Рішення

від 25.07.2022 по справі 904/239/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2022м. ДніпроСправа № 904/239/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙО УКРАЇНА"

до Фермерського господарства "АКУЛА"

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 20 010,00 грн. - основного боргу, 1 715,38 грн. - пені, 1 701,91 грн. - 3% річних, 3 863,51 грн. - інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 справу №904/239/22 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Відповідач розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові відправлення №4930019427252 та № 4930019798145 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 сторони уклали договір поставки № 2018/256 (далі Договір) за п. 1.1. якого, Постачальник (Позивач) зобов`язується поставляти у зумовлені Сторонами строки другій стороні Покупцеві (Відповідачеві) насіння овочевих культур, виробництва "Бейо-Заден" Голландія (далі Товар), а Покупець зобов`язується приймати зазначений Товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Поставка Товару здійснюється Постачальником згідно замовлень Покупця, за умови наявності Товару на складі компанії-виробника. Замовлення можуть подаватися Покупцеві шляхом надіслання Постачальнику відповідних повідомлень електронною поштою, факсом або поштою.

Асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики Товару визначаються Сторонами на підставі замовлення Покупця та виходячи з наявності Товару на складі компанії-виробника Товару й вказуються у відповідній специфікації (далі Специфікація). Кожна Специфікація підписується Сторонами, додається до Договору і є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Покупець зобов`язаний оплачувати вартість замовленого Товару в порядку та строки передбачені цим Договором та/або відповідною Специфікацією (підп. 2.2.1. Договору).

Сума Договору визначається у Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Договору за умови, що ціна Товару може бути змінена в порядку та підставах, передбачених в п. 3.3., п. 4.3. та п. 4.5. даного Договору (п. 3.1. Договору).

Оплата Товару Покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною зазначеною у Рахунку-фактурі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

Покупець виконає попередню оплату у розмірі 70% (сімдесят відсотків) вартості замовленого згідно рахунку-фактури товару до 16.07.2019р. Залишок коштів 30% (тридцять відсотків) Покупець перераховує Постачальнику до 15.08.2019р. згідно з рахунками-фактури, які Постачальник виставляє на його прохання (п. 4.1, 4.2 Договору).

Сторони несуть відповідальність за повне та своєчасне виконання прийнятих зобов`язань відповідно до чинного законодавства України та умов Договору (п. 7.1. Договору).

У разі прострочення строків оплати Товару відповідно до п. 4.1., Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки (п. 7.3. Договору).

Цей Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 12.1. Договору).

У Специфікації №19-СФ01954 від 15.07.2019 сторони погодили поставку наступного товару та його вартість: капуста пекінська Білко F1 (10.000 нас.), у кількості 35 шт., на загальну суму 89 203,80 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 89 203,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 19-РН001840 від 15.07.2019.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору строк оплати за поставлений товар у розмірі 70 %(62 442,66 грн.) настав 16.07.2019, 30 % ( 26 761,14 грн.) 15.08.2019.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 69193,80 грн., у зв`язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 20 010,00 грн.

З посиланням на п.7.3. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню в розмірі 1 715,38 грн. за період з 19.07.2021 по 19.01.2022.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3% річних 1 701,91 грн. та індекс інфляції 3 863,51 грн. за період з 18.06.2019 по 20.01.2022.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є умови виконання договору поставки, період виникнення (існування) зобов`язань, факт прострочки виконання зобов`язання Відповідачем, строки оплати та обґрунтованість нарахування боргу і штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечував і не спростував.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, специфікацію, видаткову накладну), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу 20 010,00 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних проведено неправильно, за перерахунком суду, 3 % річних становить 1 701,90 грн., розрахунок індексу інфляції проведено правильно.

Позивач нарахував пеню у розмірі 1 715,38 грн. за період з 19.07.2021 по 19.01.2022.

Однак, ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даною частиною наведеної правової норми передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати 30% настала 15.08.2019, відповідно, прострочка виконання зобов`язання виникла з 16.08.2019 та нарахування пені мало припинитися 15.02.2020.

Оскільки Позивач нарахував пеню поза межами строку, протягом якого можливо нараховувати пеню (з 19.07.2021 по 19.01.2022, у той час як шестимісячний строк нарахування відповідно до ч.6 ст.232 ГК України закінчився у лютому 2020), вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, до стягнення належать: 20 010,00 грн. основного боргу, 1 701,90 грн. 3 % річних, 3 863,51 грн. індексу інфляції. Решта вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "АКУЛА" (53600, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, смт Покровське. Вул. Ленінградська, буд. 12, код 43017908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙО УКРАЇНА" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Бориспільська, буд. 40,42, код 35390512) 20 010,00 грн. основного боргу, 1 701,90 грн. 3 % річних, 3 863,51 грн. індексу інфляції, 2 325,05 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 25.07.2022.

Суддя С.Г. Юзіков