Ухвала

від 27.07.2010 по справі 22ц-2685-10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2685/10                                 Головуючий у 1 інстанції – Пономарьова О.М.

Категорія – 58                                                                                   Доповідач – Здрилюк О.І.

                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                 У Х В А Л А  

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року                                    

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого –  судді Здрилюк О.І.,

суддів: Стрільчука В.А.,   Карпук А.К.,

при секретарі –   Лещенко Т.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за апеляційною скаргою відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі на постанову Ківерцівського районного суду від 18 травня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

    Постановою Ківерцівського районного суду від 18 травня 2009 року позов в даній справі задоволено частково.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі нарахувати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням виплачених протягом 2008 року сум підвищення.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати цю постанову та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Вважає, що судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державну соціальну допомогу. Протягом 2006–2007 років їй підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалось та не виплачувалось, а протягом 2008 року нараховувалась та виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни у неповному розмірі.

Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року визнав неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, то відмова відповідача у проведенні нарахування позивачу соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 30 листопада 2008 року є незаконною.

  Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, посвідченням, виданим управлінням Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі, з якого вбачається, що позивач народилася у 1942 році і є пенсіонером за віком та дитиною війни (а.с.4); довідкою відповідача, з якої вбачається, що позивачу протягом 2006-2007 років надбавка до пенсії, як дитині війни не нараховувалась і не виплачувалась. Протягом 2008 року їй виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірах: з січня по березень 2008 року – 47 грн., з квітня по червень 2008 року – 48,10 грн., з липня по вересень 2008 року – 48,20 грн., з жовтня по листопад 2008 року – 49,80 грн. (а.с.12).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Законів України про Державний бюджет на 2007-2008 р.р., якими було зупинено (обмежено) дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із вказівкою на те, що дані рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, частково задовольнивши вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача провести донарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 30 листопада 2008 року включно.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

  Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

  Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи та положеннями законодавства.

          Постанова ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                     У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі відхилити, а постанову Ківерцівського районного суду від 18 травня 2009 року в даній справі залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді