Рішення

від 21.07.2022 по справі 378/618/21

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/618/21

Провадження № 2/378/3/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2022 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

головуючого - судді: Гуртовенка Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н. Д.,

представника позивача

ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,

представника відповідача

ПСП «Кривець»: Юхименка І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Кривець» про вилучення з чужого незаконного володіння і користування земельної ділянки та передачі її власникам, скасування запису в Державному реєстрі прав про реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки, та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ПСП «Кривець» з посиланням на те, що державним реєстратором Шпирою О.Л. зроблено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року, а саме право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, орендодавець ОСОБА_6 , орендар Приватне сільськогосподарське підприємство „Кривець", земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, яка розташована: Київська область, Ставищенський район, Кривецька сільська рада, строк дії 10 років, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №122233412 від 27.04.2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом №1825 від 16.12.2020 року, №1821 від 16.12.2020 року, №862 від 04.07.2020 року, що посвідчені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимко О. М., вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, успадкували спадкоємці померлого ОСОБА_6 , а саме: його син ОСОБА_4 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки, його дочка ОСОБА_5 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки, його мати ОСОБА_1 в розмірі 2/5 частки земельної ділянки. Про отримання права спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку внесено відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягами з цього Реєстру: №237294331 від 16.12.2020 року на власника ОСОБА_4 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки; №237294614 від 16.12.2020 року на власника ОСОБА_5 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки; №214998978 від 04.07.2020 року на власника ОСОБА_1 в розмірі 2/5 частки земельної ділянки. Позивачі дослідили договір оренди землі №77 від 13.10.2017 року, в якому орендодавцем виступав ОСОБА_6 , а орендарем ПСП „Кривець" та встановили, що підпис від імені ОСОБА_6 не співпадає з його власноручно виготовленими підписами ОСОБА_6 в його паспорті, в довіреності від 26.01.2007 року, що посвідчено секретарем виконачого комітету Кривецької сільської Ради та трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 .. Довідкою №72141 від 07.04.2021 року спеціаліст ОСОБА_7 „Судової незалежної експертизи України", який має свідоцтво на право проведення всіх видів криміналістичних експертиз, вказав, що підпис від імені ОСОБА_6 в довіреності від 26.01.2007 року та підпис від імені ОСОБА_6 в графі „Орендодавець" в договорі оренди землі №77 від 13.10.2017 року виконані різними особами. Таким чином, договір оренди землі № 77 від 13.10.2017 року ОСОБА_6 не підписував, умови цього договору не погоджував, а тому жодних прав та обов`язків між ним та ПСП „Кривець" не виникло. Даний договір є таким, що не вчинено (договір, який не укладено), бо не підписувався ОСОБА_6 , і не може бути визнаний недійсним. В таких випадках потрібно подавати негаторний позов. Враховуючи, що договір оренди землі №77 від 13.10.2017 року не укладався між сторонами, відповідно підлягає скасуванню у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право № 25922379 від 25.04.2018 року, а саме право оренди земельної ділянки, що був зроблений на підставі договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, орендодавець ОСОБА_6 , орендар ПСП „Кривець", земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004 площею 2,93 га, розташована: Київська область, Ставищенський район, Кривецька сільська рада, строк дії 10 років. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власників цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Така правова позиція збігається з практикою Верховного Суду, що викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №917/1739/17 від 04.12.2019 року. Відповідно до п. 7 Договору оренди №77 від 13.10.2017 року орендна плата може здійснюватись в натуральній формі. Сума коштів, яку зобов`язаний повернути відповідач ОСОБА_3 за чотири роки, тобто з 2017-2020 роки складає 3/5 частки (3/10 частки + 3/10 частки), що в грошовому вимірі є сумою таких складових: зерна - (2000 кг. * 3/5 частки) * 4 роки = 1200 кг. * 4 роки = 4,8 т. * 7123,00 грн. = 34190,40 грн., цукру - (100 кг. * 3/5 частки) * 4 роки = 60 кг. * 4 роки = 240 кг. * 19,73 грн. = 4735,20 грн., крупів - (20 кг. * 3/5 частки) * 4 роки = 12кг. * 4 роки = 48 кг. * 35,94 грн. = 1725,12 грн., олії -(5 л.* 3/5 частки) * 4 роки = 3 л. * 4 роки = 12 кг. * 47,69 грн. = 572,28 грн., всього : 41223,00 грн.. Ціни взяті з сайту міністерства аграрної політики та продовольства України фінансово- економічний департамент станом на 11.06.2021 року - agro.me.gov.ua. 06.05.2021 року на адресу ПСП „Кривець" направлено адвокатський запит від 14.04.2021 року про надання документів. Відповідь на адвокатський запит ПСП „Кривець" не надало, документів не вислало. 22.06.2021 року на адресу ПСП „Кривець" направлено лист-вимогу про сплату орендної плати в натуральній формі. Відповіді на лист-вимогу ПСП „Кривець" не надало, орендної плати не сплатило. 03.07.2021 року експрес листом з описом вкладення на адресу ПСП „Кривець" направлено лист-вимога від 23.06.2021 року про повернення з чужого незаконного володіння земельної ділянки та передачу її власникам, про сплату збитків у вигляді неодержаної орендної плати. Відповіді на лист-вимогу ПСП „Кривець" не надало, земельну ділянку власникам не повернуло. За таких обставин, позивачі вимушені звертатися за захистом своїх порушених прав до суду з вказаним позовом.

Позивачі, урахуванням уточнених позовних вимог (т. 1 а. с. 43-47), просять вилучити з чужого незаконного володіння та користування відповідача земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, яка розташована: Київська область Ставищенський район Кривецька сільська рада та передати її власникам (позивачам); скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року, а саме, право оренди земельної ділянки, що зроблений на підставі договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року; стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 суму коштів в розмірі 41223 грн.; відшкодувати судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги в інтересах позивача підтримав, просить їх задовольнити, підтвердив обставини, що викладені в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, до суду подала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, оскільки має на утриманні малолітніх дітей, свої позовні вимоги підтримує (т. 1 а. с. 55).

Від відповідача ПСП «Кривець» до суду надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а. с. 78 79), відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. У користуванні ПСП «Кривець» на підставі договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, запис про який внесений до Державного реєєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 25922379, від 25.04.2018 року перебуває земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, яка розташована на території Кривецької сільської ради Ставищенського району Київської області, строк дії права оренди земельної ділянки 10 років. Відповідач заперечує той факт, що договір оренди землі №77 від 13.10.2017 року орендодавець ОСОБА_6 не підписував, умови договору не погоджував, та відповідно жодних прав та обов`язків між ОСОБА_6 та ПСП «Кривець» не виникло, з тих підстав, що за твердженнями позивачів підпис від імені ОСОБА_6 в договорі оренди землі №77 від 13.10.2017 року не співпадає з його власноручно виготовленими підписами в його паспорті, в довіреності та трудовй книжці. Дані твердження позивачів не відповідають дійсності, оскільки орендодавець ОСОБА_6 13 жовтня 2017 року, перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі КСП «Кривець», в присутності старшого бухгалтера ПСП «Кривець» ОСОБА_8 та бухгалтера СФГ «ТАЯ» ОСОБА_9 особисто підписав три примірники Договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, після чого отримав один із примірників на руки. Тобто, вчиняючи у вказаному договорі підпис, він погодився із його змістом та викладеними істотними умовами договору. Щодо позовної вимоги про стягнення з ПСП «Кривець» на користь ОСОБА_3 орендної плати за договором оренди землі № 77 від 13.10.2017 року в розмірі 41223 грн., то вона є необґрунтованою, виходячи із наступного. Строк позовної давності складає три роки, відповідно вимога про стягнення грошових коштів може ставитися тільки в межах цього строку. Договір оренди землі №77 від 13.10.2017 року є діючим, відповідно спадкоємці що стали співвласниками вказаної земельної ділянки можуть отримати орендну плату в межах тієї частки, власником якої вони є. Для цього необхідно звернутися до ПСП «Кривець» із документами, що підтверджують право власності.

Представник відповідача ПСП «Кривець», - Юхименко І.М. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме визнав позовну вимогу щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запису про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року, - право оренди земельної ділянки, що зроблений на підставі Договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, а в задоволенні решти позовних вимог просить відмовити з наступних підстав. Він ознайомився з висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по справі. Із змісту вказаного висновку експертів вбачається, що ОСОБА_6 договір оренди землі №77 від 13.10.2017 року не підписував. Заперечення стосовно даного висновку відсутні. Проте, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, на даний час перебуває у користуванні ПСП «Кривець» на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено терміном на десять років між ПСП «Кривець» та ОСОБА_6 у 2010 році, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 17.06.2022 року №131/332-22 (а. с. 209). Позивачі знали про існування договірних відносин між ОСОБА_6 та ПСП «Кривець». Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавця ОСОБА_6 , позивачі не звертались до ПСП «Кривець» щодо повернення спірної земельної ділянки, хоч в силу ст. ст. 1268, 1296 ЦК України мали таке право звернення, ще не маючи свідоцтв про право на спадщину на цю земельну ділянку. Відтак позивачі звернулись до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності, що становить три роки і перебіг якого починається з того часу, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Представником відповідача ПСП «Кривець», - ОСОБА_10 до суду подано заяву (т. 1 а. с. 210-213), в якій він просить із вказаних вище підстав застосувати до спірних правовідносин по цій справі строк позовної давності, тобто наслідки визначені ч. 4 ст. 264 ЦК України, а саме відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , представника відповідача ПСП «Кривець», - Юхименка І.М., з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Державним реєстратором Шпирою О.Л. зроблено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року, а саме право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, орендодавець ОСОБА_6 , орендар Приватне сільськогосподарське підприємство „Кривець", земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, яка розташована: Київська область, Ставищенський район, Кривецька сільська рада, строк дії 10 років, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №122233412 від 27.04.2018 року (т. 1 а. с. 20-24).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом №1825 від 16.12.2020 року, №1821 від 16.12.2020 року, №862 від 04.07.2020 року, що посвідчені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О. М., земельну ділянку з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, успадкували спадкоємці померлого ОСОБА_6 , а саме: його син ОСОБА_4 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки, його дочка ОСОБА_5 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки, його мати ОСОБА_1 в розмірі 2/5 частки земельної ділянки (т. 1 а. с. 8-16).

Про отримання права спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку внесено відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягами з цього Реєстру: №237294331 від 16.12.2020 року на власника ОСОБА_4 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки; №237294614 від 16.12.2020 року на власника ОСОБА_5 в розмірі 3/10 частки земельної ділянки; №214998978 від 04.07.2020 року на власника ОСОБА_1 в розмірі 2/5 частки земельної ділянки (т. 1 а. с. 17-19).

06.05.2021 року на адресу ПСП „Кривець" направлено адвокатський запит про надання документів щодо оренди землі. 22.06.2021 року на адресу ПСП „Кривець" направлено лист-вимогу про сплату орендної плати в натуральній формі. 03.07.2021 року експрес листом з описом вкладення на адресу ПСП „Кривець" направлено лист-вимогу від 23.06.2021 року про повернення з чужого незаконного володіння земельної ділянки та передачу її власникам, про сплату збитків у вигляді неодержаної орендної плати (т. 1 а. с. 32-35). Відповіді на вказані адвокатський запит, листи-вимоги в матеріалах справи відсутні, оскільки за доводами позивачів, відповідач не надав їм відповіді на зазначені письмові звернення та не задовольнив викладені в них вимоги.

Із змісту висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 08.04.2022 року (т. 1 а. с. 160-168), вбачається, що ОСОБА_6 за свого життя договір оренди землі №77 від 13.10.2017 року не підписував.

Відповідно до бухгалтерської довідки за січень місяць 2021 року, копій видаткового касового ордеру від 15.01.2021 року, відомості на виплату готівки за оренду землі від 15.01.2021 року, позивач ОСОБА_1 отримала від відповідача в грошовій формі орендну плату згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2020 року на 2/5 частки земельної ділянки, що належала її сину ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 16, 176-178), а також отримувала орендну плату в натуральній формі (т. 1 а. с. 216 220 зв.). Дані факти в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 не заперечив.

В листі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 17.06.2022 року №131/332-22 вказано, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Ставищенського району Київської області в Київській обласній філії ДП «Центр ДЗК» за №041095500170 від 14.12.2010 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3224284000:03:002:0004 укладеного між ПСП «Кривець» та ОСОБА_6 терміном на 10 років (т. 1 а. с. 209, 215).

Згідно ізст.ст.4ч.1;5ч.1ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноіз ч.1,2ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

В ст. 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За приписами частини першої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, сторона або інша заінтересована особа може заперечити його дійсність на підставах, встановлених законом, у судовому порядку для захисту своїх прав чи інтересів.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, атакож із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної (творчої) діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів (наприклад, створення речей), безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, настання або ненастання певної події. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 11 ЦК України прямо вказує лише на підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, однак зміст цього Кодексу свідчить про те, що за тих самих підстав цивільні права та обов`язки змінюються та припиняються.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті6 цього Кодексу сторони є вільнимив укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України). У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до положень частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі ЗК України), Законом України «Про оренду землі».Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та Закону України «Про оренду землі».

За змістом частини першої статті 93 ЗК України, статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк діїдоговору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті 7.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), зазначено, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У пункті 7.27 даної постанови Велика Палата Верховного Судувказала, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.Більше того, негаторний позов можназаявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постановиВеликої Палати Верховного Судувід28 листопада 2018 року у справі№ 504/2864/13-ц(пункт 71),від04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96),від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

У пункті 71 постанови від 23 листопада 2021 року Велика Палата Верховного Суду уточнила вказаний висновок, виклавши його перше речення так:зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

У справі, що переглядається, позивачі, посилаючись на позбавлення їх права користування земельною ділянкою, яку займає ПП «Кривець», просять вилучити з незаконного користування цього приватного підприємства належну їм земельну ділянку, оскільки попередній власник, їх спадкодавець, договір оренди земельної ділянки не підписував, умови його не погоджував. Тобто позивачі подали негаторний позов про повернення земельної ділянки, при цьому формулювання позивачами позовних вимог, саме як вилучення земельної ділянки, на зміст позову, як негаторного, не впливає.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, зокрема установленого факту непідписання ОСОБА_6 договору оренди земельної ділянки від 13 жовтня 2017 №77 року з ПП «Кривець», відсутність волевиявлення власника на передачу в оренду земельної ділянки та безпідставність користування відповідачем цим майном,суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки підлягає задоволенню. При цьому зазначення позивачами у позовній заяві про вилучення у відповідача земельної ділянки, а не її повернення не має правового значення для вирішення цієї справи, оскільки таке формулювання позовної вимоги не спростовує змісту негаторного позову як способу захисту та права, на захист якого він поданий.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У такому разі як негаторний позов слід розглядати позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку.

За установленими у цій справі обставинами позивачі яквласники земельної ділянки мають право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом зобов`язання відповідача її повернути.

Відповідно до наданих представником ПСП «Кривець»: бухгалтерської довідки за січень місяць 2021 року, копій видаткового касового ордеру від 15.01.2021 року, відомості на виплату готівки за оренду землі від 15.01.2021 року, позивач ОСОБА_1 отримала від відповідача в грошовій формі орендну плату згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2020 року на 2/5 частки земельної ділянки, що належала її сину ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 16, 176-178), а також отримувала орендну плату в натуральній формі (т. 1 а. с. 216 220 зв.). Разом з тим, договори оренди землі між позивачами з одного боку та ПСП «Кривець» з іншого в установленому порядку не укладались. Дані факти в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 не заперечив.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, положенням частини п`ятої статті 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Таким чином, зазначена норма виключає можливість укладення договору оренди землі шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

За визначеннями, наведеними у статті 2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових правна нерухоме майно;заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру правна нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Частина друга статті 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі№916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №823/378/16 викладено наступні висновки.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ятастатті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року N161-XIV "Про оренду землі".

Статтею 125ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно достатті 126ЗК Україниправо власності,користування земельноюділянкою оформлюєтьсявідповідно доЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень»N1952-IV.

Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону N1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державнареєстрація правпроводиться втакому порядку: 1)формування тареєстрація заявив базіданих заяв; 2)прийняття документів,що подаютьсяразом іззаявою продержавну реєстраціюправ,виготовлення їхелектронних копійшляхом сканування(уразі поданнядокументів упаперовій формі)та розміщенняїх уДержавному реєстріправ; 3)встановлення черговостірозгляду заявпро державнуреєстрацію прав,що надійшлина розгляд; 4)перевірка документівна наявністьпідстав длязупинення розглядузаяви продержавну реєстраціюправ,зупинення державноїреєстрації правта прийняттявідповідних рішень; 5)прийняття рішенняпро державнуреєстрацію правабо провідмову втакій реєстрації; 6)відкриття (закриття)розділу вДержавному реєстріправ та/абовнесення доДержавного реєструправ відомостейпро речовіправа нанерухоме майнота їхобтяження,про об`єктита суб`єктівцих прав; 7)формування інформаціїз Державногореєстру правдля подальшоговикористання заявником; 8)видача документівза результатомрозгляду заяву сферідержавної реєстраціїправ (частинаперша статті18Закону). Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону).

Частиною третьою статті 10 Закону N1952-ІV передбачено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом, відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першоюстатті 3 Закону N1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

В матеріалах справи міститься лист ГУ Держгеокадастру у Київській області від 17.06.2022 року №131/332-22, в якому зазначено, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Ставищенського району Київської області в Київській обласній філії ДП «Центр ДЗК» за №041095500170 від 14.12.2010 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3224284000:03:002:0004 укладеного між ПСП «Кривець» та ОСОБА_6 терміном на 10 років (т. 1 а. с. 209, 215).

Наявність зареєстрованого права оренди спірної земельної ділянки, а також наявність суперечності між зареєстрованим правом оренди спірної земельної ділянки і реєстрації права оренди цієї земельної ділянки у розумінні пунктів 5, 6 частини першої статті 24 Закону N1952-IV є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Одночасне існування державної реєстрації права оренди на одну земельну ділянку (подвійної державної реєстрації права) суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивачів.

Із змісту висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 08.04.2022 року (т. 1 а. с. 160-168), вбачається, що ОСОБА_6 за свого життя договір оренди землі №77 від 13.10.2017 року не підписував.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, а саме: вилучення з чужого незаконного володіння та користування відповідача земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, яка розташована - Київська область Ставищенський район Кривецька сільська рада та передати її власникам (позивачам); скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року, а саме, право оренди земельної ділянки, що зроблений на підставі договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, - слід задовольнити.

Поряд з цим, в позовній заяві (т. 1 а. с. 43-47) позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 41223 грн., оскільки останній з 2017 по 2020 роки без достатньої правової підстави використовував спірну земельну ділянку після смерті орендодавця ОСОБА_6 .. В обґрунтування даної позовної вимоги позивач в позовній заяві зазначила відповідний розрахунок. В судове засідання ОСОБА_3 не прибула.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що вказаний розрахунок є обґрунтованим, його було здійснено, виходячи із умов договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, які є типовими для всіх договорів оренди землі.

Представник відповідача ПСП «Кривець» - Юхименко І.М. позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав. Суду пояснив, що дійсно на даний час в ПСП «Кривець» перебуває в користуванні спірна земельна ділянка. ОСОБА_3 не зверталась до ПСП «Кривець з вимогою щодо отримання орендної плати. Крім того, ПСП «Кривець» користується спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі укладеного в 2010 році між ОСОБА_6 та ПСП «Кривець», що зареєстрований в установленому порядку. Розрахування суми відшкодування за оренду земельної ділянки, здійсненого позивачем ОСОБА_3 на підставі умов договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року є необґрунтованим, оскільки цей договір згідно наявного в справі висновку експертів орендодавець ОСОБА_6 не підписував. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_10 в судовому засіданні подав клопотання про доручення до матеріалів справи документів, серед яких надано копію договору оренди землі №413 від 14.12.2010 року (т. 2 а. с. 2 10).

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив суд не приймати подані ОСОБА_10 документи, оскільки вони безпосередньо не стосуються предмету спору. За його доводами судом не з`ясовувались в судовому засіданні по даній справі всі обставини укладення договору №413 від 14.12.2010 року, його умови, строк дії, реєстрація, тощо. Крім того, вказані копії документів надано до суду представником ПСП «Кривець» з порушенням процесуальних строків, встановлених для подання доказів сторонами. Доказів, які б свідчили про пропуск таких строків з поважних причин представником ПСП «Кривець» в судовому засіданні не надано.

Суд вважає, що у задоволенні даної позовної вимоги ОСОБА_3 слід відмовити з підстав її необгрунтованості, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За ст.21Закону України«Про орендуземлі» орендна платаза землю-це платіж,який орендарвносить орендодавцевіза користуванняземельною ділянкоюзгідно здоговором орендиземлі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першоїстатті 156 Земельного кодексу Українивласникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Судом встановлено, що сума відшкодування, яку просить стягнути позивач ОСОБА_3 з ПСП «Кривець» за використання спірної земельної ділянки без достатньої правової підстави, розрахована в позовній заяві на підставі умов договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, який за життя орендодавцем ОСОБА_6 не був підписаний, і державну реєстрацію якого позивачі просять скасувати. Інші докази, які б давали можливість суду провести розрахунок дійсної суми відшкодування, в матеріалах справи відсутні. Відтак, суд позбавлений можливості дослідити проведені позивачем нарахування заборгованості відповідача та встановити їх обґрунтованість відповідно до розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем.

Суд небере доуваги наданийпредставником ПСП«Кривець» -Юхименком І.М. договір оренди землі №413 від 14.12.2010 року (т. 2 а. с. 7 10), та погоджується з доводами представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , оскільки даний договір серед інших документів наданих ОСОБА_10 не стосується предмету цього спору. Судом безпосередньо не з`ясовувались обставини укладення договору №413 від 14.12.2010 року, його зміст, реєстрація та інші умови, пов`язані з вказаним договором. Його серед копій інших документів надано до суду представником ПСП «Кривець» з порушенням процесуальних строків, встановлених для подання доказів сторонами. Доказів, які б свідчили про пропуск таких строків з поважних причин представником ПСП «Кривець» суду не надано.

Представником відповідача ПСП «Кривець» - Юхименком І.М. до суду подано заяву (т. 1 а. с. 210-213), в якій він просить застосувати до спірних правовідносин по цій справі строк позовної давності, тобто наслідки визначені ч. 4 ст. 264 ЦК України, а саме відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачі знали про існування договірних відносин між ОСОБА_6 та ПСП «Кривець». Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавця ОСОБА_6 , позивачі не звертались до ПСП «Кривець» щодо повернення спірної земельної ділянки, хоч в силу ст. ст. 1268, 1296 ЦК України мали таке право звернення, ще не маючи свідоцтв про право на спадщину на цю земельну ділянку. Відтак позивачі звернулись до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності, що становить три роки і перебіг якого починається з того часу, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 заперечив проти задоволення заяви про застосування строків позовної давності, оскільки по справі позивачами подано негаторний позов, а позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, так як правопорушення є таким, що триває у часі, а тому цей позов може бути пред`явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення (т. 1 а. с. 244-245).

Суд вважає, що в задоволенні заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності слід відмовити із наступних підстав.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами першими статей317,319 ЦК Українипередбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна, згідно зістаттею 391ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння (стаття 391 ЦК України), є негаторним.

Позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, доки існує саме правопорушення.

Аналогічні роз`яснення містяться і в пункті 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», які зводяться до того, що за змістомстатті 391 ЦК Українипозовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

Між сторонами у даній справі виник спір з приводу порушення (відновлення) прав позивачів на землю як об`єкта власності з боку відповідача, у якого їх земля незаконно перебуває у користуванні.

За таких обставин даний позов є негаторним і позовна давність до вимог такого позову не застосовується, відтак суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, беручи до уваги, що позовні вимоги про вилучення з чужого незаконного володіння та користування відповідача земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передання її власникам (позивачам); скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запису про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року, а саме, право оренди земельної ділянки, що зроблений на підставі договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року, є обгрунтованими, а також враховуючи, що відповідачем позовну вимогу щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запису про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року визнано, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги слід задовольнити.

Разом з тим, суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 суми коштів в розмірі 41223 грн. слід відмовити, в зв`язку із її необгрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по справі сплачено судовий збір в сумі 908 грн. та 1816 грн. відповідно, що підтверджується квитанціями №0.0.2239347149.1 та №0.0.2239348982.1 від 20 серпня 2021 року ( т. 1 а. с. 1, 2).

Суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 908 грн.. Також, з відповідача на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в розмірі 908 грн..

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вобгрунтування розмірупонесених витратна професійнуправничу допомогув сумі28500грн. ОСОБА_2 надав до суду копії: ордеру серії КС №581647 від 21.09.2021 року щодо представництва ним інтересів ОСОБА_1 , свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, видані ОСОБА_2 ; договору про надання правничої допомоги від 01.03.2021р. укладеного між адвокатом Борисенком А. М. та Коцюрубою О.Д. на представництво інтересів останньої, акта приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.2022 року (т. 1 а. с. 98-99, 224-226).

В судовому засіданні представником відповідача ПСП «Кривець» - Юхименком І.М. подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (т. 1 а. с. 240 243), в якому зазначено, що розмір вказаних витрат, які понесено позивачем ОСОБА_1 , а саме на суму 28500 грн. є завищеним та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Крім того, ОСОБА_2 до заяви в порядку ст. 137 ЦПК України (т. 1 а. с. 224) не долучено жодної квитанції чи чеку, які б підтверджували факт сплати ОСОБА_1 адвокату за надані послуги 28500 грн.. Відтак, ОСОБА_10 просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 поданої в порядку ст. 137 ЦПК України з підстав її необґрунтованості.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача ПСП «Кривець» - Юхименка І.М. про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати ним детально обґрунтовані в акті приймання передачі виконаних робіт від 25.05.2022 року і є співмірними тій роботі, яку він виконував щодо представництва інтересів ОСОБА_1 ..

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи критерії співмірності, обгрунтованості, реальності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн..

Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов`язані із залученням спеціалістів та проведенням експертизи.

Згідно із ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною есперта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Із матеріалів справи (т. 1 а. с. 27-31) вбачається, що ОСОБА_1 самостійно зверталась до спеціаліста та отримала від нього довідку щодо належності підписів ОСОБА_11 в довіреності від 26.01.2007 року та в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі №77 від 13.10.2017 року та сплатила за послуги спеціаліста грошові кошти в сумі 1500 грн.. Згідно довідки спеціаліста №72141 від 07.04.2021 року (т. 1 а. с. 27) підпис від імені ОСОБА_11 в довіреності від 26.01.2007 року та підпис від імені ОСОБА_11 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі №77 від 13.10.2017 року виконані різними особами. Вказана довідка спеціаліста стала для позивача ОСОБА_12 підставою для зернення з позовом до суду та призначення судової почеркознавчої експертизи, висновок якої не суперечить висновку спеціаліста сформованому у вказаній довідці за №72141 від 07.04.2021 року.

Крім цього, по даній справі за клопотанням представника ОСОБА_12 ОСОБА_2 ухвалою суду було призначено судову почеркознавчу експертизу (т. 1 а. с. 151 152), та зобов`язано позивача ОСОБА_1 оплатити витрати на проведення цієї експертизи, вартість якої складає 8580,50 грн. (т. 1 а. с. 159). Остання сплатила витрати на проведення вказаної експертизи, що підтверджується поданою до суду квитанцією (т. 1 а. с. 186).

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути витрати на проведення експертизи в розмірі - 8580,50 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрати на оплату робіт залученого стороною, а саме ОСОБА_1 спеціаліста в сумі 1500 грн..

Керуючись ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 15, 16, 182, 202, 203, 205, 207, 215, 257, 261, 317, 319, 391, 334, 626, 627, 638, 792 ЦК України, ст. ст. 3, 93, 125, 126 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 6, 13, 14, 15, 19 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV, ст. ст. 2, 3, 4, 10, 18, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1липня 2004року№1952-IV, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 139, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Кривець» про вилучення з чужого незаконного володіння і користування земельної ділянки та передачі її власникам, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки, та стягнення коштів, - задовольнити частково.

Вилучити з чужого незаконного володіння та користування Приватного сільськогосподарськогопідприємства «Кривець» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284000:03:002:0004, площею 2,93 га, яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, в адміністративних межах колишньої Кривецької сільської ради, та передати її власникам: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право №25922379 від 25.04.2018 року, а саме право оренди земельної ділянки, що зроблений на підставі Договору оренди землі №77 від 13.10.2017 року.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кривець», код ЄДРПОУ 30831027, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 8580 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 50 копійок.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кривець», код ЄДРПОУ 30831027, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кривець», код ЄДРПОУ 30831027, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , витрати на залучення нею спеціаліста в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кривець», код ЄДРПОУ 30831027, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кривець», код ЄДРПОУ 30831027, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , яка діє в інтересах малолітніх: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 25 липня 2022 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко