Рішення

від 25.07.2022 по справі 909/100/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/100/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Л. М. Неверовської, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус", вул. Гайдамацька, буд.7/1, м.Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область, 82100

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонконтракт", вул.Крайківського, буд.1-Б, офіс 310, м.Івано-Франківськ, 76019

про стягнення 413703,69 коп., з яких 410050 грн основний борг, 3653,69 грн інфляційні нарахування,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонконтракт" про стягнення 413703,69 грн, з яких 410050 грн основний борг, 3653,69 грн інфляційні нарахування.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

16.02.2022 Господарським судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 01.04.2022, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

21.03.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус" надійшла заява вх№3526/22 від 21.03.2022, в якій позивач відмовляється від утримання з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 3659,45 грн.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за його місцезнаходженням, згідно даних ЄДРЮОФОПГФ: вул.Крайківського, буд.1-Б, офіс 310, м.Івано-Франківськ, 76019.

Зазначена кореспонденція повернута до суду Укрпоштою 02.05.2022 На конверті прикріплено довідку ф.20, в якій зазначено підставу повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі №909/100/22.

Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу №1/4/21 від 01.04.2021 не здійснив в повному обсязі оплату за переданий позивачем у власність відповідача автомобіль - Урал 4320.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус" (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонконтракт" (як покупцем) укладено договір №1/4/21 купівлі-продажу.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що позивач зобов`язується поставити та передати у власність покупця ватажний транспортний засіб, автомобіль Урал-4320, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити на умовах передбачених даним договором.

Згідно п. 2.1. договору вартість товару становить - 560000 грн, в тому числі ПДВ - 20% - 93333,33 грн.

Згідно п. 3.2. договору, покупець здійснює оплату 50% протягом 10 днів після огляду товару працівниками замовника, підписання договору та прийняття товару по акту приймання-передачі та/або видатковій накладні та повна оплата протягом 2-ох місяців рівними частинами.

Відповідно до п. 3.3. договору, оплата проводиться покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно п. 6.1. договору, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання повноважними представниками сторін накладної та акта прийому-передачі на товар.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач отримав у власність автомобіль Урал-4320, що підтверджується видатковою накладною №РН-000056 від 16.08.2021, підписаною та скріпленою печатками сторін.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання не виконав в повному обсязі, за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого утворився борг в сумі 410050 грн.

Згідно підписаного сторонами акту звірки станом на 31.10.2021, борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонконтракт" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус" становить 410050 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача 26.12.2021 з претензією вих.№25 з вимогою оплатити борг.

Однак, вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та виконання.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару в сумі 410050 грн підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

21.03.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус" надійшла заява від 16.03.2022 (вх№3526/22), в якій позивач відмовляється від утримання з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 3659,45 грн.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі в цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи те, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 3659,45 грн.

Відтак, провадження у справі в цій частині належить закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст.231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 191, 231, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонконтракт" про стягнення 413703,69 коп задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонконтракт", вул.Крайківського, буд.1-Б, офіс 310, м.Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 33860291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус", вул.Гайдамацька,буд.7/1, м.Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область, 82100 (ідентифікаційний код 20774287) 410050 (чотириста десять тисяч п`ятдесят) грн основного боргу, 6150 (шість тисяч сто п`ятдесят) грн 75 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3659,45 грн - провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.07.2022

Суддя Л.М. Неверовська