Рішення

від 18.10.2007 по справі 9/473-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/473-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.10.2007                                                         Справа №  9/473-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Сторчак Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Прокурора Чаплинського району Херсонської області в інтересах державив особі Управління Пенсійного фонду  Чаплинського  району

до Сільськогосподарського виробничого  кооперативу  "Долинський"  

про  стягнення 458 грн. 19 коп.

за участю прокурора Павленко І.В.

представників сторін:

від  позивача -Єремець О.О. представник дов.№2495/08 від 05.12.2005р.

від  відповідача - не прибув  

 Розпорядженням голови господарського суду № 237 від 14.09.2007р. справу  № 9/473-07     

 передано на розгляд судді Ребристій С.В.

          Прокурор Чаплинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (позивач) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Долинський” (відповідач) 458грн. 19 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишньому працівнику кооперативу гр.Волдєєву М.С. за червень 2007р. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення  законів України “ Про пенсійне забезпечення” (ст. 13), ст. 23, ст. 58, п. 2 Прикінцевих положень Закону України  “Про збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та  Інструкцію “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003р (п. 6.1).  

          Відповідач у судові засідання не прибув, але у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вважає  позовні вимоги  неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню. Стверджує, що єдиний обов'язковий платіж, що його має сплачувати підприємство позивачу як органу Пенсійного  фонду України,  є збір  на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування. "Плату по пільговим пенсіям" або „плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що пішли на пенсію за віком на пільгових умовах", як окремий загальнодержавний податок або збір (обов'язковий платіж) жодним із законів України про оподаткування не передбачено. Також  відповідач стверджує, що в законодавстві України не закріплений обов'язок підприємств покривати витрати Пенсійного фонду України  на виплату і доставку пільгових пенсій і вважає, що позивач  перевищив свої повноваження, звертаючись з позовом до суду, оскільки не є органом  стягнення відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».  Повноваження щодо звернення до суду з приводу стягнення податкового боргу знаходяться  в компетенції податкових органів.  Але з податкових органів відповідач не отримував  податкових вимог про сплату заборгованості. Законодавство, на яке посилається позивач (ст. 12 та пп. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») було змінено, а деякі приписи скасовані, тому з 15 березня 2000 року не існує законодавчо встановленого обов'язку і порядку покриття підприємствами витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

гр. Волдєєв М.С., який працював на підприємстві відповідача, вийшов на пенсію раніш встановленого законом пенсійного віку з власної ініціативи на підставі п. «в»ч. 1 ст. 13 Закону  «Про пенсійне забезпечення», а не за списком № 2, який не включає професію "тракторист-машиніст", що безпосередньо зайнятий у сільськогосподарському виробництві». Інструкція “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, на яку посилається управління ПФУ  є локальним, підзаконним актом, носить суто внутрішньовідомчий характер і не може застосовуватись до спірних правовідносин.  Відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає що зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058, оскільки не існувало  станом на 1 січня 2004 року законодавчо встановленого обов'язку і порядку відшкодування підприємствами органам ПФУ фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Прикінцеві положення Закону № 1058 суперечать положенням спеціального Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334. Згідно ж з пп. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону № 2181 в такому випадку рішення приймається на користь платника податків.                               

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та представника позивача, суд

в с т а н о в и в :       

          Відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив “Долинський” з 01.01.2005 року перебуває на загальній системі оподаткування. На підприємстві відповідача  працював трактористом-машиністом та пішов на пенсію на пільгових умовах гр. Волдеєв М.С. який був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарських культур на протязі 25 років і 10 місяців, що становить 100% від необхідного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б”-п."з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. За період з 25.06.2007р. по 08.08.2007р. включно сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій  гр. Волдєєву М.С. підприємством відповідача за червень 2007р.  становить 458 грн.19  коп.

          Положеннями ст. 13  Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ визначено працівники яких категорій мають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Це не тільки особи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, та особи зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 , а й особи, зайняті повний робочий день на певних роботах. Підпунктом „в” ч. 1 статті 13 Закону „Про пенсійне забезпечення„ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, не залежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Статтею 2 даного Закону передбачено, що для  платників збору,  визначених пунктами 1 та  2  статті  1 Закону, а це - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, об'єктом  оподаткування  є також фактичні   витрати  на  виплату  і  доставку  пенсій,  призначених відповідно  до  пунктів  "б"  -  "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення"  до досягнення працівниками пенсійного  віку,  передбаченого  статтею  12  Закону України "Про пенсійне забезпечення". Закон „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” продовжує свою дію в частині, що не суперечить Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з абзацом третім  пункту 1 статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Отже, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах  покриваються підприємством, робота на якому дає право на пільгову пенсію.

          Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах врегульовано також п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Пенсійного Фонду

          Плата, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками в розумінні Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено. Посилання позивача на п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є необґрунтованим, оскільки дана норма стосується пенсійного забезпечення осіб, які працювали на роботах за списками № 1 та № 2, і не має відношення до гр-на Волдєєва М.С.          Доводи  відповідача на те, що орган ПФУ не є органом стягнення суд вважає  помилковим, оскільки витрати по виплаті пенсій на пільгових умовах несе саме Пенсійний фонд, який призначає, виплачує пільгові пенсії та здійснює контроль за сплатою підприємствами страхового збору в розмірі 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

          Посилання відповідача на  відсутність ініціативи підприємства  в призначенні пільгової пенсії, непроведення атестації робочого місця суд не приймаються до уваги. оскільки   передбачена ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” атестація робочих місць  є необхідною умовою  для призначення дострокової пенсії   працівникам інших виробництв, професій та посад, ніж зазначені в ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Порядок віднесення зазначених витрат до складу валових врегульовано нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і не стосуються предмету спору по дані справі.

          Крім того, суд звертає увагу відповідача, що провадження у справі № 9/473-07 провадиться за нормами і приписами господарського процесуального кодексу України, а не в порядку адміністративного судочинства, оскільки  в даних правовідносинах  УПФУ в Чаплинському районі Херсонської області, як орган виконавчої влади відносно відповідача не здійснює владних управлінських функцій і в даному спорі не виступає як суб'єкт владних повноважень.           

   Згідно положень  ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

        Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

    Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

     З відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, стягується 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача,   

        судом проголошено повний текст рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю

2.Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Долинський” (Херсонська обл., Чаплинський р-н, с.Долинське, вул. Миру, 17, код ЄДРПОУ 00856480, р/р 260045124 Херсонське відділення "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093):

а) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (Херсонська область, смт.Чаплинка, вул.Леніна, 38, р/р 256083011317, МФО 352457 в ОПЕРУ Ощадбанку, м.Херсон, код 21294909) 458грн.19 коп.  заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії гр-ну Волдєєву М.С., наказ  видати позивачу;

б) 102 грн. державного мита  в доход держбюджету (отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 24104230, р/р  31119095700002, Банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, КБК 22090200, символ звітності банку 095);

в) стягнути 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач платежу УДК у м. Херсоні, р/р 31212259700002, Банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: код 22090200, символ звітності банку 259).

3 Рішення направити сторонам

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                       С.В. Ребриста