подальшому правами учасника товариства не користувався та обов`язки учасника товариства не виконував, коштів за придбання частки у статутному капіталі не сплачував.

За результатом проведення вказаних дій, у відповідності до ст. 67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), ОСОБА_4 виступив учасником ТОВ «Просторг» та взяв на себе обов`язки виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпоряджатися його майном та коштами, нести відповідальність за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів).

При цьому ОСОБА_4 , усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, а також те, що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Просторг», одночасно взяв на себе обов`язки, передбачені ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, в частині ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Після підписання вказаних реєстраційних документів, ОСОБА_4 передав їх вищезазначеній невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_6 », отримавши за це грошову винагороду.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, вчинив внесення завідомо неправдивих відомостей до документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, оскільки 12.12.2017, на підставі підписаних ОСОБА_4 вищевказаних реєстраційних документів проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Просторг».

У судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , звернувся до суду із клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що оскільки вчинене обвинуваченим у грудні 2017 року кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, то строки притягнення його до кримінальної відповідальності, тобто три роки, минули станом на теперішній час, а відтак є наявними підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити вказане клопотання.

Судом роз`яснені обвинуваченому правові наслідки закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав, наголошено, що він має право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому ОСОБА_4 вказав, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, здійснення судового розгляду в загальному порядку не бажає.

Прокурор у судовому засіданні вважав наявними підстави для задоволення означеного клопотання, оскільки з часу вчинення обвинуваченим кримінального проступку минуло понад три роки, при цьому перебіг давності не переривався, оскільки ОСОБА_4 відбув покарання, призначене за вчинення у 2019 році злочину невеликої тяжкості.

Вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України, на час вчинення відповідного діяння було злочином невеликої тяжкості, санкція ч. 2 ст. 205-1 КК України передбачала покарання у виді штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, оскільки вироком Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який на момент вчинення був злочином середньої тяжкості, водночас, станом на момент постановлення даної ухвали, вказане діяння віднесено до кримінальних проступків, а відтак, з урахуванням положень ч. 3 ст. 49 КК України, строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності не переривався.

Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення, з приводу якої ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 205-1 КК України, мала місце у грудні 2017 року, відтак на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трьохрічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим, суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 205-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати та речові докази в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 285, 286, 288, 314, 369, 371 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 205-1 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 32020100000000066, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України закрити.

Речові докази, процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1